Як сліпий з глухим: як влада й опозиція ведуть публічний діалог із важливих для України питань
Спойлер: майже ніяк! VoxCheck спроектував публічну дискусію між президентом і опозицією. Остання часто доречно критикує владу, але робить це недолуго. Президент такі нападки ігнорує та віддає перевагу комфортним для нього темам
Автори: Олена Шкарпова, Олексій Крименюк, Максим Скубенко, Світлана Сліпченко, Яр Батог, Юлія Жага
Верстка: Олександр Надельнюк
Чи існує в Україні публічний діалог між президентом та його політичними опонентами? Пересічному глядачу або читачу ЗМІ, найімовірніше, здається, що ні.
Петро Порошенко у публічних виступах ніколи не згадує Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Юрія Бойка та інших політиків. А якщо і звертається до своїх опонентів, то як до безіменних критиканів та п’ятої колони.
Риторика опозиційних політиків більш президенто- та владо-сфокусована, але здебільшого персональні звернення містять огульну критику в стилі «влада Порошенка довела народ до зубожіння».
У більш конструктивному політичному процесі все має виглядати трохи інакше — опозиція вишукує недоліки в роботі влади й аргументовано критикує, вимагаючи звітування. Влада, якщо її цікавить перемога на виборах, змушена не менш аргументовано відповідати.
Ми спробували уявити публічну дискусію між президентом і його політичними опонентами на важливі для країни теми.
Виявилося, якщо співставити твердження політиків, виходить майже діалог. Віртуальний. Щоправда, конструктивним його назвати складно: сторони явно не чують одна одну.
Методологія
VoxCheck вибрав найбільш важливі теми для України та її економіки: стан економіки, медична реформа, пенсійна реформа, ситуація в армії та силовому блоці, децентралізація, соціологічні опитування, еміграція, державний борг, місце України в глобальних рейтингах, судова реформа, комунальні тарифи, а також курс гривні та безвіз.
Ми також взяли найбільш рейтингових політиків, за даними соцопитувань, які найбільш вірогідно візьмуть участь у президентських виборах (або їхні політичні сили — у парламентських виборах). Список базується на Рейтингу маніпуляторів та брехунів:
Петро Порошенко, президент України
Юлія Тимошенко, лідер ВО «Батьківщина»
Юрій Бойко, лідер «Опозиційного блоку»
Олег Ляшко, лідер партії «Радикальна партія»
Анатолій Гриценко, лідер партії «Громадянська позиція»
Міхеїл Саакашвілі, лідер партії «Рух нових сил»
Олег Тягнибок, лідер партії «Свобода»
Олег Березюк, лідер парламентської фракції «Самопоміч».
За два з половиною роки ці політики наговорили 411 фактологічних тверджень на визначені вище теми, які були перевірені проектом VoxCheck.
Далі ми порахували відсоток правди, неправди, маніпуляцій, перебільшень та обмовок по кожній темі у цих політиків. Якщо найбільше Порошенко, наприклад, маніпулював з якоїсь теми, а опозиція казала найбільше неправди, то цитати саме з такими вердиктами ми брали для проектування уявного діалогу Петра Порошенка з опозицією.
В цьому списку немає Володимира Гройсмана або міністрів інших чиновників та представників коаліції - оскільки для нас було важливо подивитися саме на те, як Петро Порошенко як президент відповідає на критику влади або реформ.
Державний борг
Одна з претензій опозиції до влади — неконтрольоване нарощування держборгу.
Незважаючи на доступність детальних даних на сайті Мінфіну, політики часто плутають цифри та наводять некоректну статистику або переводять весь державний борг в одну валюту. У таких випадках різниця між 2013 та 2018 роками виглядає переконливіше.
Про девальвацію гривні ніхто не каже, а реструктуризацію боргів України в 2015 році рідко згадують у позитивному контексті.
За 2,5 роки VoxCheck перевірив 41 твердження на цю тему. 41% (17 штук) належали опозиції та були неправдивими, ще 36% (15 штук) — маніпуляція і теж від опозиції. Тоді як у президента — лише три висловлювання і всі правдиві.
За останні чотири роки в 14,5 разів в гривнях збільшився державний і гарантований державою борг
У доларах держборг зріс на $3 млрд: з $73,1 млрд (приблизно 585 млрд грн) в 2013 році до $76,1 млрд (2 132 млрд грн) в 2018. В гривнях це зростання у 3,6 рази — але аж ніяк не в 14,5. В будь-якому випадку доречніше дивитися окремо на динаміку гривневого та валютного боргів. До речі, якщо подивитися на презентацію самої Тимошенко, яку вона використовувала в ефірі NewsOne, то зростання держборгу в 14,5 разів — це з часів її прем'єрства 2008 року, тобто за 10 років.
Україна вперше з часу початку агресії Росії проти нашої країни вийшла на ринки суверенних запозичень, залучивши $3 млрд на рекордний термін. До цього ніколи Україна не отримувала ресурсу на такий тривалий період — 15 років.
Скасування безкоштовної медицини, скорочення лікарів та закриття лікарень, запровадження західних цін на лікування тощо — це основні твердження більшості політиків.
Як результат медична реформа є однією з найменш бажаних серед населення: під час опитувань люди повторюють ті ж самі критичні гасла, які просуває опозиція, і не розуміють суть реформи.
У базі VoxCheck 43 висловлювання політиків на тему медреформи з нашого списку. 43% з них (або 18) були маніпуляцією опозиції, ще 29% (12) — неправдою від неї ж. Президент висловлювався про медичну реформу 9 разів (20% від загальної кількості цитат) — завжди правдиво. Але суть реформи він коментував лише двічі, решта висловлювань — хизування тим, що держава виділяє на сільську медицину 4 млрд грн із конфіскованих грошей Януковича. Правдиво і дуже популістично.
Охорона здоров’я — це не ліжко, і не лише обладнання, це зміна взаємовідносин між пацієнтом і лікарем. Кардинально нова система страхової медицини — це система захисту малозабезпечених через механізм страхових субсидій. Але якщо ти не надаєш послуг, ти не отримуєш грошей, якщо ти надаєш якісні послуги, тобі держава і страхова система забезпечить стимулювання розвитку.
Президент коректно описує суть реформи, яку обговорювали в МОЗі ще з 2014 року — а саме принцип "гроші йдуть за пацієнтом". Щоправда, тоді не йшлося про страхову медицину для малозабезпечених верств населення, як не йдеться і зараз.
Эта реформа (медицины) направлена исключительно на то, чтобы сделать медицину платной, на сокращение больниц...
Вілкул напевно має на увазі співоплату — коли пацієнт оплачує медичні послуги разом з державою. Цей принцип виключили з реформи, і сьогодні держава, як завжди, оплачує все. Стосовно закриття лікарень — то це має вирішувати місцева влада: де та які лікарні було б краще розташувати для надання послуг.
...пропонується по суті знищення всієї сільської мережі медичних закладів. Тут передбачено (реформою — прим. ред), що всі гроші з місцевих бюджетів забираються на центральний орган виконавчої влади, і вже вони будуть регулювати, кому платити, кому ні.
Національна служба здоров'я не забирає кошти з місцевих бюджетів. Раніше це були субвенції з держбюджету, які надходили до лікарень через декілька ланок місцевого рівня. Тепер ті ж самі кошти будуть йти через НСЗ напряму медичним закладам. До того ж механізм державних субвенцій залишається чинним на 2018-2019 рр.
Цей Закон («Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості») вже має фінансовий ресурс. Державний бюджет України на 2017 рік вже передбачає виділення 4 млрд грн на оновлення сільської медицини.
Дефіцит Пенсійного фонду — одна з найголовніших проблем українського бюджету. Цього року уряд має перерахувати в фонд 139 млрд грн. Це більше 10% видатків зведеного бюджету.
Для забезпечення безбідної старості наявних пенсіонерів працюючі українці сплачують категорично недостатньо коштів. При цьому населення України старішає. Як вирішити проблему? Наприклад, можна підвищити вік виходу на пенсію. Це була одна з основних новел пенсійної реформи минулої осені.
VoxCheck перевірив 57 тверджень політиків з цього приводу — всі вони були сказані опозицією, тоді як президент пенсійну реформу взагалі не коментував. Дещо більше третини таких цитат були маніпулятивними, 24,5% — неправдивими, 21% правдивими та 17,5% перебільшення.
Сьогодні пенсійна реформа на 35% знизила пенсії всіх наступних пенсіонерів.
В рамках пенсійної реформ 2017 року коефіцієнт страхового стажу знизився з 1,35 до 1 за кожний відпрацьований рік. Але це зменшення не на 35%, а на 26% — згідно з правилами математики. Однак уряд також передбачив механізм компенсації такого зниження коефіцієнту, запровадивши індексацію пенсій на інфляцію та на приріст середньої заробітної плати.
Тепер вони (влада) спробують так само незаконно протягти свою пенсійну «реформу», через яку кількість пенсіонерів скоротиться з 12 млн до 5 млн.
Проблема у тому, що багато де у світі населення старішає швидше, ніж народжуються діти, і як наслідок виникає проблема із забезпеченням пенсіонерів. За словами американського економіста Алана Ауербаха з університету Берклі, можливих рішень для цієї ситуації небагато: можна залучати мігрантів, підвищувати вік виходу на пенсію та/або знижувати державні пенсійні виплати (у тому числі завдяки роботі приватних пенсійних фондів). Другий варіант поки ще не працює в Україні. Тому у нас підвищують пенсійний вік. Ці заходи направлені на скорочення приросту майбутніх пенсіонерів. Але чисельність поточних пенсіонерів точно не може знизитися. Джерело розрахунків про зменшення кількості пенсіонерів з 12 млн до 5 млн VoxCheck знайти не вдалося.
Нынешняя власть практически не проводила повышение пенсий — они повысились на 12,5% за последние три года, и это в ситуации, когда инфляция достигла практически 100%, росли цены и тарифы, а гривня обвалилась в три раза.
За даними Держстату, середній розмір пенсії у 2014 році був на рівні 1526,1 грн, у 2017 році — 1828,3, тобто різниця складає 19,8%. З 2014 по 2016 роки сумарна інфляція склала 101,1%. Чи були у держави гроші на підвищення пенсій? Інше питання. Але їх справді не підвищували в умовах, коли зростання цін було шаленим.
Петро Порошенко цю тему взагалі не коментував
Стан економіки
Не встигнувши отямитися від фінансової кризи 2008-2009 років, у 2014-2015 українська економіка знову впала, і хоча падіння зупинилося, поточний стан економіки можна назвати «повземо по дну». Тому це, напевно, одна з найбільш конструктивних критик опозиції на адресу влади.
Інша справа, що опозиція зазвичай коментує економічні питання досить непрофесійно — наприклад, порівнює речі, які не можна порівнювати.
Що на це відповідає Порошенко? Його твердження можна умовно розділити на дві теми:
констатація економічного зростання
скарги на те, в якому поганому стані йому дісталася українська економіка.
Загалом VoxCheck перевірив 70 тверджень опозиційних політиків та президента про економічне становище України. У 26% випадків Порошенко сказав правду (18 висловлювань), ще у 5,7% випадків — перебільшував (4) і збрехав у 4,3% тверджень (3).
Опозиційні політики найчастіше маніпулювали (21,4% — або 15 цитат), у решті тверджень — перебільшували, брехали або казали правду.
Відновиться і вже відновлено 5 кварталів економічне зростання...
В цілому за 2016 рік ВВП зріс на 2,3 %, причому зростання відбувалося у кожному кварталі. В першому кварталі 2017 року ВВП зріс на 2,5%, у другому – також. За 2017 рік економіка теж зросла.
Президент сказав, що у нас вже найгірші часи позаду і тепер економіка піднімається. Ну кому потрібний цей обман? Візьміть, будь ласка, ВВП в доларах сьогодні, на 2018 рік і візьміть ВВП в доларах на початок 2014 року, коли ця влада прийшла і зайняла кабінети. В 1,7 раза, тобто на 70% в доларах ВВП сьогодні нижчий, ніж 4 роки назад.
Дані на перший погляд правильні: 2013 року ВВП України становив $183 млрд, 2017 року — $109.3 млрд. Але, по-перше, зменшення в 1,7 раза — це скорочення на 41,5%, а не 70%. А по-друге — порівнювати ВВП України (як і будь якої країни) в доларах за різні роки немає сенсу, бо існує коливання національного курсу валюти. Світові економісти для таких порівнянь беруть ВВП в національній валюті за мінусом зростання цін по країні (дефлятор ВВП). За таким показником ВВП України знизився на 11,4% у 2014-2017 рр.
«Україна посідає місце у міжнародних рейтингах десь між Зімбабве та Гондурасом». Це не дослівне висловлювання, але за змістом дуже схоже на те, що зазвичай каже український політикум.
Ті, хто критикують Україну за низькі рейтинги, мають рацію: за більшістю рейтингів, які оцінюють бізнес-середовище, рівень життя та інше, Україна посідає досить низькі місця.
Перевірених тверджень на цю тему — 28 у базі VoxCheck. 4 з них належали Порошенкові (2 неправди і по одній маніпуляції та правді). Опозиція наговорила 24 твердження. З них 10 цитат (або 35,7% з загальної кількості) були правдивими, 25% (7) — маніпулятивними. Решта — неправда або перебільшення від опозиції.
А те, що ми [Україна] стали найбіднішою країною Європи — це наша провина. За свободою ведення бізнесу ми на 163-му місці у світі. За рейтингами... в тому рейтингу Грузія була на 20-му і 21-му до кінця мого президентства, і вона б ще далі піднімалася. За свободою ведення бізнесу Світового банку, там 100 з чимось країн, Україна на 83-му
Йдеться про два рейтинги — Index of Economic Freedom та Doing Business. У першому Україна 2016 року (коли Саакашвілі про це сказав) була на 162 місці, а Грузія — на 23-му, і за останні кілька років Грузія майже не змінила позицій. У рейтингу Doing Business Україна дійсно посіла 83 місце 2016 року. Але наступного року ми просунулися у рейтингу — про що одразу повідомив президент.
Ми за 4 роки просунулися зі 153 на 76 місце (у рейтингу Doing Business — прим ред), і не збираємося зупинятися.
З 2014 до 2018 р Україна піднялася зі 112 місця на 76. Найбільшого прогресу було досягнуто за перші 2 роки, в 2016-2018 рр ми піднялися лише з 83 на 76 місце. Тоді як на 152 місці (а не 153) ми були у 2012 році.
Соціологічні опитування
Опозиція часто згадує про низькі рейтинги Блоку Петра Порошенка, Президента та влади. Це правдиво — хоча опозиціонери чомусь час від часу використовують неправильні соціологічні дані.
Порошенко рідко коментує політичні рейтинги, але відносно часто — підтримку українцями створення помісної автокефальної церкви.
На тему соціологічних опитувань VoxCheck перевірив 53 твердження Порошенка та його опонентів. З них опозиція сказала 47 цитат (88,7%), з яких 17 тверджень були правдивими і ще 17 — перебільшенням. Решта — маніпуляції та неправда.
Президент сказав лише 6 цитат на цю тему, чотири з яких неправда (всі — про створення церкви).
Згідно з квітневим дослідженням Центру Разумкова у 2017 році (на момент висловлювання це були найсвіжіші дані), Верховній Раді не довіряли 86,6% опитуваних, уряду — 81,9%, президенту — 71,9%. Хоча так само люди не довіряли і політичним партіям, включно із опозицією — 83,5%. Але загалом Бойко сказав правду.
Абсолютна більшість людей підтримує необхідність створення української помісної автокефальної церкви
Згідно з даними дослідження групи «Рейтинг» створення Єдиної Помісної церкви підтримує 37% опитаних. Згідно з опитуванням Центру Разумкова — 23,4%. Тобто про абсолютну більшість не йдеться.
Тарифи
Одна з улюблених тем опозиції: тарифи на комуналку для населення несправедливі та зависокі. Опозиційні політики часто стверджують, що ціну на газ треба знизити в кілька разів, а субсидії скасувати. Фактично опозиція пропонує повернути тарифи на газ та комунальні послуги на докризовий рівень. Що в цьому випадку робити з дефіцитом бюджету, який фінансуватиме недоплати населення, ніхто не пояснює.
Найбільша кількість тверджень з цієї теми були маніпулятивними та належали опозиції: 46% або 11 цитат з перевірених 24. На правду припадає 26%, решта — перебільшення або неправда.
З 2,5 роки VoxCheck перевірив лише одне твердження Порошенка на тему тарифів: у ній президент виправдовується за формулу «Роттердам+», яка застосовується при розрахунку ціни вугілля у складі оптової ціни на електроенергію. В інших випадках президент просто не згадував цю тему.
На самом деле надо наоборот не поднимать тарифы, а снизить в два раза и убрать вот эти субсидии, которые просто затерроризировали всю страну. Потому что нет экономических оснований для подъема газа, нет таких зарплат, нет таких пенсий
Одним із дисбалансів української економіки до 2014-2015 років були низьки тарифи на газ для населення, які не відповідали ринковому рівню. Через це у Нафтогазі утворювався дефіцит (6,2% ВВП 2014 року), який доводилося компенсувати уряду з державного бюджету — тобто за рахунок платників податків. Причому різниця між штучно низькими тарифами для населення та високими для промисловості створювала можливості для корупції в газорозподільчих компаніях. Саме тому підняли тарифи: якщо ми хочемо жити в ринковій, а не плановій економіці, доведеться платити за спожиті послуги ринкову ціну. Але зараз уряд допомагає бідним домогосподарствам субсидіями, які поступово монетизують. Також проводиться програма енергозбереження.
Яким я бачу формування цін на будь-які енергетичні активи? Газ: «Баумгартен+» чи інший хаб+. Бо саме в угоді з МВФ <...> написано «імпортний паритет». Імпортний паритет — це орієнтація на біржу. Не подобається «Роттердам+» — запропонуйте «Варшаву+», «Бремен+».
У меморандумі з МВФ імпортний паритет стосується лише природного газу. Натомість, тарифів на вугілля для електроенергії по формулі «Роттердам+», про яку каже Порошенко, це не стосується, і в меморандумі з МВФ такого немає.
Еміграція з України
Девальвація, високі тарифи, інфляція та скрутне економічне становище — все це, за логікою опозиції, не може не призводити до відпливу людей з України. (Війна на Сході ніколи не згадується — як і у випадку економічної кризи).
Часто опозиціонери кажуть про те, що за останні кілька років Україну покинуло від 5 до 8 млн людей. Проблема у тому, що офіційної статистики про еміграцію не існує, і усе що є — це дуже приблизні експертні підрахунки.
VoxCheck перевірив 30 тверджень з цієї теми — причому фактологічних висловлювань у Петра Порошенка ми не знайшли.
Опозиція у 33,3% випадків маніпулювала (10 цитат), 27% — казала правду (8 цитат). Решта неправда,перебільшення або обмовки.
Минус 180 тысяч человек за 11 месяцев. Еще 8 миллионов уехали. Вот жестокая цена экспериментов, которые правительство называет «реформами»
Статистики про те, скільки людей емігрувало, геть немає. Ті розрахунки, що є, свідчать про те, що кількість трудових мігрантів з 2014-го склала 2,5 млн. А от за минулий рік населення України справді скоротилося на 180 тис. — люди помирають швидше, ніж народжуються нові громадяни.
Крім того, нещодавно голова Центробанку Польщі виступив і повідомив про те, що 1,5 млн заробітчан українських сьогодні у Польщі, а потреба загалом у робочій силі в Польщі 5 млн. І вони спрощують процедури для того, щоб українці приїжджали у Польщу працювати.
Голова польського Центробанку справді коментував питання української робочої сили в Польщі. Але 1,5 млн та 5 млн — дані прем’єр-міністра Матеуша Моравецького та Спілки підприємців та працедавців. З 1 січня 2018 року справді вступили в силу нові правила, що спрощують залучення трудових мігрантів до сезонних робіт.
Розповіді про здобутки армії — один із «коників» президента. З 2014 року видатки на силовий блок зросли з 2% ВВП до 5% ВВП.
Опозиція ж рідко згадує про армію — лише в тому контексті, що Україна нібито значно підвищує витрати на силовиків типу МВС та прокурорів. Єдиним критиком справ у армії є колишній міністр оборони та лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.
Таких цитат у нашій базі від Порошенка та опозиційних політиків 23 штуки: у президента 11, у опозиції — 12. Порошенко у 35% випадків говорив правду (8 тверджень), опозиція у 22% теж правду (5 тверджень) і ще у 22% — маніпулювала. Решта висловлювань — неправда та маніпуляції від президента або перебільшення/неправда опозиції.
В рейтингу журналу Newsweek українські збройні сили зараховані до найкращих у світі.
Американський журнал Newsweek включив українську армію до числа 50 найсильніших армій світу. Щоправда, ЗСУ посіли 30-те місце, тобто у цьому рейтингу українська армія знаходиться не дуже високо. Росія, наприклад, на другому місці після США.
Ви знаєте скільки витрачає Німеччина, чи Данія, чи інші держави? (на оборону — прим. ред) Близько одного, а то і менше 1% <...> Навіть після 2014 року 6 чи 5 країн-членів НАТО зменшили свої витрати. Їх не злякала ця війна.
В 2017 році Німеччина витрачала на оборону 1,22% ВВП, Данія — 1,17%. Після 2014 року видатки у % ВВП зменшились у 5 держав: США, Бельгія, Албанія, Хорватія, Франція. У доларах США витрати з 2014 року зменшилися у більше ніж 10 членів НАТО, проте загальні витрати на оборону залишаються на рівні 2014 року.
Децентралізація
Цю тему також більше любить Президент, ніж опозиція: реформа децентралізації, напевно, є однією з найуспішніших. Але Порошенко теж помиляється у статистиці, тоді як опозиція перекручує її.
На тему децентралізації VoxCheck перевірив 17 висловлювань, 16 з яких належали президенту і третина з них була правдивою, решта — майже порівну (22%) інші вердикти. Опозиція сказала лише раз про це і зманіпулювала.
Вперше за історію існування України місцеві бюджети в зведеному бюджеті перевищили бюджет держави
За даними Міністерства регіонального розвитку, у 2017 році доходи місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) складали 51,2% зведеного бюджету. Щоправда, коли VoxCheck порахував ці ж дані, то у нас вийшло 47%. Але це невелика різниця порівняно з 51%, тому вердикт — правда.
Сьогодні ми побачили зміну до бюджетного кодексу, де всі пільги, які держава надавала і надає людям, з наступного року перекладаються на плечі місцевих бюджетів
Згідно з законопроектом про внесення змін до бюджетного кодексу (на вересень 2017-го бюджет ще не був прийнятий), пільги на оплату комунальних послуг та заборгованість по виплаті даних пільг мали виплачуватися з власних доходів місцевих бюджетів. Але субсидії на оплату комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу та соціальні пільги (ветеранам війни, ветеранам органів внутрішніх справ, податкової міліції та інші) і далі виплачуються державним бюджетом за допомогою субвенції місцевим бюджетам. Причому в прийнятому бюджеті це так і залишилося.
Судова реформа
Люстрація суддів та нова система винагород для них, новий Верховний суд України, у створенні якого брала участь громадськість... Петро Порошенко любить хвалитися судовою реформою, але не завжди це вдається зробити коректно і без маніпуляцій. Утім, опозиція не краща.
На цю тему VoxCheck за 2,5 роки перевірив 13 тверджень політиків зі списку. У Порошенка їх виявилося 6, з яких у двох випадках він маніпулює (15,4%), ще у двох сказав правду (15,4%), решта дві — перебільшення та неправда. У опозиції на маніпуляції припадає 3 твердження (23,1%), неправду — 2 цитати (15,4%). Ще дві — правда або перебільшення.
Серед переможців конкурсу на посаду суддів нового Верховного Суду — адвокати, науковці, правозахисники, які ніколи не працювали як судді, а також найкращі судді з усієї України. Вони пройшли жорсткий та ретельний відбір, включаючи професійні та психологічні тести, а також перевірки з боку Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції
За даними Громадської ради доброчесності, в конкурсі до Верховного суду перемогли 27 осіб зі 116, які не відповідають критеріям доброчесності, При цьому, за їхніми ж даними, перевірка суддів з боку НАЗК була досить формальна. Це також підтвердила колишній чиновник НАЗК Ганна Соломатіна, яка минулого року публічно розповіла про порушення в агентстві.
Если вы помните, судебную реформу поддержали только три фракции. Она делает очень простые вещи: она передает диктаторские полномочия президенту, она позволяет судьям 120 тысяч пожизненно
За даними Громадської ради доброчесності, президент якраз втратив повноваження впливати на судову владу, а його функції тепер виключно церемоніальні — він підписує укази про призначення суддів за рекомендаціями Вищої ради правосуддя, тоді як звільняє суддів виключно остання. Зарплата в 120 000 грн — це для суддів апеляційних судів після успішного проходження ними кваліфікаційного оцінювання; у суддів першої інстанції зарплати нижчі. Високі зарплати для суддів — одна з передумов їхньої чесності.
Закон про антикорупційний суд — це видатна маніпуляція і брехня влади. Венеціанська комісія високо оцінила Закон «Про антикорупційний суд», який подав Єгор Соболєв і колеги, але потім, після того як приїхали туди васали президента, вони почали відступати назад, бо політичні рішення почали приймати.
Проблема була в тому, що, на думку Венеціанської комісії, Громадська рада міжнародних експертів при Антикорупційному суді повинна мати право вето щодо кандидатів на посади до цього суду. Тоді як президентський закон на дату твердження Березюка такого не містив. Щодо закону про антикорупційний суд Єгора Соболєва, то він справді був добре оцінений з боку Венеціанської комісії, але вона запропонувала подати його від президента після виправлення певних неконституційних моментів
22 грудня я ініціював у парламенті питання створення нового Антикорупційного суду, який має завершити незалежну антикорупційну систему. З юридичної точки зору дискусія щодо того, як імплементувати рекомендації та поради Венеціанської комісії, — це питання юридичних експертів. Ми сподіваємося зробити це якнайшвидше.
22 грудня 2017 року президент справді подав до Ради законопроект №7440 про створення Антикорупційного суду. Те, що він на той момент назвав точковим несприйняттям, в реальності викликало величезне обурення міжнародних організацій. Так, у листі голови місії МВФ до України Рона ван Родена йдеться про те, що низка положень законопроекту несумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендаціям Венеціанської комісії.
VoxCheck перевірив 6 тверджень на цю тему, 5 з яких належали президенту (в трьох випадках він перебільшив). В одній цитаті опозиції теж було перебільшення.
За перші 90 днів безвізу понад чверть мільйона українських громадян вже скористалися можливістю вільних подорожей країнами Шенгенської зони, відчувши на собі всі переваги свободи руху осіб.
Згідно з даними Представництва ЄС в Україні, на 11 вересня 2017 року (93 дні з початку дії безвізого договору) 235,7 тис. громадян України скористалися безвізовим режимом, а не 250 тис.
Ми мусили би отримати безвізовий режим, як мінімум, на рік раніше, але не отримували його, тому що корупція у вищих ешелонах влади не дозволяла нам дати такий безвіз.
2016 року корупція була однією з двох причин затримки безвізу. Друга — відсутність чітко прописаного механізму припинення безвізового режиму з ЄС.
Девальвація
Цю тему у політиків зі списку VoxCheck проект перевірив 7 разів, шість належали опозиції (у 5 випадках — маніпуляція). Президент коментував лише раз і це було перебільшення.
Не було жодних підстав знецінювати втричі національну валюту — гривню. Це червона кнопка для атомної бомби. Бо все у світі обраховується в твердій валюті, тобто в доларах. І це означає, що знецінивши гривню втричі, влада втричі знизила рівень життя українців.
Економічних підстав для знецінення гривні було дуже багато. Падали ціни на сталь, добрива та агропродукцію; через війну країна втратила частину промисловості і як наслідок — свого експорту; інвестори забули про нас надовго; населення запанікувало та стало масово скуповувати долари (ми всі звикли до курсу «по 5» та «по 8»); міжнародні резерви були майже порожні; а треба було ще й борги Нафтогазу виплачувати. Але рівень життя не залежить напряму від курсу гривні — якщо тільки ваш споживчий кошик не складається на 100% з імпортних товарів, за які треба платити в іноземній валюті. Тому індекс цін в Україні за три роки виріс удвічі, тоді як гривня девальвувала втричі.
И курс доллара был 8 грн за доллар, а сейчас 29. Поэтому обесценивание национальной валюты — это прямая заслуга сегодняшней власти.
З цього твердження Порошенка випливає, що курс гривні стабілізувався ще 2015 року. Але тоді на початку року гривня девальвувала з 15,7 грн/дол. до 30 грн/дол., а згодом відкотилася назад до 21 грн/дол. До кінця 2015 року гривня ще девальвувала до 24 грн/дол.
