Ключові тренди банкінгу та фінтеху, що визначатимуть розвиток української банківської та фінансової системи у 2022 році:

1. Подальше зниження дохідності депозитів населення і, як наслідок, величезний попит на доступні інструменти массового інвестування/заощаджень (від 1 000 грн).
2. Цифровий банкінг перетворюється у базову гігієну. Щоб залучити та утримати клієнтів, необхідно створити більшу цінність, ніж просто мобільний застосунок. 
3. Традиційні банки втрачають зв’язок та відносини з клієнтами як первинний інтерфейс, уступаючи роздрібним продавцям та сервісам. Банкінг стає «вбудованим». Успішні фінансові рішення впроваджуються непомітно та безшовно у повсякденне життя клієнтів, полегшуючи його та створюючи позитивні емоції при покупках, платежах та переказах. 
4. Демократизація банківського регулювання в частині відкритого банкінга та спрощених/обмежених ліцензій призведе до динамічного зростання небанківських гравців, що надають фінансові послуги своїм існуючим роздрібним клієнтам.
5. Бум сервісів безвідсоткової розстрочки - «купуй зараз-плати потім» (buy-now-pay-later/BNPL)
6. Формування екосистем роздрібних щоденних сервісів (включаючи передплатні моделі) через партнерства за участю банка, як дирижера або активного кредитора.

“Ми будемо пливти за течією без особливих великих потрясінь” саме так можна сформулювати найочікуваніше від економіки України у 2022-му. 

Ключові цифри виглядають наступним чином: 
Зростання ВВП – 3,4-3,6%. Інфляція – 6-7%. Курс гривні до долара США – 27,5-29,5.

Економічні тренди та ризики 2022-го:

• Загальний прогноз щодо ВВП України на 2021-й і 2022 роки зазнав значного коригування майже від усіх ключових світових гравців. Насамперед це було пов'язано з нетипово високим рівнем заражень та смертей від COVID-19. До такого стану привів дуже низький рівень вакцинації населення. 

На жаль, принципових поліпшень у цьому напрямі чекати не доводиться. Тому Україна залишиться у заручниках вірусу. Якщо розглянути це з погляду підприємців, то цей високий рівень невизначеності обмежуватиме внутрішні інвестиції та стримуватиме розвиток деяких галузей.

• Досить високі очікування підприємницького середовища на суттєву дерегуляцію та стимулювання економіки через зниження податкового навантаження не справдилися. 

Судячи з поточної риторики, у 2022 році особливих змін чекати не доводиться. Тому жодних проривних цифр на рівні країни ми не побачимо. 
З іншого боку, будь-яких демотивуючих подій також не буде. Тому бізнес розвиватиметься у вже знайденому з державою раніше балансі.

• Вартість газу, електроенергії. Їхня доступність. Такими будуть одні із найчутливіших питань першого кварталу 2022 року. 

Стрес-тести показують, що ситуація з цінами на енергоносії не вплине кардинально на загальний підсумок економіки України. При цьому кілька галузей з високою питомою вагою газу в собівартості продукту зазнають суттєвого тиску та труднощів. Залежно від товару - від зупинки виробництв, до істотних падінь реалізації через підвищення цін.

• Скорочення населення України продовжується. Є висока ймовірність, що темпи скорочення зростатимуть. Це - одна з критичних точок, яку прямими впливами не вирішити. 

Цю проблему можна вирішити лише за допомогою випереджаючого економічного зростання. Поки що бізнеси закладатимуть у свої моделі розвитку цей фактор.

• Інфляція. Світова проблема #1 для всього світу. Природно, є і буде і в Україні. Консенсус прогноз поки що досить оптимістичний для поточних обставин. 

Є великий ризик стагфляції через зростання попиту на розвинених ринках. 
У будь-якому випадку, компанії мають враховувати цей фактор під час складання планів на 2022 рік. І бути готовим до високої динаміки змін цін на все, а отже, мати план реакції на них.

• Кредитні рейтинги України знаходяться на очікуваному рівні. Основною зоною для покращень є: зона більш рівномірного застосування верховенства права, розвитку інституцій, посилення корпоративного управління у державному секторі. 

Хороший приклад – банківський сектор. Який пережив шоковий період дуже добре, політика Національного банку загалом була адекватною та своєчасною.

Незважаючи на досить стриманий тон, хотів сказати, що вважаю цей прогноз досить оптимістичним. Адже в ньому немає глибоких потрясінь, і при цьому є можливості для випереджального зростання.

Цифровізація як необхідність. І ось її основні тренди розвитку:

• Тканина даних (Data Fabric) - перший з трендів цифровізації-2022, який почався ще в 2021 році. Цей термін новий в сфері великих даних та науки про дані. Простіше кажучи, тканина даних - це єдине середовище, що складається з єдиної архітектури, а також послуг або технологій, що працюють на цій архітектурі. Воно допомагає організаціям керувати своїми даними. 

Кінцева мета тканини даних - максимізація цінності ваших даних і прискорення цифрової трансформації, з чіткою орієнтацією на покращення клієнтського досвіду.

• Сітка кібербезпеки (Cybersecurity Mesh) - ключовий компонент філософії мережі з нульовою довірою, згідно з якою будь-якому пристрою за замовчуванням не довіряють доступ до більш широкої мережі. Безпека, орієнтована на периметр, як сьогодні у більшості великих підприємств та структур, часто виходить з ладу, тому що до 34% витоків і порушень даних відбуваються всередині самої мережі.

• Обчислення, що підвищують конфіденційність приватних даних (privacy-enhancing computation) - набір різноманітних технологій у вигляді методів обчислення, який допомагає досягти найвищого захисту приватних даних в момент їх обробки, зберігаючи конфіденційність або конфіденційність в Інтернеті загальними заходами безпеки інтернеті без застосування традиційних анті шкідливих програм. 

За даними Gartner, до 2025 року 50% великих організацій будуть впроваджувати обчислення, що підвищують конфіденційність, для обробки даних в ненадійних середовищах і багатопартійних (багато учасників одночасно) випадках використання аналітики даних.

• Платформи, народжені в хмарі без кодування (Cloud-native platform) - це тип хмарної платформи, яка відноситься до середовища, що використовує модель хмарних обчислень для розробки та запуску програмних додатків. Хмарні служби платформи диктують, як програми будуються та розгортаються. Важливо розуміти, що кодування мовою програмування відходить до історії і новітні програми знаходяться в публічній хмарі, а не живуть у локальній обстановці на окремих серверах.

• Гіперавтоматизація (hyperautomation) - це концепція автоматизації всього в організації, що може бути автоматизованим. Організації, які приймають гіперавтоматизацію, прагнуть оптимізувати процеси у своєму бізнесі за допомогою штучного інтелекту (AI), роботизованої автоматизації процесів (RPA) та інших технологій для роботи без втручання людини.

• Інтелект прийняття рішень (Decision Intelligence) означає комерційне прийняття рішень в режимі онлайн на основі різноманітної потокової інформації. Розробка інтелекту прийняття рішень - це інженерна дисципліна, яка доповнює науку про дані теорією з соціальних наук, теорії прийняття рішень та управлінської науки.

Його застосування забезпечує основу для кращих практик в організаційному прийнятті рішень і процесів застосування машинного навчання в масштабі. Інтелект прийняття рішень робить трансформаційну силу штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання доступними для всіх. Саме цей тренд цифровізації прибирає досвідчений середній менеджмент, який діє інтуїтивно на основі свого досвіду, на автоматизовані рішення крізь процес без зупинки.

• Композитні додатки (Composable Enterprise) - за аналогією композитних матеріалів (отриманий в результаті змішення елементів в новий матеріал, який буде мати властивості, які не має жоден компонент окремо) - це програма та програмна модель наступного покоління, яка порушує спосіб розробки, підтримки та управління програмами в цілому. Це не радикальна думка, а логічна імпровізація для сервісної архітектури, яка вводить тип безкодової розробки.

• Цифрові двійники (Digital Twins). Простими словами, що таке технологія цифрових двійників, яка вже не новий напрямок, але почала активно застосовуватись у збереженні патентних винаходів - це цифрова репліка або представлення фізичного об'єкта (наприклад, авіаційного двигуна, людини, транспортного засобу) або нематеріальної системи (наприклад, маркетингова воронка, процес виконання), яка може бути розглянута, змінена і протестована, не взаємодіючи з таким об’єктом в реальному світі і уникаючи можливих негативних наслідків.

• Системи загального досвіду (Total Experience) - це злиття в одному процесі досвідів клієнту, користувача та співробітників. Ця тенденція має на меті допомогти впровадити необхідні рішення в компанію під час пандемії. Через пандемію і віддалену роботу багатьом бізнес-компаніям потрібні були внутрішні системи, які допомагають правильно організувати робочий процес і при цьому не втрачати зв’зок з ринком.

• Автономні системи управління/автономні підприємства - автономні системи використовують безперервне навчання та динамічну адаптацію штучного інтелекту, щоб забезпечити чудову автоматизацію завдань та бізнес-процесів у складних та динамічних середовищах. Топ-менеджмент та лідери повинні використовувати ці можливості, щоб сфокусуватись на головному - забезпечити сталий розвиток завдяки керуванню такими проблемами, як невизначеність.

Зросте обсяг інвестицій, які залучають українські стартапи. Цей показник збільшувався сім років поспіль. Поки що немає жодних об'єктивних причин, чому ситуація зміниться 2022-го. 

Прогнозую появу ще одного українського єдинорога. Найімовірнішим кандидатом виглядає Reface. 

На тлі анонсу Марка Цукерберга варто чекати зростання кількості проєктів, пов'язаних із метавсесвітами. Ймовірно, і в Україні з'являться стартапи, які намагатимуться зайти до цієї галузі на хайпі.

Серед інвесторів і далі будуть популярними електронна комерція, мобільність, охорона здоров'я, онлайн-івенти та навчання. 

Звісно, не варто забувати і про правовий режим Дія City, який почне діяти 2022-го. Теоретично він має покращити IT-клімат в Україні. 

На практиці й далі триватиме дискусія навколо правового режиму, а стартапи не будуть масово переходити на нього.

Про тренди фуд-індустрії можна писати безкінечно. Адже, завдяки технологіям та здебільшого COVID-19, наше відношення до їжі змінилося. Спробую звести палітру новітніх тенденцій до трьох мега-трендів. Сподіваюсь, що колеги з інших індустрій знайдуть їх корисними та зможуть застосувати їх глибинні інсайти до своїх бізнесів та організацій. 

Наше життя, як ми знаємо, не тільки VUCA (нестабільне, невизначене, складне та неоднозначне). Тепер воно ще й BANI (крихке, тривожне, нелінійне, незрозуміле). Результатом є те, що ми хочемо бути максимально готовими до викликів, які готує для нас життя. Цінності набуває кожна дрібниця, кожна мить та кожна подія. Отже: 

Мега-тренд 1: Функціональна їжа — інноваційні рецептури продуктів харчування та напоїв, які пропонують рішення для фізичного, психічного та емоційного благополуччя. Це новий рівень здорового харчування. Споживачі будуть шукати більш функціональну їжу та напої, що допомагають людям зосередитися, розслабитися, надати будь-який потрібний результат. Отже, ніяких моно-функціональних “молока” та “супу”. А ось борщ для концентрації, або дерун для зняття стресу на рівні мікроелементів — будь ласка.

Мега-тренд 2: Менше часу та сил — на пошук, покупку, приготування їжі та прибирання наслідків всіх цих процесів. Багато моїх знайомих знаходили позитив у перших локдаунах. Можна було побалувати себе домашніми стравами та сімейними застіллями. Радість швидко закінчилась, на зміну прийшло роздратування і бажання, щоб весь цей жах з постійним процесом куховарення закінчився. Споживачі будуть шукати варіанти швидкого готового харчування ресторанного рівня, а також доступні преміальні рішення для особливих «домашніх» випадків. Один з уроків COVID-19 — загальне очікування гігієни та безпеки, особливо в рітейлі та хорека. А це ціла екосистема продуктів і сервісів, на які варто звернути увагу.

Мега-тренд 3: Їжа як новий досвід — знов таки, через COVID-19 та обмеження, пов’язані з ним, радість спілкування та отримання нового позитивного досвіду стали надзвичайно цінними. Люди сприймають (та вимагають) від їжі незвичних рецептур та сприймають обід з друзями як визначну подію. Їжа та напої стали безпечною формою ескейпізму під час пандемії. Певен, що бренди продуктів харчування, напоїв та ресторанів запустять більше інтерактивних продуктів і рецептів, які заохочують сприйняття їжі та напоїв як соціальних каталізаторів, джерела натхнення та позитивних емоцій.

Що мають робити компанії, щоб не пропустити зміни? 

По-перше, сприймати тренди та дослідження потреб клієнтів як джерело стратегічних векторів.

По-друге, налаштувати в командах інновацій, маркетингу та продажів практику експериментів та швидких тестів продуктів і сервісів ринком. 

По-третє, відкритися новітнім технологіям, адже вони зазвичай є інструментом створення додаткової цінності для клієнтів, а отже і для бізнесу!

Purpose & Profit 
У питаннях управлінських практик порядок денний засновників та керівників бізнесу стає щодня складнішим через більш вимогливих інвесторів та споживачів та конкуренцію за таланти.

Результати глобального дослідження CEOs Deloitte перегукуються з цьогорічною хвилею «Життєстійких» в Україні – переважна більшість компаній проходять через масштабні цифрові трансформації, понад 70% інвестують у нові способи взаємодії з працівниками, майже половина компаній переймаються питаннями суспільства і планети на не меншому рівні, ніж переживають за прибуток. 

У 2022 очікую ще більшого усвідомлення всіма необхідності досягнення рівноваги у питаннях purpose (великої мети) & profit (прибутковості).  

Принциповість
Щодо великої мети, компаніям не вдасться стояти осторонь навіть серйозних політичних, не лише соціальних питань, де треба приймати ту чи іншу сторону. Споживачі очікують від бізнесу принципової позиції. 

Глобальне опитування Accenture, у якому взяли участь майже 30 000 споживачів, показало, що 62% хочуть, щоб компанії мали позицію щодо актуальних питань у соціальній та політичній сферах. За даними Havas, приблизно 75% споживачів очікують, що бренди позитивно впливатимуть на індивідуальну та колективну якість життя.

Життєстійкість
Життєстійкі компанії вдвічі частіше переживають своїх конкурентів у довгостроковій перспективі, а готові до майбутнього організації, за даними Accenture, демонструють приріст корпоративної рентабельності у 2,8 рази вищий порівняно з організаціями, які є просто стабільними. 

Тому не дивно, що сім із 10 компаній у світі, за даними PwC, планують інвестувати в зміцнення життєстійкості. В Україні 79% керівників планують інвестувати в посилення життєстійкості організації. 

Життєстійкість, на противагу орієнтації лише на прибуток, керівники здебільшого визначають як здатність не лише швидко відновлюватись від будь-яких кризових ситуацій та обставин, але і можливість скористатись кризою для нового розвитку і як конкурентну перевагу. 

Серед інших запорук життєстійкості — лідерство, репутація, довгострокове планування, фінансова стабільність, лояльні клієнти та міцні стосунки з партнерами.



Репутація
- найсильніший захист у часи криз, і за даними Weber Shandwick, 63% капіталізації будь-якої організації становить її репутація. 

В Україні інститут репутації ще недостатньо розвинений. І досі багатими можуть бути ті, чия репутація не витримує жодної критики. Однак усе більше керівників компаній «нової економіки» України усвідомлюють, що репутація є активом. Наприклад, респонденти «Життєстійких» вже другий рік поспіль декларують системний підхід до плекання репутації через поліпшення клієнтського досвіду, розвиток потенціалу людей, плекання корпоративної культури, турботу про психічне здоров’я працівників і суспільство.

Довіра на основі усвідомленого плекання стосунків та змістовності
Після року віддаленої роботи або гібридного формату усі погоджуються, що віддалена робота має як плюси, так і мінуси, з якими треба працювати. Дослідження Microsoft демонструє, що за останні півтора року майже 40% працівників по всьому світу відчувають себе виснаженими. 46% готові до радикальних кроків, включаючи такі, як зміна географії праці і проживання, щоби змінити своє життя на краще. 

Найбільше постраждали представники покоління Z, які виходили на ринок праці без соціального капіталу і навичок управління стресом, якими володіють старші, і формат гібридної співпраці їм дається найважче. 

Процвітати будуть ті організації, котрі усвідомлено будуватимуть стосунки з різними віковими категоріями власних працівників, адресуючи їх різні потреби в інформуванні та взаємодії, а також плекатимуть змістовність праці. 

Велике дослідження United Minds цього року вкотре підтверджує, що ніщо так не мотивує людей, як усвідомлення власної ролі у досягненні великої мети організації. Нова реальність потребує нових практик для адаптації новеньких, залучення працівників і плекання почуття приналежності, а ще нових правил для взаємодії та нової гігієни комунікації для психічного здоров’я, які народжуються вже зараз і ще будуть становитись у наступному році – певна тривалість зустрічей, табу в онлайн-комунікаціях після певного часу, час для тихої праці. 

Щодо довіри зі споживачами, організації, які трансформуються навколо досвіду клієнтів, нарощують прибутковість у шість разів швидше, ніж їхні конкуренти. Дослідження Deloitte & Touche свідчить про те, що бізнеси, які фокусуються на споживачах, заробляють на 60% більше. Під час пандемії очікування та поведінка споживачів і в Україні суттєво змінилися й компанії намагаються підлаштуватися. 76% лідерів компаній сказали, що за час пандемії вони покращили клієнтський досвід і ще більше планують це зробити у наступному році.

На рівні суспільства, без усвідомленого плекання довіри, неможливо ні адресувати виклики кризи як то вакцинація, ні мобілізувати людей на досягнення будь-яких цілей розвитку. 

Відтак без усвідомлення критичної важливості довіри для подальшого розвитку українського суспільства, складно буде очікувати серйозного його прогресу. Важливо пам’ятати, що у демократичному суспільстві, що не базується на страху і примусу, довіра і рівність є дуже пов’язаними. Без вищої рівності у суспільстві, економічної і перед законом, високий рівень довіри є недосяжною категорією.

• Корпоративна звітність зі сталого розвитку, як і due diligence з прав людини в мережах постачань, стають обов'язковими для великих та публічних компаній. 

У 2022 році очікуються нові Директиви Європейської комісії, які вплинуть і на компанії в Україні. З одного боку, посиляться вимоги до Звіту про управління, який наразі готують українські великі компанії та фінансові інституції, а з іншого - постачальники, які працюють з компаніями Євросоюзу, мають прийняти політики з прав людини.

• Корпоративні бізнес-стратегії включатимуть і фокус на захист довкілля, і кліматичну нейтральність. 

Драйверами для цього стануть: Зелений курс Євросоюзу, останні зобов’язання урядів на COP-26  і запит від молодих співробітників та клієнтів в Україні. 

Дослідження Deloitte довело, що 66% міленіалів і 72% з покоління Z не хотіли б, щоб бізнес зменшував обсяг допомоги в боротьбі зі зміною клімату. Особливо лідерами в цьому можуть стати агрокомпанії, IT-сфера та промисловість, що забруднює навколишнє середовище (на продукти якої планується вводити податки).

• Тема безбар’єрності буде включена в порядок денний компаній, оскільки збільшаться запити від молодих співробітників/клієнтів, інвесторів і партнерів щодо гендерної рівності та інклюзивності. 

Ренкінг “Компанія, дружня до родини”, проведений вперше у 2021 році, збільшить кількість родинно орієнтованих підприємств. А тема безбар’єрності, піднята на рівень першої леді Олени Зеленської, збільшить кількість компаній, які запровадять нові практики в цій темі. Це покращить не тільки добробут стейкхолдерів, а й репутацію українських компаній.

• Фокус на сталому розвитку через ESG стратегії збільшить можливості для фінансування. 

ESG (екологічний, соціальний та управлінський) фактори - це те, як компанія управляє своїм сталим розвитком. Інвестиції в ESG фонди у 2020 році сягнули $1 трлн, це у 20 разів більше, ніж у 2019-му. 

А ESG фонди інвестують в компанії з ESG стратегіями - в Україні можемо нарахувати вже до п’яти таких компаній. І такі стратегії в українських компаніях будуть лише ножитися. Допоможе в цьому і розроблений в Україні ESG Transparency Index. 

• Цілі сталого розвитку (ЦСР) ООН  закріпляться в діяльності компаній. 

Попри поки невтішну статистику (в Україні тільки 17,8% компаній у 2020-му інтегрували Цілі сталого розвитку у свої стратегії), кількість компаній з фокусом на ЦСР у своїй діяльності збільшиться. 

В Україні ЦСР є невід'ємною частиною розробки всіх стратегічних документів держави, що однозначно впливатиме і на бізнес. Тому наступного року ми все більше будемо чути від українських компаній про обрані ЦСР.

Пандемія стала каталізатором змін на ринку праці та переходу компаній на віддалену чи гібридну форму роботи не лише у періоди локдаунів, а й після зняття обмежень. 

На сьогодні, за даними різних досліджень, розмір ринку віддалено працюючих співробітників у світі складає від 100 до 600 млн людей, і їх кількість тільки збільшується. 

Вибуховий перехід на віддалену роботу, призвів до того, що багато трендів на ринку праці тільки почали формуватися, але деякі з них стають очевидними вже зараз:

• можливість віддаленої роботи зняла географічні обмеження під час пошуку талантів для компаній. Ринок пошуку не обмежується однією країною, бар'єри релокації зникли. Надалі це призведе до зміни ландшафту найму співробітників та змінить конкуренцію на ринку праці.

• віддалена робота відкриває для співробітників можливість роботи з будь-якого куточку земної кулі, що вже призводить до релокацій, особливо в США. Це в свою чергу змінює ринки житлової та комерційної нерухомості, а згодом, і, ймовірно, міські простори. Ряд країн вже включилися у боротьбу за віддалено працюючих співробітників з інших країн, пропонуючи їм умови для проживання та роботи, зокрема Португалія та Мальта.

• моніторинг продуктивності під час організації роботи віддалено працюючих команд - основний виклик, який відзначають топ-менеджери США. І хоча останні дослідження показали, що в більшості випадків продуктивність команд, що працюють віддалено не тільки не впала, а й зросла, немає сумнівів, що тренд на створення різних інструментів, що підвищують та моніторять продуктивність команд посилюватиметься.

• кібербезпека. Тренд на віддалену роботу ставить нові виклики у її забезпечення. Завдання, пов'язані із забезпеченням безпеки обміну даних, керівники компаній вказують як одне з головних при переході на віддалену роботу. Роль команд, що забезпечують кібербезпеку в компанії, значно зросла і буде посилюватися.

• ризик падіння залученості співробітників - ще один виклик, з яким стикаються компанії при переході на віддалену роботу. Тому ще одним трендом стане створення та застосування інструментів, які дозволять забезпечити залучення членів команди в життя компанії при віддаленій роботі.

Основне, що дали два роки пандемії, – це усвідомлення того, що віддалена робота з нами - назавжди. Опитування керівників компаній США показують, що більшість із них не планують повертатися до традиційної офісної роботи.

Якщо одне поважне видання наприкінці 2020 року опублікувало статтю "2020 - рік, коли дипломатія померла", то сьогодні ми можемо сміливо стверджувати, що у 2022 році країни поступово повертатимуться до класичної дипломатії. Зустрічі віч-на-віч та переговори у вузькому колі, багатосторонні саміти та конференції дадуть змогу світовим лідерам як страшний сон забути про Zoom-конференції та робити свою роботу - відновлювати довіру, шукати точки дотику, налагоджувати діалог. Хоча країни, як і в часи локдауну, продовжуватимуть виходити з національних інтересів, буде менше імпульсивних, односторонніх і часто помилкових рішень з боку великих гравців, а союзники і сусіди вирішуватимуть проблеми у діалозі. 

В топі міжнародних пріоритетів будуть кліматичні зміни, енергетична безпека, протидія втручанню у вибори та кібербезпека. Уряди так і не зможуть знайти ефективних механізмів протидії дезінформації та змушені будуть вкладати значні зусилля у розвінчування міфів і теорій змов. 

В цілому можна розраховувати на відновлення єдності серед союзників по НАТО, у тому числі, через зростання активності США. Визначальний вплив на це, як і на формування європейського порядку денного, матимуть зміни у європейському тандемі лідерів. У Німеччині завершилась ера Ангели Меркель, формується нова коаліція та з'являється новий федеральний канцлер, а у Франції відбудуться президентські і парламентські вибори. 

Для України це важливо як з огляду на наші європейські та євроатлантичні прагнення, так і на визначальний вплив Берліна і Парижа на цементування європейської коаліції на підтримку України у протидії російській агресії, так і їхню роль як наших партнерів по Нормандському формату. Важливим для України буде спостерігати за тональністю виборчої кампанії та результатами виборів у сусідній Угорщині. На жаль, маємо виходити з того, що окремі політики в європейських столицях все ще діятимуть, як ті миші в анекдоті про кактус, продовжуючи ігнорувати безпекові, енергетичні та політичні загрози з боку Кремля та марно намагаючись через умиротворення повернути Росію на шлях демократії і дотримання міжнародного права.

COVID-19 кардинальним чином вплинув на розвиток ОГС. Якщо 2020-2021 роки були часом максимально швидкої адаптації ОГС до поширення хвороби та, відповідно, надання допомоги суспільству там, де держава не встигла, то зараз стартує етап глибокого усвідомлення ОГС та формування ними не лише ставлення, а й програми дій щодо загострених СОVID-19 проблем. 

Серед питань, що потребують наявності концептуального бачення з боку civil society, - зростання соціальної нерівності (навіть в розвинутих економіках), елітаристська сутність переважної більшості соціальних систем, ефективність та обсяги державного регулювання, поєднання ліберальних свобод із загрозами, що постають перед людством, майбутнє демократії та протидія метанаративу про більшу ефективність в часи криз  авторитаризму, трансформація геополітичних союзів тощо. 

Окремий тренд - протидія кліматичним змінам та стратегія енергоефективності. Всі перераховані питання є актуальними і для українських ОГС. Було б бажано, щоб українське громадянське суспільство усвідомлювало це, рефлексувало на дані теми та наближало внутрішній україноцентричний порядок денний до світової agenda.

Українські акценти.

Однією з головних проблем України є незавершеність процесу формування національної ідентичності. Відсутність підтриманої чи, скажемо так, погодженої більшістю громадян відповіді на питання, що означає бути українцем, яка наша мета, яку державу ми хочемо через це будувати, створює підстави для: 

- слабкості держави та перманентної кризи легітимності (довіри, підтримки) влади. Криза ідентичності в державі  детермінує кризу легітимності її влади; 

- "захоплення держави" тими акторами (наприклад, олігархами), для успішної діяльності яких не потрібна довіра суспільства, демократичні процедури та сильні державні інститути. Вони і без суспільства знають, яка держава їм потрібна. 

Розуміння всіх ризиків консервації "кризи ідентичності" в слабкій державі стимулює (чи має стимулювати) українське civil society до дієвої консолідації навколо формулювання інклюзивної  відповіді на питання самоідентифікації українців, активної її фасилітації у діалозі із суспільством та владою. 

З початком пандемії у 2020 році, люди почали гуглити молитви на 50% частіше, ніж раніше. Соціологи давно зафіксували, що релігійність зростає в часи криз та негараздів. Піпа Норріс та Рональд Інґлегарт назвали це «екзистенційними викликами». Люди звертаються до релігії, коли в них немає впевненості в завтрашньому дні. Релігія пояснює причини трагедій та катастроф, а також дає довгий горизонт планування і робить світ більш передбачуваним (для тих, хто вірить). 

З часом цю гіпотезу підтвердили багато дослідників. Коли розпочалась пандемія, дослідники релігії мали спірні очікування. З одного боку, пандемія була саме тим контекстом, коли релігійність мала б розквітнути. З іншого, церкви отримали стигму «супер поширювачів» вірусу в багатьох країнах. 

В деяких випадках люди не хотіли (чи боялись) відвідувати церкви через ризик захворіти. В інших випадках держави намагались тимчасово обмежити релігійні зібрання. В окремих випадках релігійні лідери самі добровільно припиняли служби та закликали людей до карантину. 

Ну а в Україні (та інших православних країнах) багато людей намагалось розібратись, чи можна вживати причастя з однієї ложки і чи варто проводити хрестові ходи на Великдень. 
Що чекає на релігію в 2022 році? Коротка відповідь – ніхто не знає. 

З одного боку люди тримаються за релігію під час кризи, з іншого, традиційні релігійні обряди вже відштовхнули чималу кількість вірян. 

Тим не менш, вже можна впевнено говорити про три великі тренди в житті всіх релігійних груп. 
По-перше, зростає роль інтернету. Згідно опитування КШЕ серед міських жителів України, проведеного разом з Gradus у квітні 2021 року, українці дивились онлайн літургію (23%), відвідували сайти церков (12%), слідкували за соціальними мережами священиків (11%), пересилали пожертву онлайн (8%), замовляли онлайн молитву чи релігійні товари (7%), спілкувалися зі священниками онлайн (4%). 

Скоріше за все, у 2022-му ці цифри будуть зростати. 

По-друге, позиція церковних лідерів все сильніше впливатиме на публічне здоров’я громадян та їх ставлення до держави та науки. Поки Папа Римський закликає робити вакцинацію, православні лідери займають обережну позицію. І в Грузії, і в Україні церква не заперечує вакцинацію, але і не спонукає. У Молдові, наприклад, православні лідери виступили проти вакцинації.  Поляризація церков може призвести до поляризації прихожан. Ми вже бачимо це по даним, які показали, що віряни УПЦ(МП) частіше вірили - вірус можна вилікувати молитвою, ніж віряни ПЦУ. 

По-третє, якщо говорити про Україну, то релігійність скоріш за все буде все тісніше переплітатись з іншими світоглядними позиціями громадян. Наприклад, ми вже бачили, що так званий “християнський націоналізм” негативно впливає на бажання українців вакцинуватись. 
Якщо раніше українці осуджували один одного за смаки в музиці чи політиці і радили «правильних» письменників, співаків, журналістів та інших  лідерів думок, то тепер все частіше можна почути думки, що є «правильніші» церкви. Така поляризація є світовим трендом і, скоріш за все, вона активізується і в Україні. 

Моє бачення соціальних та споживчих трендів серед мешканців України у 2022 році.

1. Короткий горизонт планування. Затяжна коронакриза і неочевидність її закінчення призводить до того, що горизонт планування більшості жителів України скоротився до кількох місяців. До початку пандемії більшість наших співвітчизників переглядали своє життя у перспективі одного року.
2. Валютні заощадження залишаться найпоширенішим способом зберігання вільних фінансових ресурсів.
3. Рівень суб'єктивного стресу 2021 року продовжує наростати, ця тенденція збережеться й наступного року. Низька стабільність, висока невизначеність, побутові складнощі у періоди локдаунів призводять до зростання страхів та невпевненості у своєму майбутньому.
4. Режим економії, що розпочався у 2020-му, зберігається вираженим трендом у 2021-му та залишиться з нами у 2022 році. Кількість імпульсних покупок скоротилася, сім'ї намагаються витрачати бюджети раціонально.
5. Віра в краще не залишає українців. Надія на поліпшення життя насамперед пов'язана з покращенням фінансового стану. Саме економічна стабільність та зростання добробуту для більшості жителів країни є маркерами спокою та задоволення.
6. Непорушність свободи, як цінності, проявляється у багатьох опитуваннях – від свободи слова, до свободи пересування. Порушення свободи переживається гостро, як соціальна чи політична несправедливість. Останніми роками цей тренд зберігається, незалежно від риторики влади чи обстановки в країні.

Пошук відчуття безпеки та захищеності – це однозначно тренд 2022 року.
Рік пандемії відобразився на всіх сферах життя, але найболючішим, на мою особисту думку, є підвищення рівня домашнього насильства.

Тільки офіційно за 2020 рік суб’єктами взаємодії зафіксовано 211 362 звернення з приводу домашнього насильства, що на 61,9 % більше, ніж за аналогічний період 2019 року (130 514 звернень), з них:

• від жінок – 180 921 звернення, що становить 85,6 % від загальної кількості постраждалих;
• від чоловіків – 27 676 звернень, що становить 13,1% від загальної кількості постраждалих;
• від дітей – 2 765 звернень, що становить 1,3 % від загальної кількості постраждалих. 

На думку експертів цю цифру треба помножити на 10.
Дітей, що є свідками насильства, ніхто не рахує.

Пошук відчуття безпеки та захищеності – це однозначно тренд 2022 року.

Тема гендерної рівності і зв'язок із домашнім насильством буде в багатьох інформаційних кампаніях. Питання ратифікації Стамбульської конвенції знову підніматиметься на порядку денному. 

Варіанти пошуку виходу з ситуації “безвихідь” будуть потрібні жінкам як повітря, а враховуючи той факт, що в результаті запровадження квот до місцевих рад пройшло більше жінок, аніж раніше, увага до цього питання збільшуватиметься. Буде з’являтись більше об’єднань жінок, які відстоюють рівні із чоловіками права, буде більше просвітницьких кампаній, а також менторських програм. Також буде популяризація питання необхідності залучення більше жінок у владу.

При цьому, однозначним можна відзначити і негативний тренд – світ та Україна зайняті боротьбою із COVID-19, і решта викликів сприймається не на часі, а значить, наслідки збільшення кількості домашнього насильства, які накриють Україну, будуть як цунамі.

Увагу до ментального та фізичного здоров’я, домашнього насильства та безпеки в суспільстві – це невідворотні виклики, з якими стикатиметься Україна і світ. 

І тренд, на який потрібно вже зараз орієнтуватись.

Життя в умовах глобальної пандемії викристалізувало нові виклики для міст та вимоги до їх розвитку.

• Пандемія пришвидшила переосмислення міського планування. Чимало очільників міст зосередились на адаптації до умов соціального дистанціювання, збільшуючи зелені насадження, парки та сквери для своїх мешканців, та подальшої роботи над концепцією «міста 15 хвилин». Задекларована тенденція до пішоходизації міст найімовірніше триватиме і далі.   

• Міська мобільність на порядку денному більшості міст, адже пандемія продемонструвала слаборозвиненість громадського транспорту у багатьох містах, а в Україні особливо. Розвиток велоінфраструктури та якісного громадського стали нагальними для центрів міського життя.

• Ба більше, транспорт – це не лише фактор мобільності, але й екології у містах. Карантинні обмеження показали зниження шкідливих викидів у повітря на 40-45% у деяких містах, і їх очільники почали думати, як утримати такий показник і надалі. За даними Світової організації здоров’я, лише у 2019 році 4,2 млн смертей у світі прямо пов’язані із забрудненням повітря. Це «невидимий» ризик, про який ще дуже мало говорять в Україні, але багато в розвинутих країнах.

До речі, певні вимоги до міст та країн матиме Кліматична конференція ООН – COP26, що відбулась у Глазго на початку листопада 2021 року. Міста мають великий потенціал для боротьби з кліматичними змінами. Саме міста виробляють три чверті викидів парникових газів у світовому масштабі. Так що поліпшення якості повітря в містах має бути одним з найвищих пріоритетів міської влади.

Водночас, усі ці «термінові» трансформації потребують великих фінансових ресурсів. Організації, як ЄБРР та Світовий банк дали доступ до багатьох кредитних програм, водночас містам необхідно стимулювати і економічне зростання, аби справитися з усіма викликами. 

Мабуть, саме подорожі — сфера, яка найбільше відчула коронакризу. І якщо її закінчення для багатьох галузей може означати просто поступове повернення до звичної ситуації, то з мандрами все не так. 

Згадайте, раніше всі інновації були спрямовані на те, щоб спростити та прискорити людині шлях від дому до точки призначення,і не важливо, це був аеропорт і літак, вокзал і поїзд чи термінал і круїзний лайнер. 

У багатьох країнах вже працювали системи розпізнавання обличчя, і по аеропорту ти пробігав, навіть ні з ким не контактуючи. 

Тепер контакт теж небажаний, але при цьому пасажири мають бути під жорстким контролем, щоб обмежити поширення хвороби. Іронічно, але свобода мандрувати означатиме постійні перевірки та несвободу.

Ну а ще один важливий тренд — усвідомленість. Проблеми з кліматом відомі вже всім і, ймовірно, незабаром подорожувати неекологічно буде просто не прийнято. 

Ніяких "а давай на день до Парижа" — поїздки зміщуватимуться у бік довших подорожей, бажано ще й поєднаних із навчанням, подієвим туризмом чи якимось іншим додатковим навантаженням. 

Загалом подорожі 2022-го, у порівнянні зі старими добрими часами, мабуть, будуть незвичними.
Але вони хоч би будуть — і це дуже приємний тренд.

Освіта – ключ до досягнення довгострокового успіху не тільки компанії (якщо ми говоримо про бізнес- та корпоративне навчання), а й країни в цілому (якщо ми говоримо про середню, середню спеціальну та вищу освіту). Недарма значна кількість розвинених країн зараз розглядають можливість безкоштовної освіти для своїх мешканців, а також для країн – перспективних джерел своїх майбутніх трудових ресурсів.

Ми у сфері освіти часто стикаємося з небажанням вчитися, в основі якого у учнів лежить не чітке розуміння того, як навчання приведе їх до успіху в житті, втома від постійного навчання через необхідність постійно змінюватись і конкурувати протягом усієї своєї кар'єри. 

Викладачі та методисти реагують на це, використовуючи наступні чотири тренди у сфері навчання:

Онлайн та гібридні методи навчання як підготовка до гібридної роботи
Нам може не подобатись онлайн-життя. Поки що поточна реальність каже, що якась частина нашого життя тепер буде надовго онлайн, у тому числі й навчання. Учні все більше обиратимуть навчання, яке має гнучкий формат: або в аудиторії, або дистанційно, причому можливість переглянути запис заняття є вже не опцією, а очікується за замовчуванням. 

З плюсів - навчаючись онлайн, будеш більш готовий/а до роботи в майбутньому, яка зараз теж перешла в онлайн.

Навчання протягом усього життя
Тренд не новий і продовжує розвиватися. Сьогодні зміною кар'єри вже нікого не здивувати, проте є й інші варіанти: слєш-кар'єра, подвійна кар'єра, мультипотенціали та інші можливості перестати заганяти себе в рамки роботи, яку не любиш. 

Одне залишається необхідним – для кожного нового повороту у житті треба підвищувати свою компетенцію за допомогою навчання.

Ігрові моделі, симуляції та проектний метод навчання
Наростаюча складність знань і розпилення уваги роблять старі, класичні підходи у навчанні практично нереальними у сучасному світі. Лекція-семінар-іспит? Забудьте. 

Перше запитання, на яке учень хоче знати відповідь: «як мені це знадобиться у житті?». 

Друге: «а можна це вивчити якось цікавіше, ніж просто слухати викладача?». У хід йдуть методи гейміфікації, створення низькоризикових навчальних інтерактивних симуляцій, а також навчальні проекти, що інтегрують знання протягом групової роботи над конкретним виміряним результатом.

Культурна різноманітність у навчанні
Нам доводиться знайомитися з іншими культурами не лише під час туристичної поїздки. У вашому класі, аудиторії або на сусідньому робочому місці може з'явитися людина іншої національності, етносу та кольору шкіри. І мовна проблема – найлегша з тих, що виникають. 

Як оцінювати роботу студента, який погано говорить мовою навчання? За рівнем знань? Мови? Середньозважений бал? А якщо ваші приклади є культурно неприйнятними для учня? Чия точка зору буде правильною? Всі ці питання стають все більш актуальними для вчителів у глобалізованому та непростому світі.

І викладачі, і учні продовжують спільний похід за знаннями. Викладачі змирилися з тим, що вони безнадійно програли пошуковим системам у монополії на доступ до інформації, а стендапу та мемчикам – в утриманні уваги. Однак вимоги до постійного навчання та якості роботи людини в майбутньому роблять навчання одним із найнеобхідніших процесів на найближчі десятиліття.

Найбільший виклик XXI століття щодо продуктивності — це оволодіння вмінням впевнено обирати, на що спрямовувати власні ресурси (інтелектуальні, фізичні та фінансові), щоб досягати бажаних результатів з меншими зусиллями замість того, щоб будь-якою ціною доводити всі справи до завершення. 

Ми вже маємо більше справ, ніж зможемо виконати за все життя. Більше того, подальший розвиток технологій сприятиме появі все нових і нових справ, що посилюватиме пастку зайнятості та відчуття тривоги і стресу. А невпинне зростання та урізноманітнення інформаційного потоку і варіантів вибору провокуватиме втрату орієнтирів, посилення відчуття інформаційного тиску і швидке вигоряння. Тому рекомендую звернути увагу на такі ключові тренди підвищення ефективності та продуктивності:

• Спиратися на способи мислення і тільки потім на технології. Важливість інтелектуальної праці, ефективних звичок мислення і поведінки, здатності створювати нове, візуалізувати ідеї та послідовно втілювати їх у життя дедалі зростатиме. Make it up, make it happen.    

• Слідкувати за розвитком когнітивної науки та найбільш оптимально використовувати власний мозок. Використовувати зовнішню пам’ять, найбільш доцільні принципи мислення та автоматизувати рутинні процеси задля економії ресурсів. Your mind is for having ideas, not for holding them. 

У 2022-му році особливо актуальним стане створення особистої бренд-стратегії для позиціонування себе в онлайні. 

Вона складається з наступних пунктів:

1. Хто я: як професіонал та як особистість.
2. В чому полягає моя експертність та сильні сторони.
3. Які мої цінності, мета та задачі.
4. Який образ себе я хочу скласти у читачів.
5. На які аудиторії я хочу працювати.
6. Які ролі я буду втілювати.
7. Який tone of voice я використовую.

Різні канали — різна комунікація. Створювати окремий контент для різних соціальних мереж, втілювати різноманітні сторони себе у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі.

Створювати свій експертний телеграм-канал. За телеграмом як текстовою соціальною мережею — велике майбутнє. Це сучасний аналог глючного фейсбуку та давно мертвого livejournal для мислячої, читаючою та рефлексуючої аудиторії. 

1. Уважніший підхід до свого здоров'я та загального стану – цей тренд у списках вже не перший рік, оскільки ЗОЖ давно став «модним». Але сьогодні цей підхід частково зумовлений страхом хвороби чи поганого самопочуття після перенесеного вірусу.

2. Негативний тренд – перехід на більш перероблену та вже готову їжу. XXI століття диктує швидкий спосіб життя, і воно продовжує прискорюватися, пропонуючи безліч варіантів недуже відволікатися протягом дня на їжу: все більш «швидкі» продукти, що викликають звикання та залежність.

3. Необхідність зменшувати споживання цукру - тренд не новий. Проте в умовах, що склалися, слід пам'ятати, що цукровий діабет збільшує ризик смерті від будь-якого вірусу та забезпечує складніший перебіг будь-якої хвороби.

У світі змінюється філософія економічного розвитку, яка тепер тісно пов’язана із екологічністю. Що вчора було звичним, сьогодні змінюється до невпізнанності. Це тому, що відбувається новий технологічний стрибок. Зміни, в тому числі, включають в себе відмову від багатьох звичних хімічних сполук й переходу до здорового харчування. 

Європейський Союз провадить політику більш пильного відношення до використання пестицидів, харчових добавок, добрив etc. Україна має не відставати від ЄС у цьому питанні. Ми не маємо бути свідками творення нової реальності – ми повинні стати її учасниками. Інакше Україна назавжди залишиться в немодернізованому ешелоні сировинних придатків. Я вже не говорю про збереження здоров’я населення та позицій наших експортерів на ринку ЄС. Для того щоб отримати ticket to the future ми маємо сьогодні давити на газ і проводити євроінтеграційні реформи.

Разом із колегами я зараз активно проводжу роботу по введенню європейських норм в секторі якості води, використання пестицидів, харчових добавок, наведення порядку з БАДами та іншими речовинами на ринку України. Цього року Україна зробила два дуже важливих кроки в питаннях створення нових стандартів здорового життя за європейськими нормами. 

1. Перший – це нові стандарти щодо вмісту у продуктах хімікату хлорпірифосу. 
2. Другий - обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах. Ці два рішення позитивно впливатимуть як на ситуацію із якістю води, так і на здоров’я українців загалом.

Очевидно, що цей тренд продовжиться і в 2022 році. На черзі встановлення нових стандартів якості води, формування переліку пестицидів та харчових добавок виключно за принципом відповідності європейським нормам, приведення інших нормативів до стандартів Євросоюзу.

Переконана, що Україна не має проводити в цій сфері політику «модернізації навздогін» із великим часовим лагом. Ми маємо більш активно реагувати на зміни європейського законодавства, впроваджуючи аналогічні норми в Україні.

Творити майбутнє сьогодні потрібно дуже оперативно. Це наш борг перед наступними поколіннями.

Затяжна глобальна пандемія вплинула на те, що все більше і більше людей відчувають стрес та тривогу. І це нормально в даних обставинах. Частина мозку, яка відповідає за виживання активізується, коли ми відчуваємо загрозу, і фокус уваги звужується. Доступ до областей мозку, що відповідають за творчість і аналіз, погіршується. А також знижується здатність до співчуття, уважного слухання та розуміння інших. 

Саме ці навички потрібні нам у кризові часи, щоб вміти зберігати спокій, підтримувати родину, співробітників та клієнтів, вислуховуючи їхні проблеми з усією уважністю.

Одним з найкращих науково доведених засобів для зниження стресу та тривоги є медитація усвідомленості (майндфулнес). В Україні «бум усвідомленості» прогнозується на 2022 рік. В той час, як світовий тренд на майндфулнес не зупиняється вже більше п’яти років, охопивши міжнародні корпорації, топові університети світу і навіть Парламент Великобританії.

Особливо актуальною медитація стала в період локдауну. За оцінками Sensor Tower з початком пандемії у квітні 2020 року, 10 найкращих англомовних програм з медитацій усвідомленості завантажили близько 10 млн користувачів, що на 24,2 % більше, ніж у січні 2020 року. 

Окрім медитації усвідомленості, до трендів 2022 року можна віднести методи для звільнення від «емоційного багажу» і пов’язаної з ним напруги в тілі, розумі та свідомості. А саме: дихальні практики, йогу, цигун, танці, біг та різні види спорту; прогулянки на природі; письмові техніки, такі як: ведення щоденника подяки та емоцій, виписування думок та почуттів, методи прощення себе та інших; робота з психотерапевтом. Одним реченням, тренди 2022 року можна описати як поєднання напрацювань західної психології зі східними стародавніми знаннями та практиками.

Для більш глибокого самопізнання та духовного розвитку все більше людей використовують ретрити: виїзні подорожі групою або наодинці на природу (ліс, гори, море) з метою відчути внутрішню тишу, зрозуміти свої бажання, цінності та цілі. Найновіші дослідження доводять, що навіть 3-денні ретрити знижують маркери стресу і запобігають запальним процесам, що позитивно впливає на ментальне та фізичне здоров'я.

Глобальні тенденції усвідомленості та уважності у 2022 році будуть проявлятись не лише в медитаціях, а і у багатьох інших сферах життя: від усвідомлення у використанні природних ресурсів та розподілу сміття до уважності під час їжі та в комунікаціях.

Маю надію, що усвідомленість та інструменти емоційної саморегуляції почнуть входити в навчальні предмети українських шкіл та дитячих садків. До сьогодні така тенденція спостерігається лише в приватних закладах України та дуже рідко в державних закладах. Але світовий тренд дає яскравий приклад для наслідування впровадження дихальних вправ та методів релаксації в дошкільних та шкільних освітніх закладах. Так, наприклад, у Великобританії 370 шкіл запровадили майндфулнес як шкільний предмет ще у 2019 році.

І, наостанок, важливим кроком в саморозвитку для українців окрім “дорослішання” стане перехід від «самокритика» до «бути собі найкращим другом». Перфекціонізм визнано одним з чинників стресу. А співчуття до себе і до інших дає людині відчуття спокою, щастя та благополуччя. 

Будучи собі добрими друзями, ми зможемо легше переживати важкі часи і швидше рухатися до нових звершень.

Всі ми конкуруємо нині не на видавничому, не на медійному, а на ринку уваги. Причому конкуренція в останні 10 років дуже загострилась. Ринок онлайн кіно вже 39 млрд і з такою динамікою незабаром наздожене видавничу індустрію.

Книжковий бізнес в останнє десятиліття трансформувався в результаті злиттів і поглинань.

У 2013 році об'єдналися Penguin і Random House. У 2016 році Hachette Book Group придбала Perseus Books, а цього року Workman Publishing. Цього року HarperCollins купила Houghton Mifflin Harcourt, за $349 млн. 

Представники адміністрації Джо Байдена подали позов, щоб не дозволити Penguin Random House, найбільшому видавцю в Сполучених Штатах, придбати свого конкурента Simon & Schuster. Ці два представники великої п'ятірки видавничої індустрії подали намір на об'єднання в боротьбі проти монополії Amazon, який диктує свої правила, які впливають на зменшення прибутку видавців і можливості останніх для інвестицій в нові проекти та ідеї.

Собівартість виготовлення книги піднялась на 10-30%, адже всі витратні матеріали зросли в ціні. Очікується збільшення вартості книжки для читача і ще більше перетікання останніх в електронну форму.

В Україні нарешті з’явилися сервіси для читання книжок, які захищають видавця від нелегального розповсюдження файлів е-книг. Це ознаки формування власного ринку.

2021 року театр повернувся до повноцінного життя. Якби не маски та QR-коди, ми б взагалі забули про вплив пандемії, настільки насиченим було театральне життя у всьому світі. 

У 2022 році нас чекатиме головний вектор «Добре забуте, все нове».
Ось основні тренди наступаючого року тигра:

- епоха пандемії сприяє росту попиту глядача до експериментів і одночасно збільшує цінність театрального мистецтва, яке завжди було елітарним, тому буде зростати кількість нішових постановок для закритих показів з обмеженою кількістю глядачів;

- у світі швидкого цифрового інтертейменту театрам доводиться зі швидкістю світла вигадувати нові способи дивувати та провокувати емоції. На цей запит якнайкраще відповідає реаліті-театр, або live-теат - постановки в реальному часі. Це мистецтво, яке вийшло із забріфованого вечірнього часу для показів, створюється одразу на очах у глядача і виставляє на перше місце не саму виставу, а творчий процес та контакт з публікою; 

- імерсивний театр. Глядачу пропонують переміщатися в масках між поверхами спеціальних локацій та занурюватися в калейдоскоп ситуацій, з описами яких не справляються навіть професійні критики. Театр такого напрямку стане популярним по всьому світу вже найближчим часом;

- еко-театр. Вистави, присвячені проблемам екології, за визначенням потребують використання засобів сучасного мистецтва, оскільки займаються проблемою, що стосується виживання людства та планети;

- у пошуках нових форм сучасного театру та для залучення молодого глядача, традиційні театри починають освоювати та будуть пропонувати доповнені враження від класичних вистав за допомогою доповненої реальності VR-досвідом.

Театр майбутнього відбувається тут і зараз, аби його не пропустити, публіка має бути відкрита новому досвіду, готова зірватися в будь-який момент та полетіти туди, де завтра відбуватиметься щось театрально-неповторне.

Великим issue в індустрії моди залишається тема екологічності одягу, відносин у компанії. Споживачі хочуть знати, що тканини, з яких пошита їхній одяг, не шкодять зовнішньому середовищу, а майстриням, які шили одяг, платять пристойно. 

Ще один потужний тренд - цифровий одяг, який виглядає цілком релевантно через засилля цифрового життя як паралельної реальності, у якій багато людей проводять багато часу. Представники покоління Z зізнаються, що вони б хотіли мати цифрову власність, а ще, що їм важливо, як виглядає їхня цифрова ідентичність.

Доля рітейлу буде тільки зростати. Великі універмаги відкривають відділи ресейлу, де продають вживаний одяг разом з новим. Бути не першим власником одягу стає престижно, адже це означає, що ти дбаєш про планету.

2021 показав, що культура - не просто розвага, а істотна частина життя людини, яка також тісно пов'язана з соціалізацією та ідентифікацією. Пандемія позбавила нас не тільки видовища, а й шерингу. Недостатньо просто отримати нове враження, важливо розповісти про це одне одному. До цього культура часто вважалась чимось відокремленим: індустрією розваг, приводом для розслаблення після роботи. Що, звісно, досить поверхнево.

У 2022 році ставлення до культури змінюватиметься ще більше. У всьому світі вона стоїть в авангарді змін, є голосом усвідомленого суспільства, часто говорить із глядачем про важливе за допомогою різних форм: сучасного мистецтва, театру, пластичних мистецтв. У цьому ключі культура стане ще важливішим інструментом у руках лідерів. За допомогою голосу талантів вони доносять свої ключові ідеї до суспільства та говорять з ним про актуальні проблеми: клімат, рівність, толерантність, глобалізацію.

Ще один тренд - це злиття і розмиття індустрій. Сьогодні рідко що існує саме по собі. У бібліотеці чи банку вам наливають чудову каву, на заправці продають квитки до театру, а у торговому центрі відбувається перформанс. Великі бренди все частіше звертаються до мистецтва, як способу розповісти про свою філантропічну діяльність чи соціальну відповідальність. 

Мати колекцію сучасного мистецтва, свій фонд із культурним центром та виставковою програмою - не просто гарний тон, це маст. Якщо ваше ім'я відоме у всьому світі, воно має бути відоме не тільки завдяки статтям про забруднення навколишнього середовища (що неминуче стає проблемою кожного великого бренду), але й користі. Культура стає інструментом для брендів балансувати між накопиченням та віддачею. Більше про цей феномен я пишу у своїй книзі «Мистецтво під ключ. Менеджмент та маркетинг культури».

Формою, що випливає звідси, часто стає brand experience - незабутній досвід глядача від якогось враження, яке влаштовує компанія. Це може бути театральна вистава, інтерактивний проект на соціальну тему, загалом шоу будь-якого роду. Глядачі не купують жодного продукту чи послуги бренду, але вони чітко асоціюють з брендом своє нове враження. Згодом у них може проявитись лояльність до бренду, навіть якщо мистецтво до цього вже не причетне.

Тренд, який триває з 2020 року – це діджиталізація. Вона змінила уявлення про те, як потрібно не тільки вести події, а й вести справи. Ще вчора ми уявляли, що треба летіти через океан, щоб поговорити з ключовими художниками чи кураторами, а сьогодні проводимо зустрічі, не встаючи зі стільця. Це, безумовно, не лише культурний тренд, але він суттєво вплинув на те, що почало відбуватися набагато більше колабораційних проектів, і в цілому індустрія в Україні почала розвиватися динамічніше. І найближчим часом ми зможемо насолодитись результатами праці креативного сектору.

У 2021 році на тлі розвитку блокчейну трендом стали цифрові активи, зокрема NFT (унікальний токен) – децентралізована система, яка дозволяє купувати та продавати цифрові та фізичні витвори мистецтва, не замислюючись про те, підробка це чи оригінальна річ. Умовно, якби Да Вінчі написав «Спасителя світу» і відразу оформив на нього NFT у 1 500 році, то навколо цього продажу сьогодні не було б стільки дискусій про оригінальність твору, і, ймовірно, ціна картини була б у кілька разів дорожчою ніж $450 млн. Так як перший продаж був би оформлений самим Да Вінчі, і ми побачили б це в легальному документі, який у світі мистецтва називається провенансом. 

NFT - це новий спосіб здійснювати легальні угоди на сірому ринку мистецтва (який був таким завжди), а значить легалізувати його, зробити частиною білої економіки.