Бути щасливими – природне бажання для кожної людини. І кожен має своє мірило щастя. Для когось – це гроші, для когось – родина. Хтось розуміє щастя як можливість вільно пересуватись та подорожувати, а для тисяч стареньких, які залишилися без підтримки родичів та отримують мінімальні пенсії, щастя – бути потрібними, мати можливість займатися улюбленою справою та принаймні бути ситими. І для цього їм потрібна наша підтримка.
Збирати благодійну допомогу для людей похилого віку доволі складно.
Збирати благодійну допомогу для людей похилого віку доволі складно.
Люди більш охоче допомагають дітям, підсвідомо вважаючи, що підтримувати потрібно майбутнє. Але майбутнє кожного з нас – це і є старість.
До зимових свят LIGA.net та фонд Let’s Help розпитали відомих українців, якою вони бачать свою старість та як до неї готуються. Бо щасливі та заможні літні роки – найкраще, чого можна побажати собі на свята. І це може стати крутим подарунком для тих, хто вже не має 20-30 років, щоб підготуватися до своїх 70-ти.
До зимових свят LIGA.net та фонд Let’s Help розпитали відомих українців, якою вони бачать свою старість та як до неї готуються. Бо щасливі та заможні літні роки – найкраще, чого можна побажати собі на свята. І це може стати крутим подарунком для тих, хто вже не має 20-30 років, щоб підготуватися до своїх 70-ти.
Благодійний фонд Let’s help з 2015 року системно допомагає літнім людям в Україні. Під опікою фонду перебувають десятки тисяч людей, зокрема й мешканці 127 геріатричних пансіонатів та малозабезпечені самотні пенсіонери. Фонд регулярно збирає допомогу для забезпечення літніх людей, зокрема і подарунки на свята. Будь-хто може стати донором та підтримати гідну старість для наших літніх.
Ольга Навроцька
письменниця та режисерка
Я планую свою старість у великому достатку, творчості і гарній місцині. Уявляю океан. Хочу гарний краєвид з великого вікна та веранди. Буду писати історії, за якими зніматиметься кіно. Мрію, щоб усі мої проєкти працювали на мене та приносили, умовно, мільйон доларів, а я буду писати собі в кайф.
Я знаю, що письменником, сценаристом та навіть режисером можна бути й у 85, – це доводить Рідлі Скотт.
Я вже створила три мультивсесвіти у книгах: дитячій “Свинокролик, або У пошуках золотої Русалочки”, жіночій “Життя після смерті Маші звичайної” та для фанатів фентезі і фантастики міфічний всесвіт “Хроніки Хорта”.
Я змінила своє життя у 46 – закрила власний бренд одягу, і вірю, що в будь-якому віці можна тотально змінити життя.
Я змінила своє життя у 46 – закрила власний бренд одягу, і вірю, що в будь-якому віці можна тотально змінити життя.
Якщо мені в 70 стукне будувати будинки, або садити дерева – я це робитиму.
А поки пишу, і сподіваюсь, це стане улубленою справою. Бо відчуваю свій потенціал. Я люблю жанри фентезі та фантастики, тож вирішила йти в них і до кінця своїх довгих днів возитися в цьому. Та може колись я ще зароблю собі на криптовалюту. І у мене буде заможна старість в кайф.
Петро Шуклінов
керівник суспільно-політичної редакції Liga.net
Років зо два тому, коли мені ще не було 30, у мене відбулася важлива розмова з другом. Ми сперечалися про дві речі: по-перше, чи справді в 70+ років ми все ще фліртуватимемо з жінками, чи викликатимуть вони у нас інтерес, а ми – у них. По-друге, чи зможемо ми здійснити подорож навколо світу в такому віці (чи дозволить здоров'я).
Насправді це була розмова двох 30-річних чоловіків, які вже щось зрозуміли у житті та готувалися ухвалювати важливі рішення.
Насправді це була розмова двох 30-річних чоловіків, які вже щось зрозуміли у житті та готувалися ухвалювати важливі рішення.
Ми вже знали, що на пенсію жити не зможемо (ніхто не зможе жити за такі гроші). Ми вже знали, який перелік завдань потрібно реалізувати.
І передбачили майже всі, крім, зрозуміло, теми з жінками (гіпотези щодо цього доведеться перевіряти дослідним шляхом).
Ми вибрали два різні шляхи, але багато в чому вони схожі. Мій друг оформив поліс накопичувального страхування, а я вклав гроші у недержавний пенсійний фонд. Найважчим було подолати почуття недовіри, що вкорінилося в нас генетично. Ну, і ще: гроші потрібні тут і зараз. Яка різниця, що буде далі? Було важко, але я почав із 500 грн на місяць. І поступово довів суму відрахувань до 2500 грн на місяць.
У нас із другом конкретні цілі. Ми бачимо, що і як треба робити, щоби досягти їх.
Ми вибрали два різні шляхи, але багато в чому вони схожі. Мій друг оформив поліс накопичувального страхування, а я вклав гроші у недержавний пенсійний фонд. Найважчим було подолати почуття недовіри, що вкорінилося в нас генетично. Ну, і ще: гроші потрібні тут і зараз. Яка різниця, що буде далі? Було важко, але я почав із 500 грн на місяць. І поступово довів суму відрахувань до 2500 грн на місяць.
У нас із другом конкретні цілі. Ми бачимо, що і як треба робити, щоби досягти їх.
Але я хочу закінчити активну роботу у 55 років. Отримувати виплати близько $2000 на місяць з одного фонду. І рибалити біля свого будинку у невеликому містечку на півночі Норвегії.
Це не "вихід на пенсію", це "вихід із гонки". Я продовжу робити те, що приносить мені щастя. Але, напевно, оформлю ще не одну накопичувальну пенсію. Напевно, вкладуся в нерухомість і постараюся дістатися акцій публічних компаній хоча б до 40 років - це наступний етап для мене.
І сьогодні, через два роки, звертаючись до свого друга і продовжуючи нашу з ним суперечку, хочу поставити в ньому крапку. Друже, я не хочу думати, що буде в 70. Адже я точно знаю, що в 55 я буду все ще здоровий, все ще привабливий, так само при грошах і – сподіваюся – все ще здатний душею на подвиги.
Не хочеться відкладати великі плани. Мрію треба реалізувати якомога раніше. І два роки тому було зроблено перший і найважливіший крок.
І сьогодні, через два роки, звертаючись до свого друга і продовжуючи нашу з ним суперечку, хочу поставити в ньому крапку. Друже, я не хочу думати, що буде в 70. Адже я точно знаю, що в 55 я буду все ще здоровий, все ще привабливий, так само при грошах і – сподіваюся – все ще здатний душею на подвиги.
Не хочеться відкладати великі плани. Мрію треба реалізувати якомога раніше. І два роки тому було зроблено перший і найважливіший крок.
Тетяна Лукинюк
B2C-директорка Київстар
За свої поточні 45 років я зрозуміла одне – не можна бути ні в чому впевненою на 100%. Те, що подобається мені робити зараз, може втратити свою актуальність із часом. Мені бачиться, що в моєму житті точно залишаться книги, люди та море. І ще клімат тепліший.
А ось чим саме я займатимуся професійно – поки що недописана книга, в якій залишається ще багато білих сторінок для наступних розділів.
А ось чим саме я займатимуся професійно – поки що недописана книга, в якій залишається ще багато білих сторінок для наступних розділів.
Але щоби почуватися вільно у цих сторінках, – я відкладаю. Здебільшого на депозити та підтримую один стартап.
Віталій Дейнега
волонтер, керівник благодійного фонду "Повернись живим"
Мені здається, коли мені буде, умовно, 70 років – це вже не вважатиметься старістю. Вже зараз така медицина, що президентом Америки обирають 70-річного. Тож думаю, це вік, у якому я буду дуже активним. У мене точно буде якась справа, яка приноситиме не лише гроші, а й задоволення: я реалізовуватимуся не лише в бізнесі, а й соціально.
Але водночас я хочу, щоби значна частина мого життя була присвячена дітям, онукам, близьким людям та подорожам. Тобто я буду зайнятий справою, але не 24/7 як зараз, а так, щоби це була спокійна діяльність, яка не забирає час на дозвілля.
Але водночас я хочу, щоби значна частина мого життя була присвячена дітям, онукам, близьким людям та подорожам. Тобто я буду зайнятий справою, але не 24/7 як зараз, а так, щоби це була спокійна діяльність, яка не забирає час на дозвілля.
Думаю, до 70 я вже буду достатньо просунутим менеджером, щоби не поринати глибоко в "операційку", а займатися речами, які продовжуватимуть жити, коли я помру.
Я точно займатимусь соціально-важливою справою – благодійним фондом чи ГО. І матиму достатньо часу, щоб освоювати мови, грати на різних музичних інструментах – нарешті – і подорожувати.
Раніше 90 років я вмирати не хотів би. Маю багато планів.
Раніше 90 років я вмирати не хотів би. Маю багато планів.
Я працюю над фінансовою "подушкою", але думаю, що ті гроші, які у мене є зараз, не будуть відігравати особливої ролі для мене в 70. На той час я оперуватиму зовсім іншими сумами.
Дмитро та Олена Борисови
засновники Сім'ї ресторанів Дмитра Борисова
Дмитро: Я думаю не стільки про пенсію, скільки про майбутнє в горизонті 20 років. І центральним питанням для мене тут є зобов’язання перед власними дітьми. Зважаючи на те, що моєму старшому сину майже 18, а молодшій доньці ще немає року, більша частина мого свідомого життя була і буде пов’язана з відповідальністю за те, аби забезпечити на гідному рівні хоча б їхні базові потреби – освіту, харчування, безпеку.
Різні кризові періоди показали, що в будь-який момент можна втратити все. До 2008 року я інвестував у нерухомість і намагався вибудувати схему отримання пасивного доходу з неї. Спочатку це справді приносило прибуток, але під час кризи вся ця історія дуже швидко закінчилася. 2020 рік показав, що десятки відкритих закладів можуть у будь-який момент перетворитися на ніщо.
Різні кризові періоди показали, що в будь-який момент можна втратити все. До 2008 року я інвестував у нерухомість і намагався вибудувати схему отримання пасивного доходу з неї. Спочатку це справді приносило прибуток, але під час кризи вся ця історія дуже швидко закінчилася. 2020 рік показав, що десятки відкритих закладів можуть у будь-який момент перетворитися на ніщо.
Тому наразі ми розбудовуємо нову структуру компанії, яка має забезпечити більш сталий та прогнозований розвиток. Із власним R&D-центром, IT-інфраструктурою та потужними горизонтальними командами.
Паралельно особисто ми з Оленою поки тільки починаємо експерименти з інвестуванням грошей.
Йдеться про три напрями інвестицій. Перший – у нерухомість. Поки на рівні "можна за якийсь період накопичити на квартиру, яка стане в пригоді комусь із дітей". Другий напрям – інвестування у стартапи. Ми просто обрали кілька команд, яким довіряємо, та надали ресурс. І третій напрям – криптовалюта. Тут діємо за принципом: краще спробувати пізно, ніж ніколи.
Олена: З 18 років я відкладаю 50% грошей, які заробляю. Це моє базове правило безпеки. І воно стосується абсолютно будь-якого рівня доходів.
Колись я працювала касиром, знімала кімнату без опалення, однак все одно відкладала якісь гроші. Врешті-решт, у 27 це дало мені змогу купити власну квартиру та вперше відчути якийсь фундамент.
Йдеться про три напрями інвестицій. Перший – у нерухомість. Поки на рівні "можна за якийсь період накопичити на квартиру, яка стане в пригоді комусь із дітей". Другий напрям – інвестування у стартапи. Ми просто обрали кілька команд, яким довіряємо, та надали ресурс. І третій напрям – криптовалюта. Тут діємо за принципом: краще спробувати пізно, ніж ніколи.
Олена: З 18 років я відкладаю 50% грошей, які заробляю. Це моє базове правило безпеки. І воно стосується абсолютно будь-якого рівня доходів.
Колись я працювала касиром, знімала кімнату без опалення, однак все одно відкладала якісь гроші. Врешті-решт, у 27 це дало мені змогу купити власну квартиру та вперше відчути якийсь фундамент.
Мої батьки – пенсіонери з величезним трудовим стажем. Я знаю, яку пенсію їм нараховують, і це абсолютно недостатньо навіть для мінімуму, не кажучи вже про гідний рівень життя. Тож я чудово розумію, що кожен має подбати сам про своє майбутнє.
Те, в якій ситуацій опинилися старші люди, що не мають підтримки дітей, жахливо. І дуже цінно, що хоча б на рівні приватних ініціатив або громадських організацій почали з’являтися фонди, які допомагають їм. Ми проєктно підтримуємо Starenki, Життєлюб та проєкт "Обід без бід": зазвичай, надаємо гарячі обіди, час від часу робимо різні активації з перерахуванням частини грошей від продажу спеціальних меню тощо.
У 2017 році фонд Let’s Help ініціював програму "Гідна старість", яка включає в себе цілу екосистему проектів націлених на створенні якісних змін для літніх людей та гідних умов для старіння в Україні. Ця програма вже працює у 10 регіонах – Київщина, Житомирщина, Львівщина, Чернігівщина, Черкащина, Сумщина, Полтавщина, Одещина, Запорізький регіон та Івано-Франківщина.
Що таке "Гідна старість" від Let’s Help
Проекти програми "Гідна старість"
Авторки: Марія Бровінська, Марія Ксьондзик
Верстка: Мовша Карина
Дата публікації: 21.12.2021
© 2021 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
Верстка: Мовша Карина
Дата публікації: 21.12.2021
© 2021 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ