Студентка Яна Сотник вже може повертатись до звичайного життя. Період самоізоляції завершився, тест негативний, та й перенесла хворобу майже безсимптомно. Але після одужання почала помічати з собою щось дивне:

“Я почала плутати слова. Наприклад, після “приїхали відпочити”, можу сказати – “відпочили приїхати”. Читаю в повідомленнях не те, що написано і відповідаю щось дивне. Забула про день народження подруги й написала їй недоцільне повідомлення, а потім не могла з'ясувати, чому вона образилась”.

Якщо такі симптоми затягнуться, Яні можуть встановити діагноз – Long-COVID. Здебільшого говорити про це можна, якщо вищезгадані симптоми тривають близько 12 тижнів.

У деяких випадках такий діагноз ставлять, якщо прояви не минають протягом 8 тижнів. Серед найбільш розповсюджених симптомів:

Є дослідження, які показують, що навіть через 6 місяців після хвороби, більшість пацієнтів відчувають хоча б один симптом з переліку.

Попри переконання лікарів, що стан безпечний, людина і надалі може відчувати брак повітря та біль в м'язах.

Як стверджує невролог Олександра Щебет, стан, який виник у Яни, зветься “словесний салат” (word salad). Він може вказувати на різні розлади. Наприклад, це може бути одним із проявів депресії. А якщо говорити про коронавірусну хворобу, його можуть спричинити астенія та гіпоксія мозку.

“Такий стан може спричинити низька сатурація, але так само це може бути й на фоні високої тривоги та депресії”, – каже невролог.

Яна визнає, що схильна до іпохондрії та тривожності, тому у Франції, де вона наразі проживає та навчається, їй поки прописали відпочинок та заспокійливе.

А от депресія та тривожний розлад – саме те, що трапилось із підприємицею Ксенією Голдовською. Вона доволі легко перенесла хворобу, але незабаром після завершення ізоляції почала відчувати панічні атаки: “Я схильна до тривожності, але це було щось дивне. Панічна атака ніби починалась, але ніяк не могла відбутися. Стан був дуже тривожним. Звернулась до психотерапевта, діагностували тривожно-депресивний розлад. Почала приймати антидепресанти”.

Жінка розповідає, що її стан поступово покращується, але про її норму казати ще рано. Як пояснює Олександра Щебет, не завжди такі стани можна пояснити дією вірусу на організм.

“Часто причиною депресії, тривожності та панічних атак є те, що людина пережила сильний стрес внаслідок діагнозу та ізоляції.

До того ж, неврологічні наслідки ковіду не можна назвати зовсім специфічними. Вони можуть бути притаманні різним вірусним захворюванням, тому ж вірусу грипу чи вірусу герпесу”, – пояснює лікарка.

З цим погоджується і лікар-інтерніст Руслан Буяновський: “Це схоже на стан інших інфекцій, як, наприклад, відомий постлаймівський синдром, коли після хвороби Лайма людина переживає неприємні ускладнення, які можуть тривати доволі довго”.

За даними Національної служби Великої Британії (NHS), неможливо передбачити, чи будуть в людини симптоми “довгого ковіду”, це не залежить від того, важко людина перенесла захворювання чи безсимптомно.

За результатами дослідження, опублікованого в журналі Lancet на початку січня 2021 року, найчастіше госпіталізовані пацієнти жалілися саме на втому, біль у м'язах (63%) та проблеми зі сном (26%). Після цього йшла тривожність (23%).

Як стверджує Всесвітня організація охорони здоров'я, в зоні ризику:

“Але навіть молоді та здорові люди, які легко перенесли коронавірус, тижнями можуть відчувати ускладнення, як, наприклад, втрата чи погіршення нюху та смаку. Це можна пояснити пошкодженням нюхових рецепторів та нервових волокон”, – каже Буяновський.

Але як пояснити тривожність, депресію, втому та складнощі з концентрацією? Тут лікар-інтерніст каже, що слід розрізняти, де біологічні причини ускладнень, а де – психологічні.

“Якщо візьмемо цілий спектр психічних проявів після коронавірусу, то є умовно легкі – як гостра реакція на стрес. Потім спостерігаємо важчі прояви як панічні атаки, тривожність, депресія чи навіть гострий інфекційний психоз. Ця проблема часто буквально робить людину непрацездатною.

У мене була пацієнтка, яка отримала першу панічну атаку в стаціонарі ковідного відділення і тепер боїться вийти на роботу, а раптом на робочому місці буде напад.

А гострий інфекційний психоз частіше вражає літніх людей. Майже половина таких пацієнтів розвиває делірій (марення).

Ви, мабуть чули про випадки загибелі пацієнтів ковідних стаціонарів, через те що ці пацієнти вистрибували з вікон лікарні. Саме стан делірію (гострого інфекційного психозу) сприяє виникненню таких трагічних дій пацієнтів.
У кожної людини всі ці стани розвиваються через певні причини, залежно від вразливості нервової системи, генетики, стану мозку, внаслідок психогенних факторів тощо.

Якщо молода здорова людина читала багато новин, сильно переживала, то як реакцію на стрес вона може отримати панічну атаку, тривожність або депресію.

Що більш похилого віку людину, то більше постраждалим буде її мозок внаслідок цукрового діабету, атеросклерозу, гіпертензії та дії вірусу – тому психічні ускладнення будуть вже внаслідок біологічних причин. І ситуація може дійти навіть до важких психозів”.

Проблеми зі сном – частий супутник тривожності, депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Такий симптом може бути й ознакою ”лонгковіду”, і побічним ефектом пандемії та ізоляції.

Як показують дані дослідження, опублікованого в Lancet Neurology, 18% з опитаних в Китаї 7236 волонтерів скаржились на проблеми зі сном через COVID-19. Але в цьому дослідженні третина опитаних – медики, які не лише мають вищий ризик заразитися, але й перебувають під тиском сильного стресу.

Також про розлади сну поступали повідомлення й з інших країн.

Опитування в Італії показало, що з 2291 респондентів 57% скаржились на погану якість сну.

“Починаємо лікування зі зміни гігієни сну або формування хороших звичок для сну. Це і формування режиму засинання-просинання, дотримання розпорядку дня, харчування тощо. Важливі прогулянки перед сном, телевізор/гаджети варто відкласти щонайменше за годину до сну. Бажано звертатись до психотерапевта/психіатра, якщо протягом місяця нічого не змінюється”, – пояснює невролог.

Вона додає, що таке явище ще називають “ковідосомнія” і формується воно переважно внаслідок тривоги: “Більшість боїться, що задихнеться уві сні або щось станеться саме уві сні”, – каже Щебет.

Якщо це не допомагає спати краще, лікар може призначити антидепресанти, снодійне, транквілізатори тощо.

Ще одним типовим для постковідного синдрому симптомом є проблеми з диханням. Люди місяцями жаліються на утруднене дихання та кашель. Як показало одне дослідження, це дійсно можна спостерігати навіть у тих, хто відносно легко переніс захворювання.

Дослідження виявило, що ті, хто мав довготриваліші легеневі проблеми, мали вищі показники D-димера. D -димер – це білковий фрагмент, що утворюється при розчиненні згустку крові, який виникає у разі згортання крові. Лікарі припускають, що в деяких випадках аналіз на D-димер допоможе краще визначити, чи потребує людина легеневої реабілітації, але призначати її має лише лікар.

Як пояснює пульмонолог Оксана Молодая, тривалий кашель та проблеми з диханням можуть виникати через зниження вентиляційної здатності уражених хворобою альвеол.

“Цей стан дійсно може зберігатися довго, до двох місяців. Зазвичай тактика єдина – перечекати. Але якщо це сильно знижує якість життя, лікар може призначити інгаляції з ліками”, – пояснює лікарка. Буяновський додає, що часто людина і після виписки з лікарні може потребувати кисневої підтримки.

Ендокринолог Марія Черенько часто спостерігає ускладнення у пацієнтів після коронавірусної хвороби з боку ендокринної системи.

І питання не лише в дії вірусу, але й в лікуванні важких форм захворювання.

“Візьмемо для прикладу діабет. Після перебігу середнього і важкого ступеня значно погіршується контроль глікемії (вміст глюкози в крові). Це й ефект від інфекційного захворювання, і гормони, які часто використовують в неадекватних дозах. Я у практиці вже бачила надниркову недостатність після тривалого використання стероїдних гормонів під час ковіду”, – каже ендокринологиня.

Інші наслідки, які зауважує Марія Черенько, – проблеми з щитоподібною залозою. Як йдеться в одному дослідженні, все більше даних вказують на те, що щитоподібну залозу може атакувати SARS-Cov-2. Найчастіші розлади щитоподібної залози, які можуть виникати внаслідок коронавірусної інфекції:

У таких випадках лікування також симптоматичне – якщо гормонів недостатньо, їх будуть компенсувати синтетичними гормонами.

У разі надлишку – можуть призначити специфічні медикаменти.

Від початку пандемії науковців хвилювало, як впливає зараження вірусом на протікання вагітності, на плід, а також на фертильність жінок. Наразі все ще мало даних, щоб робити остаточні висновки.

Як пояснює акушер-гінеколог Кирило Венцковський, результати таких даних залежать від регіону, де проводили дослідження.

“Наприклад, іспанські лікарі у квітні говорили про те, що коронавірусне інфікування має несприятливий вплив на плід і є відносно безпечним для більшості вагітних, але вже згодом опублікували нові дослідження і висновки були прямо протилежними. Вчені стверджували, що COVID-19 більш небезпечний для вагітної, аніж для її дитини. Водночас італійські дослідження говорили, що інфекція SARS-CoV2 має більш доброякісний клінічний перебіг при ураженні вагітних. Я навів ці приклади тому, що ці країни мали одні з найбільших темпів захворюваності на початку пандемії”, – каже лікар.

Він додає, що приблизно така ж ситуація була у Сполучених Штатах, де спочатку говорили, що “наразі серйозність захворювання у вагітних не очевидна, і COVID-19 не збільшує частоту викиднів, мертвонароджень, передчасних пологів”, а за кілька місяців вже мали чітку статистику, судячи з якої, інфікування COVID-19 під час вагітності збільшує ризик материнської смерті, мертвонародження, затримки внутрішньоутробного розвитку та передчасних пологів.

“Найбільше дослідження серед опублікованих, що наразі відповідає вимогам доказовості, говорить що відсоток післяпологових ускладнень у жінок із COVID-19 зростає майже втричі (12.9% проти 4.5%), а кількість випадків плацентарної дисфункції, яка є основним чинником внутрішньоутробної гіпоксії, зросла у чотири рази – з 11.3% до 48.3%”, – каже Кирилло Венцковьский.

З тим, чи може порушувати захворювання на коронавірус менструальний цикл, теж не все однозначно. “Наразі є публікації, які підтверджують, що коронавірус може порушувати гомеостаз (стабільність фізіологічних функцій. - Ред.) не лише під час хвороби, але й у віддаленій перспективі. Це може впливати й на гормональний цикл, i на репродуктивну функцію. Проте медспiльнота володіє‎ обмеженим і не до кінця систематизованим масивом даних, бо рік для вивчення такого складного захворювання – вкрай мало. Наприклад, нещодавно група американських вчених, до якої увійшов Девід Балтімор – всесвітньо відомий вірусолог та лауреат Нобелівської премії – презентувала дослідження, за результатами якого коронавірус іноді може інтегрувати свій генетичний матеріал у хромосоми людини. Як це впливає на здоров’я кожного з нас та які це матиме наслідки для людства загалом, ми ще не знаємо”, – підсумовує лікар.

Тривожні повідомлення про те, що перехворілі на ковід чоловіки можуть мати проблеми з ерекцією, почали з'являтись в грудні 2020 року. Світло на це питання пролило дослідження, опубліковане в журналі Journal of Endocrinological Investigation.

Науковці вказують на три фактори, які можуть спричинювати еректильну дисфункцію:

Причина, пов'язана з судинами. Статева та серцево-судинна системи пов'язані, тож проблеми з ерекцією – провісник проблем з серцем. Також коронавірусна хвороба може спричинити гіперзапалення всього організму, а особливо серця та навколишніх м'язів. І кровопостачання до пеніса може бути заблоковано чи погіршено через те, що вірус пошкодив судини.

Психологічний фактор. Сексуальна активність пов'язана з ментальним здоров'ям. Тривожність, стрес та депресія, які може спричинити й пандемія, і вірус можуть призвести й до сексуальної дисфункції.

Загальне погіршення здоров'я. Еректильна дисфункція – це часто симптом вже існуючих проблем. Чоловіки з поганим станом здоров'я мають вищі ризики й еректильної дисфункції, і важкого перебігу COVID-19. А вірус може викликати цілу низку проблем зі здоров'ям.

Про це також каже уролог клініки Cleverland Райан Бергланд:

“Еректильна дисфункція вказує на загальний стан здоров'я. Якщо у здорового і молодого чоловіка різко виникають проблеми з ерекцією, особливо після перенесеного коронавірусу, це може бути ознакою більш серйозних проблем в організмі”. Інше занепокоєння лікарів – потенційне ураження яєчок внаслідок інфекції.

Наразі лікарі та науковці не можуть сказати, чи це ураження тимчасове та чи може спричинити безпліддя.

Магічних ліків проти постковідного синдрому не існує, каже Руслан Буяновський. Терапія залежить від:

Наскільки високі ризики у пацієнта отримати загострення хронічних хвороб. Наприклад, нового інфаркту або інсульту, погіршення функції нирок, печінки тощо. Пацієнта, який має такі ризики, необхідно ретельніше спостерігати, а людина має сумлінніше дотримуватись терапії наявних хронічних хвороб.

Які людина мала симптоми. Якщо протікання хвороби було важке, пацієнт потребував штучної вентиляції легень (ШВЛ), то відновлення легень йде повільно. Потрібна киснева підтримка, вправи легеневої реабілітації.

Чи є у людини виражена слабкість. Це поширена скарга, проте пояснення, чому цей симптом виникає, наразі немає.

Є припущення, що одна з причин – зниження рівня серотоніну у центральній нервовій системі. Деякі люди похилого віку навіть не можуть підвестися з ліжка. Але поступово ця слабкість минає, проте часто людина для відновлення потребує допомоги фізичного терапевта.

Психотерапевтична підтримка. Якщо пацієнт – молода та здорова людина і ми бачимо, що прояви депресії та тривожності мають саме психологічну причину, необхідна підтримка психотерапевта. У важчих випадках – фармакологічна підтримка.

Оксана Молодая розповідає, що вдома людина може практикувати такі вправи: