- Будь-яка посада тимчасова, я за неї не прогинав і не буду прогинати хребта, ні в кого нічого просить не збираюся. Закон не передбачає можливості президенту зняти генпрокурора одноосібно. Якщо комусь хочеться негайно, то для цього є два способи: моя заява або недовіра в парламенті, яка тягне за собою відставку.

Щодо відставок, то пішли люди з патронажної служби президента - керівництво АП, а також посадовці з квоти президента: міністр МЗ, начальник Генштабу і секретар РНБО (після інавгурації Володимира Зеленського заяви про відставку зробили також голова СБУ і прем'єр-міністр - Ред.). Для Генпрокурора або керівника НАБУ існує інший порядок призначення і відставки. Навпаки, для політичної культури України спадкоємність влади є більш бажаною.

- Думаю, сказане мною відповідає його точці зору. Кажуть, що я політично призначений. Дійсно, я прийшов з політики і, думаю, в політику повернуся.
Однак реформувати прокуратуру мала людина з-поза системи. Я можу сказати "ні" будь-якому з цих восьми урядових телефонів. Сьогоднішня прокуратура і прокуратура трирічної давнини - це різні речі.

- Нас стало на 25% менше. Зарплата виросла вдвічі.

- Коли було потрібно.

- Ні. У справі UMH (медіахолдинг, який Борис Ложкін продав олігарху Сергію Курченку за часів Януковича. - Ред.) я так і не зміг добитися від прокурора [Костянтина] Кулика пояснень – в яких діях Ложкіна є ознаки кримінальних порушень. Теза про те, що Ложкін не міг не знати, що продає компанію [UMH] за "брудні кошти", не витримує жодної критики. Бо за такою логікою треба посадити прокурора Кулика за те, що він купував бензин у ті часи, коли ринок нафтопродуктів контролював Курченко. Кулик, виходить, тоді також фінансував ОПГ. Тому чекаю фактів. Будуть факти – будуть підозри. Але політично мотивованих підозр при мені не було і не буде.

З іншого боку, сам актив Курченка UMH явно підлягає конфіскації. Ще два роки тому ми наклали арешт на цей медіа-холдинг. Більше того, ми спробували передати його до спеціального органу, який має управляти конфіскованими активами..

- Так, але зацікавлені особи призупинили цю передачу через рішення суду. Цього року ми знову пішли в суди. Тому в цьому випадку про протидію президента я ніколи не чув, а от протидію в судах відчуваю, фактично, кожного тижня. Наприклад, є один депутат БПП, який, як мені здається, стоїть поруч біля спроби приватизувати родовище літію, одне з найбільших в Євразії. ГПУ зупинила це, суд наклав арешт. Те саме по нафті, бурштину, землі. Днями оголошено підозру депутату облради від БПП, який заволодів майном відомого добровольця [Марка] Паславського. Зрештою, більшість з 240 покараних за корупцію – чиновники місцевої влади від БПП. Тому стверджувати, що я Генпрокурор від БПП - неприйнятно.

- Прізвища не називаю. Через пару років - ми з вами про це поговоримо, коли я не буду генпрокурором. Бо коли Генпрокурор називає прізвища - це тягне за собою юридичні наслідки.

- Я вважаю себе ефективним Генпрокурором. Ми маємо вироки по 2876 корупціонерах підслідної ГПУ категорії "Б": від голови сільради до заступника губернатора. Підкреслюю - 2876. І повернули державі грошей та активів на суму в 125 млрд гривень. Це 4 мільярди доларів. Повернули ми і 240 тис га землі, свого часу вкрадених у військових і цивільних.

У відставку, звичайно, у свій час піду. Але не через ультиматуми. Хочу, щоби передача цих досягнень відбулася в законний, спокійний спосіб, бо будь-які революційні потрясіння, як правило, знищують розпочаті процеси і кримінальні провадження.

- Скоріше, з контрреволюцією. Бо з відставкою генпрокурора важливі провадження часто "губляться". Перші півроку в цьому кабінеті я їх шукав.

Ось вам приклад, 22 травня народний депутат Нестор Шуфрич звернувся до Генпрокуратури із заявою про злочин, в якій вимагає притягнути до кримінальної відповідальності Олександра Турчинова та Петра Порошенка за те, що вони почали звільнення українського Донбасу від сепаратистів. Вдумайтеся - за державну зраду.

- Я з цього приводу не зустрічався з депутатами, але про парламент знаю майже все. Тому на сьогодні не бачу підстав говорити про недовіру. Але, як відомо, ВР може все. Якщо парламент ухвалить недовіру, то сприйму це нормально. Я поважаю цю інституцію, як орган, який балансує політичну систему країни.

- Це була зустріч, де я напівофіційно звітував про три роки в Генпрокуратурі і що ще потрібно зробити. А також поговорили про основні завдання боротьби з корупцією, як перекрити головні її джерела – держсектор, митницю, рейдерство, афери із землею. Деталі розмови передавати не буду, бо вважаю неприйнятним розголошувати деталі розмови з президентом для ЗМІ.

Не хочу бути тим, хто знедавна голосно говорить про дружбу із Зеленським, але у нас склалися нормальні людські стосунки, ще коли я, як міністр внутрішніх справ, був потрібний на концертах "95 кварталу".

- Мене дуже запрошували приходити, щоб не було лячно жартувати над вищими посадовцями.

- Ну, так. Спочатку я був потрібен, а потім мені було цікаво. Мені не все подобається в останніх роках діяльності 95-го, але у нас нормальні людські стосунки. Зараз вони переходять вже у зовсім інший формат.

- Ні, були люди з його штабу.

- Я не хочу передавати деталі нашої розмови. Ми обговорили й інші питання, не тільки пов'язані з Генпрокуратурою. Але тільки він може прийняти рішення про їх розголошення.

- Слухайте, всі ці розмови про те, що Коломойський, американці, марсіани можуть мені допомогти залишитися... а як американці кнопки натискатимуть? Ніхто не подумав? З Коломойським "домовився" - хіба, у Коломойського багато депутатів в цьому парламенті? Це все дурня.

- В українській політиці знаю все.

- Можливо ви здивуєтесь, але я намагаюся зберігати з Юлією Володимирівною добрі стосунки. Ми все більше розходимося в політичних питаннях. Але людські стосунки, принаймні, з мого боку, є добрими. Юлія Тимошенко приїжджала в грудні до мене у цей кабінет, вітала з днем народженням, а я приїжджав до неї додому і поздоровляв її. При цьому я не сповідую її підходи до політики - ультрапопулізму і нереальних обіцянок. На цих виборах вона мене атакувала крупно чотири рази…

- Як вчили нас християнські отці, я терпів до останнього. Коли вона перейшла межу, на четвертий раз відповів про "бабушку з поїзда…".

- Це означає, що значна і активна частина суспільства дозріла до ідеологічних партій: республіканці, демократи, християнські консерватори, соціал-демократи - хто завгодно. Треба припинити гру в чудернацькі назви, а зробить ставку на ідеологію. На жаль, до кінця цього не почула постамайданівська влада. І не змогла забезпечити собі соціальну підтримку. Тому їх всього 25%, а мало бути 55%.

- Два роки тому я пропонував правоцентристам створити єдину партію. Йшлося про об'єднання Народного фронту, БПП і багатьох інших менших проектів. На жаль, цього не сталося. Тому сьогодні Народний фронт, Удар і БПП у глибокій кризі. І тому під час останніх президентських виборів, особливо у другому турі, стало видно, що голосують не лише за Петра Олексійовича, при всій повазі, а за курс. Різниця [голосів] між першим і другим туром - це якраз різниця між підтримкою особи і підтримкою курсу.

- А чому ви вирішили, що мені потрібен новий політичний союзник у майбутньому? Я спілкуюся з усіма політиками майданівського табору, можливо, крім Гриценка. Я ще не прийняв остаточного рішення, чи буду брати участь у парламентській кампанії. Але тримаю руку на пульсі політичного життя. Це допомагає в роботі генпрокурора. Одне з мистецтв людини, яка сідає в [це] крісло: визначити, який орган досудового слідства буде ефективнішим по певному провадженню. Хто не зіллє справу, якщо сказати прямим текстом.

Наприклад, справа Гандзюк, яку обговорювала вся країна, була доручена не херсонській поліції в силу обставин, які склалися в області, а центральному апарату СБУ.

- Не завжди жертва визначає, хто має розслідувати. У цій справі СБУ дає набагато кращий результат. Наразі всі виконавці пішли в суд, а організатори...Все впирається в те, що головний підозрюваний пан Мангер використовує політичне прикриття і тиск на суди, які досі не призначили передбаченого законом арешту.

Другий підозрюваний - пан Лєвін - ховається за кордоном. Їх адвокати з'єднані між собою. Днями ми нарешті добилися початку судового розгляду оголошення Лєвіна в міжнародний розшук.

- Допитані батько покійної і більшість з тих, хто заявляє [подібне]. Жодних доказів цього слідчі не отримали. А вимагати від мене "посадити для балансу" когось із БПП, це ж абсурд.

- З юридичною точки зору, він є організатором, який мав співорганізатора Лєвіна. Далі йдуть виконавці, вони вже в суді. Також ми розглядаємо версію, що до злочину причетні керівники державної обладміністрації. Ідеться про голову і його заступників. За останній час проведена робота, наприклад, є висновок Рахункової палати і Держлісгоспу про 230 млн грн збитків від незаконної вирубки херсонських лісів, про що писала Катерина.

Я не виключаю, що можуть з'явитися ще підозрювані. Маю на увазі, посадовців, ймовірно, причетних. Ще один епізод: ймовірно керівники місцевих правоохоронних органів зливали інформацію, що дозволило Лєвину залишити Україну. Це ми також розслідуємо. Важливою місією генпрокурора є визначити орган досудового слідства, який найбільш ефективний у конкретній справі.

- У даному випадку - СБУ. Коли розглядається питання щодо митниці, то я піду точно в [департамент] "К" СБУ, а не в інший підрозділ. В силу того, що я знаю політику. Якщо - це бурштин, то я не піду в поліцію. Цікавлюся політикою, щоб знати, хто є замовником корупційних схем і хто пов'язаний, або має серйозний вплив на певні підрозділи.

- Для цього ми створили Національне антикорупційне бюро, товариші. І насправді, всі ці крупні фігури, які займаються корупцією і кришують її - це підслідність НАБУ. Люди вважають, що генпрокурор може все. Це не так. З 2016 року ГПУ здійснює нагляд (процесуальне керівництво) - за поліцією, СБУ, ДФС і з минулого року – за ДБР. Окрема система - це САП і НАБУ. Корупція губернатора, міністра, депутатів ВР і вище – їх виключна компетенція. САП очолює формально мій заступник - Назар Холодницький, бо лише заступник генпрокурора може підписувати певні папери. Однак, він мені підпорядковується хіба у тому, що я можу підписати йому відпустку чи ні.

- Мені не треба підігрувати. Можливо якась заява була. Я не знаю. З Холодницьким спілкуюсь раз чи два на місяць, а Лещенко буде відповідати за розголошення таємниці слідства шляхом оприлюднення так званої "чорної каси" Партії регіонів, бо він не був журналістом. Народний депутат несе за це відповідальність. Тому мені ніякої допомоги від Холодницького не треба.

- Від Трепака не було витоку інформації. Він знайшов "чорну касу" ПР у себе під дверима і передав до НАБУ. Потім з'явився Лещенко і показав те, що він хотів показати...Його слова підтвердив Ситник. В Америці це стало великим політичним дійством.

- Тут є два підходи. Перший - позиція Ситника, який, всупереч забороні прокурора, розголошував у 2016 році дані "чорної книги" (Партії регіонів), знаючи, що там немає підпису Манафорта, а стоїть підпис одного з депутатів України, або двох бухгалтерів цієї книги. Але Ситник заявив напівправду, чим підлив олії до полум'я виборчої кампанії США.

- Тоді він так і мав сказати. Але якщо ти вже говориш, то скажи правду: "Є прізвище Манафорта, але підпис стоїть не його".

Чого він [Ситник] так зробив, ми тепер знаємо. Він, це підтверджено не тільки аудіозаписами, які виконані без судового рішення, а значить юридично нікчемні, але й показами людей. Як великий геополітик він каже: я хотів допомогти Хіларі Клінтон, бо Трамп може добре для американців, але для нас - Хіларі. В цьому українського злочину немає, але це дуже напружило ситуацію, а коли до цього доєднався ще наш невгамовний Лещенко, то між президентом Трампом і президентом Порошенком виникла дуже серйозна проблема. І їхні відносини стали прохолодними.

- У 2016, 2017, 2018 і навіть в цьому. Бо Трамп обґрунтовано вважає, що з території України був нанесений політичний удар під час його кампанії. Він усвідомлює, що цей удар робили громадяни США, які тут працювали на різних посадах, використовуючи фаворитів американського посольства з числа громадян України. В тому числі, і директора НАБУ Ситника, і нардепа Лещенка. В Штатах за це передбачена кримінальна відповідальність за антиамериканську діяльність.

- Я генеральний прокурор України, тим більше, я з ним знайомий. Бо вперше зустрівся з Джуліані, здається, в 2015 році під час конференції YES.

- Він хотів дізнатися про справу Burisma. Не те, що стосується таємниці слідства, а загальні речі. Я йому розповів. Це потягнуло додаткові запитання: чому ви не контролюєте НАБУ, а чому справи були переведені туди в грудні 2015 року і згодом закриті? Довелося намалювати схему щодо підпорядкування (розмежування підслідності між ГПУ і САП/НАБУ). Наскільки я розумію пана Джуліані, він вважає, що справа проти фірми Злочевського (Burisma), де працювала низка іноземних членів правління, гальмувалася, а потім передана в НАБУ і закрита під впливом Байдена-старшого. На його запитання я давав чесні відповіді. Потім те саме я зробив у інтерв'ю американському "The Hill".

Крім цього, у мене був сенс спілкуватися з паном Джуліані, бо він людина, яка має прямий доступ до президента США - найбільшого нашого стратегічного союзника. І я хотів активізувати відносини з правоохоронною системою США щодо повернення $7 млрд, які ОПГ Януковича завели на територію США. У нас є докази того, що фірми, які в хетч-фонд США завели ці кошти або ті самі, або пов'язані з фірмами, які відмивали кошти зі спецконфіскації $1,5 млрд.

- Це інша історія. Але, якраз щодо грошей Лазаренка є прогрес. Юлія Тимошенко дуже переживала, щоби це не вибухнуло під час виборів. Але я не використовую кримінальні провадження у виборчій кампанії. Ще в кінці минулого року США розпочали процедуру укладання угоди з Лазаренком щодо арештованих у нього $ 220 млн. Американська сторона запитала Україну, на яку суму ми претендуємо. Ми відповіли.

- Україна претендує на $160 млн, тобто на суму, яка згідно даних слідства виведена з України. Гроші знаходяться під арештом і України, і США. Американські правоохоронці звернулися до нас з пропозицією зняти наш арешт під гарантії США повернення саме $160 млн в Україну. Ми погодилися. Але потім Лазаренко так і не пішов на угоду з американським слідством. Наскільки я розумію, тепер вони будуть добиватися повної конфіскації усіх $ 220 млн. Хоч сам Лазаренко міг би розраховувати при угоді на значну суму.

- Йому запропонували угоду. Це все відбувалося у ході виборів в Україні. І це було чутливим. Можливо, тому він відкладав вирішення цього питання. І на цей момент немає остаточного рішення. Чи він остаточно відмовився від угоди чи ні, я точно не знаю.

- Ну, навіщо так. Він переймається своїм інтересом. Для мене принципово не те, скільки коштів залишиться чи не залишиться у нього, мені важливо, щоб усі $160 млн, які доведено були виведені з України, повернулися в Україну. Американці нам дають гарантії - $160 млн, а решту розділимо, як вважаємо за потрібне. Ми кажемо: так. І готові зняти всі арешти під гарантії США про передачу частини коштів в бюджет України.

- Ні, тема Лазаренка немає нічого спільного з Джуліані. Це просто одна зі справ, в якій ми знаходимося в дуже тісній комунікації з американською системою. А от в справі $7 млрд (гроші виведені з України під час правління Януковича) у нас комунікація не відбувається. І до мого призначення і після мого призначення. Ми неодноразово стукали у двері американської правоохоронної системи, щоби спільно створити слідчу групу, відповіді поки що немає.

- Останнє було минулого року. Тому було моє прохання до Джуліані активувати цей процес. Це був перший інтерес моїх контактів з ним, а другий - перспектива України членства в НАТО. Війну з Росією можна припинити лише членством в Альянсі. Не знаю інших варіантів, які б могли гарантувати нам мир. Я розглядаю Джуліані як людину, яка може донести цю ідею напряму Д. Трампу. Вважаю, що президент Трамп і президент України, їхня найтісніша співпраця, яка не буде нічим захмарена, можуть привести Україну до членства в Альянсі навіть при відомих всім проблемах зі статутом НАТО.

- Я, ні на що не натякав.

- У грудні 2013-го до борду Burisma увійшов відомий політик Олександр Квасневський. У січні-лютому 2014 року у правлінні з'явилися представники американської еліти, зокрема син Байдена. Всі вони отримували великі кошти від Burisma. Усі члени правління – як фізичні особи, Хантер Байден – через пов'язану юридичну особу за консалтинг.

- Усім як фізичним особам, а йому - через юридичну особу. В цьому немає злочину на території України. Бо кожен працівник може отримувати будь-які платежі від кампанії.

Після цього був відбувся інформаційний вибух не стільки в США, скільки в Україні. Місяці два я тут був страшним ворогом усіх, хто любить працювати за гранти. Питання: мені що, не давати інформацію правдивого характеру на запитання ЗМІ? Тобто, ви вважаєте, що Україні стане легше, якщо ми будемо брехати чи прикривати інформацію? З іншого боку, на мене вийшли з "Нью-Йорк Таймс", а недавно "Bloomberg". Не зовсім республіканського напрямку, якщо я добре розумію. Вони задавали запитання те саме, але дещо в іншому ракурсі і отримували також правдиву відповідь. Так, у Burisma були і є проблеми з українським законом. Але я не знаю про кримінальні правопорушення, здійснені Байденом-старшим чи молодшим на території України.

- Наскільки я розумію, в США піднімаються питання морально-етичного змісту щодо сумісності сина віце-президента США з компанією, щодо якої вів справу екс-генпрокурор Шокін і якого вимагав відставити Байден-старший. Чи підпадають ці дії під оцінку етики або інших речей, мають встановити саме в Сполучених Штатах.

- Ні, і він цього не робить.

- Так, для мене його рішення не приїжджати в Україну було дуже несподіваним. Я з ним зв'язався, поговорив, сказав що це проблема в комунікації, що його лист до пана Зеленського з проханням провести зустріч до нього не потрапив. Він попросив мене передати необхідні слова в необхідні кабінети. Я передав. Впевнений, що Джуліані приїде і зустрінеться з високими посадовими особами. Усю необхідну інформацію я передав команді президента.

- Не хочу цього коментувати. У своїх спілкуванні з американською стороною я роблю все, аби вони підтримували Україну і президента. При цьому я не збираюся стати учасником політичних процесів в США.

- Я з ними знайомий. Вони були на зустрічі з Джуліані. Я не бачу доцільності описувати їх роль. Наскільки розумію, це члени команди Джуліані. З іншого боку, вони представляють одну з єврейських організацій України, спонсорують одну з них, тому часто перебувають у Києві. (За інформацією ЗМІ Фруман і Парнас є клієнтами адвоката Джуліані - ред.)

- Каву п'ю 12 разів на день, але з Коломойським не пив. Якщо треба буде, поспілкуємось, немає проблем. На цей момент пан Коломойський не є підозрюваним чи обвинуваченим, а тому у певних обставинах може спілкуватися з генпрокурором. Це дуже важлива річ, якою знехтував Холодницький за що і поплатився при акваріумному скандалі. Нічого він там кримінального не зробив біля тих рибок, але він спілкувався один на один з фігурантом кримінальних справ і це стало підставою для його дисциплінарної відповідальності. У мене є правило: якщо до мене приходять депутати, адвокати або просто люди, на яких є кримінальне провадження, я ніколи з ними один на один не проводжу розмов. Важливо, щоб був свідок.

- Закон не забороняє приймати один на один, але це професійна етика. Не зустрічайся один на один, принаймні у кабінетах. Пам'ятаю, мене призначили генпрокурором, я зайшов у кафе на Подолі, а на зустріч двоє чоловіків, як потім виявилося – це були "діамантові прокурори". Думаю, боронь Боже, ще б сфотографували. Тому, якщо буде необхідна зустріч [з Коломойським], то один на один каву з ним пить я не буду.

- Дійсно, у цій справі прокурор довів мені, що є ознаки кримінальних правопорушень з боку керівництва ІCU. [Колишній] заступник Гонтаревої [по ICU Костянтин] Стеценко порушив закон у ході операції із Аграрним Фондом і Брокбізнесбанком 2014 року. Вночі Нацбанк видає кредит Брокбізнесбанку під заставу наданих Аграрному фонду ОВДП. ОВДП були надані Мінагрополітики під майбутню посівну. Уряд в особі Мінагрополітики передає ці ОВДП Брокбізнесу на цю ж суму, якщо не помиляюсь, 4 млрд грн заходить туди з НБУ. Гроші заходять на рахунок Аграрного фонду, а ОВДП є заставою, яка використовується. Потім ці гроші вкрали.

- На перший погляд, брокер не винний. Але згідно угоди з Аграрним фондом брокер зобов'язується у тому числі слідкувати за дотриманням чинного законодавства: на таку суму ОВДП мав бути дозвіл МінАПК. Його не було, він прийшов через декілька тижнів. Це називається службова недбалість пана Стеценка як керівника ІCU. Чи давав йому хтось вказівку, чи він був частиною більшої схеми, має відповісти саме він. Як мінімум у заступника Гонтаревої проблеми є. Чи виникнуть у неї, я не можу зараз сказати.

- Це достатньо політизована історія, бо багато хто не любить Гонтареву через її зачистку банківського сектору від різного сміття, і тут я хочу звернути увагу, що це провадження не про її діяльність на чолі Нацбанку, а про діяльність на чолі брокерської фірми у 2013 році. І чому цю справу використовують під час виборів в такій якості, зрозуміло.

- Якби я ковзав, то наслідки цієї справи були би іншими. Кулик грубо порушив процедуру оголошення підозри, за це він зараз буде відповідати перед дисциплінарною комісією. І продовження політизації цієї теми, яку він сам проголосив у ЗМІ раніше, ніж я отримав офіційний рапорт, призвело до того, що мій заступник Єнін подав у відставку, а департамент, де працював пан Кулик. розформований, і на цей момент провадження передається у Головне слідче управління ГПУ.

Політизація будь-яких справ недопустима, як і порушення прав підозрюваних. Я ж теж вручаю підозри. У більшості своїй депутатам. До мене за повісткою приходить, наприклад, не дуже шанований мною з політичної точки зору, [Михайло] Добкін. Я викликаю його сюди, при ньому підписую підозру, бо закон говорить, що її треба вручити в день підписання, зачитую його права і особисто передаю йому підозру. Тепер питання: чому так не зроблено Куликом? Чому підозру вислали поштою, а на допит викликали наступного тижня?

- Оцінку його діям, в рамках демократизації прокуратури, дасть кваліфікаційна комісія, яка створена з'їздом прокурорів. Ми разом вважаємо з юридичним департаментом, що це нікчемне вручення підозри.

Думаю, що у пана Стеценка, як брокера, є проблеми, але вручення підозри відбудеться в установленому порядку. Якщо він ухилиться від слідства, тільки тоді слідчі можуть вислати підозру поштою. Якщо дії Стеценка були замовлені йому кимось, значить, цей "хтось" також буде відповідати.

Стосовно [власника компанії Burisma Миколи] Злочевського - аналогічно. Я бачу ознаки відмивання коштів, провадження про яке були провалені ще до мого приходу, в Лондонському суді. Зараз ми отримали нові факти і покази. Тому по Злочевському будемо рухатися вперед, згідно закону.

- Від догани до звільнення. Як вирішить КДКП.

- Мені здається, його використовують політики.

- Олігархи, у певному сенсі, також є політикомейкерами.

- Ми ж домовилися: коли генпрокурор говорить прізвища, то ця тягне за собою юридичні наслідки. Їх прізвища мені відомі.

- Це відомі діячі, все це буде зрозуміло у найближчий час. Пан Кулик або почне працювати спокійно, командно по закону без прес-конференцій і телешоу до результатів розслідування... Або, на жаль, перейде повністю у підпорядкування політиків, які його використовують. Але поза штатом ГПУ. Це його вибір, я йому про це сказав. І він має його прийняти.

- З 2017 року і у нас, і в НАБУ є справи Привату. Часто наші команди зустрічалися в коридорах, де вигрібали документи по рішенню судів. Кількість документів грандіозна. Ось у мене на столі крайня стопка - це все про Приват. І це не справи, це довідки. Сама справа – повна зала томів.

- Чого ви дивуєтесь? Справа Курченка, наприклад - 1600 томів. А звинувачення - 1200 сторінок. Є справи у сім тисяч томів. По Привату – 2700томів. Є ПриватБанк, який надає кредитні лінії різним клієнтам, часто пов'язаним з власниками банку, наприклад феросплавному заводу, хімзаводу і тд. Як правило, потім кошти відправляють в офшорні юрисдикції і там відбувається прогонка коштів за один день по сотні фірм. Звідки ці кошти виходять на американську фірму. Яка вже купує на себе нерухомість в Нью-Йорку, кар'єр в Австралії, яхту чи літак. Загальна сума активів, які в такий спосіб куплені, сягають близько $5,5 млрд.

- Це кошти відкритих кредитних ліній. Термін їхнього повернення ще не настав. Так, це схожа сума. Звіт про це на замовлення керівництва Нацбанку був наданий детально, що є в активах позичальників з Привату.

- Я не уповноважений це розкривати.

- Бачив. Але ще раз: це кошти, термін повернення яких ще не настав. Пан Коломойський за погодженням з Національним банком України проводить реструктуризацію, він забирає борги з 193 фірм, які, станом на 2017 рік, не повернули кредити і передає їх на інші 26 фірм…

- По-всякому: є і пустишки, є фізичні особи, є більш живі компанії. Але за угодами вони можуть віддавати Привату по кредитних лініях наступні 10 років. І про таке рішення Нацбанк знав, відповідні документи до них заходили. Вони не були уповноважені дозволяти чи ні, але це було проведено з відома НБУ. Таким чином, у нас загальна сума збитків, яка висить перед Приватом, була реструктуризована на наступних 10-12 років. Інколи під 2% річних. Певний час вони ці кредитні лінії обслуговували, але потім припинили. Тепер питання: чи є тут стаття 191 (розкрадання в особливо великих розмірах)? Для її застосування слідство має виявити суму збитків. Однак, факт настання збитку може відбутися лише у двох випадках: або в останній день кредитної лінії - через 10-12 років, бо позичальник має право заплатити все в останній день. Або є другий спосіб довести збиток - розірвати ці лінії через те, що вони не обслуговуються. Саме такий процес я і почав у 2017-2018 роках. Разом з державним ПриватБанком ми пішли в суд по п'ятьох кредитних лініях, які явно не обслуговуються. У відповідь отримали лист міністра фінансів Олександра Данилюка, де цитую: "Вважаємо, що стягнення боргу з цих осіб за рішенням національних судів не є найефективнішим захистом інтересів банку та навряд чи призведе до стягнення будь-яких коштів". Тобто, уряд пише: я не вірю в українські суди.

- Ні, це неправда. Ці компанії, пов'язані з тими компаніями, у яких є все.

- Давайте далі дочитаю лист. "Вжиття подальших заходів проти позичальників за трансформованими кредитами в українських судах на даному етапі вважаємо за недоцільне, оскільки такі дії можуть ускладнити отримання позову у високому суді Англії та Уельсу". Тобто, Данилюк пише - я не вірю в українські суди, відкликайте позови, бо я хочу судитися у Лондоні. В Лондоні, як відомо, пан Данилюк програв. Я не хочу коментувати чому, бо ще буде апеляційна інстанція. Не хочу допомагати тій стороні.

Я вважаю, що ця позиція була неправильною. Якби ми розірвали принаймні одну лінію з п'яти, ми би отримали документальну підозру цьому позичальнику відносно розкрадання. І далі би довели, я знаю, як це зробити, провину пов'язаних осіб. Всі необхідні папери до США для того, щоби отримати відповідь про кінцевого бенефіціара, ми відправили. Я впевнений, що між цими 23-ма фірмами, як ви кажете, пустишками, можна довести зв'язок з тим, на кому висять колосальні активи. Я не міг йти в суд на підтримку державних інтересів без Мінфіну, якому нанесені збитки. Тому, на жаль, за ці роки ми не просунулися ні на йоту. В юридичному сенсі, в нас немає збитку від кредитних історій Привату.

- Такої деталі не знаю. У мене нормальна комунікація з керівництвом Нацбанку і ПриватБанку по телефону. Звернуться – з'ясуємо.

- Я знаю, що ми все арештовували. Знову ж таки, це була узгоджена позиція з Нацбанком, з Мінфіном, з усіма. Всі ці Буковелі, інші активи ми накладали арешт, але чим це сьогодні заважає Привату, я не готовий сказати.

- У мене таких паперів від Нацбанку ніколи не надходило. Останнім часом ні Нацбанку, ні державний Приват... Тільки у нас в країні ПриватБанк може бути державним, цікава гра слів (сміється). По-перше, у них комунікація щотижня з прокурором. По-друге, мій телефон, слава богу, відкритий для всіх. Не готовий коментувати це питання.

- Я ж вам пояснив: підозр немає, тому що немає збитку. Такий закон. Якщо йдеться про економічні злочини, наявність встановленого і підтвердженого експертизою збитку є обов'язковою.

- Про рефінансування була величезна кількість слідчої роботи і навіть наші зовнішні партнери з відомих аудиторських компаній не змогли підтвердити або спростувати нецільове використання рефінансу. Якщо перевести на людську мову, то вони не змогли розщепити, де в кредитній лінії йшли гроші рефінансу, а де - власні кошти банку. На жаль, цього не вдалося зробити, хоча Нацбанк замовляв такі роботи декілька разів. Наразі немає жодних підстав вважати, що рефінанс був використаний нецільовим чином. Більше того, весь рефінанс був повернутий тому, хто його надавав.

- Цього не змогли встановити жодні міжнародні аудиторські компанії. Хоча, наскільки я знаю, вони отримали доступ до всієї фінансової документації банку.

- Ні, ми дочекаємося рішення апеляції Лондонського суду по ПриватБанку і після того можемо повернутися до того, що пропоную я. Розірвати тут, в Україні, кредитні лінії, які не обслуговуються, щоб потім з'явився збиток. Сума не має значення. Як тільки ми отримаємо збитки для ПриватБанку, то ця особа зразу отримає підозру. І тоді ми зможемо вийти на беніфіціарів, які стоять за позичальниками.

- Якщо пан Коломойський впевнений, що через 10 років [гроші] повернуться в ПриватБанк, то він може спати спокійно, але стан обслуговування (в основному – нульовий) кредитних ліній викликає у мене великі сумніви з цього приводу.

- Він вас завжди любив. Відповідь очевидна: людина, яка хоче повернутися до активної української політики, має працювати з журналістами.

У нашій країні у багатьох людей, на жаль, є відчуття, що боротьба з корупцією - це інша назва боротьби з багатими. І тому, говорити: якщо людина багата, вона апріорі злочинець, я не буду. І тому, говорити, що олігарх точно має сидіти у тюрмі, неправильно. Щоб ця більшовицька тема не взяла гору, багаті люди мають давати інтерв'ю журналістам, покази прокурорам і платити податки.

- Ні, не було. Ми надіслали величезну кількість запитів по активах, які знаходяться на їхній території, по достатньо серйозних активах на сотні мільйонів доларів до Мінюсту США.

- На цей момент, ні.

- На холєру треба такі друзі, яких треба саджати? Давайте розберемо це на прикладі, пана Гладковського (Свинарчука). Знаменита історія, є фірма "Оптимумспецдеталь". Її керівник пан Рогоза тягав з РФ деталі для Укроборонпрому і хотів їх продати. У кожного заводу є улюблені постачальники і є неулюблені. Рогоза пропонував потрібні і дешеві запчастини, але пролітав з конкурсів, які вигравали інші постачальники. Він знаходить свого знайомого Жукова, який був однокурсником Гладковського-молодшого (Свинарчука) і вважає, що в нього "криша" і тепер, думає, що заживе. Бо Свинарчук "проб'є" йому поставки на заводи. Так не вийшло. Вони спочатку приходили на Львівський бронетанковий, дають меншу ціну і знову пролітають, бо їм кажуть: ви у списку ненадійних фірм СБУ. Отримують довідку з СБУ. Приходять на Житомирський завод, їм там кажуть: ні, бо ви в списку ДФС. Отримують довідку з ДФС, а потім і в НАБУ і т.д.

-Була. У їхній справі дві складові: розкрадання і несплата податків. Розкрадання – компетенція НАБУ. На Харківському бронетанковому "Оптимумспецдеталь" провела кримінальну обородку: керівництво заводу зняло оптичні приціли з танків на консервації і поставили їх на танки, які йшли на фронт, а їх пропустили нібито, як закуплені в "Оптимумспецдеталь". Кожен оптичний приціл - приблизно 1 мільйон гривень. 15 прицілів. Цю справу НАБУ поклало під сукно.

В компетенції ГПУ і ДФС – епізод з несплатою податків. Коли "Оптимумспецдеталь" поставляла запчастини на бронетанкові заводи, Рогоза, отримавши кошти, частину через фіктивні фірми перевів у валюту і поїхав з ними у Росію. При цьому було не сплачено близько мільйона доларів податків. Ми з ДФС провели податкову перевірку і виставили їм суму недоїмки. Щойно він сплатив податки – суд закрив цей епізод. Такий закон. Ми нарахували йому податків, бо це в сфері нашої компетенції. Рогоза заплатив, згідно актів ДФС - приблизно $1 млн.

- Давайте не плутати відступні і податки. В нашій країні давно-давно прийняли рішення: якщо ти податки заплатив, то справа закривається. Напевно, це правильно, бо інакше у нас би весь бізнес країни, скоріше за все, сидів. В Америці Манафорта за три тижні упакували за несплату податків. А в нас, якби він заплатив ці податки, він би вийшов.

А от розкрадання – інша справа. Там «світить» 12 років. Але ст. 191 КК - виключна підслідність САП-НАБУ. Для цього їм ще у 2016 році головний військовий прокурор Матіос, який викрив злочин "Оптимумспецдеталь", надіслав 87 сторінок тексту, з якого виходило, що працівники НАБУ ймовірно вчинили корупційні дії.

- Ні, йдеться саме про детектива. Результат такий: ДБР стосовно цього скандалу зареєструвало провадження про ймовірні незаконні дії - фактично, про бездіяльність НАБУ у справі "Оптіми".

- Ситника також викликали на допит з цього приводу. Ситник провів дисциплінарне розслідування і зробив крайнім своїх підлеглих. І оголосив їм навіть не догану, а… зауваження!

- Скоро її вручать.

- Рогозі та керівникам військового заводу точно, бо через його фірми пропустили фіктивну оборудку, інших має встановити САП і НАБУ. Це їхня робота. Хоча пікетують і ганьблять мене.

- Так.

- Минулого тижня я провів заслуховування цієї справи. У нас є серйозний прогрес. Ми бачимо певних осіб. Коли відбудуться певні процесуальні дії, я скажу про це. Але я дуже задоволений результатом, які отримала Нацполіція і прокурори. Більше нічого сказати не можу.