izibank – легкий мобільний банк – партнер проєкту про розвиток диджиталу за останні 30 років, завдяки чому тепер буквально всі сфери нашого життя вміщаються в долоні, якою ми тримаємо смартфон.
Виснажлива спека, черга. Олександру – 25. Він стоїть у натовпі в банку, щоб оплатити комунальні. Але ж потрібно ще купити продукти і з'їздити до лікаря. Надворі – початок 90-х: неможливо замовити їжу онлайн і проконсультуватися з лікарем в месенджері, сплатити комунальні через мобільний банкінг, швидко замовити і відстежити таксі, щоб дістатися куди потрібно в найкоротші терміни. Цих сервісів поки не існує, тому всі задумані завдання "з’їдять" у Олександра половину дня і значний запас сил, а дійсно продуктивним цей день не стане.
LIGA.net у партнерському проєкті з izibank згадує, як трансформувалися українські сервіси за останніх 10-15 років, аби наш герой міг у два кліки виконати справи і витратити день на речі, що по-справжньому варті його сил і часу.
LIGA.net у партнерському проєкті з izibank згадує, як трансформувалися українські сервіси за останніх 10-15 років, аби наш герой міг у два кліки виконати справи і витратити день на речі, що по-справжньому варті його сил і часу.
Сьогодні ми вже звикли, що буквально все можна зробити в своєму смартфоні – подивитися кіно, замовити таксі або їжу, переказати кошти чи сплатити комуналку. Одними з перших новим форматом роботи почали користуватись необанки, адже банк у смартфоні - це зручно і дає можливість робити все швидше та легше.
Але про все по–порядку. Тектонічний зсув почався з появи інтернету і його поширення в усі сфери життя. Чим активніше бізнес освоював інтернет, тим щільніше в наше життя входило нове поняття - e-commerce.
Але про все по–порядку. Тектонічний зсув почався з появи інтернету і його поширення в усі сфери життя. Чим активніше бізнес освоював інтернет, тим щільніше в наше життя входило нове поняття - e-commerce.
За останній десяток років все змінилось кардинально - у великих містах наш герой вже взагалі навряд опиниться у такій ситуації. А головне змінилася парадигма, яка лежить в основі відносин бізнесу і навіть держсектора з клієнтами: в 2021 послуга ходить за клієнтом, а не навпаки.
Go Go Go Digital
Ще більший поштовх онлайн комерції дав розвиток смартфонів. Сама по собі поява мобільних телефонів в Україні в 1993 році вже стала революційною подією, яка перевернула розуміння можливостей, що їх дає швидкий обмін інформацією. Хоча на той момент мобільний телефон це була важка, велика і складна конструкція, ще й доступна далеко не кожному через високу вартість. Але вже починаючи з двохтисячного року на ринок виходять більш знайомі нам смартфони.
Як відзначають в "Київстар", якщо в 1999 році українці платили в середньому $61 на місяцьза зв'язок, то з 2014 року ця цифра знизилась до $ 2-3 на місяць.
У той же час, користувачі почали активніше заходити на сайти з мобільних пристроїв. Це підштовхнуло бізнеси до “смартфонізації” - адаптації інтерфейсів до екрану смартфону, розробки спеціальних додатків. E-commerce перетворився на m-commerce, де продажі відбуваються через смартфон.
Як відзначають в "Київстар", якщо в 1999 році українці платили в середньому $61 на місяцьза зв'язок, то з 2014 року ця цифра знизилась до $ 2-3 на місяць.
У той же час, користувачі почали активніше заходити на сайти з мобільних пристроїв. Це підштовхнуло бізнеси до “смартфонізації” - адаптації інтерфейсів до екрану смартфону, розробки спеціальних додатків. E-commerce перетворився на m-commerce, де продажі відбуваються через смартфон.
За останній десяток років усе докорінно змінилося – у великих містах наш герой уже взагалі навряд опиниться у такій ситуації. А головне – змінилася парадигма, яка лежить в основі відносин бізнесу і навіть держсектора з клієнтами: у 2021 році послуга ходить за клієнтом, а не навпаки.
Сьогодні ми вже звикли, що буквально все можна зробити у своєму смартфоні – подивитися кіно, замовити таксі або їжу, переказати кошти чи сплатити комуналку. Одними з перших новим форматом роботи почали користуватися необанки, адже банк у смартфоні – це зручно і дає можливість робити все швидше та легше.
Сьогодні ми вже звикли, що буквально все можна зробити у своєму смартфоні – подивитися кіно, замовити таксі або їжу, переказати кошти чи сплатити комуналку. Одними з перших новим форматом роботи почали користуватися необанки, адже банк у смартфоні – це зручно і дає можливість робити все швидше та легше.
Сьогодні ми вже звикли, що буквально все можна зробити в своєму смартфоні – подивитися кіно, замовити таксі або їжу, переказати кошти чи сплатити комуналку. Одними з перших новим форматом роботи почали користуватись необанки, адже банк у смартфоні - це зручно і дає можливість робити все швидше та легше.
Але про все по–порядку. Тектонічний зсув почався з появи інтернету і його поширення в усі сфери життя. Чим активніше бізнес освоював інтернет, тим щільніше в наше життя входило нове поняття - e-commerce.
Ще більший поштовх онлайн комерції дав розвиток смартфонів. Сама по собі поява мобільних телефонів в Україні в 1993 році вже стала революційною подією, яка перевернула розуміння можливостей, що їх дає швидкий обмін інформацією. Хоча на той момент мобільний телефон це була важка, велика і складна конструкція, ще й доступна далеко не кожному через високу вартість. Але вже починаючи з двохтисячного року на ринок виходять більш знайомі нам смартфони.
Як відзначають в "Київстар", якщо в 1999 році українці платили в середньому $61 на місяцьза зв'язок, то з 2014 року ця цифра знизилась до $ 2-3 на місяць.
У той же час, користувачі почали активніше заходити на сайти з мобільних пристроїв. Це підштовхнуло бізнеси до “смартфонізації” - адаптації інтерфейсів до екрану смартфону, розробки спеціальних додатків. E-commerce перетворився на m-commerce, де продажі відбуваються через смартфон.
Але про все по–порядку. Тектонічний зсув почався з появи інтернету і його поширення в усі сфери життя. Чим активніше бізнес освоював інтернет, тим щільніше в наше життя входило нове поняття - e-commerce.
Ще більший поштовх онлайн комерції дав розвиток смартфонів. Сама по собі поява мобільних телефонів в Україні в 1993 році вже стала революційною подією, яка перевернула розуміння можливостей, що їх дає швидкий обмін інформацією. Хоча на той момент мобільний телефон це була важка, велика і складна конструкція, ще й доступна далеко не кожному через високу вартість. Але вже починаючи з двохтисячного року на ринок виходять більш знайомі нам смартфони.
Як відзначають в "Київстар", якщо в 1999 році українці платили в середньому $61 на місяцьза зв'язок, то з 2014 року ця цифра знизилась до $ 2-3 на місяць.
У той же час, користувачі почали активніше заходити на сайти з мобільних пристроїв. Це підштовхнуло бізнеси до “смартфонізації” - адаптації інтерфейсів до екрану смартфону, розробки спеціальних додатків. E-commerce перетворився на m-commerce, де продажі відбуваються через смартфон.
Але про все по-порядку. Тектонічний зсув почався з появи інтернету і його поширення в усі сфери життя. Що активніше бізнес освоював інтернет, то щільніше в наше життя входило нове поняття e-commerce.
Ще більший поштовх онлайн-комерції дав розвиток смартфонів. Сама по собі поява мобільних телефонів в Україні у 1993 році вже стала революційною подією, яка перевернула розуміння можливостей, що їх дає швидкий обмін інформацією. Хоча на той момент мобільний телефон був важкою, великою і складною конструкцією, ще й доступною далеко не кожному через високу вартість. Але, починаючи з 2000 року, на ринок вийшли більш знайомі нам смартфони, а зв'язок став доступнішим.
Як зазначають у"Київстар", якщо у 1999 році українці платили в середньому $61 на місяць за зв'язок, то з 2014 року ця цифра знизилася до $2-3 на місяць.
У той же час, користувачі почали активніше заходити на сайти з мобільних пристроїв. Це підштовхнуло бізнеси до "смартфонізації" – адаптації інтерфейсів до екрану смартфону, розробки спеціальних застосунків. E-commerce перетворився на m-commerce, де продаж відбувається через смартфон.
Як зазначають у"Київстар", якщо у 1999 році українці платили в середньому $61 на місяць за зв'язок, то з 2014 року ця цифра знизилася до $2-3 на місяць.
У той же час, користувачі почали активніше заходити на сайти з мобільних пристроїв. Це підштовхнуло бізнеси до "смартфонізації" – адаптації інтерфейсів до екрану смартфону, розробки спеціальних застосунків. E-commerce перетворився на m-commerce, де продаж відбувається через смартфон.
очікувані продажі e-commerce до кінця 2021
$3.56 трильйонів –
72,9% –
частка m-commerce у e-commerce у 2021 році
67,1%
світового населення користується мобільним телефоном
зросли онлайн-покупки на мобільних пристроях тільки у США у 2017 році, на ПК – знизилися з 78% до 63%
з 8% до 15%
на стільки прогнозувалось зростання світового мобільного трафіку з 2016 до 2021 року
700%;
людей у світі використовували смартфон для банкінгу у 2020 році
майже 2 млрд
людей користуються мобільним телефоном у 2021 році
5,2 млрд
Інтернет, доступний з кожної "праски", де можна за два кліки знайти все, що тільки може бути потрібно користувачеві, привів до зсуву в купівельних звичках – ніхто більше не хоче витрачати час на пошук однієї речі у десятку оффлайн-магазинів, ніхто не використовуватиме незручний онлайн-магазин і не готовий тижнями чекати на отримання товару і послуги.
Головні вимоги клієнта сьогодні: легкість і швидкість, а в разі виникнення проблем – миттєва відповідь на запитання.
Головні вимоги клієнта сьогодні: легкість і швидкість, а в разі виникнення проблем – миттєва відповідь на запитання.
Банк у смартфоні
За даними Statista, на кінець 2020 року кількість користувачів мобільного банкінгу у світі досягла 1,9 млрд осіб, а до 2024 року ця цифра виросте до 2,5 млрд людей. Водночас за даними НБУ, рік від року скорочується кількість відділень – якщо ще на кінець 2017 року кількість відділень по Україні становила близько 9 500, то на березень 2021 року вже 7 100. Збільшення числа банків нової генерації в Україні – лише справа часу.
Збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу. Банків, де не треба стояти в чергах у відділеннях. Банків, де не робот, а жива людина відповідає на запитання. Банків, де вся взаємодія із клієнтом відбувається швидко та просто.
За даними Statista, на кінець 2020 року кількість користувачів мобільного банкінгу в світі досягла 1,9 млрд осіб, а до 2024 року ця цифра виросте до 2,5 млрд чоловік. При цьому, за даними НБУ, рік від року скорочується кількість відділень - якщо ще на кінець 2017 року кількість відділень по Україні становила близько 9 500, то на березень 2021 року їх кількість скоротилася до 7 100. Тому збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу.
За даними Statista, на кінець 2020 року кількість користувачів мобільного банкінгу в світі досягла 1,9 млрд осіб, а до 2024 року ця цифра виросте до 2,5 млрд чоловік. При цьому, за даними НБУ, рік від року скорочується кількість відділень - якщо ще на кінець 2017 року кількість відділень по Україні становила близько 9 500, то на березень 2021 року їх кількість скоротилася до 7 100. Тому збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу.
Необанки – термін який за останні два роки стрімко увійшов в наше життя. Це – іноваційні банки, тобто такі, що пропонують клієнтові класний продукт, функціонують і вибудовують свої процеси технологічно. Класний продукт сьогодні це перш за все зручний додаток з інтуітивним UX/UI і комфортним дизайном, вигідними умовами і тарифами, та релевантним спектром сервісів.
Необанки – термін, який за останні два роки стрімко увійшов в наше життя. Це – іноваційні банки, тобто такі, що пропонують клієнтові класний продукт, функціонують і вибудовують свої процеси технологічно. Класний продукт сьогодні – це перш за все зручний застосунок з інтуїтивним UX/UI і комфортним дизайном, вигідними умовами і тарифами, та релевантним спектром сервісів.
Збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу. Банків, де не треба стояти в чергах у відділення. Банків, де не робот, а жива людина відповідає на запитання. Банків, де вся взаємодія із клієнтом відбувається швидко та просто.
Збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу. Банків, де не треба стояти в чергах у відділення. Банків, де не робот, а жива людина відповідає на запитання. Банків, де вся взаємодія із клієнтом відбувається швидко та просто.
Необанки – термін який за останні два роки стрімко увійшов в наше життя. Це – іноваційні банки, тобто такі, що пропонують клієнтові класний продукт, функціонують і вибудовують свої процеси технологічно. Класний продукт сьогодні це перш за все зручний додаток з інтуітивним UX/UI і комфортним дизайном, вигідними умовами і тарифами, та релевантним спектром сервісів.
Збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу. Банків, де не треба стояти в чергах у відділеннях. Банків, де не робот, а жива людина відповідає на запитання. Банків, де вся взаємодія із клієнтом відбувається швидко та просто.
За даними Statista, на кінець 2020 року кількість користувачів мобільного банкінгу в світі досягла 1,9 млрд осіб, а до 2024 року ця цифра виросте до 2,5 млрд чоловік. При цьому, за даними НБУ, рік від року скорочується кількість відділень - якщо ще на кінець 2017 року кількість відділень по Україні становила близько 9 500, то на березень 2021 року їх кількість скоротилася до 7 100. Тому збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу.
Збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу. Банків, де не треба стояти в чергах у відділеннях. Банків, де не робот, а жива людина відповідає на запитання. Банків, де вся взаємодія із клієнтом відбувається швидко та просто.
За даними Statista, на кінець 2020 року кількість користувачів мобільного банкінгу в світі досягла 1,9 млрд осіб, а до 2024 року ця цифра виросте до 2,5 млрд чоловік. При цьому, за даними НБУ, рік від року скорочується кількість відділень - якщо ще на кінець 2017 року кількість відділень по Україні становила близько 9 500, то на березень 2021 року їх кількість скоротилася до 7 100. Тому збільшення кількості банків нової генерації в Україні – лише справа часу.
За умов зростаючого попиту на банківські послуги у смартфоні свою нішу відвойовують необанки – банки, які знаходяться тільки в інтернеті і не присутні офлайн.
В Україні вже є кілька кейсів необанків – за класикою жанру вони працюють на ліцензіях традиційних банків. Наприклад, партнер цього проєкту izibank працює на ліцензії Таскомбанку, який за даними НБУ є одним із системоутворюючих банків України, а monobank – на ліцензії Universal Bank. Обидва банки, до речі, належать одній банківській групі ТАС.
"izibank – легкий мобільний банк, і це означає, що ми надаємо весь спектр банківських послуг без звичної банківської тяганини і бюрократії. Якщо говорити про інші мобільні банки в Україні, то кожен сам обирає сегмент, в якому працювати, і рівень сервісів та продуктів для клієнта. Ми, в izibank, націлені на масмаркет – знаємо, що український клієнт доволі диджиталізований і вимогливий, плюс є покоління Y i Z, яке стимулює ринок весь час вдосконалювати свій продукт, і спонукає до оновлень", – підкреслює Анна Тігіпко, засновниця izibank. Але це не єдине, що стимулює ринок. Так само до змін спонукають нові гравці з інших сегментів, наприклад, Big Tech компанії як Facebook чи Google, що починають надавати фінансові послуги.
"Зараз той час, коли індустрії дивляться одна на одну й запозичають щось одна в одної. Наприклад, ті ж таки фінтех та техфін дуже щільно взаємодіють і перетинаються у своїх рішеннях. Взяти, до прикладу, Amazon з їхнім маркетплейсом або Rozetka. Все, чого хоче клієнт, – це зручний клієнтський досвід. І якщо вчора він замовляв собі книгу онлайн, а сьогодні йому потрібно сплатити комуналку, то для клієнта це має бути однаково зручний і легкий процес", – розповідає Анна.
У своєму звіті стосовно необанків Insider Intelligence пише, що на сьогодні кількість клієнтів необанків у світі оцінюється в 39 млн користувачів. Об'єм ринку у 2020 році досяг $34 млрд, пише Grand view research. Очікується, що зростаючий попит на зручність для клієнтів у банківському секторі стимулюватиме зростання ринку, адже необанки орієнтовані на клієнта і пропонують персоналізовані послуги.
Істотний потенціал зростання необанків закладений і в недорогій моделі для кінцевих користувачів з дуже низькою або нульовою щомісячною платою за фінансові послуги як зняття чи переказ коштів. Тому необанки продовжать розвиватися і відвойовувати частку ринку у традиційних банків.
Переконана у цьому і засновниця izibank: "Традиційна модель банкінгу відходить у минуле. На мій погляд, у наступні п’ять років ми бачитимемо появу гібридів нео- та класичних банків. Поведінкові моделі споживачів фінансових послуг суттєво змінилися через коронакризу, і це впливає як на банки, так і на конкуренцію між ними", – каже Анна.
Вона очікує подальшого зменшення кількості відділень класичних банків, хоча можливо не таке різке, як в Європі. Зростатиме кількість фінансових послуг, наданих дистанційно. Водночас, деяким клієнтам сьогодні вже замало тих сервісів і тієї функціональності, які пропонує їм їхній банківський застосунок. Тому банки рухатимуться у напрямку гіперперсоніфікації продуктового ряду одночасно із максимальним рівнем диджиталізації всіх процесів.
В Україні вже є кілька кейсів необанків – за класикою жанру вони працюють на ліцензіях традиційних банків. Наприклад, партнер цього проєкту izibank працює на ліцензії Таскомбанку, який за даними НБУ є одним із системоутворюючих банків України, а monobank – на ліцензії Universal Bank. Обидва банки, до речі, належать одній банківській групі ТАС.
"izibank – легкий мобільний банк, і це означає, що ми надаємо весь спектр банківських послуг без звичної банківської тяганини і бюрократії. Якщо говорити про інші мобільні банки в Україні, то кожен сам обирає сегмент, в якому працювати, і рівень сервісів та продуктів для клієнта. Ми, в izibank, націлені на масмаркет – знаємо, що український клієнт доволі диджиталізований і вимогливий, плюс є покоління Y i Z, яке стимулює ринок весь час вдосконалювати свій продукт, і спонукає до оновлень", – підкреслює Анна Тігіпко, засновниця izibank. Але це не єдине, що стимулює ринок. Так само до змін спонукають нові гравці з інших сегментів, наприклад, Big Tech компанії як Facebook чи Google, що починають надавати фінансові послуги.
"Зараз той час, коли індустрії дивляться одна на одну й запозичають щось одна в одної. Наприклад, ті ж таки фінтех та техфін дуже щільно взаємодіють і перетинаються у своїх рішеннях. Взяти, до прикладу, Amazon з їхнім маркетплейсом або Rozetka. Все, чого хоче клієнт, – це зручний клієнтський досвід. І якщо вчора він замовляв собі книгу онлайн, а сьогодні йому потрібно сплатити комуналку, то для клієнта це має бути однаково зручний і легкий процес", – розповідає Анна.
У своєму звіті стосовно необанків Insider Intelligence пише, що на сьогодні кількість клієнтів необанків у світі оцінюється в 39 млн користувачів. Об'єм ринку у 2020 році досяг $34 млрд, пише Grand view research. Очікується, що зростаючий попит на зручність для клієнтів у банківському секторі стимулюватиме зростання ринку, адже необанки орієнтовані на клієнта і пропонують персоналізовані послуги.
Істотний потенціал зростання необанків закладений і в недорогій моделі для кінцевих користувачів з дуже низькою або нульовою щомісячною платою за фінансові послуги як зняття чи переказ коштів. Тому необанки продовжать розвиватися і відвойовувати частку ринку у традиційних банків.
Переконана у цьому і засновниця izibank: "Традиційна модель банкінгу відходить у минуле. На мій погляд, у наступні п’ять років ми бачитимемо появу гібридів нео- та класичних банків. Поведінкові моделі споживачів фінансових послуг суттєво змінилися через коронакризу, і це впливає як на банки, так і на конкуренцію між ними", – каже Анна.
Вона очікує подальшого зменшення кількості відділень класичних банків, хоча можливо не таке різке, як в Європі. Зростатиме кількість фінансових послуг, наданих дистанційно. Водночас, деяким клієнтам сьогодні вже замало тих сервісів і тієї функціональності, які пропонує їм їхній банківський застосунок. Тому банки рухатимуться у напрямку гіперперсоніфікації продуктового ряду одночасно із максимальним рівнем диджиталізації всіх процесів.
При зростаючому попиті на банківські послуги в смартфоні свою нішу відвойовують необанки - банки, які знаходяться тільки в інтернеті і не присутні офлайн.
В Україні вже є кілька кейсів необанків – за класикою жанру вони працюють на ліцензіях традиційних банків. Наприклад, партнер цього проєкту izibank працює на ліцензії Таскомбанку, який за даними НБУ є одним із системоутворюючих банків України, а monobank – на ліцензії Universal Bank. Обидва банки, до речі, належать одній банківській групі ТАС.
"izibank – легкий мобільний банк, і це означає: ми надаємо весь спектр банківських послуг без звичної банківської тяганини і бюрократії. Якщо говорити про інші моільні банки в Україні, то кожен сам обирає сегмент, в якому працювати і рівень сервісів і продуктів для клієнта. Ми, в izibank, націлені на масмаркет – знаємо, що український клієнт достатньо діджиталізований і вимогливий, плюс є покоління Y i Z, яке стимулює ринок весь час вдосконалювати свій продукт і спонукає до оновлень", - підкреслює Анна Тігіпко, засновниця izibank. Але це не єдине, що стимулює ринок. Так само до змін спонукають нові граві з інших сегментів, наприклад, Big Tech компанії, як то Facebook чи Google, які починають надавати фінансові послуги.
"Зараз той час, коли індустрії дивляться одна на одну й запозичають щось одна в одної. Наприклад ті ж таки фінтех та техфін дуже щільно взаємодіють і перетинаються в своїх рішеннях. Взяти, до прикладу, Amazon з їх маркетплейсом або Rozetka. Все, чого хоче клієнт - це зручний клієнтський досвід. І якщо вчора він замовляв собі книгу онлайн, а сьогодні йому потрібно сплатити комуналку, то для клієнта це має бути однаково зручний й легкий процес", - розповідає Анна.
У своєму звіті по необанках Insider Intelligence пише, що на сьогодні кількість клієнтів необанків в світі оцінюється в 39 млн користувачів. Об'єм ринку в 2020 досяг $34 млрд, пише Grand view research. Очікується, що зростаючий попит на зручність для клієнтів в банківському секторі буде стимулювати зростання ринку, адже необанки орієнтовані на клієнта і пропонують персоналізовані послуги.
Істотний потенціал зростання необанків закладений і в недорогій моделі для кінцевих користувачів з дуже низькою або нульовою щомісячною платою за фінансові послуги, як то зняття чи переказ коштів. Тому необанки продовжать розвиватися і відвойовувати частку ринку у традиційних банків.
Переконана у цьому і засновниця izibank: "Традиційна модель банкінгу відходить у минуле. На мій погляд, у наступні п’ять років ми будемо бачити появу гібридів нео- та класичних банків. Поведінкові моделі споживачів фінансових послуг суттєво змінилися через коронакризу, і це впливає як на банки, так і на конкуренцію між ними", - каже Анна.
Вона очікує подальшого зменшення кількості відділень класичних банків, хоча можливо не таке різке, як в Європі. Буде зростати кількість фінансових послуг, наданих дистанційно. Водночас, деяким клієнтам сьогодні вже замало тих сервісів і тієї функціональності, які пропонує їм їх банківський додаток. Тому банки будуть рухатися у напрямку гіперперсоніфікації продуктового ряду одночасно із максимальним рівнем діджиталізації всіх процесів.
В Україні вже є кілька кейсів необанків – за класикою жанру вони працюють на ліцензіях традиційних банків. Наприклад, партнер цього проєкту izibank працює на ліцензії Таскомбанку, який за даними НБУ є одним із системоутворюючих банків України, а monobank – на ліцензії Universal Bank. Обидва банки, до речі, належать одній банківській групі ТАС.
"izibank – легкий мобільний банк, і це означає: ми надаємо весь спектр банківських послуг без звичної банківської тяганини і бюрократії. Якщо говорити про інші моільні банки в Україні, то кожен сам обирає сегмент, в якому працювати і рівень сервісів і продуктів для клієнта. Ми, в izibank, націлені на масмаркет – знаємо, що український клієнт достатньо діджиталізований і вимогливий, плюс є покоління Y i Z, яке стимулює ринок весь час вдосконалювати свій продукт і спонукає до оновлень", - підкреслює Анна Тігіпко, засновниця izibank. Але це не єдине, що стимулює ринок. Так само до змін спонукають нові граві з інших сегментів, наприклад, Big Tech компанії, як то Facebook чи Google, які починають надавати фінансові послуги.
"Зараз той час, коли індустрії дивляться одна на одну й запозичають щось одна в одної. Наприклад ті ж таки фінтех та техфін дуже щільно взаємодіють і перетинаються в своїх рішеннях. Взяти, до прикладу, Amazon з їх маркетплейсом або Rozetka. Все, чого хоче клієнт - це зручний клієнтський досвід. І якщо вчора він замовляв собі книгу онлайн, а сьогодні йому потрібно сплатити комуналку, то для клієнта це має бути однаково зручний й легкий процес", - розповідає Анна.
У своєму звіті по необанках Insider Intelligence пише, що на сьогодні кількість клієнтів необанків в світі оцінюється в 39 млн користувачів. Об'єм ринку в 2020 досяг $34 млрд, пише Grand view research. Очікується, що зростаючий попит на зручність для клієнтів в банківському секторі буде стимулювати зростання ринку, адже необанки орієнтовані на клієнта і пропонують персоналізовані послуги.
Істотний потенціал зростання необанків закладений і в недорогій моделі для кінцевих користувачів з дуже низькою або нульовою щомісячною платою за фінансові послуги, як то зняття чи переказ коштів. Тому необанки продовжать розвиватися і відвойовувати частку ринку у традиційних банків.
Переконана у цьому і засновниця izibank: "Традиційна модель банкінгу відходить у минуле. На мій погляд, у наступні п’ять років ми будемо бачити появу гібридів нео- та класичних банків. Поведінкові моделі споживачів фінансових послуг суттєво змінилися через коронакризу, і це впливає як на банки, так і на конкуренцію між ними", - каже Анна.
Вона очікує подальшого зменшення кількості відділень класичних банків, хоча можливо не таке різке, як в Європі. Буде зростати кількість фінансових послуг, наданих дистанційно. Водночас, деяким клієнтам сьогодні вже замало тих сервісів і тієї функціональності, які пропонує їм їх банківський додаток. Тому банки будуть рухатися у напрямку гіперперсоніфікації продуктового ряду одночасно із максимальним рівнем діджиталізації всіх процесів.
Новий сервіс замовлення таксі вирішував ці проблеми, до того ж дозволяв розплатитися безготівково і поставити оцінку водієві: сьогодні буденність, а тоді - небачена новинка. Спочатку капітал компанії склав $250 тис., але вже в жовтні 2010 року стартап залучив $1,25 млн і ще $ 11 млн в лютому 2011 року. Згодом вартість компанії тільки росла, а на локальних ринках почали з'являтися конкуренти, що копіюють модель Uber (наприклад, Uklon і Bolt), та виграють за рахунок оптимізації бізнес-моделі, наприклад, в частині роботи з водієм.
Як би там не було, сьогодні оцінка компанії перевищує $100 млрд, а клієнтами по всьому світу є 93 млн людей. Ба більше, компанія дала початок такому терміну, як "уберізація", що відображає модель зайнятості, яку Uber використовує при роботі з водіями. Тепер компанія активно іде в інші ніші. "Для нас автомобілі те саме, що для Амазону - книжки", - казав свого часу на конференції Fortune CEO компанії Дара Хосровшахі. - "Так само, як Амазон зміг побудувати свою видатну інфраструктуру на книжках, і згодом перейти в інші категорії, те саме зробимо й ми".
В Україні глобальний сервіс працює в 9 містах. Ніяких країнових даних компанія не розкриває, але посилається на AppAnnie, відзначаючи, що в березні 2020 року в Uber було 3,7 мільйона активних сеансів в Україні.
Але не перевезеннями єдиними. У 2015 році в Іспанії з'являється стартап з доставки їжі та речей Glovo. Працюючи як маркетплейс, він дозволяв заробляти і магазинами, і кур'єрам, і заробляв сам. Всього в компанію інвестували більше 152 млн євро, а сьогодні вона оцінюється в $1 млрд.
І хоча компанія регулярно стикається з конфліктами на грунті недостатньої оплати праці кур'єрів, кількість клієнтів по світу тільки зростає і сьогодні досягає 1,8 млн користувачів.
Як би там не було, сьогодні оцінка компанії перевищує $100 млрд, а клієнтами по всьому світу є 93 млн людей. Ба більше, компанія дала початок такому терміну, як "уберізація", що відображає модель зайнятості, яку Uber використовує при роботі з водіями. Тепер компанія активно іде в інші ніші. "Для нас автомобілі те саме, що для Амазону - книжки", - казав свого часу на конференції Fortune CEO компанії Дара Хосровшахі. - "Так само, як Амазон зміг побудувати свою видатну інфраструктуру на книжках, і згодом перейти в інші категорії, те саме зробимо й ми".
В Україні глобальний сервіс працює в 9 містах. Ніяких країнових даних компанія не розкриває, але посилається на AppAnnie, відзначаючи, що в березні 2020 року в Uber було 3,7 мільйона активних сеансів в Україні.
Але не перевезеннями єдиними. У 2015 році в Іспанії з'являється стартап з доставки їжі та речей Glovo. Працюючи як маркетплейс, він дозволяв заробляти і магазинами, і кур'єрам, і заробляв сам. Всього в компанію інвестували більше 152 млн євро, а сьогодні вона оцінюється в $1 млрд.
І хоча компанія регулярно стикається з конфліктами на грунті недостатньої оплати праці кур'єрів, кількість клієнтів по світу тільки зростає і сьогодні досягає 1,8 млн користувачів.
Сервіс іде за клієнтом
У 2009 році з'являється революційний на той час Uber, який народився з “головного болю", з якою стикалися користувачі таксі "доуберного" періоду: неможливість відстежити чи знайшлася машина, де вона знаходиться і коли приїде, не надзвонюючи при цьому диспетчеру.
Сьогодні настав час тих компаній, які здатні задовольнити підвищені вимоги клієнтів в будь-якій сфері життя і головне - присутні в смартфоні. Неможливо уявити собі магазин без сайту, а тепер - і без інтерфейсу для зручного замовлення через смартфон. Більше того, сучасні бізнеси не завжди навіть мають звичайний сайт, одразу орієнтуючись на смартфон, як єдину платформу.
Сьогодні настав час тих компаній, які здатні задовольнити підвищені вимоги клієнтів у будь-якій сфері життя і головне – присутні у смартфоні. Неможливо уявити собі магазин без сайту, а тепер – і без інтерфейсу для зручного замовлення через смартфон. Ба більше, сучасні бізнеси не завжди навіть мають звичайний сайт, одразу орієнтуючись на смартфон, як єдину платформу.
У 2009 році з'являється революційний на той час Uber, який народився з "головного болю", з яким стикалися користувачі таксі "доуберного" періоду: неможливість відстежити, чи знайшлася машина, де вона знаходиться і коли приїде, не надзвонюючи при цьому диспетчеру.
У 2009 році з'являється революційний на той час Uber, який народився з "головного болю", з яким стикалися користувачі таксі "доуберного" періоду: неможливість відстежити, чи знайшлася машина, де вона знаходиться і коли приїде, не надзвонюючи при цьому диспетчеру.
У 2009 році з'являється революційний на той час Uber, який народився з “головного болю", з якою стикалися користувачі таксі "доуберного" періоду: неможливість відстежити чи знайшлася машина, де вона знаходиться і коли приїде, не надзвонюючи при цьому диспетчеру.
Новий сервіс замовлення таксі вирішував ці проблеми, до того ж дозволяв розплатитися безготівково і поставити оцінку водієві: сьогодні буденність, а тоді - небачена новинка. Спочатку капітал компанії склав $250 тис., але вже в жовтні 2010 року стартап залучив $1,25 млн і ще $ 11 млн в лютому 2011 року. Згодом вартість компанії тільки росла, а на локальних ринках почали з'являтися конкуренти, що копіюють модель Uber (наприклад, Uklon і Bolt), та виграють за рахунок оптимізації бізнес-моделі, наприклад, в частині роботи з водієм.
Як би там не було, сьогодні оцінка компанії перевищує $100 млрд, а клієнтами по всьому світу є 93 млн людей. Ба більше, компанія дала початок такому терміну, як "уберізація", що відображає модель зайнятості, яку Uber використовує при роботі з водіями. Тепер компанія активно іде в інші ніші. "Для нас автомобілі те саме, що для Амазону - книжки", - казав свого часу на конференції Fortune CEO компанії Дара Хосровшахі. - "Так само, як Амазон зміг побудувати свою видатну інфраструктуру на книжках, і згодом перейти в інші категорії, те саме зробимо й ми".
В Україні глобальний сервіс працює в 9 містах. Ніяких країнових даних компанія не розкриває, але посилається на AppAnnie, відзначаючи, що в березні 2020 року в Uber було 3,7 мільйона активних сеансів в Україні.
Але не перевезеннями єдиними. У 2015 році в Іспанії з'являється стартап з доставки їжі та речей Glovo. Працюючи як маркетплейс, він дозволяв заробляти і магазинами, і кур'єрам, і заробляв сам. Всього в компанію інвестували більше 152 млн євро, а сьогодні вона оцінюється в $1 млрд.
І хоча компанія регулярно стикається з конфліктами на грунті недостатньої оплати праці кур'єрів, кількість клієнтів по світу тільки зростає і сьогодні досягає 1,8 млн користувачів.
Новий сервіс замовлення таксі вирішував ці проблеми, до того ж дозволяв розплатитися безготівково і поставити оцінку водієві: сьогодні буденність, а тоді - небачена новинка. Спочатку капітал компанії склав $250 тис., але вже в жовтні 2010 року стартап залучив $1,25 млн і ще $ 11 млн в лютому 2011 року. Згодом вартість компанії тільки росла, а на локальних ринках почали з'являтися конкуренти, що копіюють модель Uber (наприклад, Uklon і Bolt), та виграють за рахунок оптимізації бізнес-моделі, наприклад, в частині роботи з водієм.
Як би там не було, сьогодні оцінка компанії перевищує $100 млрд, а клієнтами по всьому світу є 93 млн людей. Ба більше, компанія дала початок такому терміну, як "уберізація", що відображає модель зайнятості, яку Uber використовує при роботі з водіями. Тепер компанія активно іде в інші ніші. "Для нас автомобілі те саме, що для Амазону - книжки", - казав свого часу на конференції Fortune CEO компанії Дара Хосровшахі. - "Так само, як Амазон зміг побудувати свою видатну інфраструктуру на книжках, і згодом перейти в інші категорії, те саме зробимо й ми".
В Україні глобальний сервіс працює в 9 містах. Ніяких країнових даних компанія не розкриває, але посилається на AppAnnie, відзначаючи, що в березні 2020 року в Uber було 3,7 мільйона активних сеансів в Україні.
Але не перевезеннями єдиними. У 2015 році в Іспанії з'являється стартап з доставки їжі та речей Glovo. Працюючи як маркетплейс, він дозволяв заробляти і магазинами, і кур'єрам, і заробляв сам. Всього в компанію інвестували більше 152 млн євро, а сьогодні вона оцінюється в $1 млрд.
І хоча компанія регулярно стикається з конфліктами на грунті недостатньої оплати праці кур'єрів, кількість клієнтів по світу тільки зростає і сьогодні досягає 1,8 млн користувачів.
Новий сервіс замовлення таксі розв’язував ці проблеми, до того ж дозволяв розплатитися безготівково і поставити оцінку водієві: сьогодні буденність, а тоді – небачена новинка. Спочатку капітал компанії склав $250 тис., але вже у жовтні 2010 року стартап залучив $1,25 млн і ще $11 млн – у лютому 2011 року. Згодом вартість компанії тільки росла, а на локальних ринках почали з'являтися конкуренти, що копіюють модель Uber (наприклад, Uklon і Bolt), та виграють завдяки оптимізації бізнес-моделі, наприклад, в частині роботи з водієм.
Як би там не було, сьогодні оцінка компанії перевищує $100 млрд, а клієнтами по всьому світу є 93 млн людей. Ба більше, компанія дала початок такому терміну як "уберизація", що відображає модель зайнятості, яку Uber використовує під час роботи з водіями. Тепер компанія активно йде в інші ніші. "Для нас автомобілі – те саме, що для Amazon – книжки", – говорив свого часу на конференції Fortune CEO компанії Дара Хосровшахі. – "Так само, як Amazon зміг побудувати свою видатну інфраструктуру на книжках, і згодом перейти в інші категорії, те саме зробимо й ми".
В Україні глобальний сервіс працює в дев`яти містах. Жодних локальних даних компанія не розкриває, але посилається на AppAnnie, зазначаючи, що в березні 2020 року в Uber було 3,7 мільйона активних сеансів в Україні.
Як би там не було, сьогодні оцінка компанії перевищує $100 млрд, а клієнтами по всьому світу є 93 млн людей. Ба більше, компанія дала початок такому терміну як "уберизація", що відображає модель зайнятості, яку Uber використовує під час роботи з водіями. Тепер компанія активно йде в інші ніші. "Для нас автомобілі – те саме, що для Amazon – книжки", – говорив свого часу на конференції Fortune CEO компанії Дара Хосровшахі. – "Так само, як Amazon зміг побудувати свою видатну інфраструктуру на книжках, і згодом перейти в інші категорії, те саме зробимо й ми".
В Україні глобальний сервіс працює в дев`яти містах. Жодних локальних даних компанія не розкриває, але посилається на AppAnnie, зазначаючи, що в березні 2020 року в Uber було 3,7 мільйона активних сеансів в Україні.
Але не перевезеннями єдиними. У 2015 році в Іспанії з'являється стартап з доставки їжі та речей Glovo. Працюючи як маркетплейс, він дозволяв заробляти і магазинам, і кур'єрам, і заробляв сам. Всього в компанію інвестували понад 152 млн євро, а сьогодні вона оцінюється в $1 млрд.
І хоча компанія регулярно стикається з конфліктами на тлі недостатньої оплати праці кур'єрів, кількість клієнтів по світу тільки зростає і сьогодні досягає 1,8 млн користувачів.
І хоча компанія регулярно стикається з конфліктами на тлі недостатньої оплати праці кур'єрів, кількість клієнтів по світу тільки зростає і сьогодні досягає 1,8 млн користувачів.
"В Україні компанія працює з 2018 року в 36 містах і до кінця цього року ми очікуємо, що кількість активних користувачів в Україні виросте ще в 2 рази", - повідомили Liga.net в українському офісі компанії.
Одним з останніх кроків компанії з подальшого розвитку став запуск Q-commerce сегменту - тобто "швидкої комерції" - доставки буквально за 10 хвилин. "Конкурентів у нас багато, і на ринку різних країн вони різні. В Україні це Rocket. Але наша головна мета — задовольнити потреби клієнта. В новому концепті у нас конкурентів тут нема, і, сподіваюсь, не буде. В Італії та Іспанії ми вже працюємо з експрес-доставкою, знаємо, що клієнту може знадобитися не пізніше десяти хвилин, і тому пропонуватимемо цей концепт в Україні", — розповідав раніше глобальний директор з Q-commerce компанії Glovo Даніель Алонсо в інтерв'ю для видання dev.ua.
Але не лише закордонні сервісні застосунки заповнюють ринок - поступово українськи розробки також завойовують свою нішу. І народжуються вони з потреб клієнта. Наприклад, у 2019 дизайнер Арсеній Фещенко шукав житло в Києві, яке можна орендувати. Йому хотілося знайти мобільний додаток, де можна було б подивитися доступні оголошення на карті, а не у довжелезних списках оголошень. Проте застосунку з подібною функцією знайти він не зміг.
Так виникла ідея створити bird – додаток, у якому на 3D-карті підсвічені будинки, у яких можна орендувати квартиру. Таким чином монотонний пошук житла по списках оголошень перетворився на інтерактивну прогулянку містом.
bird працює за принципом агрегатора — збирає оголошення з усіх порталів нерухомості, обробляє, розпізнає дублікати і фейки, і потім квартири потрапляють на 3D-карту у вигляді підсвічених жовтих будинків. Головна особливість bird — карта як головний інструмент пошуку квартири, яка відповідає на важливе питання: "Де буде знаходитись моє майбутнє житло?"
Карту хочется роздивитись, покрутити, прогулятись по ній — і з цим ідеально справляється мобільний додаток, карта знаходиться просто "під пальцями" користувача.
Є ще маса прикладів онлайн комерції, яка розквітла останнім часом, особливо в Україні: доставка продуктів zakaz.ua, маркетплейси, такі як ModnaKasta, стрімінгові сервіси Netflix, Takflix, Megogo. Більше не обов'язково купувати тільки в Україні - кордони в торгівлі стають розмитими, адже є Amazon, Ebay, Alibaba, Joom і маса інших магазинів, які торгують товарами з-за кордону.
Більш того, навіть держсектор переходить в онлайн, останній найяскравіший приклад - Дія, через яку електронні держпослуги отримують онлайн 11 млн українців, при чому 6 млн - саме через смартфон.
Усе це означає лише одну річ: m-commerce продовжуватиме захоплювати все більше сфер життя. Від харчування до аренди житла, від купівлі одягу до поїздок - усі послуги вже навіть не на відстані витягнутої руки, вони вже у нашій долоні. В тому числі - банкінг. А отже, і необанки продвжуватимуть з'являтись на українському ринку, аби користувачі могли отримати кращий сервіс всього у два кліки.
Одним з останніх кроків компанії з подальшого розвитку став запуск Q-commerce сегменту - тобто "швидкої комерції" - доставки буквально за 10 хвилин. "Конкурентів у нас багато, і на ринку різних країн вони різні. В Україні це Rocket. Але наша головна мета — задовольнити потреби клієнта. В новому концепті у нас конкурентів тут нема, і, сподіваюсь, не буде. В Італії та Іспанії ми вже працюємо з експрес-доставкою, знаємо, що клієнту може знадобитися не пізніше десяти хвилин, і тому пропонуватимемо цей концепт в Україні", — розповідав раніше глобальний директор з Q-commerce компанії Glovo Даніель Алонсо в інтерв'ю для видання dev.ua.
Але не лише закордонні сервісні застосунки заповнюють ринок - поступово українськи розробки також завойовують свою нішу. І народжуються вони з потреб клієнта. Наприклад, у 2019 дизайнер Арсеній Фещенко шукав житло в Києві, яке можна орендувати. Йому хотілося знайти мобільний додаток, де можна було б подивитися доступні оголошення на карті, а не у довжелезних списках оголошень. Проте застосунку з подібною функцією знайти він не зміг.
Так виникла ідея створити bird – додаток, у якому на 3D-карті підсвічені будинки, у яких можна орендувати квартиру. Таким чином монотонний пошук житла по списках оголошень перетворився на інтерактивну прогулянку містом.
bird працює за принципом агрегатора — збирає оголошення з усіх порталів нерухомості, обробляє, розпізнає дублікати і фейки, і потім квартири потрапляють на 3D-карту у вигляді підсвічених жовтих будинків. Головна особливість bird — карта як головний інструмент пошуку квартири, яка відповідає на важливе питання: "Де буде знаходитись моє майбутнє житло?"
Карту хочется роздивитись, покрутити, прогулятись по ній — і з цим ідеально справляється мобільний додаток, карта знаходиться просто "під пальцями" користувача.
Є ще маса прикладів онлайн комерції, яка розквітла останнім часом, особливо в Україні: доставка продуктів zakaz.ua, маркетплейси, такі як ModnaKasta, стрімінгові сервіси Netflix, Takflix, Megogo. Більше не обов'язково купувати тільки в Україні - кордони в торгівлі стають розмитими, адже є Amazon, Ebay, Alibaba, Joom і маса інших магазинів, які торгують товарами з-за кордону.
Більш того, навіть держсектор переходить в онлайн, останній найяскравіший приклад - Дія, через яку електронні держпослуги отримують онлайн 11 млн українців, при чому 6 млн - саме через смартфон.
Усе це означає лише одну річ: m-commerce продовжуватиме захоплювати все більше сфер життя. Від харчування до аренди житла, від купівлі одягу до поїздок - усі послуги вже навіть не на відстані витягнутої руки, вони вже у нашій долоні. В тому числі - банкінг. А отже, і необанки продвжуватимуть з'являтись на українському ринку, аби користувачі могли отримати кращий сервіс всього у два кліки.
"В Україні компанія працює з 2018 року в 36 містах і до кінця цього року ми очікуємо, що кількість активних користувачів в Україні виросте ще вдвічі", – повідомили LIGA.net в українському офісі компанії.
Одним з останніх кроків компанії з подальшого розвитку став запуск Q-commerce сегменту – тобто "швидкої комерції" – доставки буквально за 10 хвилин. "Конкурентів у нас багато, і на ринку різних країн вони різні. В Україні це Rocket. Але наша головна мета – задовольнити потреби клієнта. В новому концепті у нас конкурентів тут немає, і, сподіваюсь, не буде. В Італії та Іспанії ми вже працюємо з експрес-доставкою, знаємо, що клієнту може знадобитися не пізніше десяти хвилин, і тому пропонуватимемо цей концепт в Україні", – розповідав раніше глобальний директор з Q-commerce компанії Glovo Даніель Алонсо в інтерв'ю для видання dev.ua.
Але не лише закордонні сервісні застосунки заповнюють ринок – поступово українські розробки також завойовують свою нішу. І народжуються вони з потреб клієнта. Наприклад, у 2019 році дизайнер Арсеній Фещенко шукав житло в Києві, яке можна орендувати. Йому хотілося знайти мобільний застосунок, де можна було би подивитися доступні оголошення на карті, а не у довжелезних списках оголошень. Проте застосунку з подібною функцією знайти він не зміг.
Так виникла ідея створити bird – застосунок, у якому на 3D-карті підсвічені будинки, у яких можна орендувати квартиру. Таким чином, монотонний пошук житла у списках оголошень перетворився на інтерактивну прогулянку містом.
bird працює за принципом агрегатора – збирає оголошення з усіх порталів нерухомості, обробляє, розпізнає дублікати і фейки, і потім квартири потрапляють на 3D-карту у вигляді підсвічених жовтих будинків. Головна особливість bird – карта як головний інструмент пошуку квартири, яка відповідає на важливе запитання: "Де знаходитиметься моє майбутнє житло?"
Карту хочется роздивитися, покрутити, прогулятися по ній – і з цим ідеально справляється мобільний застосунок, карта знаходиться просто "під пальцями" користувача.
Є ще маса прикладів онлайн-комерції, що розквітла останнім часом, особливо в Україні: доставка продуктів zakaz.ua, маркетплейси, такі як ModnaKasta, стрімінгові сервіси Netflix, Takflix, Megogo. Більше не обов'язково купувати тільки в Україні – кордони в торгівлі стають розмитими, адже є Amazon, Ebay, Alibaba, Joom і маса інших магазинів, які торгують товарами з-за кордону.
Ба більше, навіть держсектор переходить в онлайн. Останній найяскравіший приклад – Дія, через яку електронні держпослуги отримують 11 млн українців, при чому 6 млн – саме через смартфон.
Усе це означає лише одне: m-commerce продовжуватиме захоплювати дедалі більше сфер життя. Від харчування до оренди житла, від купівлі одягу до поїздок – усі послуги вже навіть не на відстані витягнутої руки, вони вже у нашій долоні. В тому числі – банкінг. А отже, і необанки продовжуватимуть з'являтися на українському ринку, аби користувачі могли отримати кращий сервіс всього у два кліки.
Одним з останніх кроків компанії з подальшого розвитку став запуск Q-commerce сегменту – тобто "швидкої комерції" – доставки буквально за 10 хвилин. "Конкурентів у нас багато, і на ринку різних країн вони різні. В Україні це Rocket. Але наша головна мета – задовольнити потреби клієнта. В новому концепті у нас конкурентів тут немає, і, сподіваюсь, не буде. В Італії та Іспанії ми вже працюємо з експрес-доставкою, знаємо, що клієнту може знадобитися не пізніше десяти хвилин, і тому пропонуватимемо цей концепт в Україні", – розповідав раніше глобальний директор з Q-commerce компанії Glovo Даніель Алонсо в інтерв'ю для видання dev.ua.
Але не лише закордонні сервісні застосунки заповнюють ринок – поступово українські розробки також завойовують свою нішу. І народжуються вони з потреб клієнта. Наприклад, у 2019 році дизайнер Арсеній Фещенко шукав житло в Києві, яке можна орендувати. Йому хотілося знайти мобільний застосунок, де можна було би подивитися доступні оголошення на карті, а не у довжелезних списках оголошень. Проте застосунку з подібною функцією знайти він не зміг.
Так виникла ідея створити bird – застосунок, у якому на 3D-карті підсвічені будинки, у яких можна орендувати квартиру. Таким чином, монотонний пошук житла у списках оголошень перетворився на інтерактивну прогулянку містом.
bird працює за принципом агрегатора – збирає оголошення з усіх порталів нерухомості, обробляє, розпізнає дублікати і фейки, і потім квартири потрапляють на 3D-карту у вигляді підсвічених жовтих будинків. Головна особливість bird – карта як головний інструмент пошуку квартири, яка відповідає на важливе запитання: "Де знаходитиметься моє майбутнє житло?"
Карту хочется роздивитися, покрутити, прогулятися по ній – і з цим ідеально справляється мобільний застосунок, карта знаходиться просто "під пальцями" користувача.
Є ще маса прикладів онлайн-комерції, що розквітла останнім часом, особливо в Україні: доставка продуктів zakaz.ua, маркетплейси, такі як ModnaKasta, стрімінгові сервіси Netflix, Takflix, Megogo. Більше не обов'язково купувати тільки в Україні – кордони в торгівлі стають розмитими, адже є Amazon, Ebay, Alibaba, Joom і маса інших магазинів, які торгують товарами з-за кордону.
Ба більше, навіть держсектор переходить в онлайн. Останній найяскравіший приклад – Дія, через яку електронні держпослуги отримують 11 млн українців, при чому 6 млн – саме через смартфон.
Усе це означає лише одне: m-commerce продовжуватиме захоплювати дедалі більше сфер життя. Від харчування до оренди житла, від купівлі одягу до поїздок – усі послуги вже навіть не на відстані витягнутої руки, вони вже у нашій долоні. В тому числі – банкінг. А отже, і необанки продовжуватимуть з'являтися на українському ринку, аби користувачі могли отримати кращий сервіс всього у два кліки.
Авторка: Валерія Давидова
Верстка і дизайн: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська
Дата публікації: 26.11.2021 р.
© 2021 Усі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
Верстка і дизайн: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська
Дата публікації: 26.11.2021 р.
© 2021 Усі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ