Щосуботи о 9 ранку жителька передмістя столиці Лариса відводить на дресирування свою собаку Рею породи Малінуа (бельгійська вівчарка). Заняття у собачій школі, на відміну від звичайних, не дистанційні, але безкоштовні. Так вирішила власниця розпліднику для собак “Королевский страж” Оксана Марасова, яка півтора року тому започаткувала безкоштовну школу для хвостатих, аби їм було легше соціалізуватися.

На кожну зустріч приходять десятки господарів великих і малих чотирилапих. Більшість вихованців цієї собачої школи потрапили у нові сім'ї нещодавно – під час всесвітньої пандемії коронавірусу.

Достовірної статистики про те, скільки українців стали господарями хвостатих друзів за останній рік, немає. Та очевидно, що саме друзі наші менші у 2020-му допомогли подолати коронакризу та психологічні наслідки дистанційної роботи і самоізоляції. Чотири зворушливих історії про це ми вже писали тут.

2021 рік навряд чи буде простішим за минулий. Проте дуже ймовірно, що цього року хатні улюбленці страждатимуть більше за господарів. Адже люди, найімовірніше, повернуться до звичайного режиму роботи та дозвілля, а маленькі чотирилапі друзі змушені будуть знову усамітнитися вдома, сумуючи за господарями, з якими вони не розлучалися майже рік.

Як правильно адаптувати хвостатих друзів до старого нового режиму та які тренди у вихованні чотирилапих будуть найбільш актуальними у 2021?

У звичайному житті ми ходимо на роботу, навчання, відвідуємо різні заходи, тобто систематично залишаємо хвостатих вихованців на самоті. Однак під час самоізоляції власники собак практично цілодобово перебувають з ними під одним дахом. А в період жорсткого карантину законодавчо був обмежений ще й час прогулянки – 20 хвилин недалеко від будинку.

Це накладає певний відбиток на поведінку і господарів, і самих хатніх улюбленців. Разом з партнером проєкту "Клуб 4 лапи" Liga.net з'ясувала п’ять трендів у вихованні чотирилапих друзів під час пандемії та у постковідний період.

За словами власника ветеринарної клініки “Мірра Вет” Олександра Бровінського, минулий рік став періодом трансформації ставлення господарів до тварин. “Люди та хатні улюбленці стали ближчими. Як наслідок – господарі почали активніше піклуватися про чотирилапих, адже карантинні обмеження змусили їх бути поряд зі своїми тваринками цілодобово, помічати найменші негаразди та навіть зміни настрою”, – розповідає він.

Лікар зізнається, що завдяки цьому значно збільшилися обсяги роботи ветеринарних лікарів та, зокрема, зростає попит на консультаційні послуги онлайн та телефоном.

Оксана Марасова констатує ще один факт: бажаючих долучити тварин до дресирування та виховання стало під час карантину чи не вдвічі більше. “Якщо спочатку у школи водили переважно дорослих проблемних тварин, наразі більше половини клієнтів – власники цуценят, які опікуються їхньою поведінкою змалечку”, – каже вона.

Погоджується з колегами і зоопсихологиня, інструкторка з дресирування і співзасновниця школи взаєморозуміння з тваринами Pets&People Оксана Галан. “Ми запустили кілька дистанційних курсів, і наразі вже навчаємо п'ятий потік і дуже задоволені результатом“, – розповідає вона. Проте, каже Галан, така система підходить лише для дуже самоорганізованих господарів.

За час тривалого карантину не тільки домашні тваринки звикли, що їхні власники постійно перебувають вдома. Ще одна тенденція минулого і, ймовірно, поточного року – нерозлучність самих господарів із чотирилапими. Тому подорожі, нехай і недалекі, виїзні вікенди та навіть походи в магазини разом з пухнастиками стають дедалі популярнішими.

Тому зараз офіси, готелі, заклади харчування проявляють до чотирилапих небувалу раніше лояльність, готуючи для них спеціальні комфортні простори.

“Питання інтеграції хатніх улюбленців у всі сфери життя наразі і після пандемії – це питання підвищення культури утримання тварин. Аби власники мали можливість брати чотирилапих друзів скрізь, куди захочуть, необхідно виховувати не тільки тварин, а й оточення, яке часто нелояльне”, – вважає Оксана Галан.

Для розвитку цієї тенденції потрібно впровадити реєстрацію хатніх тварин, підвищити відповідальність за їх поведінку та дії, тоді й відповідь суспільства може бути більш адекватною, вважає зоопсихологиня.

Pets-friendly офіси, заклади громадського харчування та навіть собачі й котячі салони краси наразі активно інтегруються у нове для них середовище, в якому чотирилапі улюбленці – не гучні та не зручні антисанітарні створіння, а милі друзі їхніх клієнтів.

Вода та корм у передпокої ресторану чи магазину стає звичною практикою. А подекуди великі мережі супермаркетів обладнують для хвостатиків спеціальні місця де можна почекати, поки господарі завершать закупи.

Світовий тренд, який тільки набирає популярності в Україні – спа-процедури та зони відпочинку для собак у готелях. Поки люди відновлюються у флоатинг-капсулі чи на масажі, пухнастого друга можуть помити, підстригти, нагодувати. У деяких закладах власникам тварин пропонують послуги консьєржа, який подбає про вигул та режим для чотирилапих улюбленців.

Хоча локдауни в цілому пригнічували ділову активність, pet-care індустрії карантин дав новий поштовх для розвитку.

Власник ветеринарної аптеки “Ёшкин кот” Артем Бикоріз розповідає, що зростає попит на іграшки та аксесуари для тварин, а також на нетривіальні корми. “Якщо раніше господарям ніколи було думати, чим і як годувати хатніх улюбленців – брали просто великий мішок корму, якого вистачало надовго, – то наразі власники тварин детальніше вивчають асортимент та балують тварин різними смаколиками”, – говорить він.

В цілому експерти називають індустрію догляду за домашніми тваринами однією з найбільш високопотенційних. Вона не припиняє зростання протягом останніх 30 років.

Цьому є кілька пояснень. Оскільки домашні тварини дедалі частіше розглядаються як члени сім'ї (часто навіть замінюючи дітей, тому що міленіали, наприклад, довше чекають, щоб одружитися і народити дітей), витрати на догляд за домашніми тваринами постійно зростають. Наприклад, щорічні витрати американських домогосподарств на їжу для домашніх тварин зросли на 36% між 2007 і 2017 роками, за даними дослідницької компанії Nielsen.

Для власників домашніх тварин немає кращого джерела емоційного зв’язку, ніж спільне проживання з собакою чи котом. Домашні тварини не лише забезпечують спілкування, комфорт та підтримку. Вони також задовольняють наші потреби у фізичному дотику.

Згідно з науковими дослідженнями, взаємодія з собакою чи котом знижує артеріальний тиск та рівень кортизолу, одночасно стимулюючи окситоцин, серотонін та дофамін – хімічні речовини, які допомагають нашому тілу розслабитися.

Тож, популярність чотирилапих вдома тільки зростає, а з нею і попит на товари для догляду за домашніми тваринами.

Проблема у взаємодії з хвостиками, яку нам не вдасться оминути у 2021-році (звісно, якщо вірус буде приборкано) – повернення до нормального життя з повноцінними офісними буднями, розвагами та відпустками.

Коли ймовірність зараження піде на спад, люди почнуть виходити на роботу або навчання, і все повернеться у звичне русло, ритм життя наших собак різко зміниться – вони знову залишатимуться самі. “Навесні ми зіштовхнемося з величезною хвилею того, що тварини не вміють залишатися наодинці”, – прогнозує Оксана Галан.

Зоопсихолог Сергій Клочко зазначає: “Той, хто проводив відпустку з собакою, знає, як складно згодом адаптувати тварину до відсутності господаря. Виникає сепараційна тривога (тривога розлуки), яка може супроводжуватися деструктивною поведінкою, вокалізацією, дефекацією і сечовипусканням у будинку, самоушкодженням, а також загальним зниженням імунітету. Часто спостерігається підвищене слиновиділення, анорексія, спроби втекти або депресія”.

За його словами, у собак з сильною емоційною прив’язаністю до власників розвивається обсесивно-компульсивний розлад, або синдром нав'язливих станів.

Що можна зробити, аби уникнути такої ситуації? Клочко радить приблизно за два тижні до передбачуваного скасування режиму ізоляції починати привчати домашнього улюбленця до відсутності членів сім'ї.

“Залишайте собаку в іншій кімнаті або на балконі спочатку на 1-3-5 хвилин, потім на 10, 30 хвилин, декілька годин. Виїжджайте ненадовго у справах. Зрозуміло, що режим карантину вимагає більше сидіти вдома, але підготовка тварини до самотності – зворотного”, – пояснює зоопсихолог.

Поради і тренди – це добре. Проте не варто забувати, що кожна тварина особлива, з індивідуальним характером та сприйняттям того, що відбувається навколо. Тому загального рецепту для щастя всіх чотирилапих як під час пандемії, так і після неї, годі й шукати.

“З одного боку під час карантину ми можемо бути надто нав'язливими, не дотримуватися меж в спілкуванні з собакою. З іншого – коли ми так само раптово знову зникнемо, поїхавши в офіс, собака отримає новий стрес – вже від несподіваної самотності”, – пояснює зоопсихологиня Наталя Мартишко.

Тому питання про те, чи брати тваринку на роботу, як привчати її до нових посткарантинних реалій, чи змінювати її режим та раціон, варто вирішувати в індивідуальному порядку, можливо з залученням фахівців.

Якщо ви хочете, аби ваш чотирилапий друг був щасливим, усі дії повинні бути виваженими та поміркованими. Дуже важливо вміти помічати стресовий стан улюбленця і вчасно на нього реагувати, навіть якщо це не входить у ваші плани.