Ліки, які тримають

Насправді саме з інсулінів і почалась історія реімбурсація. Її суть проста: держава компенсує частину вартості препаратів, а пацієнти доплачують лише певну суму або отримують ліки безкоштовно. Раніше для цього треба було кожного місяця йти до лікаря, отримувати нове призначення і сподіватися, що цього місяця державних грошей вистачить на інсулін усім пацієнтам. Напевно, вже небагато пацієнтів пам'ятає ті часи, і це на краще. Адже це були часи дуже гнучкого планування, періодичної відсутності інсулінів і суттєвих незручностей для пацієнтів, коли до лікаря треба було їхати за сотні кілометрів — водночас зараз для цього треба мати електронний рецепт та просто відвідати найближчу аптеку. “Доступні ліки” ці проблеми для пацієнтів з цукровим діабетом успішно вирішили, хоча низка питань все ще залишається.  

В Україні інсулін входить до програми "Доступні ліки". У програму входять людські інсуліни та аналоги для ін’єкцій швидкої, середньої тривалості дії та тривалої дії, а також комбіновані форми інсулінів. Ці препарати є як у формі флаконів, так і в формі картриджів та шприц-ручок та відшкодовуються програмою реімбурсації. Держава гарантує всім українцям з діабетом доступ до базового лікування інсулінами безкоштовно — мова йде про так звані людські інсуліни. Так, є певні виключення в залежності від категорії інсулінозалежного пацієнта (діти, вагітні тощо). Втім, якщо дорослий пацієнт бажає отримувати аналоги інсуліну, що вважаються більш сучасними, а для деяких пацієнтів і більш ефективними, він має доплачувати 15% від вартості препарату. Пацієнт звільняється від доплати у разі досягнення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) 7,5% і нижче, і цей параметр позначено як універсальний цільовий показник для всіх пацієнтів з діабетом.

Як вже було зазначено, повністю безкоштовно інсулін отримують певні категорії пацієнтів: вагітні жінки та діти. А ось, наприклад, учні та студенти віком до 25 років мають доплатити 15% вартості за аналог інсуліну. На жаль, наразі це розповсюджується і на людей пенсійного віку. Отже, програма реімбурсації формально дійсно покриває інсуліни, проте є одна проблема: доплата, особливо для вразливих категорій пацієнтів. Навіть за програмою "Доступні ліки" пацієнти змушені доплачувати в середньому 300-500 грн на місяць за інсулін. 

Для людей із середньою пенсією близько 5000 грн це означає, що 10% доходу щомісяця витрачається лише на один препарат. І це без урахувань витрат на тест-смужки для глюкометрів, які можуть додавати ще 900-1500 грн на місяць. Водночас діабет рідко приходить сам — зазвичай є супутні захворювання: серцево-судинні проблеми, порушення зору, ураження нирок. І на кожне з них потрібні додаткові ліки.

У більшості європейських країн пенсіонери взагалі не сплачують за інсулін. У Польщі для людей віком від 65 років діє нульова доплата, у Чехії встановлено лише символічну співоплату — близько 500 крон на рік (приблизно 900 грн). В Угорщині та Румунії інсуліни надаються безкоштовно, в Словаччині пенсіонери також повністю звільнені від будь-яких доплат за призначені ліки.

Ці пільги на ліки розповсюджуються і на українських біженців. Завдяки Директиві ЄС про тимчасовий захист, українці, які прибули до Польщі, Чехії, Угорщини, Румунії та інших країн ЄС з 24 лютого 2022 року, отримали доступ до національних систем охорони здоров'я на тих самих умовах, що й місцеві громадяни. Це означає, що українські пацієнти віком 65+ у Польщі можуть отримувати інсулін безкоштовно. У Чехії та Словаччині біженці автоматично включаються в державне медичне страхування, в Угорщині та Румунії інсуліни надаються безкоштовно.

У контексті оновлення програми “Доступні ліки” у 2025 році, яка вже включає 61 позицію інсулінів, розширення доступу до інноваційних препаратів для пацієнтів 65+ років дозволить: покращити якість глікемічного контролю та безпеку лікування; зменшити кількість госпіталізацій, пов’язаних з гіпоглікемією; оптимізувати витрати системи охорони здоров’я за рахунок профілактики ускладнень. Таким чином, адаптація реімбурсаційної моделі до потреб літніх пацієнтів є не лише клінічно виправданою, а й економічно доцільною.

Тетяна Юріївна Юзвенко

докторка медичних наук, професорка, заступниця директора з наукових питань ДНП “Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України”

Що потрібно для покращення системи

За словами опитаних експертів, система доступу до ліків для пацієнтів із цукровим діабетом потребує оновлення. Для цього необхідно кілька факторів: політична воля, ефективне управління та стале партнерство держави з фармацевтичними компаніями. Також необхідно зробити кілька кроків: