Пандемія та карантини мотивували Міносвіти йти на дистанційне навчання. І у нього це непогано вийшло. Всеукраїнську онлайн-школу E SCHOOL.net.ua розробили на замовлення Міносвіти за чотири місяці, проєкт коштував держбюджету 17,8 млн грн. Головним підрядником була обрана громадська організація Зої Литвин "Освіторія".

Зараз платформа містить 1800 відеоуроків, тестів і матеріалів для самостійної роботи з 18 основних шкільних предметів. У травні 2021 року E-SCHOOL випустив мобільний застосунок до платформи.

Освітнім проєктом активно користуються також представники української діаспори. Так, за даними E-SCHOOL, в топ-країни з використання платформи, крім України, входять США, Нідерланди, Велика Британія та Польща.

Всеукраїнська онлайн-школа E-SCHOOL.net.ua

Фото: e-schools.info

Новий дизель-поїзд, вироблений на Крюківському вагонобудівному заводі (КВБЗ), – це вітчизняний експрес-поїзд, що розвиває швидкість до 120 км/год.

Все почалося 10 серпня 2018 року, коли між КВБЗ і АТ "Укрзалізниця" (УЗ) було підписано контракт на постачання шести дизель-поїздів для пасажирських перевезень. Кошторис проєкту оцінили в 1,062 млрд грн.

Перший експрес-поїзд був запущений вже в грудні 2019 року між Києвом і міжнародним аеропортом Бориспіль. У вересні 2020-го його перевели на маршрут Черкаси – Сміла. Зараз він обслуговує маршрути Львівської залізниці.

Наразі один з головних викликів проєкту – переговорний процес, який тягнеться з грудня 2019 року, між КВБЗ і УЗ про укладення мирової угоди щодо збереження обсягів закупівлі дизель-поїздів. Завод ще виробляє п'ять дизель-поїздів, але власним коштом.

Крюківський вагонобудівний завод ще раніше прославився виробництвом міжрегіонального швидкісного двосистемного електропоїзда "Тарпан". Ці швидкісні поїзди зараз обслуговують рейси Інтерсіті +.

Вітчизняний експрес-поїзд

Фото: пресслужба КВБЗ

Покровська СЕС – друга за потужністю сонячна електростанція в Європі, що забезпечує енергією понад 210 000 домогосподарств України. Її відкриття – важливий крок для України до використання “зеленої“ енергії та скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Сьогодні 837 000 сонячних панелей виробництва Risen (КНР) і 96 інверторних в Покровській сонячній електростанції безперебійно проводять енергію – близько 400 млн кВт на рік.

Проєкт виконали лише за шість місяців і обійшовся він у 192 млн євро. Покровська СЕС належить енергетичному холдингу ДТЕК Ріната Ахметова.

Дата: 31 жовтня 2019 рік

Будівництво Покровської сонячної електростанції

Фото: ДТЕК

Neptune – один з найбільших в Україні та найглибший термінал у Причорномор’ї.

Робота нового зернового термінала дала можливість українським фермерам не лише вийти на глобальні ринки, а й нарощувати виробництво, зберігаючи надлишки у терміналі. За обсягом зберігання термінал забезпечує 10% українського експорту зернових.

Neptune – спільний проєкт американської корпорації Cargill та української компанії "М.В. Карго". Остання була спеціально створена для реалізації проєкту
співвласниками стивідорної компанії "ТІС" Єгором Гребенніковим та Андрієм Ставніцером.

Будівництво Neptune стало найбільшим інвестиційним проєктом в Україні за останні роки, загальною вартістю $150 млн. Фінансували проєкт ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та локальні інвестори. Загальна сума кредиту від ЄБРР і МФК склала $74 млн.

Зараз зерновий термінал Neptune може "відпрацювати" понад 250 залізничних вагонів і 790 автомобілів на добу. У 2021 році Neptune прийняв найбільше судно місткістю 84 800 тонн.

Neptune – глибоководний зерновий термінал

Фото: сайт Neptune

На заводі "Біофарма" в місті Біла Церква вперше на пострадянському просторі було відкрито інноваційне виробництво препаратів з плазми крові.

Зараз Біофарма забезпечує препаратами людей із захворюваннями крові, травмованих і поранених. Можливість повного самостійного забезпечення внутрішніх потреб країни в препаратах крові – важливий елемент національної безпеки. Крім того, здешевлення закупівель завдяки вітчизняним лікам дозволяє держбюджету заощадити близько $100 млн.

Біофарма входить до десятки найбільших українських виробників лікарських препаратів. Водночас третина виторгу компанії, або $15,5 млн, припадає на експорт продукції в 36 країн світу.

Інноваційне виробництво плазми крові

Фото: depositphotos.com

2019 року "саркофаг" над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної станції та прилеглі будівлі накрила потужна сталева захисна арка – Новий безпечний конфайнмент (НБК). Його будівництво тривало близько 12 років і коштувало понад $1,5 млрд.

Головна функція арки – забезпечити протягом одного століття захист від радіаційного впливу об'єкта "Укриття" (перший саркофаг), його побудували відразу після аварії на ЧАЕС для прикриття завалів та ЧАЕС, і за цей час він сильно зносився.

Нова захисна арка НБК – це міжнародний проєкт. Його фінансували 40 країн-донорів, будівництвом керував особисто Європейський банк реконструкції та розвитку, а будували фахівці з 27 країн світу. Водночас загальний обсяг робіт виконало понад 2000 українських робітників.

Зараз НБК вважається найбільшою рухливою наземною спорудою на планеті. Для порівняння, він накриває площу в 12 футбольних полів, а під його склепіння можна вмістити дзвіницю Києво-Печерської лаври або статую "Батьківщини-матері".

Дата: 10 липня 2019 року

Новий безпечний конфайнмент (НБК)

Фото: EBRD Photostream

Новий комплекс лікарні "Охматдит" – найбільший дитячий медичний центр, побудований на замовлення МОЗ України. "Охматдит" став сучасним закладом охорони здоров'я з екстреної та високоспеціалізованої медичної допомоги дітям. Наприклад, тут вперше в Україні провели операцію з трансплантації кісткового мозку від нерідного донора.

Але шлях до цього результату був непростий. Комплекс будувався вісім років на тлі корупційних скандалів, судових суперечок та арештів. 2013 року бюджетні кошти скінчилися і будівництво зупинилося на етапі майже готових стін – без даху й оздоблення.

Через оборудки голови держкомпанії Укрмедпроєктбуд, яка займалася будівництвом Охматдиту, та генерального підрядника будівництва "Укрпрофмед" (його пов'язують з оточення Віктора Януковича) кошти для будівництва комплексу були заблоковані. Комплекс простоював допоки у середині 2016 року Кабмін не затвердив новий проєкт будівництва, тоді його вартість зросла вдвічі до 3,2 млрд гривень. Будівництво вдалося відновити й розділити на два комплекси. У 2019 році відкрито першу чергу лікарні.

Кошторис проєкту кардинально змінювався кілька разів. За час будівництва він виріс з 1,78 млрд до 6 млрд грн.

Новий корпус "Охматдит"

Фото: ohmatdyt.com.ua

Будівництво двоколійного тунелю мало стратегічне значення для України. Завдяки Бескидському тунелю Україну було з’єднано із країнами 5-го Пан’європейського транспортного коридору, що тягнеться з Італії до України. Його запуск дозволив країні удвічі збільшити обсяг транзитних та внутрішніх залізничних перевезень. На сьогодні 60% транзитних вантажів у напрямку Центральної та Західної Європи перевозиться саме через цей Бескидський тунель.

Тунель будували п'ять років з 2006-го на замовлення Укрзалізниці на стику Львівської та Закарпатської областей. Бюджет проєкту складався з декількох частин – 850 млн грн було виділено з держбюджету, решта – міжнародні позики (40 млн євро надав Європейський банк реконструкції і розвитку, 55 млн євро – Європейський інвестиційний банк).

Головний виклик проєкту – проблеми з фінансуванням, спричинені економічною та політичною кризами в країні. Через що терміни його запуску були перенесені з 2016-го на 2018 рік.

Дата: 24 травня 2018 року

Відкриття Бескидського тунелю

Фото:kmu.gov.ua

Проєкт ракетного комплексу "Вільха" – перша вдала спроба за роки незалежності України створити далекобійний ракетний комплекс.

Війна на сході України на початку 2014-го заскочила зненацька український оборонно-промисловий комплекс. На той час в Україні практично не було далекобійної ракетної зброї, а те, що було – морально застаріло. Тому успіх цього проєкту був украй необхідний для безпеки країни.

Ракетний комплекс "Вільха" – це повністю вітчизняний проєкт, для створення якого достатньо потужностей виключно українських підприємств. Над створенням працювало близько 15 учасників, на чолі з головним виконавцем проєкту КБ "Луч".

Сьогодні "Вільху" взято на озброєння в Україні, а на початку квітня 2021 року КБ "Луч" уклала перші контракти для постачання ракетної системи на експорт.

Військовий комплекс "Вільха"

Фото: пресслужба Кабінету міністрів України

Unit City – перший інноваційний парк в Україні, відкритий у Києві 2017 року на території покинутого Київського мотозаводу.

Зараз у парку налічується 108 компаній-резидентів. Серед них чотири лабораторії, три бізнес-кампуси та коворкінг, вісім акселераторів, три інвестиційні фонди для підтримки та розвитку українських стартапів. Вартість проєкту Unit City оцінюється у понад $500 млн.

Основним ідеологом та інвестором спочатку був Василь Хмельницький з компанією UFuture Investment Group. Співінвесторами проєкту згодом стали UDP, KAN Development і Європейський інвестиційний банк.

Заявлена мета ідеологів Unit City – зробити його одним з найбільших центрів інновацій в Центрально-Східній Європі, точкою входу в Україні для компаній, інвесторів і партнерів з усього світу і місцем, де будуть і вже створюються сучасні проєкти та стартапи.

Створення інноваційного парку Unit City

Фото: unit.city

Впровадження безвізового режиму між Україною і Європейським Союзом – один зі стратегічних проєктів для країни та запорука розвитку її туристичної індустрії.

Офіційно переговори про безвізовий режим з ЄС розпочалися у 2008 році за президентства Віктора Ющенка. Після Революції Гідності питання безвізового режиму знову повернувся до порядку денного. Головною передумовою отримання безвізу тоді стало стратегічне зближення з ЄС.

Безвізовий режим надав українцям більше можливостей для подорожей, розвитку ділових відносин, навчання. За перший рік безвізу країни ЄС відвідало майже пів мільйона українців.

Безвізовий режим для українців

Фото: depositphotos.com

BankID – державна система віддаленої ідентифікації громадян через українські банки для надання їм адміністративних та інших послуг через інтернет. Система дала можливість мільйонам українців отримувати онлайн-сервіси у швидкому режимі.

Вивчати можливість впровадження сервісу в Національному банку України розпочали з 2015 року. BankID тоді розглядали як проміжний хаб. З 2016 року вже офіційно впровадили систему надання адміністративних послуг через BankID. А за два роки система дистанційної ідентифікації запрацювала в банках.

Проєкт можна вважати успішним – ним користуються 36 банків, 65 комерційних організацій, приватні пенсійні фонди та 10 некомерційних, серед яких міністерства, облради та громадські організації.

Дата: 2016 рік

Запуск сервісу BankID

Фото: пресслужба НБУ

2016 року державні закупівлі вийшли з тіні. Запрацювала система Prozorro – онлайн-платформа, де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а представники бізнесу змагаються на торгах за можливість постачання. У 2020 році британське видання The Economist відзначило Prozorro як один із трьох найуспішніших у світі кейсів для боротьби з корупцією.

Prozzoro – виріс з волонтерського проєкту, який розробили Олександр Стародубцев і Андрій Кучеренко. У розробці та імплементації Prozzoro активну участь взяли Transparency International Ukraine, американський фонд WNISEF, німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Європейський банк реконструкції та розвитку, USAID, приватні електронні майданчики, IT-компанія Quintagroup та інші міжнародні та українські донори.

2016 року систему було передано державному підприємству "Прозорро". Prozorro стала обов'язковою для центральних органів влади, монополістів і для інших публічних замовників.

За п'ять років існування волонтерський проєкт перетворився на велику систему державних закупівель, що зекономило державі 190 млрд грн.
За період існування системи через неї пройшло 2 млн конкурентних закупівель. У відкритих аукціонах брали участь 130 000 компаній, 90% з яких – представники малого та середнього бізнесу. За минулий рік вони уклали 3,5 млн контрактів на 540 млрд грн.

Публічні закупівлі Prozorro

Фото: prozorro.gov.ua

Створення акціонерного товариства "Українська залізниця" – одна з найбільших угод в історії країни, завдяки якій злилися 48 компаній загальною вартістю понад 245 млрд грн. Зараз Укрзалізниця – це практично повний монополіст у сфері залізничних перевезень в Україні.
Після першого етапу корпоратизації Укрзалізниця рапортувала про скорочування обсягів збитків. За даними компанії, вже 2017 року вона вийшла на прибуток у 114,5 млн грн.

Але наразі УЗ переживає не найкращі часи. Попри очікування, що корпоративна реформа у 2015 році спричинить швидке поліпшення, цього не сталося. Керівництво УЗ не змогло змінити систему ціноутворення: дотаційні пасажирські перевезення та несправедлива система тарифів (ці питання вимагають погодження Уряду), COVID-19, корупція та кадрові скандали погіршили ситуацію. За даними СБУ, за останні два роки щодо посадовців компанії зареєстровано 237 кримінальних проваджень, а загальна сума збитків від цього склала понад 1 млрд грн.

Як результат, у серпні 2021 року в Укрзалізниці запровадили тимчасове керівництво на вимогу РНБО, аби врятувати компанію від банкрутства.

Корпоратизація Укрзалізниці

Фото: пресслужба Укрзалізниці

Українським вченим з Аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету вдалося створити рідкий струменевий скальпель, який під час операцій на внутрішніх органах, а також під час видалення злоякісних пухлин практично не пошкоджує кровоносну систему. Через це втрати крові мінімальні, а складні операції – менш травматичні. Це дозволяє скоротити тривалість операції та зменшити період післяопераційної реабілітації пацієнтів.

Рідкий струменевий скальпель українського виробництва пройшов усі клінічні випробування та використовується хірургами в найскладніших операціях. Зараз рідкий струменевий скальпель впроваджено у відділі загальної онкології та реконструктивної хірургії молочної залози Інституту онкології НАМН України.

Ціна інструменту близько $30 000.

Створення рідкого струменевого скальпеля

Фото: en.ppt-online.org

Prometheus – перший в Україні некомерційний громадський проєкт онлайн-курсів. Він надає всім охочим безплатний онлайн-доступ до курсів провідних лекторів і університетів України.

Головна мета соціального стартапу Prometheus – якісна безплатна освіта, доступна кожному.

З 2021 року за підтримки Посольства США в Україні Prometheus запускає проєкт перекладу онлайн-курсів Гарварда, Массачусетського технологічного інституту, Університету імені Макмастера та бізнес-акселератора YCombinator.

Залучення фінансування – один з головних викликів проєкту. Ще на старті він був малобюджетним, у нього вклали близько $5000. Зараз основними джерелами фінансування залишаються гранти, продаж сертифікатів, впровадження платних корпоративних форм навчання.

З кожним роком освітні платформи стають все більш популярними в Україні. Серед інших проєктів, які активно розвиваються в країні, – Projector, навчальна платформа для дизайнерів та розробників, EdEra та EduGet, вони пропонують безплатні уроки та курси на різні теми.

Онлайн платформа Prometheus

Фото: prometeus.com.ua

Підготовка до футбольного турніру в Україні під егідою UEFA тривала п'ять років – з дня оголошення результатів голосування комітетом UEFA у квітні 2007 року.

Позитивний ефект EURO 2012 складно переоцінити – проведення турніру сприяло розвитку інфраструктури, готельного, туристичного та ресторанного бізнесів в Україні. Так, до початку євро-чемпіонату в Україні побудували/реконструювали чотири стадіони, чотири повітряні термінали, близько 130 готелів. В межах підготовки до турніру Укрзалізниця запустила двосистемний електропоїзд Hyundai Rotem. Україну тоді відвідали понад 1,8 млн туристів.

Серед головних викликів проєкту – було значне відставання від графіка підготовки. Кілька разів країна була на порозі відмови від організації чемпіонату. Подолати труднощі вдалося завдяки значному збільшенню бюджетів на будівництво та авральних заходів підготовки. У підсумку на проведення турніру з держбюджету було витрачено близько 41,7 млрд грн – це в півтора раза більше початкового кошторису. Проєкт також фінансувався з боку UEFA та офіційних спонсорів турніру.

Дата: 9 червня – 1 липня 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу UEFA EURO 2012 Poland-Ukraine

Фото: depositphotos.com

Термінал D в міжнародному аеропорту Бориспіль – найбільший в Україні, що забезпечує близько 65% авіаційних пасажирських перевезень країни.

Проєкт стартував 24 жовтня 2008 року закладанням першої цеглини. Вартість контракту на будівництво терміналу D становила $377 млн, з яких $67 млн ​​– японська кредитна лінія та $210 млн – власні кошти аеропорту "Бориспіль". Наприкінці 2011 року Кабмін збільшив загальну кошторисну вартість у 2,9 раза до $961,8 млн.

Серед викликів проєкту – відставання від графіка та значне збільшення бюджету. Крім того, термінал D не використовується наразі на повну міць – тільки на 30%, хоча без додаткових інвестицій в інфраструктуру аеропорт "Бориспіль" здатен обслуговувати в 3-3,5 раза більше клієнтів. Якщо аеропорту вдасться використовувати нереалізований потенціал, він зможе збільшити свій пасажиропотік до 21-25 млн на рік. З таким показником він опиниться серед топ-20 найбільш завантажених аеропортів Європи і стане третім за величиною в Східній Європі.

Будівництво терміналу D в аеропорту Бориспіль

Фото: APT Group

Львів Арена – це четвертий за кількістю місць і третій за вартістю будівництва футбольний стадіон в Україні (3 млрд грн). Потреба в новому сучасному стадіоні з'явилася у 2007 році, напередодні чемпіонату Європи з футболу Євро-2012.

Попри проблеми під час будівництва – зрив термінів здачі в експлуатацію, стадіон встигли побудувати до Євро-2012.

Незважаючи на високий ступінь оснащеності стадіону, після чемпіонату комітет ФІФА дискваліфікував його на відборі до матчів Чемпіонату Світу 2018. Причина тому – грубі порушення львівськими вболівальниками на матчі Україна – Сан-Марино: використання піротехнічних засобів, банери із зображенням логотипу дивізії "СС-Галичина", розтяжки з цифрою 88, що означає нацистське вітання.

Але оскільки поєдинки під егідою УЄФА не потрапляють під санкції ФІФА, Арена Львів надалі ставав місцем проведення матчів чемпіонату України та єврокубків для донецького "Шахтаря".

Стадіон "Львів Арена"

Фото: arenalviv.com.ua

Гідроакумулювальна станція на Дністрі – важливий проєкт для зміцнення енергетичної конкурентоспроможності України. У найближчій перспективі вона стане найбільшою ГАЕС в Європі та сьомою за масштабами у світі.

Виробництво електроенергії – не єдина функція Дністровської ГАЕС, вона також допомагає уникнути повеней і забезпечити стабільне водопостачання в період посухи. Щобільше, введення ГАЕС в експлуатацію дозволить щороку економити 1,1 млн тонн вугілля та близько 200 млн куб м газу.

Проєкт ГАЕС розроблявся ще з радянських часів. Але перший гідроагрегат був введений в промислову експлуатацію тільки 2010 року, другий – у 2014-му, третій – у 2016-му. Їх загальна вартість склала близько 25 млрд грн. Загалом, проєктом передбачено будівництво семи гідроагрегатів до 2028 року.

Деякі складнощі для будівництва зараз створюють претензії молдовської сторони на частину акцій Дністровської ГАЕС – через територію гідрокомплексу проходить кордон між Україною і Молдовою.

Дністровська ГАЕС

Фото: uhp.kharkov

"Донбас Арена" – перший український стадіон, якому було присвоєно четверту, вищу категорію від UEFA, вона ж "елітна". Це означає, що стадіон може приймати найвідповідальніші матчі єврокубків – фінали. Президент FIFA Джанні Інфантіно свого часу називав "Донбас Арену" "найкращим стадіоном в Європі".

Стадіон будувався три роки і коштував футбольному клубу "Шахтар" $400 млн. Стадіон оснащений за останнім словом техніки, вміщує 52 667 уболівальників. Значних розмірів паркінг поруч зі стадіоном, розрахований на понад 1000 автомобілів.

У 2014 році стадіон неодноразово страждав від обстрілів. Наразі він є офіційно закритим, але попри ситуацію стадіон "Донбас Арена" і досі входить до переліку найкращих стадіонів світу (2020 рік, видання Marca, Іспанія).

Дата: 29 серпня 2009 року

Будівництво стадіону "Донбас Арена"

Фото: сайт Donbass Arena

Автошлях М-5 (Київ–Одеса) − це перша траса, побудована в Україні за роки незалежності.

Переваг будівництва першої черги траси Київ–Одеса багато. Вона прискорила сполучення між адміністративними та культурними центрами, забезпечила масштабні транзитні автомобільні перевезення "море-суходіл" і загалом збільшила туристичний потік на курорти на півдні країни.
Зараз траса Київ–Одеса − частина міжнародного транспортного коридору "Балтійське − Чорне море".

Але цьому передувала чимало проблем, головна з яких брак фінансування. Роботи над проєктом розпочалися з залучення державних коштів (перший транш − 500 млн грн), плани залучити іноземних інвесторів довгі місяці були безуспішними, через що доводилося переносити терміни проєкту. У 2004 році кредитор знайшовся, Deutsche Bank AG виділив на будівництво $480 млн. Розпочалася боротьба за терміни.

У підсумку будівництво відбувалося прискореними темпами, до проєкту було залучено 50 підрядних організацій, 11 000 будівельників і 3500 залізничників. За рік було побудовано 11 мостів, 29 шляхопроводів і 29 транспортних вузлів. Траса у 219 км обійшлася майже в $800 млн.

Через прискорені темпи на деяких ділянках не були дотримані стандарти будівництва. Після введення в експлуатацію дорогу неодноразово ремонтували. Але попри це траса досі не втратила свого стратегічного значення.

Дата: 23 жовтень 2004 рік

Автошлях М-5 Київ–Одеса

Фото: пресслужба Укравтодору

У 2004 році українська виконавиця Руслана Лижичко перемогла в головному пісенному конкурсі Європи.

Перемога Руслани з піснею Wild dances ("Дикі танці") з елементами традиційної гуцульської музики, танцями та трембітою стала одним з важливих кроків у популяризації української музики, культури та традицій.

Шалений успіх 2016 року повторила співачка Джамала, очоливши рейтинг Євробачення. Зі свого боку композиція Джамали "1944", присвячена трагічним подіям минулого, зокрема депортації кримськотатарського народу, привернула увагу до страшних подій та необхідності уникнення їх у майбутньому.

Завдяки цим перемогам, Україна двічі ставала країною-господаркою Євробачення. Організація двох пісенних конкурсів у Києві коштувала понад $50 млн. Попри труднощі, пов'язані з політичною та економічною кризою, Євробачення допомогло країні вивести готельний і туристичний бізнес на новий рівень розвитку.

Основною проблемою сьогодні є мінімальна фінансова підтримка з боку держави артистів, що беруть участь в конкурсі. Наприклад, обидві співачки готували номери до Євробачення власним коштом.

Перемога на Євробаченні

Фото: Еurovision.tv

Ракетно-космічний комплекс "Циклон-4М" – важливий проєкт для України, здатний посилити її статус як космічної держави.

Офіційним стартом проєкту вважається 21 жовтня 2003 року – день підписання договору про співпрацю між Україною та Бразилією і створення спільного підприємства "Алкантара Циклон Спейс". Підприємство тоді отримало ексклюзивне право на здійснення комерційних пускових послуг з використанням ракети-носія "Циклон-4". Але попри досягнуті домовленості перший запуск ракети багаторазово відкладався.

У квітні 2015-го Бразилія відмовилася від подальшої участі в проєкті, за підрахунками української сторони, збитки, завдані через вихід Бразилії, досягли $806 млн. До того моменту Україна вже вклала в проєкт $100-150 млн, тоді як його повна вартість оцінювалася в $488 млн.

Новий партнер знайшовся 2017 року, Канада запропонувала Україні співпрацю в реалізації проєкту і використання його космодрому. Наразі запуск ракетно-космічного комплексу "Циклон-4М" запланований на 2022 рік, працездатність конструкції підтверджена випробуваннями.

Основними викликами проєкту залишаються технічна складність її реалізації та проблеми з плануванням.

Ракетно-космічний комплекс "Циклон-4М"

Циклон-4М. Фото: сайт Maritime Launch Services

Український католицький університет (УКУ) – світська і релігійна педагогічна установа у Львові, він же перший католицький університет на території колишнього СРСР і перший університет, заснований Українською греко-католицькою церквою.

Заснування УКУ в Україні вінчало майже столітні зусилля і прагнення Української греко-гатолицької церкви та українських науковців створити виш на ґрунті християнської духовності, культури та світогляду.

УКУ має давню і важку історію від 1929 року, коли у Львові відбулося урочисте відкриття Греко-католицької богословської академії. Далі буремні події періоду окупації, робота в еміграції та відновлення у 1992 році. УКУ наразі є найкращим приватним ВНЗ України (за рейтингом 2021 року від osvita.ua).

Попри повну відсутність фінансування від держави, УКУ забезпечує кращий в країні рівень витрат на одного студента. Щороку тут навчаються близько 1900 студентів, на бакалаврські програми вступають майже 400 абітурієнтів і понад 350 – на магістерські.

Заснування Українського католицького університету

Фото: ucu.edu.ua

Ракета-носій "Дніпро" створена на базі найпотужнішої у світі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20, яка мала бути ліквідована після розвалу СРСР. Заради збереження ракети-носія, досить надійної конструкції, від марного знищення було вирішено переобладнати РС-20 у багатоцільову ракету-носій. Здебільшого "Дніпро" використовує компоненти свого бойового прототипу без доробок.

Перший запуск модифікованої ракети-носія "Дніпро" відбувся 21 квітня 1999 року – в результаті на орбіту був виведений комерційний штучний супутник Землі. Загалом за роки незалежності України було здійснено 22 пуски, з них 21 – успішний (аварія в липні 2006 року). Ракета "Дніпро" вивела на орбіту 140 космічних апаратів, що належать більше ніж 20 країнам світу.

Пуски здійснюють з космодрому Байконур і бази Ясний. Зараз комплекс може забезпечувати до 25 пусків ракет-носіїв на рік. Оператором пускових послуг є компанія "Космотрас".

Балістичні військові ракети "Дніпро"

Фото: пресслужба Південного машинобудівного заводу

Україна – одна з 30 країн світу, що володіють цілорічною станцією в Антарктиді. Сьогодні Антарктична станція "Академік Вернадський" – це метеорологічна та географічна обсерваторія, головне призначення якої –
проведення наукових досліджень планетарних явищ. Наприклад, саме над цією станцією британські вчені у 1985 році відкрили явище озонової діри. Крім того, антарктична станція – це шанс для української економіки добувати мінеральні та біологічні ресурси. Зараз в Антарктиді працює український рибальський флот, ведеться видобуток антарктичного крилю, що потребує наукового супроводу.

Українська антарктична станція "Академік Вернадський" (мис Марина, острів Галіндез) до 1996 року належала Великій Британії та називалася "Фарадей".

З 1994-го до 1996 року тривав процес передавання станції Україні. Основними перевагами України стали наявність науковців з досвідом роботи в Антарктиді та науково-дослідного флоту. У підсумку, 6 лютого 1996 року на станції було спущено британський та піднято прапор України.

Зараз на станції триває 26-та Українська антарктична експедиція. У 2021 році Кабмін схвалив рішення виділити кошти на придбання науково-дослідного судна – криголама для українських антарктичних експедицій.

Антарктична станція "Академік Вернадський"

Фото: wikimedia.org

Ліквідація колгоспів – масштабна державна програма. Після здобуття незалежності Україна мала побудувати нове економічне середовище з ринковими принципами, і приватизація сільгоспземель була одним із необхідних заходів.

Перебудова відбувалася у два етапи. У перший (1992 рік): було створено близько 12 000 колективних сільськогосподарських підприємств, які надалі пройшли процедуру часткової приватизації. У підсумку 74,8% земель було приватизовано і роздано членам колишніх колгоспів.

Другий етап (початок 2000-х) передбачав перетворення колективної форми управління на кооперативну. Як наслідок, були створені ферми, збільшені наділи домогосподарств, їх почали передавати в оренду.

Загалом перебудова привела до формування ринку сільськогосподарських підприємств – сьогодні їх налічується понад 45 000. Згідно з інформацією Мінекономіки, 2020 року частка агропромислового комплексу та харчової промисловості в експорті країни складає 47,7%.

Ліквідація колгоспів та радгоспів

Фото: depositphotos.com

Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад, який було відновлено за часи незалежності України. Університет наразі вважається лідером у реформуванні вищої освіти та розвитку української ідентичності.

Церемонія відкриття університету відбулася в першу річницю незалежності України. Старт діяльності академії був задекларований розпорядженням голови Верховної Ради 19 вересня 1991 року. Цим же розпорядженням був затверджений перший ректор Академії В'ячеслав Брюховецький.

Фінансування відродження та підтримки Могилянки відбувалося не тільки з державного бюджету, а й завдяки інвестиціям представників українських діаспор Сполучених Штатів Америки, Канади та Європи.

Сьогодні в Могилянці вчаться більше ніж 4000 студентів і працюють понад 600 викладачів. Серед випускників – депутати й міністри, журналісти й письменники, вчені та бізнесмени. Згідно QS World University Rankings-2020 Києво-Могилянська академія посідає 1001-1200 місця серед 5500 кращих університетів світу.

Відродження Києво-Могилянської академії

Фото: Киево-Могилянская академия/Facebook