30 років IT в Україні
Як це було
Історію українського ІТ можна умовно поділити на три фази, по десятиліттю кожна. У 90-ті ентузіасти з університетів тільки починали займатись новітніми розробками, вивчати по книжках мови програмування і звикати до великого зовнішнього світу, який раптом став доступним, завдяки здобуттю Україною незалежності. В 2000-х з окремих бізнесів почала вибудовуватись повноцінна індустрія, відбувся бум сервісних компаній, а бізнеси навчились правильно робити маркетинг і продавати свої послуги. У третьому десятилітті індустрія вийшла на новий рівень: глобальна експансія набирає обертів, почало з’являтись більше продуктових компаній та стартапів, а держава почала помічати сектор ІТ та намагатись знайти спільну мову із гравцями, що вже завоювали вражаючу репутацію на світовій арені.

У партнерському проекті з SoftServe ми озираємось назад на усі три прожиті десятиліття, на окремі події і спогади свідків становлення сектору, аби згадати як це було - як в Україні з’явився величезний і розвинутий ІТ сектор.
1991
"Технософт", компанія, яка першою в Україні зайшла в інтернет, офіційно зарєстровано як інтернет-провайдера;

Засновано Eleks...
1991-1995
1991
1991
"Технософт", компанію, яка першою в Україні зайшла в інтернет, офіційно зарєстровано як інтернет-провайдера;

Засновано Eleks;

З'являється Укрсертсофт - орган з сертифікації програмних засобів, процесів та послуг;

Для програмування використовується С++, Python, Visual Basic;

Українське підприємство "Квазар Мікро" реалізує перший комп'ютер;

Заснована у 1989 Mirasoft випускає перше рішення для закордонного замовника, Швейцарської компанії Miracle AG.
1992
1992
Україна отримує домен "ua". На ринку, який поки не ліцензується і ніяк не регулюється, починають з'являтись один за одним інтернет-провайдери;

У Харкові засновано одну з перших компаній, яка займається офшорним програмуванням - Validio Software.
1993
1993
Засновано SoftServe;

Україна починає демонструвати свої розробки у ІТ та телекомі на щорічній виставці Hannover Messe у Німеччині;

В Україні з'являється підрозділ Intel Corporation;

З'являється мова програмування Ruby.
1994
1994
Створено фонд WNISEF. Із капіталом у розмірі $150 млн, наданих урядом США, Фонд був одним із перших, хто надавав інвестиції українським технологічним компаніям;

Засновано NIX Solutions;

Засновано K-Trade;

Засновано інвестиційну фірму Sigma Bleyzer.
1995
1995
З'явились цільові публічні домени COM.UA, GOV.UA, NET.UA;

З'являються мови програмування Java та PHP;

Початок масового використання ПК у вітчизняних офісах та підприємствах;

Заснування GSC Game World, відомих іграми Козаки та S.T.A.L.K.E.R;

Обговорюється ідея створення реєстру електронних інформаційних ресурсів;

Luxoft відкрив офіс в Києві;

Один з найвідоміших венчурних інвесторів Тім Дрейпер оголосив про формування фонду на $50 млн для інвестицій в інноваційні проекти в Україні та Росії;

Компанія Epson відкрила офіс в Україні;

В Україні з'явився закон, який передбачає кримінальне покарання за CD-піратство;

В Києві засновано Softline.
ПОЯВА ПЕРШИХ IT КОМПАНІЙ
1991
2000
ТАРАС КИЦМЕЙ
Співзасновник SoftServe
Про перших ІТ-шників
Історія українського ІТ бере початок ще в середині 20-го століття, з появи першого комп’ютера в континентальній Європі. Він був створений в лабораторії обчислювальної техніки київського Інституту електротехніки у 1951 році . ІТ індустрія не виникла на порожньому місці - у нас були фахівці з уже закладеними фундаментальними знаннями, і кілька генерацій інженерів. Так, ще у минулому столітті першими ІТ-шниками в Україні були люди, які розробляли автоматизовані системи управління. Переважно ними були фахівці в галузі прикладної математики та автоматизованих систем управління.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років, ще студентами ми були налаштовані розробляти ІТ рішення, бо вже тоді розуміли, що майбутнє - за технологіями. Поява персональних комп’ютерів, коли вони перестали бути розкішшю і стали доступними ширшому колу людей, дала великий поштовх розвитку різного роду ІТ рішень.
Про пошук замовників

Наприкінці 80-тих - на початку 90-их українські програмісти розробляли програмні рішення для внутрішнього ринку, зокрема великих заводів та виробничих підприємств. Та дуже швидко після проголошення Україною незалежності внутрішній ринок зупинився через кризу, а компетенції у програмістів лишились. Тож потрібно було шукати нові горизонти, і глобальний ринок, що після розвалу СРСР став доступнішим, став потенційно дуже привабливим. Так, на початку 90-х перші українські

ІТ-компанії спробували працювати з замовниками з-за кордону.

Знаходити перших замовників у ті часи дуже допомагала проста удача. Наприклад, SoftServe дуже пощастило і свого першого клієнта ми отримали одночасно із заснуванням самої компанії. Ми з кількома товаришами вчилися у 1993-му році на бізнес-курсах від Ренсселерского політехнічного інституту, що проходили у “Львівській політехніці”. Одним зі спонсорів тих курсів був Уорен Бруггеман, колишній віце-президент General Electric. Власне, він і допоміг нам взяти перший проект від General Electric. З часом почали з’являтись нові клієнти - завдяки рекомендаціям задоволених попередніх клієнтів. Так органічно ми і росли. Перші інвестиції у маркетинг ми почали робити за кілька років після старту бізнесу, а у 2000-му відкрили перший офіс компанії у США. Думаю, у всіх ІТ-компаніях, які тоді з’являлись, перші замовлення були результатом знайомств, співпадінь і трошки удачі. На тому етапі ми вчилися працювати і, відповідно, продавати рішення українських ІТ-компанії за кордон. Відповідні sales marketing інструменти ІТ-компанії
та певну технологію продажів за кордон ІТ-компанії вповні опанували десь до 2005 року.

Це були дуже цікаві, однак непрості часи; нам треба було вчитись і навчати працювати по-новому. Наприклад, клієнтоорієнтованість - цей принцип, ключовий для наших західних клієнтів, був зовсім непритаманний культурі колишнього СРСР. Радянська культура інша - вона про закритість. Ми побачили, як легко можна масштабуватись, якщо клієнти задоволені сервісом. Ми робили якісне програмне забезпечення і отримували нові замовлення, навіть без відділу продажів. Тому одним з перших кроків для нас було навчити людей правильно ставитись до клієнта, бути відкритим, все обговорювати. Тоді ж ми почали посилено вчити англійську, адже на початку 90-х мало хто її нею володів. Загалом вчилися всьому - управлінню підприємством, практикам роботи з командою, проектному менеджменту, тощо. Багато дізнавалися з книжок, та найбільше нам допомогли візити до клієнтів за кордон, де ми навчилися їх підходам до управління проектами і людьми, і багато чого запозичили для SoftServe.
Про пошук замовників

Наприкінці 80-тих - на початку 90-их українські програмісти розробляли програмні рішення для внутрішнього ринку, зокрема великих заводів та виробничих підприємств. Та дуже швидко після проголошення Україною незалежності внутрішній ринок зупинився через кризу, а компетенції у програмістів лишились. Тож потрібно було шукати нові горизонти, і глобальний ринок, що після розвалу СРСР став доступнішим, став потенційно дуже привабливим. Так, на початку 90-х перші українські ІТ-компанії спробували працювати з замовниками з-за кордону.


Знаходити перших замовників у ті часи дуже допомагала проста удача. Наприклад, SoftServe дуже пощастило і свого першого клієнта ми отримали одночасно із заснуванням самої компанії. Ми з кількома товаришами вчилися у 1993-му році на бізнес-курсах від Ренсселерского політехнічного інституту, що проходили у “Львівській політехніці”. Одним зі спонсорів тих курсів був Уорен Бруггеман, колишній віце-президент General Electric. Власне, він і допоміг нам взяти перший проект від General Electric. З часом почали з’являтись нові клієнти - завдяки рекомендаціям задоволених попередніх клієнтів. Так органічно ми і росли. Перші інвестиції у маркетинг ми почали робити за кілька років після старту бізнесу, а у 2000-му відкрили перший офіс компанії у США. Думаю, у всіх ІТ-компаніях, які тоді з’являлись, перші замовлення були результатом знайомств, співпадінь і трошки удачі. На тому етапі ми вчилися працювати і, відповідно, продавати рішення українських ІТ-компанії за кордон. Відповідні sales marketing інструменти ІТ-компанії та певну технологію продажів за кордон ІТ-компанії вповні опанували десь до 2005 року.

Це були дуже цікаві, однак непрості часи; нам треба було вчитись і навчати працювати по-новому. Наприклад, клієнтоорієнтованість - цей принцип, ключовий для наших західних клієнтів, був зовсім непритаманний культурі колишнього СРСР. Радянська культура інша - вона про закритість. Ми побачили, як легко можна масштабуватись, якщо клієнти задоволені сервісом. Ми робили якісне програмне забезпечення і отримували нові замовлення, навіть без відділу продажів. Тому одним з перших кроків для нас було навчити людей правильно ставитись до клієнта, бути відкритим, все обговорювати. Тоді ж ми почали посилено вчити англійську, адже на початку 90-х мало хто її нею володів. Загалом вчилися всьому - управлінню підприємством, практикам роботи з командою, проектному менеджменту, тощо. Багато дізнавалися з книжок, та найбільше нам допомогли візити до клієнтів за кордон, де ми навчилися їх підходам до управління проектами і людьми, і багато чого запозичили для SoftServe.
Про HR у 90-тих
Клієнтоорієнтованість ми запроваджували не лише назовні, але і всередині. В 90-тих роках у SoftServe навіть була культура нікого не звільняти, адже тоді було дуже складно знайти роботу. Якщо людина не могла впоратись із завданнями - ми шукали для неї іншу позицію та простішу роль. Це була свого роду соціальна відповідальність перед працівниками. Хоч з тих пір пройшло вже понад 20 років і багато змінилось, людиноцентричність у нас лишається основою HR політики.

В 90-х ми наймали з кола свого оточення, сідали поряд і давали усі потрібні знання під час роботи над проектом; ми з колегами таких on-the-job-training проводили сотні. Я на той час викладав у Львівській Політехніці і рекрутив студентів одразу звідти. Перші зарплати у 90-их становили близько $60 на місяць, це були дуже непогані гроші, в університетах отримували на той час близько $15. Та навіть тоді більше за гроші людей мотивувала перспектива будувати “космічні кораблі” разом з нами в новій молодій компанії.

Для нас же тоді ключовою вимогою було співпадіння цінностей і талант. Фундаментальні знання у студентів вже були - базу наші університети давали. А ми вже саджали їх поряд з нами, навчали на власному прикладі та давали книжки.

На початку існування SoftServe – тільки з’явився Microsoft Access, це була проривна технологія, і ми навчали нових працівників, як з нею працювати. Також навчали C++, Visual Basic, Delfi, Java. Досі пам’ятаю, як з’явилась Java: це була справжя епопея, та вона була “сира”, ми пробували нею писати і казали, що не рекомендуємо її клієнтам, бо не можемо оцінити стабільності. Сьогодні ніхто так вже не каже, але ж ми бачили перші її версії. Ми також навчали наших програмістів, як працювати з .Net. До речі, саме на .Net ми розробили портал з нерухомості для американського ринку, який Біл Гейтс презентував на виставці Microsoft як приклад класного рішення із застосунком цієї технології.

Відділ рекрутингу з’явився у нас з 2000 року, коли нам треба було все більше людей і компанія трансформувалась. Приблизно тоді ж SoftServe першим в Україні зробив окремий відділ тестування – раніше усі розробки тестували самі програмісти.
1996
За підтримки IFC в Україні з'явився фонд венчурних інвестицій на 1,5 млн дол...
1996-2000
1996
1996
За підтримки IFC в Україні з'явився фонд венчурних інвестицій на $1,5 млн.
1996–1997
1996–1997
Починають з'являтись перші українські сайти.
1997
1997
В Україні проходить перша конференція, присвячена темі інтернету.
1998
1998
З'являється cпрощена система оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва, якою користується ІТ сектор.
1999
1999
Для підключення до інтернету масово використовується dial-up;

З'явилась Українська асоціація розробників програмного забезпечення;

Cisco у Тернопільскому національному технічному університеті запустили програму "Мережева академія Cisco" для підготовки фахівців в сфері ІТ.
2000
2000
Приватбанк запускає перший в Україні інтернет-банкінг;

Створено Інтернет асоціацію України;

Починає з'являтись широкосмуговий інтернет за технологією ADSL, набагато швидший за dial-up;

Компанія Lucky Net та інформаційний центр ElVisti розробили перший в країні довідник "Ресурси українського Інтернет 2000" з 5 тис. посилань на ресурси в інтернеті;

Видано указ Президента про заходи щодо розвитку мережі Інтернет в Україні, зокрема, держоргани мали створити сторінки в інтернеті, оновити законодавчу базу з урахуванням інтернету тощо;

"Квазар Мікро" за підтримки Intel ініціював створення першого інкубатора для українських розробників ПО;

"Телесенс" підписує договір з Харьківським аерокосмічним університетом для створення системи підготовки програмістів;

Infocom створив перший в Україні data center;

З'являється UNEX - конференція підприємців та інвесторів в сфері інтернет, яка збирається щомісяця;

Експорт програмних засобів досяг позначки $1 млн;

Засновано AVentures - один з найстаріших венчурних фондів України;

Виходить перша українська гра "Козаки", яка отримає міжнародну славу;

SoftServe відкриває перший офіс у США.
Про ринок у 90-тих та як він виглядає сьогодні

Сьогодні ринок ІТ добре представлений як сервісними, так і продуктовими компаніями. Але на початку він складався виключно з сервісних компаній, що за перші 10 років роботи закумулювали досвід та певний організаційний капітал для розбудови цього бізнесу. Сьогодні ж екосистема змінюється: 2021-й рік для продуктових компаній, це як 2005-й для сервісних, коли пройшла перша

стадія накопичення знань, інфраструктури, і розпочався етап розвитку. Тому наступне десятиліття, сподіваюсь, окрім розбудови сервісного ІТ, принесе світові чимало успішних та глобальних стартапів з України.

У 90-их в масштабах економіки держави ІТ-сектор не особливо виділявся. За рахунок відсутності різноманітних регуляцій йому вдалося досить швидко рости. Великим стимулом для росту українського ІТ-ринку також стала модель роботи через ФОПів. Сьогодні ж українське ІТ є однією з стратегічних експортних галузей країни. В умовах надзвичайного глобального попиту на ІТ-розробників, на світовому ринку конкурують вже не
просто компанії, а цілі країни. Намагаючись залучити в країну інтелектуальний ресурс, вони пропонують привабливі умови для розробників. Україна у цьому контексті також стоїть перед викликом: пропонувати такі умови, які не лише стримували б наших талантів від міграції, але й приваблювали б іноземних розробників сюди. У нас є всі передумови для того, щоб стати потужним технологічним хабом Східної Європи.

У 90-их було дуже мало компаній і вони розвивались ізольовано. Починаючи з 2002 року компанії почали одне з одним знайомитись. Структурування ж українського ІТ почалось з 2004 року зі створення ІТ Асоціації.
Про ринок у 90-тих та як він виглядає сьогодні

Сьогодні ринок ІТ добре представлений як сервісними, так і продуктовими компаніями. Але на початку він складався виключно з сервісних компаній, що за перші 10 років роботи закумулювали досвід та певний організаційний капітал для розбудови цього бізнесу. Сьогодні ж екосистема змінюється: 2021-й рік для продуктових компаній, це як 2005-й для сервісних, коли пройшла перша стадія накопичення знань, інфраструктури, і розпочався етап розвитку. Тому наступне десятиліття, сподіваюсь, окрім розбудови сервісного ІТ, принесе світові чимало успішних та глобальних стартапів з України.


У 90-их в масштабах економіки держави ІТ-сектор не особливо виділявся. За рахунок відсутності різноманітних регуляцій йому вдалося досить швидко рости. Великим стимулом для росту українського ІТ-ринку також стала модель роботи через ФОПів. Сьогодні ж українське ІТ є однією з стратегічних експортних галузей країни. В умовах надзвичайного глобального попиту на ІТ-розробників, на світовому ринку конкурують вже не просто компанії, а цілі країни. Намагаючись залучити в країну інтелектуальний ресурс, вони пропонують привабливі умови для розробників. Україна у цьому контексті також стоїть перед викликом: пропонувати такі умови, які не лише стримували б наших талантів від міграції, але й приваблювали б іноземних розробників сюди. У нас є всі передумови для того, щоб стати потужним технологічним хабом Східної Європи.


У 90-их було дуже мало компаній і вони розвивались ізольовано. Починаючи з 2002 року компанії почали одне з одним знайомитись. Структурування ж українського ІТ почалось з 2004 року зі створення ІТ Асоціації.
2001
З'являється "Хостмайстер" - юрособа, яка адмініструє домен Ua;

Засновано найбільший на сьогодні хостинг провайдер MiroHost.net...
2001-2005
2001
2001
З'являється "Хостмайстер" - юрособа, яка адмініструє домен Ua;

Засновано найбільший на сьогоднів Україні хостинг провайдер MiroHost.net;

UNEX приєднується до міжнародної мережі First Tuesday для налагодження міжнародних зв'язків і розвитку ІТ-бізнесів;

При НАН з'являється інститут телекоммунікацій та глобального інформаційного простору;

У Харкові проводиться перша в Україні велика міжнародна конференція з технологій, за участі Deutsche Telekom, British Telecom, Alcatel;

Створено Держдепартамент інформаційних технологій та комп'ютерних мереж;

Держспецзв'язку розробив програму розвитку інтернету;

Вірус SirCam атакує українські держустанови і компанії;

СБУ рекомендувала російський Антивірус Касперського до використання в Україні, зокрема для захисту від CodeRed та SirCam;

Міносвіти оголосили про плани з отримання навчальних програм від Microsoft: вперше програми американської компанії будуть перекладені українською;

Уряд та ПРООН оголосили про проект на $8 млн з підтримки розвитку Інтернету в Україні;

З'явився указ про ліцензування діяльності інтернет-операторів, провайдери створюють свою асоціацію;

Заговорили про створення електронного уряду та електронного документообігу;

Засновано Всеукраїнську асоціацію комп'ютерних клубів, в Україні активно розвивається цей напрямок діяльності, оскільки не всі можуть дозволити собі ПК;

Засновано фонд "Інформаційне суспільство України".
2002
2002
Засновано Intellias;

Засновано Ciklum;

Паралельно з ADSL починає використовуватись технологія DOCSIS для швидшої передачі даних;

В Україні проводиться High-Tech Cooperation Forum, перша конференція де зібрались інвестори та учасники ринку;

Основне програмне забезпечення Microsoft з'явилось українською;

Епідемія Klez.H, на той час найнебезпечнішого комп'ютерного вірусу;

США запроваджують санкції проти України через невирішену проблему з піратством CD-дисків. Через ці санкції Україна втратить $40 млн;

комп'ютерні клуби почали переходити на легальне ПЗ Microsoft-у;

В Україні з'являється новий вид бізнесу - аудит програмного забезпечення;

В Україні затверджена програма інформатизації "Електронна Україна" вартістю майже 8 млн грн;

Почалась розробка електронного підпису;

В Україні з'явився україно-американський центр по просуванню вітчизняних технологій за кордоном (УАЦКТ);

Засновано Portmone.com.
2003
2003
У Києві відкрито офіс Microsoft Україна. Компанія випустила Windows XP українською;

Почалось створення реестру виробників і розповсюджувачів ПО;

Вперше запроваджується передача даних завдяки GPRS;

Створено систему "Електронний уряд";

Apple випускає MacS-X українською;

Світовий банк погодив виділення Україні $5 млн на впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, нормативної бази, яка дозволить продавати товари та послуги через інтернет;

У Києві пройшла перша ярмарка, присвячена комп'ютерним іграм для підвищення обізнаності про індустрію і налагодження ділових стосунків;

Вірус BugBear.B атаковав комп'ютерні мережі держструктур України;

Укртелеком та Український інтернет-консорціум створили національну мережу з обміну трафіком, аби зменшити вартість інтернету та розширити доступ до нього;

Wireless Ukraine та виробники обладнання для беспроводного зв'язку об'єднались у ініціативну групу для лібералізації правил використання бездротових технологій;

ZyXEL - виробник бездротового мережевого обладнання - відкрив представництво в Україні;

Більше 20 українських виробників ПЗ поїхали на роуд-шоу до США;

IFC та Intel оголосили про зацікавленість в інвестиціях в український ІТ сектор;

Sony Ericsson Mobile відкрив офіс в Україні;

Засновано геймдев-компанію EvoPlay;

Створено Український софтверний консорціум USC, який займається просуванням українського ПЗ за кордоном.
2004
2004
Заснування Асоціації “IT Ukraine” за підтримки низки українських експортерів: Miratech, Mirasoft, ProFIX, SoftLine, SoftServe та Ukrsoft;

В Україні з'являється технологія Bluetooth;

МБРР предоставив Україні $5 млн на реалізацію проекту "Україна - розвиток через інтернет";

IBM відкрили представництво в Україні;

Інком створив Датагруп на базі компаній Датасат і Датаком;

З'явився перший вірус для мобільних телефонів;

SoftServe відкрили офіс у Києві;

Засновано венчурну компанію "Техінвест", яка зіграє значну роль у фінансуванні інноваційних українських проектів.
2005
2005
Заснування DOU, сьогодні найбільшого ІТ ком’юніті в Україні;

З'являється GrowthUp, перший український бізнес-акселератор, що працює з технологічними стартапами на ранніх стадіях;

З'являється НКРЗІ - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації;

Яндекс створив підрозділ в Україні;

HP, перша з міжнародних компаній, починає виробляти ПК в Україні;

Відмінено держреестрацію електронних ресурсів в Україні;

В Україні вперше успішно захищені авторські права на мобільний контент - рингтон;

Створено магазин Rozetka;

Україна представлена на конференції Silicon Valley Open Door.
СТАНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІЇ
2000
2010
ВІТАЛІЙ СЕДЛЕР
Президент Асоціації "IT Ukraine", CEO Intellias
Про ІТ бізнес у 2000-их
Друге десятиліття – час становлення ІТ-індустрії. Це період, коли ІТ-спільнота та держава почали серйозніше дивитись на сферу високих технологій в Україні та сприймати її як бізнес.

До 2000 років бізнес не розумів, що IT може бути повноцінною індустрією. На ринку було небагато компаній, жодна з них не була великим гравцем і загалом ніхто не знав, як на цьому заробляти. Сьогодні ми бачимо протилежну картину, тому що на ринку є безліч компаній, чий успіх можна взяти собі за приклад.

Водночас у 2000-их усіх турбували схожі проблеми. Стало зрозуміло, що потрібно об’єднувати зусилля – так у 2004 році з’явилась Асоціація "IT Ukraine". Вона зосередилась на трьох завданнях, які були головними як для сектору того часу, так і сьогодні:
Сприяти розвитку ІТ освіти в Україні;
Забезпечувати стабільність податкового законодавства;
Просувати учасників Асоціації за кордоном.
На той час держава не особливо помічала ІТ сектор. Аж після кризи 2008-2009 років на індустрію звернули увагу, але головним чином, як на додаткове джерело податкових надходжень. Наші ІТ компанії виросли до суттєвих розмірів здебільшого завдяки цій непомітності: ми сиділи по квартирах-офісах, майна у нас не було, заводів не було, тому ми могли працювати без зайвих проблем. Сьогодні, замість перегляду податкового режиму, варто займатись проблемою нестачі ІТ фахівців. Так ми б зростали ще швидше і, відповідно, платили б більше податків.
Про пошук програмістів у 2000-них

Освіта і зараз не встигає за потребами ринку, а на початку 2000-них це була катастрофа. Як програміст, майже всі свої знання я отримав із книжок, бо якісної профільної освіти в університетах тоді не було. Впродовж 2000-их гравці ринку самостійно створили екосистему для розвитку потрібних кадрів. Індустрія почала зростати темпами 20-30% щороку, а на систему освіти годі було розраховувати.

Так, замість повноцінної освіти з’явилося піврічне навчання і стажування у компаніях. Така модель стала типовою і згодом масштабувалась, також з'явились ІТ школи на кшталт Академії "ШАГ" тощо.

Основи навчання тоді мало чим відрізнялися від сучасних — алгоритми, математика, розвиток логічного мислення, об’єктно-орієнтоване програмування, робота з Frontend. У 2002 році з’явилась платформа .Net і стала надзвичайно популярною, витіснивши технологію Delfi. Також на той час почали набирати оберти мобільна розробка, розвивалась платформа Apple, з’явивсявся Android. Також популярною стала платформа 1C, адже на той час усі українські компанії починали встановлювати її.

Оскільки на ринку було мало фахівців, конкуренція за таланти була дуже високою. Саме вона стимулювала впродовж
2000-них перейти до більшої людиноорієнтованості в бізнесі. Компанії переїхали з квартир-офісів в бізнес-центри з чудовими

кухнями, кімнатами для відпочинку та спорту. Разом із тим, за ці десять років зросли і вимоги з боку компаній. На початку десятиліття, у 2000-них, все було просто. Клієнти не мали великих сподівань щодо українських компаній, оскільки ми були невідомими хлопцями з далекої країни. Але згодом все змінилось. Ми створили повноцінний бренд країни з крутими фахівцями, і вимоги до якості наших послуг суттєво зросли. Водчас почали цінуватися soft skills та високий рівень англійської.

Разом із вимогами зростали і зарплати. І не просто зростали, а стрімко злітали вверх. На початку 2000-их заробітна плата була на рівні $200-500 доларів, у 2005 році — $1000-1500, під кінець десятиліття — $2000-2500.
Про пошук програмістів у 2000-них

Освіта і зараз не встигає за потребами ринку, а на початку 2000-них це була катастрофа. Як програміст, майже всі свої знання я отримав із книжок, бо якісної профільної освіти в університетах тоді не було. Впродовж 2000-их гравці ринку самостійно створили екосистему для розвитку потрібних кадрів. Індустрія почала зростати темпами 20-30% щороку, а на систему освіти годі було розраховувати.

Так, замість повноцінної освіти з’явилося піврічне навчання і стажування у компаніях. Така модель стала типовою і згодом масштабувалась, також з'явились ІТ школи на кшталт Академії "ШАГ" тощо.

Основи навчання тоді мало чим відрізнялися від сучасних — алгоритми, математика, розвиток логічного мислення, об’єктно-орієнтоване програмування, робота з Frontend. У 2002 році з’явилась платформа .Net і стала надзвичайно популярною, витіснивши технологію Delfi. Також на той час почали набирати оберти мобільна розробка, розвивалась платформа Apple, з’явивсявся Android. Також популярною стала платформа 1C, адже на той час усі українські компанії починали встановлювати її.

Оскільки на ринку було мало фахівців, конкуренція за таланти була дуже високою. Саме вона стимулювала впродовж 2000-них перейти до більшої людиноорієнтованості в бізнесі. Компанії переїхали з квартир-офісів в бізнес-центри з чудовими кухнями, кімнатами для відпочинку та спорту. Разом із тим, за ці десять років зросли і вимоги з боку компаній. На початку десятиліття, у 2000-них, все було просто. Клієнти не мали великих сподівань щодо українських компаній, оскільки ми були невідомими хлопцями з далекої країни. Але згодом все змінилось. Ми створили повноцінний бренд країни з крутими фахівцями, і вимоги до якості наших послуг суттєво зросли. Водчас почали цінуватися soft skills та високий рівень англійської.

Разом із вимогами зростали і зарплати. І не просто зростали, а стрімко злітали вверх. На початку 2000-их заробітна плата була на рівні $200-500 доларів, у 2005 році — $1000-1500, під кінець десятиліття — $2000-2500.
2006
Imena.ua придбали 50% Української Банерної Мережі і оголосив про наміри стати реєстратором доменів міжнародного рівня;

Акредитовано перший центр з видачі ЕЦП...
2006-2010
2006
2006
Imena.ua придбали 50% Української Банерної Мережі і оголосили про наміри стати реєстратором доменів міжнародного рівня;

Акредитовано перший центр з видачі ЕЦП;

Засновано Viewdle - перший найуспішніший український стартап;

Засновано рдин з найуспішніших стартапів України Jooble;

Засновано OLX;

Intel та Укртелеком підписали меморандум про співробітництво для розвитку ІКТ в Україні;

Литовська компанія з системних інтеграційних рішень ERP відкрила представництво в Києві і заявила про плани заключити контракти обсягом до $5 млн;

Microsoft Україна стали самостійним представником компанії Microsoft;

Bonus Technology з центром розробки у Києві зливається з IndusLogic, в результаті на ринку з'являється GlobalLogic.

У Києві відкривається офіс Netcracker - японської компанії, одного з лідерів з розробки і впровадження програмних рішень у галузі телекомунікацій. Компанія запускає навчальний центр при НТУУ «КПІ».
2007
2007
Поява в Україні перших iPhone;

Поява смартфонів з послугою електронної пошти BlackBerry;

Запущено перший український торрент "Hurtom";

В Києві з'являється Silicon Valley Best Practice Kiev Master Classes - ініціатива де, ІТ-підприємці ділились досвідом;

Засновано український стартап Expopromoter;

Випущено першу гру серії S.T.A.L.K.E.R;

Створено один з найупсішніших українських застосунків Readdle;

IBM відкрила дочірнє підприємство IBM Україна;

У Київській політехніці відкрили Центр суперкомп'ютерних обчислень і відділення Всесвітнього центру даних.
2008–2009
2008–2009
Фінансово-економічна криза, уповільнення темпів зростання ІТ галузі в Україні. Девальвація гривні.
2008
2008
Запущено стартап Grammarly;

В Україні починає працювати Samsung R&D Institute;

У Києві відкривається офіс Ubisoft;

З'являється широкосмуговий інтернет на оптичному волокні;

GlobalLogic поглинає Харківську компанію Validio Software;

Засновано компанію Genesis;

Засновано платформу для онлайн-шопінгу Pikaba.com, яку американське видання Mashable визнало кращим проектом із соціального шопінгу;

Microsoft запустив першу в Україні програму підтримки стартапів з виробництва ПЗ BizSpark;

Засновано компанію MacPaw.
2009
2009
Початок щорічної ІТ-конференці iForum;

Німецька венчурна інвестиційна компанія eVentures Capital Partners інвестує в український сервіс Mapia.ua $2,5 млн;

Засновано стартап Depositphotos;

З'являється Львівській ІТ кластер.
2010
2010
Створення ІТ-комітету в структурі Європейської бізнес-асоціації;

В Україні починає щороку проводитись інвесторська конференція IDCEE;

Виходить розроблена українцями гра Metro 33, яка стане наступним хітом української розробки, після S.T.A.L.K.E.R;

Засновано Uklon.
Криза 2008-2009 років та замовники

Однією з ключових подій другого десятиліття незалежності була криза 2008-2009 року, але ІТ сектор її пройшов досить легко.

Під час цієї кризи зменшилась кількість інвестицій в ІТ, але сектор все одно зростав, хоч і трохи уповільнився. В умовах невизначеності велика частина компаній скоротила бюджети.

ІТ сектор інноваційний і через те дуже залежить від інвестицій. Якщо інвестиції зупиняються – скорочується кількість розробок. Важливо розуміти, що головними клієнтами українських ІТ компаній є іноземні замовники. Тому компанії по-різному з цим порались: хтось скорочував людей, хтось зменшував зарплати. На відновлення сектору знадобилось близько року.

Традиційними ринками для українських компаній були Північна Америка, Західна Європа, іноді Австралія, СНД. Зараз у світі знають, що українська інженерія – це висока якість. Тоді світ тільки знайомився з нами й ми повинні були доводити, що ми культурно сумісні й достатньо кваліфіковані. Тоді ми йшли до клієнтів, а не вони до
нас. Це відбувалось по-різному – ми відправляли електронні листи, де розповідали, що ми можемо, телефонували, їздили на конференції, на особисті зустрічі й переконували працювати з Україною.

Саме за час другого десятиліття українські технологічні компанії навчились робити маркетинг і просувати себе професійно. У цей час народжувався і розвивався бренд України на ІТ ринку світу.

Внутрішній ринок тоді також існував, хоча зараз він набагато більш розвинений. Тоді українські компанії зверталися до ІТ фірм за автоматизацією фінансово-податкового обліку, кадрового обліку тощо.
Криза 2008-2009 років та замовники

Однією з ключових подій другого десятиліття незалежності була криза 2008-2009 року, але ІТ сектор її пройшов досить легко.

Під час цієї кризи зменшилась кількість інвестицій в ІТ, але сектор все одно зростав, хоч і трохи уповільнився. В умовах невизначеності велика частина компаній скоротила бюджети. ІТ сектор інноваційний і через те дуже залежить від інвестицій. Якщо інвестиції зупиняються – скорочується кількість розробок. Важливо розуміти, що головними клієнтами українських ІТ компаній є іноземні замовники.Тому компанії по-різному з цим порались: хтось скорочував людей, хтось зменшував зарплати. На відновлення сектору знадобилось близько року.


Традиційними ринками для українських компаній були Північна Америка, Західна Європа, іноді Австралія, СНД. Зараз у світі знають, що українська інженерія – це висока якість. Тоді світ тільки знайомився з нами й ми повинні були доводити, що ми культурно сумісні й достатньо кваліфіковані. Тоді ми йшли до клієнтів, а не вони до нас. Це відбувалось по-різному – ми відправляли електронні листи, де розповідали, що ми можемо, телефонували, їздили на конференції, на особисті зустрічі й переконували працювати з Україною.

Саме за час другого десятиліття українські технологічні компанії навчились робити маркетинг і просувати себе професійно. У цей час народжувався і розвивався бренд України на ІТ ринку світу.

Внутрішній ринок тоді також існував, хоча зараз він набагато більш розвинений. Тоді українські компанії зверталися до ІТ фірм за автоматизацією фінансово-податкового обліку, кадрового обліку тощо.
Ключові відмінності ринку у 2000-ні та ринку сьогодні
Серед ключових моментів, які відрізняють ринок у 2000-ні від сьогоднішнього ринку, я би виокремив такі:
Зараз ринок повністю належить працівникам. Люди драйвлять технології, проєкти, визначають рівень оплати своєї праці, кращих роботодавців тощо. Скоро компанії будуть відмовлятися брати клієнтські проєкти, якщо розумітимуть, що вони не цікаві кандидатам. Сьогодні ІТ спеціалісти — головні на ІТ ринку України;
На початку 2000-х ми хаотично виконували проєкти, фактично закриваючи прогалини на стороні клієнта. Починаючи з 2009-2011 років почала вибудовуватися чітка сервісна модель: SLA, спеціалізація тощо. А вже з 2010-2012 років з’явилась традиція починати проєкти з консультацій, що сьогодні перетворилась на повноцінний ІТ консалтинг. Власне, сам консалтинг розвинувся в останні роки завдяки тому, що у нас накопичився колосальний крос-галузевий досвід;
За цей час утворилися програми підготовки спеціалістів (спеціальні школи типу LITS, університетські програми, освітні центри при компаніях), які закривають прогалину у професійній освіті, яка була у 2000-х;
Ми стали більше часу проводити у клієнта, а on-site travel / presence став дуже буденною річчю у порівнянні з 2000-ми. Це дозволило нашим компаніям брати участь у доволі складних трансформаційних проєктах і зайти в сегмент enterprise;
Сьогодні ми маємо ІТ компанії з сильним галузевим досвідом – Automotive, FinTech, Healthcare, Life Sciences, GameDev та навіть такі "екзотичні", як Avionics, Chip Design, Robotics тощо. Це те, чого й близько не було у 2000-их.
2011
Обсяг послуг ІТ-аутсорсингу вперше сягнув понад $1 млрд , а кількість ІТ компаній в Україні перевищила 1000;

Українець Дмитро Запорожець засновує GitLab...
2011-2015
2011
2011
Обсяг послуг ІТ-аутсорсингу вперше сягнув понад $1 млрд , а кількість ІТ компаній в Україні перевищила 1000;

Українець Дмитро Запорожець засновує стартап GitLab;

Олександр Конотопський створив компанію Ajax;

Засновано стартап з автоматизації реклами Epom.
2012
2012
Заснування українського сервісу для анонімного пошуку роботи Djinni.co - один з найуспішніших українських стартапів;

Заснування Petcube - одного з перших українських hardware стартапів;

На рівні системи оподаткування з'являється розповсюджена сьогодні система ФОПів, яка замінює СПД;

З'являється престижна премія для ІТ спеціалістів "IT Awards";

Google купляє український стартап Viewdle;

Відкрився фонд Vostok Ventures;

Відкрився фонд AVenture Capital;

СБУ заснували Департамент з кібербезпеки;

СБУ прийшло з обшуками до низки ІТ компаній;

Ухвалено Закон про стимулювання ІТ ринку: "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції".
2013
2013
На базі Києво-Могилянської академії засновано BIONIC University;

IBM підписали меморандум про партнерство з держінформнауки та startup.ua щодо розвитку іноваційного бізнесу;

Засновано стартап Preply;

Засновано криптовалютний успішний стартап CEX.IO;

Засновано стартап Augmented Pixels;

Для ІТ компаній запрацював спеціальний податковий режим;

IPO компаній EPAM та Luxoft.
2014
2014
Створення Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій;

Засновано один з найвідоміших стартапів GitLab;

Засновано стартап Restream;

Засновано стартап Jiji;

Засновано стартап з електронної комерції Letyshops;

Засновано криптовалютний стартап Kuna;

Відбулась перша конференція Lviv IT Arena;

Темпи зростання галузі сповільнились;

Початок війни з Росією, що дає свій відбиток на всі галузі економіки через зростання ризиків, відбувається переорієнтація з російського ринку на інші;

Стрімка девальвація гривні;

Засновано Brainbasket foundation - фонд, який опікується освітніми програмами в сфері ІТ.
2015
2015
Запуск 3G в Україні;

Snapchat купив одеський стартап Looksery, програму для мобільних пристроїв, яка дозволяє в реальному часі змінювати власне обличчя, за $150 млн;

Засновано стартап Allset;

Засновано стартап Rentberry;

Створено Харківський, Луцький, Одеський, Черкаський та Дніпровський ІТ кластери;

Держслужба зайнятості повідомила, що готуватиме ІТ фахівців спільно з ІТ компаніями;

Фонд Джорджа Сороса увійшов до складу акціонерів Ciklum;

ЄБРР купив частку у Depositphotos;

Oracle купив українського провайдера хмарних рішень Maxymiser, на базі якого відкрив свій R&D центр в Україні;

Обшуки в IT компаніях - близько 30 компаній постраждали;

IT індустрія вийшла на 3 місце за обсягами експорту;

Запуск програми підготовки бакалаврів за спеціальністю «Computer Science» в Українському католицькому університеті;

Було запущено ProZorro, iGov.org.ua та BankID.
ДЕСЯТИЛІТТЯ ПРОДУКТОВИХ КОМПАНІЙ ТА СТАРТАПІВ
2011
2021
ЄВГЕН КОВАЛЕВСЬКИЙ
Chief Product Officer TECHIIA
Про нові сектори та нову мотивацію працівників
За останні десять років ІТ-сектор перетворився з нішевого "гіківського" бізнесу, який ніхто не помічав, на велику галузь, яка дає значний внесок в економіку та імідж країни на міжнародному полі.

За останні десять років помітно зросла частка продуктових компаній, які можуть генерувати значно більші прибутки. За останні роки з’явилося багато хабів на кшталт Lyft99 та Unit.City, де розвиваються продуктові компанії та стартапи. Продуктові мітапи або секції на конференціях раніше збирали 50-80 людей максимум. Зараз же можна знайти конференції, де буде більше півтисячі фахівців. Значить, на них є попит на ринку. Усередині аутсорс-компаній з’являються сервісні і продуктові відділи, вони роблять повний цикл розробки продуктів на замовлення і експериментують з внутрішніми розробками, що теж добре впливає на наповнення ринку спеціалістами з продуктовим підходом до роботи.

Ще один великий сегмент, який з’явився в останні десять років — Global In-House Center, або R&D-офіси, в яких світові компанії розробляють власні продукти. Якщо говорити про технології, набирає силу концепція No Code — це такий собі "новий чорний". Це не проривні технології, а більше підхід до створення продуктів, коли не треба писати купу всього з нуля, а важливіше вміти використати наявні блоки під задачу.
Але і досі аутсорсинговий і сервісний бізнес є великим рушієм, завдяки ньому індустрія змогла стати такою, якою є. Проте він зав’язаний на кількість людей, а розробників в Україні хронічно не вистачає. Тому і ріст теж обмежений.

Як наслідок, ми бачимо, що ринок, з одного боку, перегрівається, а з іншого — попит на гарних спеціалістів сильно переганяє пропозицію. Це веде до збільшення, іноді необґрунтованого, оплати праці. А також до наповнення ринку менш кваліфікованими людьми — у відсотковому співвідношенні.

Зараз на ринку багато людей з досвідом 2-3 роки. Вони дуже потрібні, проте якщо ви шукаєте більш зрілих спеціалістів, по 7+ років досвіду, це та ще задачка, бо їх у відсотках менше, ніж раніше. До того ж, до "IT-хайпу" у галузь йшли ті, хто мріяв цим займатись. В останні ж десять років це змінилось і в індустрію прийшло і надалі йде багато спеціалістів, які просто шукають гарну альтернативу, а не професію, що дасть їм розгорнути свої сильні сторони та мотивацію. Не сказати, що вони фанати роботи з технологіями, але їх приваблюють можливості, зокрема фінансові.
Про інтерес держави

Десять років тому IT сектор приносив Україні менше 1% ВВП і, хоча показував скажену динаміку в людях і грошах, ніхто його особливо не помічав. Потім влада звернула увагу на IT, але до останніх двох років ця увага була доволі однобока, головним чином, це було про збільшення податкового навантаження.

З появою Мінцифри почалися зрушення в бік діалогу. Підходи на кшталт "ми вам скажемо, як працювати" уже давно не працюють. Прекрасно, що у владі приходять до цього розуміння. Тим більше, IT бізнес за замовчуванням міжнародний, він привозить в Україну не тільки валюту, але й найпродуктивніші практики з розвинених країн, зокрема, юридичні. Державі достатньо дати цьому нормальний формат, щоб вписатися в світ нової економіки. Нам потрібна синергія.

2016
За підтримки Microsoft в Україні з'являється перший некомерційний інкубатор для ІТ проектів на відкритих данних 1991 OPEN DATA INCUBATOR;

Запуск першого в Україні інтелектуального сервісного чат-бота у Facebook...
2016-2021
2016
2016
За підтримки Microsoft в Україні з'являється перший некомерційний інкубатор для ІТ проектів на відкритих данних 1991 OPEN DATA INCUBATOR;

Запуск першого в Україні інтелектуального сервісного чат-бота у Facebook;

Засновано стартап People.ai. Цього року його капіталізація сягнула $1 млрд ;

Засновано один з найуспішних українськиї фешн-стартапів 3DLook;

Анонсовано створення Львівського ІТ парку;

До України прийшов Uber;

Трішки спротилась бюрократія в ІТ бізнесі для експорту послуг, завдяки постанові НБУ про необов’язковість надання актів та договорів з мокрими печатками, а також законодавчим змінам, що дозволили укладати договори в електронному вигляді;

Українці вперше перемагають на TechCrunch Disrupt - перемогу здобув стартап Mobalytics;

Відкрито Kyiv Smart City Hub;

У Львівській політехніці відкрито навчально програму Internet of Things;

Сервіс таксі Bolt вперше виходить на український ринок.
2017
2017
У Києві відкрито перший в Україні інноваційний парк Unit.City;

Поява застосунку Monobank;

Заборона російського бізнесу в Україні, в тому числі ІТ сервісів Яндекса, Mail.ru, соцмереж Vkontakte та Одноклассники, продуктів "Лабораторія Касперського", ABBYY тощо;

Intel закриває підрозділ в Україні;

Приватні та держструктури заражаються вірусом Petya;

Засновано Scalarr;

Засновано Liki24.com;

Засновано стартап з електронної торгівні DMarket;

Увесь рік увагу активно привертають технолгії, пов'язані з блокчейном та криптовалютами, навіть держсектор почав переводити деякі процеси на блокчейн;

Global Sourcing Association визнали Україну "Outsourcing destination of the year";

У низці львівських Вишів з'явились сучасні ІТ-дисципліни - "Комп’ютерні науки" та "Data Science" в ЛНУ ім. І. Франка, "Бізнес аналітика" в УКУ та програма з "Систем штучного інтелекту" у Львівській Політехніці.
2018
2018
Amazon купляє український стартап Ring;

3апуск комерційних мереж 4G (LTE) на частотах 2600 та 1800 МГц;

Засновано сервіс з доставки їжі Rocket;

Засновано Reface;

Засновано криптовалютний стартап Unstoppable Domains.
2019
2019
Створено Міністерство цифрової трансформації;

Вперше в історії України IT-ринок експорту послуг досяг близько $5 млрд на рік;

Засновано фінтех стартап UPSWOT;

GitLab залучає рекордні для українського ринку стартапів $268 млн інвестицій;

Амеркианська компанія DXC Technology викупає Luxoft, один з найбільших офісів якого знаходиться в Україні;

Румуно-американська компанія UiPath викупила львівський стартап StepShot;

Grammarly оцінилися у більш ніж $1 млрд і стали "єдинорогом".
2020
2020
Обсяг українського IT експорту вперше перевищив $5 млрд;

Google відкрив R&D офіс в Україні. Запроваджено мобільний додаток "Дія";

EPAM стає першою ІТ-компанією із більш ніж 10 тис співробітників;

В Україні було запущено проект з релокейту для білорусів, Президент підписав указ про залучення білоруських ІТ-спеціалістів;

ЄК виділила 2,7 млн євро на розвиток цифрової економіки в Україні;

GitLab стає першою українською іноваційною компанією, оціненою в кілька мільярдів доларів;

Коронакриза трішки сповільнила темпи зростання сектору, але стимулювала розвиток е-комерсу та м-комерсу, та діджиталізацію бізнесів;

Amazon реєструє в Україні юридичну особу, яка займається хмарними рішеннями.
2021
2021
SoftServe купує ділянку території в 10 га у Львові для побудови власного креативного кампусу на місці колишньої колонії;

Датагруп купує Volia;

Amazon завершив процес купівлі стартапу з українським корінням DB Best;

Проголосовано та підписано рамковий закон про Дія Сіті;

Японська компанія Hitachi викупила GlobalLogic, один з найбільших офісів якої знаходиться в Україні;

В Україні відкривається офіс Apple;

Казахський фінтех стартап Kaspi.kz купує Portmone.com.
Про пошук фахівців

Потрібних фахівців, особливо з великим досвідом, ніколи не було просто знайти. Нині команду важче збирати через два моменти.

По-перше, в IT, як і в інших розвинутих галузях, відбувається горизонтальне розділення обов’язків. Складність систем збільшується. Десять років тому програміст робив умовно все, хіба що було деяке розділення на інженерів рівня "заліза" та

прикладних розробників. мовно, у 2011 році шукали фахівця, який сайт і створить, і налагодить, і викладе на сервер, і буде далі його підтримувати. Зараз під кожне з цих завдань є окрема людина зі своїм стеком технологій.

Нині ж є фронтенди, бекенди, девопси та інші, кожен із цих "підрозділів" спеціалізується на певних стеках технологій. Універсали, які хоча б на середньому рівні орієнтуються в купі технологій, майже зникли. Тож виходить, що раніше ви могли взяти два спеціаліста з трохи різними комбінаціями навичок — і мали повну команду. Зараз такі цифри можна зустріти вкрай рідко. Тобто навіть якщо б спеціалістів вистачало, комплектувати команди точно стало би важче.

По-друге, ринок оплати праці виріс. Останній рік попит сильно перевищує пропозицію. Іноді це призводить до комічних ситуацій. Наприклад, людина без комерційного досвіду закінчує двомісячні курси із програмування. Там їй формують певні очікування щодо майбутньої компенсації. Вона приходить на співбесіди — і виявляється, що ці цифри неможливо урівняти з очікуваннями компаній. Але рейти дійсно ростуть. Для аутсорсу разом із зарплатами росте ризик
втратити перевагу на міжнародній арені, бо українські розробники стають дорожчими за колег з інших країн. Ми вже досягли рівня Східної Європи, зокрема Польщі. При тому, що вартість життя в Україні є набагато меншою, ніж в європейських державах. Звісно, і якість загальнодержавних "бенефітів" інша.

За статистикою DOU видно, що у відсотках зарплата для Middle та Senior спеціалістів зросла приблизно однаково — від 50%. У Junior теж зустрічаються такі стрибки, і різниця в тому, що джуніори раніше не отримували більше, ніж у середньому на ринку в інших професіях. Почати програмувати за три місяці ти теж не міг. Зараз же це розповсюджена практика. Причому таких людей теж розбирають і дуже швидко виштовхують в наступний рівень — з відповідним підвищенням рейтів.

Це ще одна причина, чому нам варто жвавіше розвивати продуктовий сектор.

Україні треба робити акцент на навчанні нових спеціалістів. Це стосується всіх напрямів: інженерія, менеджмент, продукти, дизайн, маркетинг. Інакше ринок буде і далі перегріватися, а загальний професіоналізм — падати.
Про пошук фахівців

Потрібних фахівців, особливо з великим досвідом, ніколи не було просто знайти. Нині команду важче збирати через два моменти.

По-перше, в IT, як і в інших розвинутих галузях, відбувається горизонтальне розділення обов’язків. Складність систем збільшується. Десять років тому програміст робив умовно все, хіба що було деяке розділення на інженерів рівня "заліза" та прикладних розробників. мовно, у 2011 році шукали фахівця, який сайт і створить, і налагодить, і викладе на сервер, і буде далі його підтримувати. Зараз під кожне з цих завдань є окрема людина зі своїм стеком технологій.

Нині ж є фронтенди, бекенди, девопси та інші, кожен із цих "підрозділів" спеціалізується на певних стеках технологій. Універсали, які хоча б на середньому рівні орієнтуються в купі технологій, майже зникли. Тож виходить, що раніше ви могли взяти два спеціаліста з трохи різними комбінаціями навичок — і мали повну команду. Зараз такі цифри можна зустріти вкрай рідко. Тобто навіть якщо б спеціалістів вистачало, комплектувати команди точно стало би важче.

По-друге, ринок оплати праці виріс. Останній рік попит сильно перевищує пропозицію. Іноді це призводить до комічних ситуацій. Наприклад, людина без комерційного досвіду закінчує двомісячні курси із програмування. Там їй формують певні очікування щодо майбутньої компенсації. Вона приходить на співбесіди — і виявляється, що ці цифри неможливо урівняти з очікуваннями компаній. Але рейти дійсно ростуть. Для аутсорсу разом із зарплатами росте ризик втратити перевагу на міжнародній арені, бо українські розробники стають дорожчими за колег з інших країн. Ми вже досягли рівня Східної Європи, зокрема Польщі. При тому, що вартість життя в Україні є набагато меншою, ніж в європейських державах. Звісно, і якість загальнодержавних "бенефітів" інша.

За статистикою DOU видно, що у відсотках зарплата для Middle та Senior спеціалістів зросла приблизно однаково — від 50%. У Junior теж зустрічаються такі стрибки, і різниця в тому, що джуніори раніше не отримували більше, ніж у середньому на ринку в інших професіях. Почати програмувати за три місяці ти теж не міг. Зараз же це розповсюджена практика. Причому таких людей теж розбирають і дуже швидко виштовхують в наступний рівень — з відповідним підвищенням рейтів.

Це ще одна причина, чому нам варто жвавіше розвивати продуктовий сектор.

Україні треба робити акцент на навчанні нових спеціалістів. Це стосується всіх напрямів: інженерія, менеджмент, продукти, дизайн, маркетинг. Інакше ринок буде і далі перегріватися, а загальний професіоналізм — падати.
Чого хочуть компанії і працівники
У 2011 році я взагалі не пам’ятаю вимоги IT-спеціаліста до робочого місця :) Комп’ютер і кабель з інтернетом — ось і всі вимоги. Багато компаній, особливо початківців, нормально працювали просто в офісах-квартира. Нині компанії з таким офісом буде складно знайти собі співробітника, тому що конкуренція величезна. Забезпечення на рівні кращих міжнародних стандартів. Так, в Україні немає кампусів на тисячі людей, як у Google, але офіси — топові. Та і до кампусів лише один крок.

У 2011 році годі було й чекати від компаній страховки, абонементів у спортзал, PlayStation в офісі і тому подібних речей. Зараз це норма.

Проте, подекуди покращення робочих умов веде до того, що частка кандидатів іде в IT не тому, що хоче програмувати, тестувати, робити продукти, а тому що тут кращі умови та висока зарплата. У будь-якій справі важливо любити те, що робиш. Таких людей теж стає більше — в абсолютному значенні. А у відносному вони трохи розчиняються серед тих, кому просто потрібен інший рівень життя. Тому шукати заряджених фахівців стає важче.

Кадровий голод опускає планку і вимог компаній до спеціаліста. У компаній немає часу чекати, поки фахівець вивчиться, до того ж не зовсім тому, що їм потрібно. Звідси народжуються програми інтернатури, в які забирають студентів з нулем досвіду. Тут на передній план виходять швидкість навчання, ініціатива, профіль зацікавленості. Для 2011 року це був шик — тоді робили більше акценту на технічні скіли та базові практичні знання. Без освіти або такої зацікавленості, коли у вільний час розбираєш проекти, пишеш щось своє, набираєшся досвіду, читаєш літературу, на роботу було потрапити вкрай важко. Нині студента можуть підхопити вже на другому курсі і всьому навчать.
Автор: Валерія Давидова
Фото: dou.ua, SoftServe
Верстка і дизайн: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська


Дата публикаціх: 26.08.2021 р.

© 2021 Усі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ