Чи дає відкритість більше можливостей бізнесу та державі

СИЛА ПРОЗОРОСТІ

Незважаючи на це, еволюційним шляхом система комерційних відносин за ці роки поступово виходила з тіні. Зрозуміле адміністрування податків, комфортні умови праці, оновлена і більш сувора форма фінансової звітності, впровадження міжнародних стандартів обліку та корпоративна соціальна відповідальність ― лише невелика частина того, як працює зразкова українська компанія в сучасних умовах.

Усі ці елементи можна об'єднати під куполом прозорості ― запоруки успішного ведення бізнесу не тільки всередині країни, а і за її межами. Адже прозорість відкриває двері на світові ринки капіталу. Чому ж тоді прозорість досі не стала масовим явищем? Та чому українським підприємцям варто задуматись про неї, адже шансів збудувати успішний стійкий бізнес без дотримання принципів відкритості обмаль? Аби відповісти на ці питання, разом з агропромхолдингом "Астарта-Київ" Liga.net зібрала бізнес, аналітиків, та представників держави на дискусію, підсумки якої ― у цьому матеріалі.

Незалежній Україні виповнилося 30. За цей час у країні сформувалися власні цінності, пріоритети та підходи до ведення бізнесу. Командна економіка часів СРСР поступово нівелювалася на користь комерційної моделі роботи бізнесу, в якій приватні компанії ― рушії економіки, а не просто ланки виробничого процесу. Цьому часто передувало створення великих компаній з решток пострадянського колгоспного спадку. Але є й такі бізнеси, що створювалися з нуля, і ті, що задавали ритм усім іншим, показуючи успішний приклад розвитку та підкорення небувалих висот.

На жаль, система взаємовідносин бізнесу і держави в Україні часто ускладнюється роботою бізнесу в "тіні". З одного боку, бізнеси вдаються до ухилення від сплати податків, неправомірного повернення коштів з бюджету та інших подібних кроків. З іншого ― держава дуже повільно створює для бізнесів стимули переходити "на світлу сторону".

Для більшості компаній робота в тіні ― це можливість зекономити, наприклад, на податках, закупівлях, соціальних платежах та умовах роботи для співробітників. Тому безліч компаній "грішать" приховуванням реальних доходів та тіньовими взаєминами з робітниками.

За даними Державної податкової служби, тільки на податкових схемах ― скрутках ― держава втрачає понад 30 мллр грн щороку. Крім того, понад 10 млн українців отримують тіньові доходи. Як роботодавці, так і працівники приховують від держави наявність тієї чи іншої форми трудових відносин і, відповідно, існування доходу, і за рахунок одного працюючого українця живе два непрацюючих.

В Мінекономіки ж звітують про близько 4 млн працівників у галузі сільського господарства, які ніяк не оформлені.

Проте така економія ― з одного боку заощаджує кошти бізнесу у короткостроковій перспективі, з іншого ― блокує можливості із залучення дешевого фінансування для довгострокового розвитку. Адже міжнародні інвестори, як і локальні банки, не кредитуватимуть бізнес, який вдається до трудових чи податкових схем.

Так, наприклад, ЄБРР та Міжнародна фінансова

корпорація, великі банківські установи та посольства підтримують тільки білий бізнес. І наразі, зазначають представники фінансових інституцій, ситуація з виходом бізнесу з тіні покращується.

За словами голови Райффайзен Банку Олександра Писарука, сьогодні тренд до прозорості і виходу з тіні бізнесу набирає обертів.

— ОЛЕКСАНДР ПИСАРУК

Голова Райффайзен Банку

Питання просте: якщо ви не прозорі, то ви не можете залучити фінансування. Я бачу все більше і більше власників бізнесів, які структурують бізнес, роблячи його прозорим. Проте такий тренд здебільшого притаманний великим компаніям, малий бізнес поки що оновлюється повільно.

"

"

Зараз податкова отримує інформацію тільки про офіційні доходи українців. Навіть якщо хтось зізнається, що отримує зарплату в конверті, довести таке порушення в суді буде вкрай складно.

Директор департаменту з питань праці Державної служби праці

— ВОЛОДИМИР ГОНЧАРУК

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ПРОЗОРІСТЬ

втрачає понад 30 млрд грн щороку. Крім того, понад 10 млн українців отримують тіньові доходи. Як роботодавці, так і працівники приховують від держави наявність тієї чи іншої форми трудових відносин і, відповідно, існування доходу, і за рахунок одного працюючого українця живе два непрацюючих.
В Мінекономіки ж звітують про близько 4 млн працівників у галузі сільського господарства, які ніяк не оформлені.

Для більшості компаній робота в тіні ― це можливість зекономити, наприклад, на податках, закупівлях, соціальних платежах та умовах роботи для співробітників. Тому безліч компаній "грішать" приховуванням реальних доходів та тіньовими взаєминами з робітниками.

За даними Державної податкової служби, тільки на податкових схемах ― скрутках ― держава

Проте така економія ― з одного боку заощаджує кошти бізнесу у короткостроковій перспективі, з іншого ― блокує можливості із залучення дешевого фінансування для довгострокового розвитку. Адже міжнародні інвестори, як і локальні банки, не кредитуватимуть бізнес, який вдається до трудових чи податкових схем.

Так, наприклад, ЄБРР та Міжнародна фінансова корпорація, великі банківські установи та посольства підтримують тільки білий бізнес. І наразі, зазначають представники фінансових інституцій, ситуація з виходом бізнесу з тіні покращується.

За словами голови Райффайзен Банку Олександра Писарука, сьогодні тренд до прозорості і виходу з тіні бізнесу набирає обертів.

Водночас голова IFC в Україні Олена Волошина зазначає, що наразі тренд на прозорість стає модним. "Два шока у вигляді питань про аудовану звітність та кінцевого бенефіціара у більшості бізнесу вже не викликають ступору, як колись, 15 років тому", ― каже вона.

Але, за словами Волошиної, однієї лиш прозорості в питанні фінансів та реальних власників інвесторам сьогодні замало. Наразі перед українським бізнесом стоїть новий виклик ― розкриття інформації про вплив на довкілля, соціальну складову та взаємодію з владою (ESG принципи).

— ОЛЕНА ВОЛОШИНА

Голова IFC в Україні

Компанії, які звертають увагу на ці параметри після коронакризи на 88% легше пережили кризу, ніж ті бізнеси, які на це не звертають увагу. Чим відкритіша компанія, тим простіше їй говорити з громадськими організаціями, фінансистами та урядами.

"

Водночас голова IFC в Україні Олена Волошина зазначає, що наразі тренд на прозорість стає модним. "Два шока у вигляді питань про аудовану звітність та кінцевого бенефіціара у більшості бізнесу вже не викликають ступору, як колись, 15 років тому", ― каже вона.

Але, за словами Волошиної, однієї лиш прозорості в питанні фінансів та реальних власників інвесторам сьогодні замало. Наразі перед українським бізнесом стоїть новий виклик ― розкриття інформації про вплив на довкілля, соціальну складову та взаємодію з владою (ESG принципи).

Можливість виходу на ІРО ― одна з вигід прозорості для бізнесу. Як пояснює Роман Сульжик, член Наглядової ради ПриватБанку, ІРО ― це про наявність опцій. "Це можливість у гарний час продати компанію чи частину компанії за гарною ціною, можливість легше виходити на зовнішні ринки, щоб просто позичати гроші", ― каже Сульжик.

Крім того, прозорий бізнес дуже важливий для держави. Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та

продовольства, зазначає, що на прикладі Астарти одна прозора гривня дає 2,13 грн ВВП. "Швидше за все, одна гривня тіньова не дає такого ефекту. Ми в міністерстві підтримуємо ініціативи по детінізації", ― сказав він.

Інше питання ― що держава зробила, аби стимулювати компанії "вибілюватись". За 30 років в Україні були створені прецеденти, коли непрозорість ставала конкурентною перевагою, зауважує Іллічов Руслан, генеральний директор Федерації роботодавців України.

— РУСЛАН ІЛЛІЧОВ

Генеральний директор Федерації роботодавців України

Сьогодні держава тільки починає рухатись в тому напрямку, коли прозорим бути вигідно, тому поки так мало компаній дивляться в сторону ІРО.

"

Можливість виходу на ІРО ― одна з вигід прозорості для бізнесу. Як пояснює Роман Сульжик, член Наглядової ради ПриватБанку, ІРО ― це про наявність опцій. "Це можливість у гарний час продати компанію чи частину компанії за гарною ціною, можливість легше виходити на зовнішні ринки, щоб просто позичати гроші", ― каже Сульжик.

Крім того, прозорий бізнес дуже важливий для держави. Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства, зазначає, що на прикладі Астарти одна прозора гривня дає 2,13 грн ВВП. "Швидше за все, одна гривня тіньова не дає такого ефекту. Ми в міністерстві підтримуємо ініціативи по детінізації", ― сказав він.

Інше питання ― що держава зробила, аби стимулювати компанії "вибілюватись". За 30 років в Україні були створені прецеденти, коли непрозорість ставала конкурентною перевагою, зауважує Іллічов Руслан, генеральний директор Федерації роботодавців України.

За словами Висоцького, наразі перший крок до заохочення прозорості вже зроблений державою ― відкрита система, пов'язана із земельними ресурсами. Далі на порядку денному ― прозоре вирівнювання податкового навантаження на всіх учасників ринку для забезпечення

конкурентоспроможності прозорих компаній на кшталт "Астарти" із сірим бізнесом.

Заступник Міністра економіки Ігор Дядюра для стимулювання прозорості бізнесу обіцяє дерегуляцію трудових відносин, а також діджиталізацію процесу реєстрації бізнесу.

За словами Висоцького, наразі перший крок до заохочення прозорості вже зроблений державою ― відкрита система, пов'язана із земельними ресурсами. Далі на порядку денному ― прозоре вирівнювання податкового навантаження на всіх учасників ринку для забезпечення конкурентоспроможності прозорих компаній на кшталт "Астарти" із сірим бізнесом.

Заступник Міністра економіки Ігор Дядюра для стимулювання прозорості бізнесу обіцяє дерегуляцію трудових відносин, а також діджиталізацію процесу реєстрації бізнесу.

Найпрозоріші в українському бізнесі, зазвичай, публічні компанії. Таких в Україні близько двох десятків. І тренд на публічність задав агропромхолдинг "Астарта-Київ", що у серпні 2006 року першим серед аграрних українських компаній здійснив первинне публічне розміщення акцій (IPO) на Варшавській фондовій біржі.

Головна умова для такого кроку ― повна відкритість та прозорість. Компанія, що виходить на біржу, повинна повністю розкрити свої фінансові дані, джерела походження коштів, активи, структуру власності та інвестиційні потоки. "Астарта" робила це першою, і наразі внесок компанії в українську економіки обчислюється мільярдами гривень.

"

Досвід показує, що публічні компанії більш успішні ніж приватні, завдяки вимогам і очікуванням акціонерів, інвесторів та суспільства. Приватні компанії можуть собі дозволити легкі послаблення, але коли за тобою стоять інвестори чи акціонери, які інвестували суттєві кошти у компанію, така відповідальність мобілізує

Засновник та СЕО агропромхолдингу "Астарта-Київ"

— ВІКТОР ІВАНЧИК

ПРОЗОРИМ БУТИ (НЕ)ЛЕГКО

Головна умова для такого кроку ― повна відкритість та прозорість. Компанія, що виходить на біржу, повинна повністю розкрити свої фінансові дані, джерела походження коштів, активи, структуру власності та інвестиційні потоки. "Астарта" робила це першою, і наразі внесок компанії в українську економіки обчислюється мільярдами гривень.

Найпрозоріші в українському бізнесі, зазвичай, публічні компанії. Таких в Україні близько двох десятків. І тренд на публічність задав агропромхолдинг "Астарта-Київ", що у серпні 2006 року першим серед аграрних українських компаній здійснив первинне публічне розміщення акцій (IPO) на Варшавській фондовій біржі.

За результатами дослідження "Оцінка внеску Астарти в економіку України" аналітиків EY, за 15 років "Астарта" виплатила зарплати на близько $750 млн. Тільки у 2020 році повний внесок компанії у ВВП країни – 10 млрд грн, у зайнятість – 23 тис. людей, 80 млн грн – інвестиції в соціальні проєкти, екологію, охорону праці.

"

Приклад "Астарти" надихає інші компанії ставати більш прозорими ― розкривати звітність, юридичну структуру, власників, застосовувати принципи роботи європейських компаній. Це те, що ми цінуємо і на що звертаємо увагу.

Заступниця Голови ЄБРР в Україні

— ЛЕСЯ КУЗЬМЕНКО

про які треба дбати", ― розповідає Іванчик.

Підтверджує цей факт і заступниця Голови ЄБРР в Україні Леся Кузьменко. За її словами, перша зустріч з компанію сталась відразу після IPO, та до першої угоди довелось чекати цілих два роки. "З тих пір ми підписали ще 10 угод на загальну суму близько 130 млн євро і дуже пишаємось нашим співробітництвом", ― зазначає вона.

Саме тоді компанія отримала кредити від нідерландського банку розвитку FMO та від Європейського Банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). "Це був той час у світі, коли банки максимально скорочували кредитування, а нам вдалося переконати кредиторів у своїй стійкості. На цьому прикладі ми тоді переконалися, що репутація і публічність – це найцінніші активи компанії,

"

Приклад "Астарти" надихає інші компанії ставати більш прозорими ― розкривати звітність, юридичну структуру, власників, застосовувати принципи роботи європейських компаній. Це те, що ми цінуємо і на що звертаємо увагу.

Заступниця Голови ЄБРР в Україні

— ЛЕСЯ КУЗЬМЕНКО

"

Тільки уявіть собі, як би змінилася економіка країни, якби всі робили прозору звітність, як ми, і кожен міг у відкритому доступі побачити ці цифри. Відсутність прозорості породжує корупцію, можливі варіанти ухиляння від сплати податків, бюджет України недоотримує кошти.

Вихід на біржу став для компанії поштовхом для розвитку. Кінець 2008 року і початок 2009 року, глобальна криза, в якій Україна серйозно постраждала, і відповідно, перше випробування для Астарти. З кризи ми вийшли завдяки публічному статусу і добрій репутації.

Засновник та СЕО агропромхолдингу "Астарта-Київ"

— ВІКТОР ІВАНЧИК

ПРОЗОРІСТЬ ― ЯК ОДИН ІЗ СЕМИ "СТОВПІВ" ЕФЕКТИВНОГО БІЗНЕСУ

Готового рецепту створення готового успішного, прозорого та інвестиційно привабливого бізнесу не існує. Проте підприємці, які сповідують відкритість у взаєминах з партнерами та стейкхолдерами і створили успішний бізнес, мають дієві поради, як досягти бажаного результату.

ЗАЛУЧЕНІСТЬ

За словами генерального директора та співвласника холдингу "Молочний Альянс" Сергія Вовченка, для того, аби компанія працювала як годинник і була максимально прозорою, власник повинен бути в бізнесі. "Засновник бізнесу повинен бути інтегрованим у всі процеси компанії, розуміти, як працює підприємство. Тоді буде розвиток. Ми з Віктором Петровичем (Іванчиком - ред.) це підтверджуємо", ― каже він.

1

Компанії, які можуть відповідати критеріям публічності та прозорості, повинні шукати для себе вікно можливостей. На думку Віктора Іванчика, таке вікно сьогодні відкривається для аграрного бізнесу. Бути прозорим ― не просте завдання, проте результат вартий зусиль, адже дає безліч нових можливостей будь-якому бізнесу.

7

ПРОЗОРІСТЬ

"Треба будувати бізнес всерйоз і надовго за умови його прозорості. Діджиталізація все розкриває, скоро й думки будуть прозорими, не тільки наші слова і дії", ― каже Віктор Іванчик.

6

ПРИКЛАДНА ІДЕЯ

Засновник "Астарти" переконаний, що ефективним стає корисний бізнес із зрозумілою прикладною ідеєю. Кожен бізнес, на його думку, повинен закривати потребу в чомусь, вирішувати якусь задачу.

5

КОМАНДА

Віктор Іванчик вважає запорукою успіху в компанії створення ефективної команди, обираючи в бізнес людей зі спільними цінностями та ідеями, бо "один у полі не воїн".

4

ГЛОБАЛЬНІСТЬ

За словами Михайла Гранчака, заступника голови інвестиційно-банківського напрямку Dragon Capital, наразі український бізнес конкурує за ресурси не тільки з локальними компаніями, а й зі світовими. "Міжнародна орієнтація ― шлях до залучення коштів глобальних інвесторів", ― каже він.

3

КОМУНІКАЦІЯ ТА ОПТИМІЗМ

"Без оптимізму можна просто здатися, за три копійки продати бізнес і відпочивати. А ще ― обов'язково потрібно комунікувати з партнерами, державою, споживачем як всередині країни, так і за її межами", ― каже Вовченко.

2

ВІЗІЯ

Думати про майбутнє і зважувати ризики закликає Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital. "Треба зважувати, як твій кожен крок сьогодні впливатиме на майбутнє. Треба мати візію, а також шукати партнерів та однодумців", ― каже він.