Україна стала першою країною в світі, що відкрила інформацію про бенефіціарних власників компанії і зробила її публічно доступною. 14 жовтня 2014 року було прийнято закон, який зобов'язував усі компанії подавати дані про своїх бенефіціарних власників до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань, реєстр почав працювати 25 вересня 2015 року.

Однак через технічні недоліки реєстру та слабке законодавче забезпечення, дані про бенефіціарних власників, що містяться в реєстрі, дуже низької якості. Аналіз даних про бенефіціарних власників ускладнений оскільки інформація в реєстрі не в машиночитаному форматі і містить багато помилок. Окрім того, багато компаній не подають інформацію про своїх бенефеціарних власників або ймовірно навмисно подають неправдиву інформацію.

Центр протидії корупції у співпраці з головним розробником та архітектором ГО "Канцелярська Сотня" Дмитром Чаплинським проаналізував відкриті дані (в машинозчитувальному форматі) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це дозволило ідентифікувати компанії, які не подали інформацію про кінцевого вигодоодержувача (бенефіціарного власника) або вказали номінального власника. Також Центр протидії корупції проаналізував дані про кінцевих вигодоодержувачів компаній, зареєстрованих у Великій Британії, які є власниками або співвласників українських компаній, з метою ідентифікації розбіжностей з інформацією в українському реєстрі.

Кожна четверта юридична особа не подала інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. При цьому навіть подана інформація ймовірно не є достовірною. Компанії намагаються обійти закон різними способами, а саме: використання у структурі власності компаній з офшорних юрисдикцій, здійснюється подача інформації що бенефіціарний власник відсутній, або зазначається керівник юридичної особи бенефіціаром, або бенефіціарним власником зазначається номінальний власник.

Реєстр потребує доопрацювання в частині запровадження механізму верифікації інформації про бенефіціарних власників, посилення відповідальності за подачу недостовірної інформації, а також ряд технічних поліпшень функціонування реєстру (наприклад, запровадження унікальних ідентифікаторів та єдиної бази адрес).

Тіньова економіка, використання анонімних компаній в злочинній діяльності, а також виведення капіталу за кордон в низькоподаткові та офшорні юрисдикції загрожує інвестиційній привабливості та шкодить українській економіці. Станом на березень 2017 за часи незалежності з України вивели 148 млрд доларів через іноземні компанії. Щороку на них осідає 11-12 млрд доларів. Основною проблемою для України є приховування реального власника бізнесу, і, як наслідок, неможливість відслідкувати легальність грошових потоків. Тому прозорість власності компаній стала пріоритетом для України.

Україна стала першою країною в світі, яка зобов'язала компанії відкрити інформацію про бенефіціарних власників і зробила таку інформацію публічно доступною. 14 жовтня 2014 року було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів". Саме він запровадив обов'язок юридичних осіб розкривати інформацію про свого кінцевого бенефіціара через Єдиний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Реєстр запрацював з 26 вересня 2015 року - до цього дня всі юридичні особи мали подати відповідну інформацію до реєстру.

Через технічну неготовність реєстру та велике навантаження на реєстраторів 26 травня 2015 року набув чинності закон, відповідно до якого юридичні особи, засновниками яких є лише фізичні особи, можуть не подавати інформацію про бенефіціарного власника, якщо ці засновники і є бенефіціарними власниками. Також були прийняті зміни до закону, які звільняють громадські об'єднання від обов'язку подавати інформацію про бенефіціарного власника (2).

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи подається під час її реєстрації та вчиненні реєстраційних дій. Дані, що подаються до реєстру, - це відомості про фізичну особу, які включають прізвище, ім'я та по батькові, країну постійного місця проживання та дату народження. Законодавство України не передбачає обов'язку подання державному реєстратору будь-яких підтверджуючих документів щодо бенефіціарного власника Державний реєстратор не зобов'язаний перевіряти достовірність поданих відомостей. З 2018 року у разі відсутності в юридичної особи бенефіціарного власника має вноситися відмітка про причину його відсутності.

Неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про бенефіціарного власника юридичної особи карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100-8500 гривень). Вісім державних органів можуть накладати такий штраф, але на практиці навіть держатель реєстру — Міністерство юстиції — не має технічної можливості це робити, оскільки процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення занадто складна. Водночас санкцій за подання недостовірної інформації законом узагалі не передбачено.

Усі фінансові установи зобов'язані перевіряти інформацію про кінцевого бенефіціара у порядку здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів.

Додатковою проблемою реєстрою стало недосконале програмне забезпечення, через яке дані про бенефіціарів вносились у поле інформації про засновників і окремий пошук за бенефіціарним власником був неможливий. Від 2017 року у реєстр додали можливість платного пошуку за кінцевим бенефіціарним власником, який дозволяє отримати перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких є фізична особа (резидент або нерезидент України) на визначену дату.

Центр протидії корупції у співпраці з головним розробником та архітектором ГО "Канцелярська Сотня" Чаплинським Дмитром проаналізував відкриті дані (в машинозчитувальному форматі) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це дозволило ідентифікувати компанії, які не подали інформацію про кінцевого вигодоодержувача (бенефіціарного власника) або вказали номінального власника. Також Центр протидії корупції проаналізував дані про кінцевих вигодоодержувачів компаній, зареєстрованих у Великій Британії, які є власниками або співвласників українських компаній, з метою ідентифікації розбіжностей з інформацією в українському реєстрі.

Для аналізу даних було використано урізані копії реєстру — так звані дампи, що характеризуються обмеженнями у даних (відустність адрес у засновників, кодів ЄДРПОУ у засновників юридичних осіб), та платний API, який дозволяє отримати більше інформації. Відкритий дамп не містить історії внесення змін в реєстр про компанії, тому зміни вираховувалися через порівняння дампів різних періодів.

Інформація у реєстрі досить низької якості, що призвело до ускладнення аналізу та наявності відхилень у результатах. Дані про бенефіціарного власника у реєстрі неструктуровані. Це означає, що вони записані суцільним текстовим полем і таким чином ускладнюють автоматичну обробку.

Усі підприємства досі перебувають на обліку, а "Альянс"останнє має навіть податковий борг перед державою. Вищезазначені юридичні особи були зареєстровані до початку функціонування електронного реєстру юридичних осіб (2004 рік) і, ймовірно, не здійснили перереєстрацію і не вносили жодних змін після 2004 року. Наразі невідома точна кількість таких підприємств.

Юридичні особи також мають властивість "зникати" з реєстру у зв'язку із скасуванням реєстрації через суд. Такі методи використовуються у рейдерських захопленнях, з метою усунення конкурентів під час державних закупівель або для безслідного видалення юридичної особи з реєстру.

Найбільшою проблемою реєстру є відсутність в загальнодоступній версії внутрішнього унікального ідентифікатора, який дозволив би з точністю ідентифікувати різних фізичних осіб з однаковими іменами. Наразі мініідентифікатором фізичної особи слугує його адреса реєстрації, проте через помилки введення даних або подачу двох різних адрес однією фізичною особою до реєстру, такий ідентифікатор не точний.

Станом на 25 червня 2019 року до реєстру було внесено 1 672 576 юридичних осіб, з яких понад 772 211 — Товариства з обмеженою відповідальністю, 1860 — Товариства з додатковою відповідальністю, 6 711 — Приватні акціонерні товариства та 2227 — Публічні акціонерні товариства. Ще 14 839 — органів державної влади та 6991 — державних підприємств, інші — громадські об'єднання, приватні підприємства тощо.

Станом на червень 2019 року лише 21.6% (360 660) юридичних осіб із 1 672 576 зареєстрованих подали обов'язкову інформацію про кінцевого вигодоодержувача. Ще 51.2% (або 856 413) компаній та громадських формувань володіють фізичні особи чи групи осіб, які мають право не подавати інформацію про бенефіціарного власника. Майже 27% (або 455 503) (3) компаній не виконали вимоги та не подали до реєстру дані про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи.

Так, станом на 25 червня 2019 року 360 660 (21.6%) компаній подали інформацію про бенефіціарного власника. З них 78% або 282 538 юридичних осіб зазначили бенефіціарним власником хоча б одну фізичну особу. Решта 22% зазначили бенефіціаром або юридичну особу, або вказали, що бенефіціар відсутній чи його неможливо визначити

Ця можливість передбачена в законодавстві, оскільки є приклади, коли бенефіціарний власник в компанії дійсно відсутній. За роз'ясненням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, юридична особа не має бенефіціарного власника, якщо управління здійснюється колегіальним органом. Проте, наявні приклади, коли цією нормою зловживають та подають інформацію, що бенефіціарний власник відсутній, хоча насправді компанія його може ідентифікувати.

Наприклад, група "Гео Альянс" контролюється бізнесменом Віктором Пінчуком через кіпрські компанії "Гео альянс оіл-гас паблік лімітед" та "Гео альянс оіл-гас уан лімітед". В аудиторському звіті кіпрської компанії за 2012 рік було вказано шо кінцевим вигодоодержувачем є Віктор Пінчук та його сім'я. Водночас в українському реєстрі зазначено, що бенефіціарний власник відсутній. Подача інформації такого типуаж ніяк не впливає на можливість користування державними природними надрами. Так, компанії, які подали інформацію про відсутність кінцевого бенефіціарного власника, проте фактично контролюються Пінчуком, мають більше десяти спеціальних дозволів.

Проте у реєстрі трапляються "дивні" випадки вказування "відсутності" бенефіціарного власника.

ТОВ "Завод Профнастил"(40631517), яке фігурує у кримінальному провадженні щодо неефективного використання бюджетних коштів, зазначило у реєстрі, що бенефіціарний власник відсутній. У той же час одноосібною власницею товариства є Криворучко Олена Василівна. Зазвичай, одноосібний власник юридичної особи здійснює вирішальний вплив на таку компанію та відповідно є і її бенефіціарним власником. Факт того, що компанія, незважаючи на це, повідомила реєстр, що бенефіціарний власник відсутній, може свідчити, що Криворучко є лише номінальною власницею.

Також не менш "дивним" є визначення, що "відомості про бенефіціарного власника не підтверджені". Таке тлумачення до реєстру подало ТОВ "Лайт Систем" (40303180), власниками якого є ТОВ "Некрос" (39592611) та ТОВ "Мега бізнес інвест" (39590148). Бенефіціарним власником товариств "Некрос" та "Мега бізнес інвест" зазначено громадянина Росії Патокова Володимира Вікторовича, який 2012 року мав намір інвестувати у побудову нафтохімічного заводу у Житомирській області. За даними ЗМІ, Володимир Потоков навіть звертався до Віктора Януковича та Ріната Ахметова. На сьогодні Володимир Патоков є кінцевим бенефіціаром у 40 юридичних особах в Україні. В кожній з компаній співвласником є ТОВ "Некрос", яке, своєю чергою, належить британській "Бім трейд лтд", діяльність якої припинено ще у травні 2014 року. Відповідно до даних статуту "Бім трейд лтд", власником британської компанії була Alpha capital management ltd, яка зареєстрована в Ангільї. Офшорна компанія була також засновницею RBS Europe LTD, в якої 2012 року Міністерство надзвичайних ситуацій закупило добрива на суму майже 7,5 млн доларів. За даними ЗМІ, тендерний комітет тоді очолював Олег Ціцак, якого 2017 року було призначено військовим прокурором сил антитерористичної операції. Це означає, що, найімовірніше, участь Володимира Патокова у компаніях є номінальною.

Проте такі випадки було ідентифіковано під час аналізу. Так, фірма ДП "Т енд Т Україна" (32665672) вказала, що її власником є зареєстрована в Данії компанія T&T APS, а бенефіціаром "Індепендент банкерс траст к/с " (Independent Bankers Trust K/S) - ще одна датська компанія, яка була ліквідована в 2004 році Відповідно до бізнес-реєстру Данії, реальним і одноосібним власником T&T APS є українець Олег Цебрій.

Ще одним порушником є компанія українського мільярдера Костянтина Жеваго, а саме ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (00191282), яке вказало бенефіціарним власником Ferrexpo PLC, яка реєстрована у Великій Британії. 100% акцій ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" належить швейцарській Ferrexpo AG, що контролюється британською "Ferrexpo Plc". Відповідно до законодавства Великої Британії, Ferrexpo з 22 квітня 2018 року не подає інформацію щодо бенефіціарного власника до реєстру, оскільки торгується на біржі. Проте, відповідно до даних фінансового звіту за 2018 рік, 50,3% "Ferrexpo Plc" акцій належало "Fevamotinico S.a.r.l.", яка, своєю чергою, належить "Minco Trust", бенефіціарним власником якої зазначений Костянтин Жеваго.

Проте деякі компанії подали в реєстр неприродно велику кількість фізичних осіб-бенефіціарів. Так, 47 юридичних осіб подали понад 20 бенефіціарних власників кожна, ще 137 — подали від 11 до 19 кінцевих бенефіціарів. Трійку юридичних осіб, які подали аномально велику кількість бенефіціарних власників, очолює ТДВ "Маяк" (03779142), яке внесло до реєстру інформацію про наявність 568 кінцевих бенефіціарних власників, ТОВ "Побут" (03052977) та Кооперативне підприємство "Очаківський ринок"(01560652) які вказали по 96 та 62 кінцевих бенефіціарних власників відповідно. Подача такої кількості бенефіціарів розмиває поняття кінцевого вигодоодержувача.

У 165 406 юридичних осіб бенефіціарним власником зазначений керівник підприємства. У випадках коли керівник не є власником юридичної особи, подача його бенефіціаром швидше за все є порушенням чинного законодавства.

Номінальний власник — це особа, яка управляє корпоративними правами іншої особи. Натомість, в Україні існує тенденція до зазначення номінальних власників замість реальних бенефіціарів, в тому числі у зв'язку з намаганням українських посадовців та олігархів приховати свій реальний контроль над компаніями. Так, Максим Єфімов, народний депутат 8го скликання, у своїй декларації вказав що є бенефіціарним власником ТОВ Зовнішпромресурси (31054999), Водночас, у ЄДР кінцевим вигодоодержувачем вказано Ульященко Людмилу Андріївну, яка була помічницею народного депутата на громадських засадах.

За результатами аналізу даних реєстру аналітики ЦПК виявили чотири види фізичних осіб, зазначених як "бенефіціарні власники", а саме:

Прикладом номінального власника третьої або четвертої групи є фізична особа без бізнес-історії, яка є власником значної кількості компаній, що не пов'язані між собою сферами діяльності. Це слугує індикатором подання недостовірної інформації до реєстру.

Ймовірно, фактична кількість компаній, контролерами яких є олігархи, є значно більшою, але вони можуть переховуватися за іноземними компаніями та зазначати, що бенефіціар у компанії відсутній, його неможливо визначити або зазначений номінальний власник компанії.

Проте значна кількість юридичних осіб зазначає бенефіціарними власниками фізичних осіб, які не мають бізнес-історії.

Так, Третяк Віталій Валентинович є бенефіціарним власником 251 юридичної особи, а Терлецький Олександр Валерійович, уродженець села Миронівка Вінницької області, — 237 компаній. Томашевський Ігор Іванович 1980 року народження, зареєстрований у Києві, є бенефіціарним власником 201 юридичної особи. Всі юридичні особи належать йому через ТОВ "Європакт", зі статутним фондом 200 тисяч гривень. Бенефіціарним власником 197 юридичних осіб вказано Вороніна Євгена Віталійовича, які він контролює через ТОВ "Юридична компанія "Юрконсалт груп". Станом на жовтень 2019 року він уже не є власником ТОВ Юридична компанія "Юрконсалт груп", проте і надалі є бенефіціаром усіх товариств, якими володіє "Юрконсалт груп". Зміна власника юридичної особи відбулась ще 14 вересня 2018 року, після кількох місяців з дати реєстрації з Вороніна на Коромисел Наталію Володимирівну, уродженку м. Ніжин, яка, відповідно до вироку, є безробітною матір'ю трьох дітей. Ця група юридичних осіб використовувалась зерновим експортером до Сінгапуру ТОВ Олам Україна через ФГ Бізнес Агро Холдинг (38857979) для формування завищеного податкового зобов'язання та декларування від'ємного значення ПДВ, що призвело до його незаконного відшкодування державою. За матеріалами справи, Харицька Юлія Миколаївна, директорка "Юрконсалт груп" отримала винагороду у розмірі 500 грн за посаду директора і не підписувала жодних угод щодо створення інших юридичних осіб. Ймовірно, власниця "Юрконсалт груп" продала свої документи.

У десятку "найбільших" бенефіціарних власників входить і Венедиктова Дар'я Валеріївна, яка є бенефіціарним власником 188 юридичних осіб. Усі компанії контролюються не напряму, а як і у випадку Томашевського, через юридичну ТОВ "Морган-інвест" (42487919) зі статутним капіталом 1000 грн. Проте вона не є фактичним вигодоодержувачем. Відповідно до вироку кримінального провадження, у справі підроблення документів у сфері господарської діяльності вказується, що Дар'я Венедиктова за 5000 грн щомісячної винагороди погодилась стати формальним директором та власником юридичної особи, з метою здійснення фіктивних безтоварних операцій.

Понад 19 тисяч юридичних осіб вказали іноземця кінцевим вигодоодержувачем. Найбільша кількість компаній вказала, що бенефіціарними власниками є громадяни Республіки Кіпр, Німеччини, Сполучених Штатів, Польщі та Туреччини. Це ускладнює механізм пошуку реального бенефіціарного власника для правоохоронних органів та дозволяє публічним діячам зловживати владою та/або приховувати власні статки. Більш того, реєстрація фізичної особи у країні зі списку офшорних зон, є фактором, що свідчить про номінальність контролера.

В республіці Кіпр законодавчо не встановлено визначення "номінального утримувача", проте широко використовується для позначення певних типів взаємозв'язків у комерційному контексті.

В Україні 2780 юридичних осіб подали бенефіціарних власників кіпріотів. Як і у випадку із номінальними власниками — громадянами України, серед кіпріотів також прослідковується тенденція, коли іноземці вказуються бенефіціарами понад десятка компаній. Так, 37 громадян Кіпру є бенефіціарами 613 українських компаній .

Найбільше компаній — 48 зареєстровано на Марію Чатзіантову. Відповідно до даних аналітичної системи YouControl, Маріа (Марія) Чатзіантова найчастіше є бенефіціарним власником групи компаній АІС, які пов'язують з народним депутатом IV-VIII скликання Святашем Дмитром Володимировичем.

Крістакіс Коннаріс є бенефіціарним власником 30 юридичних осіб. Відповідно до даних аналітичної бази даних pep.org.ua, разом з Панікосом Симеу він є засновником Sykon Secretarial limited, яка реєструвала юридичні особи групи "Приват". Панікос Симеу зазначений контролером 2-х юридичних осіб, проте у Панікоса Сумеу ще 12 юридичних осіб. Ця особа ймовірно є номінальним власником, що представляє Ігоря Коломойського та фігурувала у структурі власності каналу 1+1 .

Ніколета Гарофіна Ангонас є співвласницею/власницею 23 юридичних осіб в Україні. Вона працювала юристкою у Andreas Sofocleous & Co та була номінальним власником у компаніях, які були повязані з Олександром Онищенком та групою Приват (ТОВ Боріваж). Ніколеті Гарофіні також належало 50% кіпрської компанії Wipasena Holding LTD, якій у 2017 році належало 8.44% статутного капіталу російського банку "Возрождение".

Деякі бенефіціари, які мають українське громадянство, адресою своєї реєстрації вказали Кіпр. Наприклад, так зрибив бізнес-партнер Геннадія Буткевича — Віктор Карачун. Так само кіпрську адресу вказав і народний депутат V-го скликання від "Нашої України" Шкрібляк Анатолій Васильович, який має бізнес-інтереси у будівництві та електроенергії (Чернігівська, Дарницька, Черкаська, Сумська та Охтирська ТЕЦ). Зважаючи на можливість отримання громадянства республіки Кіпр через інвестиції в нерухомість, наявність нерухомості може бути ознакою наявності громадянства або права на проживання (інвестиційної візи).

Ще один тип неоднозначного вказання адреси реєстрації та громадянство — це одночасне внесення до реєстру двох громадянств однією фізичною особою. Так, Пономарчук Віктор Євгенович одночасно вказує в одних компаніях, що він є громадянином Російської Федерації, а в інших — громадянином Кіпрської Республіки. Громадянин РФ з аналогічним ПІБ є власником двох юридичних осіб у РФ, а саме ТОВ "Алс Термінал" та ТОВ "Белбіотех". Відсутність унікального ідентифікатора фізичних осіб у ЄДР не дозволяє ідентифікувати фізичну особу, яка має подвійне громадянство.

Майже 1500 юридичних осіб зазначили контролером громадянина Німеччини. Німецькі бенефіціарні власники можуть бути як номінальними, так і реальними контролерами.

Приклад номінального власника простежується в структурі власності телеканалу "112 Україна". Так, за матеріалами програми журналістських розслідувань "Схеми", Віктор Медведчук встановив контроль над телеканалом "112 Україна" ще у серпні 2018 року, коли бенефіціарним власником став громадянин Німеччини Едуард Кац, який займався перепродажем уживаних автомобілів і не мав зв'язків з медійним бізнесом. Тобто журналісти встановили, що Едуард Кац наймовірніше є номінальним власником. Підтвердженням цього, є фактична структура власності телеканалу. Сьогодні телеканалом володіє Тарас Козак, який є однопартійцем Віктора Медведчука, а їхні рідні брати є співвласниками кількох компаній.

Приклад реального власника простежується у структурі власності ПрАТ "Будівельна компанія Укренергобуд" (16291301). Так, бенефіціарним власником товариства є громадянин Німеччини Лео Варт через ТОВ "Феноріс Холдінг" (36258845), якому належить 67% акціонерного товариства. 99.99% ТОВ "Феноріс Холдінг" належить ТОВ "Феноріс Груп", яка своєю чергою контролюється британською Кrederi ltd. Компанія відома тим що подала позов до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів при Міжнародному банку у Вашингтоні проти України на 120 млрд дол. за те що за часів Януковича суди позбавили її ділянки у центрі міста (вул Інститутська 3).

Закривають трійку лідерів іноземних бенефіціарів громадяни Сполучених Штатів Америки. Багато інвесторів зі Штатів — це емігранти з України. Тому визначити, чи є вони реальними власниками доволі складно. Так, один з бізнес-партнерів Миколи Злочевського — уроженець Донецької області, а нині громадян США Михаїл Афендіков. Ще одним одіозним американським інвестором українського походження є Александр Ровт, який є бізнес-партнером Дмитра Фірташа в компанії Спільне Підприємство ТОВ "АЙ-БІ-І-Стирол" (23412320), яке розташоване на окупованій території. Александр Ровт відомий спробою надіслати 10 000 доларів благодійних пожертв на президентську кампанію Дональда Трампа, проте кошти було повернено у зв'язку із встановленим максимумом у розмірі 2700 доларів. Олександр Ровт також співфінансував Spruce Capital, яка співзаснована партнером Трампа із нерухомості — Joshua Crane та пов'язане з компанією, яка надавала кредит Полу Манафорту у розмірі 3.5 млн доларів. Олександр Ровт досі є співвласником або власником 17 юридичних осіб в Україні, більшість з яких розташовані на Закарпатті.

Відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані подавати електронні декларації. Одним з її розділів є декларування юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї. Наразі декларації — це ще один "реєстр" бенефіціарних власників, який покриває не лише українські компанії, а й іноземні. За період з 2015 ро 2018 рік, посадовці у декларації вказали що є бенефіціарними власниками 3672 юридичних осіб, проте 1225 компаній, задекларованих у період з 2015 по 2017 рік, перестали декларувати в 2018 році. У більшості компаній реально змінився власник, проте інші юридичні особи були переписані на близьких членів родини посадовців або пов'язаних осіб, яких не потрібно зазначати в декларації.

Так, Арсен Аваков у своїй першій декларації вказав, що власником ПрАТ "Інвестор" є його дружина Інна Авакова. 28 грудня 2016 року акції "Інвестора" перейшли від дружини синові міністра внутрішніх справ Олександру Авакову. Таким чином, акціонерне товариство зникло з усіх наступних декларацій чинного міністра. А у декларації за 2018 рік Сергія Скуратовського, голови комітету з питань будівництва, народного депутата від Радикальної партії Ляшка, зникло ТОВ "ЖЕО Софія Київська" (39018680), яке належало дружині депутата. У листопаді 2018 року частку дружини було перереєстровано на ТОВ "Софія Буд груп" (40544482), яке належить панамській "Брук бізнес лтд". За даними бази даних pep.org.ua, воно пов'язане зі Скуратовським.

Такий приклад свідчить про спроби діючих публічних діячів приховати активи або контроль над такими, шляхом перереєстрації компаній на близьких або пов'язаних осіб.

Такі юридичні особи можуть контролюватись лише юридичними особами або у своїй структурі власності ще мати фізичних осіб. 7553 юридичних осіб, власниками яких є лише юридичні особи, не вказало взагалі жодної інформації щодо наявності бенефіціарного власника. Варто зауважити, що частина цих компаній має статус "припинено" або "перебуває у стані припинення". Разом з тим, інші — діючі юридичні особи порушують чинне законодавство.

Наприклад, 1990 юридичних осіб, які зареєстровані після набуття чинності нової процедури реєстрації після 26 вересня 2015 вказали засновником лише юридичну особу і не вказали бенефіціарного власника, що є порушенням чинного законодавства.

Прикладом такого порушення є ТОВ "ФК Астер-Фінанс" (40033382) зі статутним фондом 5,101 млн грн належить ТОВ "Бенефіт Актив" (40031249) і не зазначає бенефіціарного власника.

Також ТОВ "ФК Астер-Фінанс" візуалізує приклад кругової структури власності юридичної особи. Так, ТОВ "Бенефіт Актив" належить ТОВ ФК "Астер Фінанс" (дочірній юридичній особі) і Балюку Андрію Володимировичу (0.009%). Останній, найімовірніше, був номінальним власником іншої юридичної особи. Він був засновником та директором ТОВ "Тіп-топ планета" (42557928) зі статутним фондом 1000 грн. За даними ЗМІ, у травні 2019 року ТОВ "Тіп-топ Планета" за 47 млн грн придбало частину центрального офісу збанкрутілого "Укргазбанку". У червні 2019 року власником ТОВ "Тіп-топ планета" замість Балюка стало ТОВ "КУА Траст Центр" (33606246). Бенефіціарний власник цієї компанії в реєстрі не вказаний.

Така "кругова" структура власності і відсутність бенефіціарного власника не заважає ТОВ "ФК Астер Фінанс" брати участь у аукціонах і купувати права вимоги за кредитними договорами банку Богуслав та Меркурій.

Загалом станом на 25 червня 2019 року, 2040 юридичних осіб мають "пряму" кругову структуру власності, тобто є співвласниками "самих себе". Показовим прикладом такого володіння є ТОВ "Юрнеро" (41423084) яке "викупило" 100% власного капіталу, розміром 9,5 млн грн і наразі кінцевого бенефіціарного власника ідентифікувати неможливо. Ймовірно, що ця операція була зумовлена тим, що "Юрнеро" фігурує у кримінальному провадженні за статтею фіктивного підприємництва, адже структура власності була змінена за 2 тижні до дати ухвали.

Ще одним способом приховати бенефіціарного власника є непряма кругова структура власності. У таких випадках компанія є власницею самої себе але через інших юридичних осіб. Таких у реєстрі — понад 1700 одиниць. Основна їхня ознака — розмір статутного капіталу, оскільки внески до усіх підприємств із замкненої структури власності однакові, або відрізняються на 1-2%. Більшість "циклічних" юридичних осіб вводять фізичну або іншу юридичну особу, в якої частка власності коливається від 0.01% до 20%.

При цьому компанії групи іноді вказують бенефіціарного власника, наприклад, "введену" фізичну особу або бенефіціара юридичної особи-засновника.

Велика Британія — друга країна (після України), яка запровадила реєстр бенефіціарних власників юридичних осіб. Як і в Україні, в Великій Британії інформація про бенефіціарних власників є відкритою і доступною у машинозчитувальному форматі. Це дозволяє порівняти дані українського та британського реєстрів щодо однакового зазначення бенефіціарних власників одних і тих же компаній. Починаючи від 2020 року всі країни Європейського Союзу повинні мати відкриті реєстри бенефіціарних власників юридичних осіб, що розширить можливість для порівняння.

Порівняльний аналіз бенефіціарних власників, зазначених в різних реєстрах, дозволяє ідентифікувати подачу недостовірних даних, підтвердити подачу довіреної особи як бенефіціара та отримати додаткові відомості про бенефіціара — такі, як наявність іншого громадянства чи проживання за кордоном. Наприклад, лише 24% юридичних осіб подали до українського реєстру такого ж бенефіціара як британська материнська компанія до британського, у 50% випадках дані про кінцевого вигодоодержувача не збігаються. Наразі якість даних не дозволяє проводити таке порівняння автоматично, тому в подальшому реєстрі має бути поле для ідентифікаційного коду та введення назви юридичної особи-нерезидента англійською мовою.

На думку аналітиків, наявність санкцій у Великої Британії за неподачу або недостовірну подачу даних про кінцевого вигодоодержувача підвищує відсоток подачі достовірних даних, тому дані про кінцевого бенефіціара у британському реєстрі можуть бути більш достовірними.

У результаті порівняння українського та британського реєстрів було виявлено 401 українську юридичну особу, власником або співвласником якої є британська компанія. З 401 українських компаній 12 перебувають в стані припинення та 23 припинено. Останні не брались для подальшого аналізу.

Ще у 14 зі 401 українських компаній не вдалось ідентифікувати материнські компанії в реєстрі Великої Британії. Причиною є те, що назви іноземних юридичних осіб транслітеруються в ЄДР на українську мову і не завжди така транслітерація подається компанією правильно. Також у реєстрі Великої Британії може бути кілька юридичних осіб з однаковою назвою. В українському реєстрі адреса британської компанії не оновлюється, тому ідентифікація материнської юридичної особи ускладнюється. Для вирішення цієї проблеми у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб України має бути поле для введення коду юридичної особи-нерезидента, яка є власником української компанії, а також забезпечити можливість введення назви англійською мовою.

Отже для аналізу було обрано 364 українські юридичні особи, власниками або співвласниками яких є британські компанії. Аналітики ЦПК порівняли дані про кінцевих бенефіціарів, вказаними материнськими компаніями у британському реєстрі та дочірніми компаніями в українському реєстрі.

ТОВ "Тера-гарант" (30447506), що на 24% належить британській Geoford LLP і на 39% ТДВ "Страхова компанія Мотор Гарант", повідомило в український реєстр, що його бенефіціарний власник "на стадії з'ясування". Водночас в ЄДР зазначено, що бенефіціарним власником материнської ТДВ "Страхова компанія Мотор Гарант", бенефіціарним власником якої є Богуслаєв В'ячеслав Олександрович, народний депутат України VI-VIII скликання. В'ячеслав Богуслаєв відомий тим, що, попри заборону на експорт військової техніки до РФ, і надалі постачає деталі для двигунів російської армії, а російські компанії, бенефіціарним власником, яких є колишній народний депутат, обслуговували ФСБ. За даними НБУ, Geoford LLP належть 9.9% акцій ПуАТ "Мотор-банк", а син депутата — Олександр Богуслаєв — у грудні 2014 року був представником компанії. Засновниками (limited partners) британської компанії Geoford LLP є белізька Modena Corporation Ltd та домініканська Cib Corporation Ltd. , дані про бенефіціарного власника Geoford LLP не внесено до британського реєстру. Проте, окрім вищезазначених юридичних осіб, британська компанія є співвласником ще щонайменше тринадцяти юридичних осіб, які контролюються родиною Богуслаєвих. За даними Британського реєстру, станом на 2018 рік ця компанія інвестувала 3 206 807 фунтів в українські компанії.

Отже, є висока вірогідність, що бенефіціарним власником ТОВ "Тера-гарант" є також Богуслаєв, а компанія повідомила в ЄДР неправдиву інформацію, що нібито бенефіціар "на стадії з'ясування". Більш того, Богуслаєв не задекларував бенефіціарну власність в компанії, що є порушенням українського законодавства з декларування статків публічних осіб та містить ознаки кримінального правопорушення.

Бізнес-імперія сірого кардинала Одеси, який осів з родиною в Лондоні

Різних бенефіціарних власників подала група компаній "Аркадія", яка відповідно до журналістського розслідування контролюється Володимиром Галатерником.

ТОВ "Дизайнерське об'єднання "Абракадабра" (35178203) вказало своїм бенефіціаром в українському реєстрі Олександра Шевлякова. Водночас британська компанія Abrakadabra creations ltd, яка на 100% є власником "Абракадабра" зазначила в британському реєстрі своїм бенефіціаром Наталію Зінько. Зінько - відомий дизайнер, вона є дружиною Володимира Галатерника, бізнесмена з Одеси з кримінальною репутацією, який також відомий як сірий кардинал Одеси. Є достатні підстави вважати, що саме Наталія Зінько є бенефіціаром "Абракадабри".

Відповідно до даних ЗМІ, Олександр Шевляков є чоловіком Інни Шевлякової, яка у свою чергу є власницею британської Law firm UK ltd. Ця фірма обслуговує британські компанії, які мають зв'язок із Володимиром Галатерником. З 2000 року директором Law firm UK Limited є Олег Дегтяров.

Він вказаний в українському реєстрі бенефіціарним власником ряду юридичних осіб, а саме: ТОВ "Аркадія-сіті" (37812482), ТОВ "Аркадія сіті ЛТД" (39198809), ТОВ "Ів-іммобільє" (36435543), ТОВ "Креата центр" (35881135), ПП "Інтерінвестстрой" (34931064) та ПП "Сторм-57" (337221271). Усі ці компанії ЗМІ пов'язують із Володимиром Галатерніком Офіційними власниками цих українських компаній є британські Global world investments ltd та Citi group development Ltd. В обох британських компаніях бенефіціарним власником в реєстрі Британії вказано громадянина Німеччини Michael Berzun, водночас, адресу для листування зазначено м Одеса вул Грецька, офіс "Сіті груп", 5 поверх.

Ці факти вказують на те, що Майкл Берзун насправді є номінальним власником британських Global world investments ltd та Citi group development Ltd, а Олег Дегтяров є номіналом їхніх українських дочірніх компаній, а справжнім бенефіціаром всіх названих юридичних осіб є Володимир Галантерник.

Майкл Берзун вказаний бенефіціарним власником британської Green planet Ltd. За даними ЗМІ, саме через цю компанію контролюється медійний бізнес Володимира Галатерніка. Так, Green planet Ltd володіє 100% статутного капіталу ТОВ "Джі ем Джі груп" (36044524). В українському реєстрі бенефіціарним власником останньої зазначений ще Ігор Гусєв, хоча за даними британського реєстру бенефіціар змінився у травні 2018. Більш того, Майкл Берзун зазначається бенефіціарним власником усіх українських товариств, де ТОВ "Джі ем Джі груп" (36044524) володіє від 90% до 100% статутного капіталу, а саме: ТОВ "Одеса мама" (35828294), ТОВ Купол (13676632), ТОВ "Андсер" (24542639), ТОВ "ТРК Клуб ТВ" (33659151) та ТОВ "ТРК Канал Сімейний" (35640650).

Плутанина з бенефіціарними власниками та подача довірених менеджерів свідчить про те, що вони не є кінцевими вигодоодержувачами.

Британська компанія Donnea Bussiness LP (LP019428) є власницею 100% статутного капіталу 48 юридичних осіб України. Ця компанія була зареєстрована у Великій Британії у формі партнерства 13 квітня 2018 року, а вже 5 липня 2019 року з'явився документ про припинення юридичної особи. Її засновником (Limited partner) виступила компанія Allard Corp, внісши 100 фунтів до статутного фонду. Відповідно до законодавства Великої Британії Партнерства мають право не подавати жодної звітності, тому вони є повністю анонімними. Цим спричинена їх "популярність" у структурі власності українських компаній. Щонайменше 7 українських юридичних осіб, власником яких є Donnea Business LP, є фігурантами кримінального провадження як такі що "впродовж 2014-2018 років сприяли незаконній діяльності низки підприємств з ознаками фіктивності та які використовуються керівниками суб`єктів господарювання реального сектору економіки в схемі мінімізації податкових зобов`язань, що призвело до несплати вищевказаними підприємствами зобов`язань до державного бюджету у сумі близько 400 млн грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки."

Згідно з даними з реєстру юридичних осіб Великої Британії, Millenium trade bank limited припинено 20 грудня 2016 року. Ця компанія є власницею 100% статутного капіталу розміром 4,3 млн грн Дочірнього Підприємства "Cхідний інвестиційний центр"(32108856). Бенефіціарною власницею в українському реєстрі вказано громадянку Великої Британії Камалджіт Соню Каур Дхесі, яка була директором британської компанії лише один день, тому, ймовірно, є номінальною власницею українського підприємства. Оскільки материнська компанія уже припинена, реального бенефіціара встановити неможливо. Незважаючи на це, ДП "Cхідний інвестиційний центр" є співвласником ТОВ "Інститут клітинної терапії" (32379957), директором якого є Мартиненко Сергій Іванович. Останній, за даними ЦПК, є двоюрідним братом Миколи Мартиненка, народного депутата III-VIII скликань. За даними аналітичної бази YouControl, ТОВ "Інститут клітинної терапії" має 33 торгові марки та валовий дохід за 2018 рік понад 59 млн грн.

Незважаючи на дію закону та наявність адміністративного покарання, кожна четверта юридична особа не подала інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. При цьому навіть подана інформація ймовірно не є достовірною. Компанії намагаються обійти закон різними способами, а саме: використання у структурі власності компаній з офшорних юрисдикцій (неможливо визначити бенефіціарного власника), здійснюється подача інформації що бенефіціарний власник відсутній, або зазначається керівник юридичної особи бенефіціаром, або подається номінальний власник. На сьогодні немає механізмі верифікації бенефіціарного власника, тому довести номінальність контролера не завжди просто.

Проте наявні певні ознаки, за якими є підстави, що до реєстру подали номінального власника, а не реального бенефіціара, а саме: