Учасники проєкту – про майбутнє
Через 30 років ми так само використовуватимемо ГЕС. А також енергію сонця, вітру та енергію хвиль. Але якщо говорити про "велике майбутнє" енергетики – його в ДТЕК бачать у водні. Вже зараз компанія працює над проєктом "зеленого" водню, і хоча поки у світі немає прикладів прибуткових аналогічних проєктів, компанія опрацьовує варіанти його запуску.
Директор з інновацій ДТЕК
Ми матимемо шалений попит на висококваліфіковані кадри, який не зможемо перекрити працівниками з тих сфер, що скорочуватимуть персонал. І навіть якщо зможемо – їх треба серйозно перенавчати, а такого досвіду перенавчання великої кількості дорослих людей у нас ще в історії не було. Без невідкладних і цілеспрямованих дій з подолання потенційних наслідків, уряди зіткнуться з проблемою зростаючого безробіття та зростання нерівності, а бізнес зіткнеться зі спадаючою купівельною спроможністю населення.
Українські науковці разом з інститутом фізкультури і спорту вже близько 13 років працюють в напрямку добору генів, які збільшують фізичну ефективність людини. Олімпійські спортсмени для нас – це приклад ідеального генотипу, на цьому можна побудувати відбір дітей під підходящі для них види спорту. Іноді це залежить не від спортсмена та не від того, яким би тренованим та мотивованим він не був, до травми може призвести певна молекулярна будова його суглобів, зв’язок і кісток. Таку людину ще у дитинстві варто спрямувати у той вид спорту, де немає жорсткої боротьби. В іншому виді спорту він може стати чемпіоном, а так він, скажімо, футболіст на лаві запасних.
Світ прагне спрощення доступу до можливостей. Фільм говорить про доступність мистецтва для аматорів, для тих, хто хоче виразити себе через музику, але не могли раніше цього зробити. Отже, тепер ми говоримо про певний синкретизм, про спрощення. Про те, що кожна людина, яка має інтернет, може скласти власну музику і викласти її публічно. Тобто кожна людина здатна на творчість. Це і треба розвивати.
Музичний критик, продюсерка, художня керівниця Kyiv Symphony Orchestra
Навіть в умовах інформаційного суспільства і за наявності великої кількості засобів комунікації, люди дедалі більше фільтруватимуть своє коло спілкування, відключаючись від зайвого, і таким чином самостійно регулюючи передозування. Навіть маючи можливості "глобального села" за теорією Маклюена, коли всі можуть комунікувати з усіма, ми все одно прагнутимемо зберегти власну самість. Ми об’єднуватимемося у якісь локальні спільноти. Це і стосовно мови, до речі. Навіть маючи технологічні можливості єдиної мови, ми все одно чіплятимемось за власну ідентичність.
Заступниця директора Києво-Могилянської школи журналістики та організації з боротьби з дезінформацією StopFake
Вихід із сміттєвої кризи – запровадити нову економіку, яка буде враховувати наслідки споживання певних товарів і використання певних технології. Хороші прецеденти вже є. Цього року в Європі запрацював податок на пластик, який створив неймовірну річ – сьогодні оподатковується пластик, який не переробляється. І це має стимулювати появу нових стартапів, які створять технології переробки досі неперероблюваного пластику. Адже досі його не переробляли не тому, що це неможливо, а тому що це економічно невигідно.
Засновниця проєкту "Україна без сміття"
Треба розділити модні тренди на умовний джанк-фуд – те, що споживають люди з обмеженими статками, і високу кухню/моду, яка може собі дозволити сталість, екологічність та нові технології. І говорити треба в першу про пошук можливостей зробити екологічне виробництво більш дешевшим, щоб пересічний споживач зміг собі його дозволити.
Якою буде освіта, залежить від нас і від того, які сенси ми закладемо в поняття "Школа майбутнього". Безумовно, це і про персоналізацію освітньої траєкторії дитини, це і про зміну парадигми вчителювання – ролі вчителя. Однозначно школа майбутнього буде диджіталізованою, цифровою, але, на мій погляд, залишаться незмінними взаємини і стосунки, які є фундаментом будь-якої школи. Тому що діти до школи йдуть за знаннями і за вибудовуванням соціальних взаємин.
Очільниця комунікаційного офісу Малої академії наук
Ми неминуче рухаємось в напрямку електричного палива для авто, мікромобільності та розвитку мереж електричного громадського транспорту. Для виробників електроенергії електрокари – це дуже корисний споживач, оскільки вони можуть забезпечити завантаження мережі та попит на кіловат-години вночі тим самим зменшивши нерівномірність споживання електроенергії в денні й нічні години. Так, для цього потрібні великий масштаб та проникнення автівок без ДВЗ у повсякдення. Але "зелене світло" електрифікації транспорту вже фактично дано, тож і пропозиція як енергетиків, так і операторів зарядних станцій однозначно відповідатиме збільшеному попиту.
Директор з розвитку бізнесу YASNO
Є два шляхи. Один – це приклад тієї ж Німеччини. Вони взяли і зробили старі будинки енергоефективними, дещо удосконалили їх і продовжують використовувати. З іншого боку, можна піти за прикладом Москви, де такі будинки зносять кварталами і забудовують новими. Але я думаю, ще щонайменше років 30 до цього фонду справа не дійде. Бо в нас є промзони, які забудовувати легше, ніж зносити квартали.
PR-директорка SAGA Development