Безбар'єрність як конкурентна перевага

Чому KFC зробила інклюзивність своїм бізнес-стандартом
Спецпроєкт
Доступність закладається в проєкти, персонал проходить тренінги, простори перевіряють експерти. Розповідаємо про системний підхід KFC.

В Україні понад 3 мільйони людей мають інвалідність, з них понад 300 000 набули цього статусу через війну. За таких умов інклюзивність перестає бути соціальною темою – вона стає економічною необхідністю. Бізнес, що створює безбар’єрне середовище, інвестує у майбутню конкурентоспроможність – свою та країни в цілому. 

Відновлення – це не лише відбудова стін, а й повернення людей в економіку. За даними дослідження Accenture, компанії, які повністю інтегрують інклюзивність у всі процеси організації, отримують в середньому у 1,6 раза більше виручки й у 2,6 раза більше чистого прибутку.

KFC стала однією з перших компаній в Україні, яка системно впроваджує інклюзивність як стандарт якості сервісу. У спецпроєкті на LIGA.net розповідаємо, як закласти доступність ще на етапі проєктування, провести аудит разом з людьми з інвалідністю, навчити персонал інклюзивній комунікації – і перетворити це на конкурентну перевагу.

KFC (Kentucky Fried Chicken)

Міжнародна мережа ресторанів швидкого харчування, заснована у 1952 році. З 1997 року мережа входить до ресторанної компанії Yum! Brands. KFC налічує понад 32 000 ресторанів у 150 країнах, в яких працює понад 800 000 працівників. KFC розвиває інклюзивність як частину корпоративної культури й операційного стандарту.

В Україні перший ресторан відкрився у 2012 році в Києві. Станом на листопад 2025 року мережа налічувала 68 закладів, що працюють за франчайзинговою моделлю. 

Інклюзія як стандарт

Інклюзивність для KFC – не новий тренд, а давній стандарт. У компанії наголошують, що це продовження системної роботи над якістю сервісу. Принципи доступності були закладені в бренд-стандарти ще давно, і перші ресторани KFC в Україні проєктувалися вже з урахуванням цих вимог. 

Архітектурна доступність впроваджується ще на етапі проєктування. Пандуси, доступні санвузли, широкі проходи між столами – все це закладається в технічну документацію до початку будівництва. Кіоски самообслуговування налаштовані з урахуванням висоти, контрастності елементів і зручності інтерфейсу. Навігація всередині ресторанів продумана так, щоб кожен гість міг орієнтуватися без сторонньої допомоги.

Ми вважаємо, що інклюзивність – це не про допомогу, а про показник професійності та стандарт сервісу. І сьогодні ми просто підсилюємо цей стандарт. Ми не починаємо з нуля – ми послідовно розвиваємо те, що завжди було частиною ДНК бренду KFC.

p1
KFC Україна
p1

На сьогодні 70% ресторанів мережі KFC адаптовані для відвідування осіб з інвалідністю. Заклади позначені в сервісах “ЛУН без меж”, Google Maps і “Київ Цифровий” як інклюзивні простори.

У компанії наголошують: оскільки інвестиції закладаються ще на етапі будівництва ресторанів, про масштабні перероблення чи окреме вимірювання ефективності й окупності  впроваджених змін (ROI) не йдеться. Ефективність вимірюється через якість досвіду гостей, частоту відвідувань і лояльність.

Крокуючи
“шляхом клієнта”

Сьогодні KFC посилює те, що вже працює: оновлює стандарти сервісу, проводить поглиблене навчання команд і перевіряє “шлях гостя” разом з експертними організаціями.

Етапи стратегії “Шлях гостя”
01 / Аудит
аудит наявних стандартів разом з експертами для оцінки того, як рішення працюють на практиці
02 / Вдосконалень
план точкових вдосконалень там, де це справді необхідно
03 / Навчання
постійне навчання команд з розвитку навичок інклюзивної комунікації
04 / Моніторинг
моніторинг через refresh-сесії, опитування гостей і перевірки “шляху гостя”
p2

Реалізуючи перший етап, компанія провела аудит ресторанів разом з громадською організацією Fight For Right, яка з 2017 року навчає бізнес принципам інклюзивності, залучаючи до тренінгів людей з інвалідністю – для передання реального, а не теоретичного досвіду. Організація також проводить школу "ЗМІЦНЕННЯ" для ветеранок з інвалідністю та без.

Одним з основних елементів аудиту й навчання персоналу є практика “шлях клієнта”, коли команда ресторану разом з людьми з інвалідністю проходить увесь маршрут: від входу до зони посадки, від кіоску самообслуговування до вбиральні. Саме тут виявляються деталі, які неможливо побачити зі сторони.

У KFC відтворили такий “шлях гостя”. Перевірили зручність кіосків, ширину проходів, висоту столів, навігацію і зони посадки. За результатами аудиту ресторанів з Fight For Right, KFC точково вдосконалила деталі – від налаштувань кіосків і навігації до стандартів комунікації персоналу.

“Найцінніші інсайти часто стосуються дрібниць – контрастності елементів, висоти полиць, розміщення кнопок на екранах. Після таких сесій ми робимо точкові поліпшення у кожному ресторані”, – зазначають у компанії.

Інклюзія у цифрах
3 МЛН
людей з інвалідністю в Україні
> 3 тис
набули інвалідність після початку повномасштабного вторгнення
420 тис
працевлаштовані люди з інвалідністю
> 50%
українського бізнесу не створюють інклюзивного середовища
2 тис
адаптованих робочих місць, за які держава компенсувала витрати у 2024 році
p3

П’ять сантиметрів порогу здаються дрібницею, поки не проїдеш його на кріслі колісному. А допомагаючи подолати бар’єр, можна травмуватися і самому. Після такого досвіду приходить розуміння, що краще одразу прибрати цей поріг – тоді й не знадобиться допомога.

c2
Fight For Right

Важливу роль відіграє те, кажуть у громадській організації, що команди ресторанів розуміють, навіщо потрібні навчання й аудит простору. Як підтвердження у Fight For Right наводять відгук одного з працівників мережі: “Розглянувши в реальному ресторані перешкоди на шляху для людей з інвалідністю, ми змогли подивитися на заклади KFC під іншим кутом”.

“Особливе ставлення” – не інклюзивність

В одному з ресторанів KFC проводилося заняття школи для ветеранок з інвалідністю й без “ЗМІЦНЕННЯ”. Одна з учасниць надала рекомендації щодо етики комунікації з ветеранами. 

“Коли ми почали співпрацю з KFC, помітили, що більшість питань від працівників компанії стосуються саме комунікації з ветеранами й ветеранками з інвалідністю. З іншої сторони, важливо було показати ветеранкам, що бізнес різний, що є бізнес відкритий і готовий до змін”, – зазначають у Fight For Right.

Тренінги з етичної взаємодії у KFC побудовані на простому принципі: рівне ставлення, а не “особливе”.

Мабуть, найбільшою помилкою бізнесу є "інакше" або "особливе" ставлення, що може проявлятися у надмірній увазі, в ігноруванні, у демонструванні відрази, у підвищенні голосу, прояві жалості. Інше ставлення одразу буде помічене людиною з інвалідністю. Завдання бізнесу – створити умови, в яких будь-яка людина буде почувати себе на рівних.

c1
KFC Україна
p4

У Fight For Right також звертають увагу на найпоширеніші помилки бізнесу. Перша – так звана “пандусоманія”, коли встановлення одного пандуса (часто навіть такого, що не відповідає стандартам) розцінюється як повна доступність. Друга – формальний підхід без реальних змін у сервісі. Третя – нерозуміння різноманіття інвалідності: одній людині потрібен пандус, іншій – можливість комунікувати доступним способом, третій – інформація про алергени в меню.

“Доступність – це про фізичне середовище: пандус, кнопка, широкий прохід. Інклюзія – це коли людина не відчуває бар’єрів у спілкуванні, сервісі, атмосфері. Наприклад, наші команди проходять тренінги, де вчаться комунікувати коректно, допомагати, не порушуючи водночас кордонів наших гостей”, – зазначають у мережі KFC.

Елементи архітектурної доступності й вимоги до них
Пандус

Кут нахилу пандуса – 4,6 градуса (8%)

Заокруглені на кінцях поручні на висоті – 0,7 і 0,9 м

Ширина – від 1,2 м

Двері

Ширина – від 0,9 м

Ширина проходів – від 1,2 м

Контрастне маркування скляних дверей, стін на висоті – 1,2 – 1,5 м

Вбиральня:

Розмір кабінки – від 1,8 м на 1,65 м

Висота дзеркала – 0,85 – 0,9 м

Простір під умивальником – 0,7 м

Таблички:

Дублювання шрифтом Брайля на висоті – 1,2 – 1,5 м

p5
Згідно з Державними будівельними нормами України
Згідно з Державними будівельними нормами України

HR-стратегія: рівні умови для розвитку

Сьогодні в компанії працює понад 90 співробітників з індивідуальними потребами в доступності. Робочі місця адаптуються індивідуально під потреби кожного працівника. Допомагають цьому і гнучкі графіки, що дозволяють адаптувати роботу під потреби людини, наприклад, скорочені зміни або індивідуальні розклади.

Ми прагнемо, щоб у KFC кожен мав рівні умови для розвитку, незалежно від життєвих обставин.

c1
KFC Україна
p6

Компанія також проводить тренінги з етичної взаємодії для всіх команд. Ефективність цих програм вимірюють через опитування, зворотний зв'язок і зміни у поведінці команд на щоденній основі.

У громадській організації Fight For Right розповідають: коли KFC звернулася до них з проханням підтримати у пошуку працівників з інвалідністю, це стало несподіванкою.

“Це рідкість, коли бізнес настільки відкритий, – зізнаються експерти Fight For Right. – Щоб в країні загалом відбувалися зміни в питанні інклюзивності, потрібно якомога більше союзників і союзниць у цій сфері”.

З якого питання варто почати зміни

Цілі KFC на найближчі роки – 100% адаптація просторів у всіх ресторанах мережі й інтеграція інклюзивності у всі внутрішні політики як стабільний стандарт. У перспективі компанія планує ділитися своїм досвідом з ринком і сприяти тому, щоб безбар'єрність стала спільною нормою для всієї індустрії. 

Наша основна мета – щоб усі ресторани мережі стабільно відповідали інклюзивним стандартам і щоб культура інклюзивності залишалася невіддільною частиною бренду – не проєктом, а саме стандартом мислення.

c1
KFC Україна
p7

Fight For Right дають конкретні поради для бізнесу. Почати варто з простого запитання: “Чи приходять до нас люди з інвалідністю?”. Залежно від відповіді – аналізувати, де і в який момент люди з різними видами інвалідності можуть зіштовхнутися з перешкодами.

Інклюзія – не локальний тренд, а глобальний виклик. І в Україні, і в Європі бізнес лише вчиться працювати системно. KFC доводить: це можливо без надзвичайних інвестицій, якщо інклюзивність закладається в бізнес-модель від самого початку.