Спецоперація імені Портнова-Шарія. Як розганяли паніку в Нових Санжарах, і хто за цим стоїть
Цей матеріал підготовлено спільними зусиллями LIGA.net й Texty.org.ua
Автор: Любов Величко
Провокатори в натовпі
Начальник відділу охорони публічного порядку та превентивної діяльності ГУ НПУ в Полтавській області Роман Савченко дізнався про наміри людей перекривати дороги о десятій вечора 19 лютого: "Ми приїхали на місце, спілкувалися, пояснювали людям, що це ще не остаточне рішення. Бо про рішення ми на сто відсотків не знали, приїдуть до нас чи ні".

Але вмовляння не подіяли — о 7 ранку 20 лютого дорога була перекрита сільськогосподарською технікою та автівками.

"Коли я приїхав о 7.30 ранку, до мене підійшов чоловік у зеленій військовій формі і сказав: "Ну що, будемо махатися, хто сильніший?". Він поводився не зовсім адекватно. Хоча не виглядав п'яним, — згадує Роман Савченко. — Працівники поліції вийшли з автобусів. А громадяни почали рух у бік автобусів. Можливо, вони боялися, що їх будуть бити. Хоча кийків не було, кайданків не було. На поліцейських були бронежилети та каски".
Нові Санжари 20 лютого. У бійців Нацгвардії була зброя
Кількість правоохоронців на вулицях селища збільшувалась щогодини. Місцеві не розуміли, навіщо потрібні такі заходи безпеки: "Для чого приїхала бронетехніка? Ми що, з автоматами до них прийшли?".

Людей обурювало, що правоохоронці не хотіли розмовляти з ними по-людськи, натомість, застосовували силу — часто невиправдано. Наприклад, коли автобус із приїжджими стояв на залізничному переїзді за п'ять кілометрів від селища Нові Санжари, поліція зламала шлагбаум — щоб зекономити тридцять секунд.
"Коли автобус під'їжджав до переїзду, саме їхав вантажний потяг. За правилами безпеки, перед тим, як підняти шлагбаум, потрібно почекати, поки потяг проїде 500 метрів від станції. Це займає менше хвилини. Але поліція вирішила не чекати", — пояснює співробітник станції.
На цьому переїзді автобус закидали камінням. А шлагбаум відремонтували за дві години


Активні дії правоохоронців ще більше роздратували гурт людей, які були поруч. Розлючені жінки з криками почали кидати каміння в автобуси з прибулими з Китаю українцями та іноземцями. Результат — розбите вікно та гучні заголовки для мас-медіа всього світу.
"Якщо задля забезпечення прав і свобод українців потрібно усунути штучно створені перешкоди, правоохоронна система України буде усувати ці штучно створені перешкоди", — виправдав дії поліцейських радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.
Правоохоронців не зупинило навіть право громадян на недоторканість їхнього приватного майна. Нацгвардійці зламали паркан приватної садиби, щоб провести туристів із Китаю до будівлі медцентру.

Таксист Михайло розповідає, як його двічі затримували поліцейські: "До того, як у Нові Санжари їхав автобус, ми 2,5 години стояли мирно біля мосту. А коли дізналися, що зараз приїде автобус, правоохоронці пішли штурмом на людей. У поліції були балончики, кийки та вогнепальна зброя. А в нас — українські прапори. Поліція все відібрала. Ми потім символіку на узбіччі збирали. Це ж яка неповага до прапора!".

На відео видно, як правоохоронці б'ють журналіста з відеокамерою, б'ють активістів та витягують із натовпу окремих людей.

"У мене телефон забрати хотіли, але я не віддав", — розповідає учасник подій Андрій.

Мирним це зібрання не було — про це свідчать численні відео. У натовпі були провокатори.
"Був вискочка, який мені тикав — у масці, яка закривала лице, — пригадує голова селищної Ради Інна Коба. — Це був провокатор, який питав: "За які гроші зібралися люди? Скільки поліцейські заробляють?" Це реально був не наш. Інші люди казали, що були ще такі самі провокатори".
"Я пішов на блокпост за компанію. Мене побили тітушки. Та їм у принципі було байдуже, кого бити — мололи, як м'ясо", — додає 23-річний Сергій.
У Нових Санжарах і досі триває активна дискусія про те, чи були в натовпі проплачені провокатори. Місцеві кажуть, що люди в масках отримували по дві тисячі гривень, але жодних доказів не наводять. Тож зараз цим питанням займаються правоохоронці — в рамках допиту свідків та підозрюваних у провадженнях про напад на поліцейських та участь у масових заворушеннях.
Сліпі кошенята
Зараз на території медцентру "Нові Санжари" зграйками ходять нацгвардійці. Деякі хлопці навіть на службі не знімають одноразові білі маски: "Жінка купила в аптеці зразу двадцять штук. Дала мені, щоб не заразився коронавірусом", — трохи ніяково пояснює мені через паркан військовий, який попри запевнення керівництва піддався масовій істерії.

Згодом я пересвідчилася, що цей засіб захисту від респіраторних інфекцій дістати непросто. В аптеках десятитисячного містечка медичні маски зараз у дефіциті. І байдуже, що марлева пов'язка не рятує від коронавірусу: зате у людей завдяки маскам з'являється ілюзорне відчуття безпеки.
"Поліція ходить у масках, бо їм, можливо, потрібна психологічна розрядка, — пояснює мені заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко. — На території повністю безпечно — так само, як і за її межами. Засоби індивідуального захисту потрібні лише під час відвідування обсерватора".
Урядовець зізнається, що в нього поки що немає жодних ідей, чому люди потонули в страху, "хоча МОЗ робив усе можливе, щоб запобігти паніці не лише в Нових Санжарах, а й на території всієї України".
Заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко та радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко під час брифінгу біля медцентру "Нові Санжари" 23 лютого
"Ми також перевіряємо інформацію щодо того, що елементи цієї паніки були штучно створені, — заповнив незручну паузу в розмові радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко. — З часом ми повідомимо суспільству, хто за цим стоїть".
Навіть через кілька днів після овіяної скандалами операції з доправлення українців із Китаю урядовці не можуть простою мовою пояснити логіку своїх дій.

— Для чого 20 лютого в Нові Санжари приїхало так багато бронетехніки? — я ставлю Варченку запитання, яке серйозно хвилювало жителів Полтавщини.

— У нас є закон "Про національну поліцію" та ЗУ "Про Національну гвардію України"... Почитайте. Там все написано, — монотонно бубонить він.

— Яку саме статтю ви маєте на увазі?

— Візьміть і почитайте, — стандартна відмовка.

— Ви можете доступною (!) мовою пояснити, чому бронетехніка 20 лютого була на вулицях?

— Звичайно, можу. Коли є якась конфліктна ситуація, чи коли ви берете участь у масових заходах, а навпроти вас стоять люди, які мають іншу думку, завданням наших правоохоронних органів є стати між цими людьми і не допустили, щоб вони били один одного, знищували один одного.

Все одно незрозуміло. Адже, за логікою Варченка, військова техніка з'явилася через те, що на вулиці вийшли люди з радикально різними поглядами, і між ними могли статися сутички. Але 19 та 20 лютого активісти мали єдину (!) мету — не допустити заїзду в медцентр "Нові Санжари" автобусів із прибулими з Китаю туристами.

Аналогічну з активістами позицію офіційно висловили депутати Новосанжарської селищної ради, аргументувавши її тим, що "в Нових Санжарах лікарня не забезпечена необхідним обладнанням та препаратами і не готова надавати повноцінну медичну допомогу для лікування хворих на коронавірус" (аналогічну позицію висловлювали й місцеві керівники в Микулинцях на Тернопільщині, де теж були протести проти можливого розміщення евакуйованих).

Голова Новосанжарської районної ради Геннадій Супрун 20 лютого вийшов до людей, підкресливши, що не розуміє дій високопосадовців: "Під самим парканом медичного центру є два багатоповерхових житлових будинки, в яких проживає більше 160 людей. Чому про них не подумали? Чому в Китаї за тиждень збудували нову лікарню? Бо там хоч трошки думають про людей".
Біля центрального входу в медичний центр "Нові Санжари" поліцейські постійно ведуть патрулювання
Надмірну емоційність Супруна можна зрозуміти: протягом доби напередодні приїзду евакуйованих із Китаю Полтавщина перебувала в інформаційному вакуумі, який стрімко наповнювався чутками та лякалками.

Навіть голова Новосанжарської селищної ради Інна Коба дізналася про майбутній приїзд "інфікованих коронавірусом китайців" о десятій вечора 19 лютого — але не з офіційних джерел, а з інтернету.
"Почали з'являтися фейки, що до нас везуть інфікованих коронавірусом, — пригадує Інна Коба події того вечора. — Я вирішила поїхати до санаторію, хоч і не володіла ситуацією. А люди вимагали пояснень. Дзвоню до голови райдержадміністрації Владислава Васюти — а він каже, що не в курсі, що автобус буде їхати сюди. Потім набрала головного лікаря Центральної районної лікарні Гирю Ольгу — вона сказала, що теж не знає, що відбувається. Вона набрала Лисака — начальника департаменту охорони здоров'я ОДА — і він теж не в курсі. А в медцентр я взагалі не додзвонилася".
Голова Новосанжарської селищної ради Інна Коба
Жінка спілкувалася з мешканцями селища до другої ночі. Вже тоді біля медцентру було близько сотні людей.

"Це був армагедон. Потік фейків, — каже Інна Коба. — Питаю, "звідки ви знаєте?" — "Інтернет пише, фейсбук гуде". Я запропонувала дочекатися ранку, провести позачергову сесію, зробити офіційний запит, щоб зібрати інформацію з офіційних джерел. Люди сказали, що не вірять. Було багато молодиків, які кричали: "Тобі заплатили! Ти брешеш! Що ти ліпиш?". І вже тоді були заклики спалити санаторій! Це було страшно".

Вранці після приїзду губернатора області безліч запитань так і залишилися без відповідей. Потонувши в морі брехні, селяни уже не вірили ні його словам, ні словам очільниці селища. І навіть голова Полтавської ОДА Синєгубов не знав, чому Нові Санжари обрали для перебування евакуйованих із Китаю. Аналогічно нічого не могла сказати влада й під час нагнітання паніки на Тернопільщині.
"Моя родина — моя фортеця"
Ввечері 20 лютого міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав події в Нових Санжарах "ганьбою на весь світ" та "одним із найбільших у житті розчарувань у людях".

А от дії поліцейських він охрестив "дуже професійними" і висловив жаль через побиття десяти правоохоронців: "Треба бути більш відповідальними. Більш чесними. Людиною треба залишатися в найскладніших умовах".
— Чому люди дізналися про приїзд евакуйованих із мережі Фейсбук? — перервали моралізаторство міністра журналісти.

— Ви робіть свою роботу. А я буду робити свою роботу. Поставте це запитання прем'єр-міністру, — відрізав Аваков.

Жителі селища Нові Санжари переконують, що вийшли на вулиці через банальний страх
Так само міністр мовчки проігнорував запитання місцевих мешканців про те, чому уряд обрав для обсервації медичний заклад, розташований у центрі населеного пункту.

Втім, розрахунок прем'єра виявився хибним. Результат такої "безпечної" операції — розбите вікно автобуса, який віз прибулих із Китаю, десятеро травмованих поліцейських, незліченна кількість побитих правоохоронцями журналістів та активістів і ганьба України на весь світ.

Поки уряд вперто мовчав про деталі приїзду українців із епіцентру епідемії, в соцмережах почали з'являтися повідомлення про приїзд до Нових Санжар п'ятидесяти людей, інфікованих коронавірусом. Ця інформація миттєво розповзлася по селищу. І всього за півдоби насмерть перелякала жителів Полтавської області.

"Я дізнався про приїзд людей із Китаю в Нові Санжари 19 лютого з Інстаграму, — розповідає 22-річний Богдан. — Повідомлення було у вигляді скріншоту з фейсбуку. Месседж такий — нашу здравницю хочуть перетворити на карантинну зону. Я не повірив, а от інші фейсбук-користувачі це сприймали всерйоз. Уже тоді іду я по вулиці, незнайомий дід їде на велосипеді і мені перелякано каже: "А ви чули, що везуть китайців?!".
Корінний житель селища Нові Санжари Богданодин із небагатьох, хто не піддався паніці щодо приїзду евакуйованих із Китаю


Учасник бойових дій Андрій більш гостро сприйняв новину про приїзд "інфікованих коронавірусом" людей. У присутності інших активістів він згадує події вечора 19 лютого:
"Була сьома вечора. Я відкрив вайбер. Читаю новини… Питаю у дружини, що відбувається. Вона мені каже — "інфікованих сюди везуть". Схопився за голову: "А нам що тоді робити?!". В ніч почали збиратися люди біля медцентру. Бо раптом люди заражені, і що тоді?! Були Клюсівка, Зачепилівська, Лелюхівка. І хай не кажуть, що ми вийшли за гроші. Моя особиста мотивація — захищати свою жінку і дітей. Моя родина — це моя фортеця".
Скріншот із фейсбук-групи ГО "Голос Санжарщини" поширювався у вайбер-групах та в Інстаграмі ввечері 19 лютого
Переповнені страхом та недовірою, активісти повиходили на вулицю, де назустріч їм уже їхала військова техніка та сотні нацгвардійців і поліцейських. І що більше часу минало, тим голосніше лунали вигуки "Ганьба!" в бік влади.

Тим паче, що увесь цей час люди отримували все нові й нові жахаючі повідомлення.
Віртуальні куратори
Першим про госпіталізацію евакуйованих із Китаю в Нових Санжарах заговорив Сергій Чередніченко — екс-депутат Полтавської міської ради та голова СПУ, яку до нього очолював нинішній депутат від ОПЗЖ Ілля Кива. Повідомлення Чередніченка з'явилося на сторінці у Фейсбуку о 10 ранку 19 лютого: "Українців привезуть із Китаю в Нові Санжари. В санаторій. Інфекційних лікарень в Україні не знайшли".

Згодом Чередніченко редагує пост і виставляє пізніший час публікації — 20:00 — щоб приховати той факт, що саме він став першим ньюзмейкером. Втім, скріншоти назавжди зафіксували реальний час публікації.

У своєму дописі політик стверджує, що керівництво району "вже отримало розпорядження" — але це не збігається зі словами голови Новосанжарської райради Геннадія Супруна, який аж до ранку 20 лютого не володів такою інформацією.
Сергій Чередніченко першим сповістив українців про приїзд туристів до Нових Санжар

Симптоматично, що пост набирає рекордну для політика кількість поширень — 384. Для порівняння: зазвичай дописи Чередніченка мають до десяти поширень (це одна з ознак того, що допис розганяють ботоферми). Але цього разу інформація розповзлася регіональними фейсбук-групами: "Полтава — духовна столиця України" (4400 учасників), "Незалежна профспілка медиків Полтави" (509 учасників), "А в Полтаві кажуть…" (41 тисяча учасників) тощо.

О 16:21 у фейсбуку з'являється ще один потужний інформаційний вкид: лікар Винниківського госпіталю для ветеранів (UPD виправлено "військовий" на "для ветеранів" після публікації) в ефірі телеканалу "НТА" емоційно розповідає про жалюгідний стан свого медичного закладу й заявляє про неготовність приймати евакуйованих із Китаю українців:
"За 30 років ми не мали жодних навчань в Винниківському госпіталі. Питання: Чому в переддень прильоту літака ми проводимо навчання? Це можна було зробити три тижні тому. Логіки немає. Це викликає недовіру до влади. Ніде в Європі не приховують місце дислокації хворих".
Це відео поширили понад двадцять тисяч користувачів.

Після сьомої години вечора у вайбері починають з'являтися групи, до яких одночасно долучаються тисячі жителів Полтавської області.

Наприклад, група "Нові Санжари" була створена 19 лютого о 22:16. Перше повідомлення тут опублікувала користувачка "Оленка": "У військовий санаторій везуть інфекційно хворих із Китаю (50 чоловік). Ми не можемо дозволити знищити наше населення, ми повинні запобігти багаточисленним смертям. Люди, піднімайтесь, у нас всіх є діти!!! Треба діяти негайно".
Перше повідомлення у щойно створеній вайбер-групі "Нові Санжари"
Протягом наступних кількох годин у групі з'явилося більше десяти фейків та лякалок. Наведемо лише кілька:

Наташа: "Люди, якщо цю ніч будемо спати,то проснемся мертвими".

Марик: "Бувший головний лікар санепідемстанції України пояснює, що для утримання людей для 14-денної обсервації, в Україні немає жодного медичного закладу, тому і вибирають маленькі містечка, де буде менше шуму!"

Таня: "Китайські біженці прийдуть і будуть одягнені в камуфляж, "щоб ми, новосанжарівці, не зрозуміли, де хто!!!"

Вікторія Коба: "Голова селища на місці. Поїхали її машиною, щоб далі ЗІЛом перекрити дорогу…"

Ніколас: "Послуги тамади на похорони 0667774556. Графік у нас плотний. Бо люди будуть вмирати від коронавірусу".

Невідомий користувач: "Народ, є перевірена інформація, що найінфікованіші пацієнти будуть заїжджати в село неорганізовано — легковими машинами (можливо, на таксі)".
Скріншоти з вайбер-групи "Нові Санжари", вечір 19 лютого
Разом з цим, у групі через кожні 10-20 хвилин лунають заклики до радикальних дій: перекривати дороги (що й було зроблено), залізничні колії, робити коктейлі молотова, спалити госпіталь та штурмувати держадміністрації.

Протягом першої доби існування групи сюди надійшло близько п'яти тисяч повідомлень. Їх прочитали понад шість тисяч учасників групи. Найбільш активними виявилися 20 користувачів — вони регулярно публікували фейки та закликали до насильства.

Також у групі постійно рекомендують дивитися онлайн-трансляцію телеканалів "НАШ" (власником якого є проросійський політик Євген Мураєв), "112", "ЗіК" (обидва телеканали належать співголові партії "Опозиційна платформа — За життя" Віктору Медведчуку — куму президента Російської Федерації), та "NewsOne" (належить співголові партії "Опозиційна платформа — За життя" Вадиму Рабіновичу).

Час від часу із посиланням на ефір цих медіа активні користувачі закликають до агресивних дій. Наприклад, 20 лютого о 16:11 користувач "Іван Барило" пише: "Ровно минуту назад на канале 112 в студии прозвучало что как выход — спалить санаторий".
Також в групі "Нові Санжари" публікують скандальний пост Сергія Чередніченка.

Згодом біля санаторію активісти розпалили велике вогнище — прямо перед центральним заїздом — щоб автобуси з прибулими з Китаю не могли потрапити на територію медцентру "Нові Санжари".
Феноменальна швидкість зростання кількості учасників нової вайбер-групи змусила замислитися: хто її створив і для чого?
Адміни-волонтери
Протягом усього свого існування й до сьогодні група "Нові Санжари" продовжує поповнюватися все новими і новими повідомленнями. За всім, що відбувається в спільноті, уважно стежать три адміністратори групи: Слава, Скажений бобер і Дикий Медмідь.

Адміністратори кажуть, що в групі панує тоталітаризм, а тому всі коментарі, які вони вважають тут зайвими, нещадно знищуються: "Умничать будете, когда к вам домой зараженных коронавирусом привезут. Создайте себе канал и умничайте в свое удовольствие".

Деякі користувачі сваряться, бо не розуміють, як вони опинилися в цій групі: "Хто додав мене в цю групу?!?! Я третій раз виходжу з цього смітника!!! Негайно видаліть мене, інакше змушена буду повідомити СБУ про загрозу національній безпеці!" — пише Наталка.

Навіть голова Новосанжарської селищної ради Інна Коба не знає, коли і хто додав її до групи: "20 лютого я побачила, що є членом групи. І там — 5 тисяч непрочитаних повідомлень. І що цікаво, адміністратор пише: "А в цій групі є Інна Коба, голова селищної ради?". Тобто, адміністратор сам не знав, що я тут є. Отже, ці адміністратори — не новосанжарці".

Щоб пролити світло на ці питання, ми запитали адміністраторів вайбер-групи "Нові Санжари", де вони дістали контакти тисяч жителів Нових Санжар та прилеглих сіл. Але ті почали переконувати, що цілодобово займаються адмініструванням, бо... дбають про українське суспільство.
Скріншот листування з користувачем "Скажений бобер" адміністратором групи "Нові Санжари"


— Ну вот зачем вам надо такие сведения? — ухилився від відповіді адміністратор із ніком "Скажений бобер".

— Це схоже на роботу спецслужб.

— Ну какие спецслужбы? Что за бред?

— А для чого вам витрачати свій час майже цілодобово? Яка ваша вигода?

— Потому что людей надо было поддержать и ограничить то говно, которое на них вылили,—- підсумував адміністратор і видалив листування (але скріншоти ми зробили вчасно).

Скріншот листування з користувачем "Дикий Медмідь"адміністратором групи "Нові Санжари"
Другий адміністратор із ніком "Дикий Медмідь" пояснив стрімке зростання кількості підписників групи "страхом, панікою та хаотичними перепостами". А свою зацікавленість адмініструванням групи він пояснив наявністю вільного часу: "Я последние три дня работаю за компом, поэтому есть возможность почитать бред и панику".

Та чи дійсно це так? Нові Санжари — невеличке селище на Полтавщині, там розмовляють українською, молодь теж не завжди може вільно спілкуватися російською. Тому автоматична російська адмінів групи вказує на те, що вони немісцеві. Та, судячи з їхніх відповідей, вони цього й не приховують.
Вистава на замовлення
Після "гарячої" фази конфлікту група продовжує жити. Користувачів з часом поменшало — з групи видалився кожен другий. Але в чаті регулярно з'являються лінки на відео та новини. Наприклад, тут періодично публікуються відео з телеканалу "Україна", програми "60 минут" російського телеканалу "Россия 1" та публікації з ознаками замовності, — наприклад, про те, що поліція поширює фейки та діє непрофесійно під час розслідування справ про масові заворушення в Нових Санжарах.

А ще адміністратор групи "Скажений бобер" рекомендує почитати телеграм-канал "Темный рыцарь Vox Populi", на якому щодня з'являється нищівна критика всіх політичних сил, окрім проросійських — "Партії Шарія" та "Опозиційної платформи — За життя". Ба більше, про ці дві партії на каналі згадуються виключно в позитивному або нейтральному ключі.

А тему приїзду евакуйованих із Китаю "Темный рыцарь" висвітлював у такому ж дусі, як і вайбер-група "Нові Санжари": мовляв, коронавірус ось-ось заполонить усю Україну через некомпетентність української влади.
Скріншот із телеграм-каналу "Темный рыцарь"

До речі, полтавський політик Сергій Чередніченко за дивним збігом обставин виявився палким прихильником проросійського блогера Анатолія Шарія, а також Андрія Портнова.

Він і зараз продовжує нагнітати: "Сегодня мы показали всему миру, что мы не Европа. Мы страна третьего мира, которая боится своих граждан".

Те саме, до речі, говорять фейкові акаунти у групах селища "Нові Санжари" в російській соцмережі Вконтакте:

"Позор Украины!!!" — волає в коментарях групи "Підслухано в Нових Санжарах" (3677 підпискників) Антон Бережний із Москви.
В розмову втручається фейковий Петро Порошенко: "Санжарці, хто блокує дорогу, ви кончені і не Українці".
"Санжарцы, те, которые цирк устроили, у меня такой вопрос к вам, когда вы успели из людей превратиться в дегенеративное и отсталое быдло? Опозорили страну на весь мир", — додає Валерий Алферов зі схожої на фейкову сторінку.
Про бездарність української влади говорить і Андрій Портнов — 20 лютого "Страна.UA" опублікувала статтю, в якій посилається на його слова.

Що ж про події в Нових Санжарах каже Анатолій Шарій? На його ютуб-каналі 20 лютого вийшло відео, де люди обурюються діями правоохоронців. Побитий чоловік на камеру каже: "Як враховують нашу думку? Ногами!".
"Чого не повезли у Межигіря? Чому не повезли туди, де всі бариги живуть?" — хрипко кричить інший чоловік.
"Ганьба! Ганьба!!! ГАНЬБА!!!" — волають люди, і співрозмовник біжить у натовп.

Після цього епізоду включається Шарій і підсумовує події 20 лютого: "Як там, День гідності чи чогось там? День ганьби. Я цей термін вранці ввів. Думаю, його підхоплять. Це чорний день календаря. День ганьби".

Отже, виходить, що, з одного боку, Анатолій Шарій називає ганьбою події 20 лютого. А з іншого — паніку (яка до цієї ганьби й привела) породили телеграм-канали та вайбер-групи, які його підтримують.

Також цікаво спостерігати за тим, як синхронно діють Анатолій Шарій та Сергій Чередніченко, щоб приховати сліди своєї участі в інформаційній операції проти України.

Так, Шарій розмістив фільм-провокацію про те, як проти нього працює чорний піар партії "Європейська Солідарність". Проросійський блогер змонтував розмову з Андрієм Портновим про отримання грошового траншу від помічника президента Російської Федерації Владислава Суркова і за 150 доларів розмістив цей фейк в фейбук-групі "Євромайдан".

Це стандартний маніпулятивний прийом: не можеш спростувати інформацію (про роботу на Російську Федерацію) — доведи її до абсурду.

Синхронно зі звинуваченнями Анатолія Шарія, Чередніченко заявив про намір звернутися до СБУ із заявою, "що паніку по Новим Санжарам поширювали саме порохоботи та соросята": "Нам було достатньо два дні, щоб дослідити всі соціальні та інформаційні ресурси! Все було по класиці та по методичкам грантоїдів з порохоботами!".

До речі, один із принципів російської дезінформації називається «Ховайте ваші руки»

Тим часом у Міністерстві внутрішніх справ уже здогадуються, що інформаційна кампанія проти України була підсилена зацікавленими особами. Правда, ким саме, тут поки що говорити вголос не наважуються:

"Ми бачимо ознаки політичних провокацій, роздмухування скандалу на пустому місці, — зауважив днями заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. — Ми досліджуємо, хто в соцмережах почав закликати перекривати дороги. У нас окремі політики й провокатори намагаються створити собі піар. Ми цього не допустимо".
Але пізно. Допустили.
Дата: 28.02.2020
Текст и фото: Любов Величко

© 2020 Все права защищены. Информационное агенство ЛИГАБизнесИнформ
lenta@liga.net



Made on
Tilda