25 лютого Україна з’явилася на інтерактивній карті країн, де щеплюють від коронавірусної хвороби від Bloomberg. На той час у світі вже вакцинували 229 млн людей.

За планованою МОЗом першою хвилею вакцинації, щеплення зможуть отримати медики та персонал ковідних лікарень (всього близько 367 000 осіб). Для них держава має 500 000 доз вакцини CoviShield (AstraZeneka), закуплені міжнародною некомерційною агенцією Crown Agents.

Утім, через слабкі вакцинальні настрої медиків, які не встигають використовувати дози, залишки не кололи охочим, а унилізовували.

Тому міністр МОЗ Максим Степанов вирішив скоригувати документи і дозволив у першу хвилю вакцинацїі щепити невикористаними залишками публічних діячів – для популяризації щеплень. Міністр щепився сам, те ж зробив і Володимир Зеленський.

Що ж не так з привезеною вакциною, що українці її так злякались?

Новина про те, що Максим Степанов везе до України “індійську” вакцину, збурила інфопростір. Роль зіграли як перебірливість українців в плані виробників вакцин, так і недовіра багатьох до міністра. Та ще й обіцяний старт кампанії з вакцинації відкладали декілька разів.

Через це у частини українців склалося враження, що Степанов домовився про доставку невідомого препарату невідомого виробника без доведеної ефективності, бо хотів нарешті привезти в Україну бодай щось.

Насправді ж мова про вакцину, розроблену шведсько-британською компанією AstraZeneca та Оксфордським університетом, на поставку якої ми очікували. Це векторна вакцина, механізм дії, користь та побічні наслідки якої ми детально пояснювали тут.

Ця вакцина мала зайти в Україну двома шляхами:
1) через механізм COVAX;
2) через закупівлі за бюджетні кошти через Сrown Agents.

Станом на початок лютого, згідно даних на офіційному сайті COVAX, Україна має отримати 2 215 200 доз вакцини від AstraZeneca (мова про другу версію цієї вакцини, виготовлену на потужностях у Кореї, так звану AZ/SKBio). МОЗ України заявляє, що “протягом першого півріччя Україна може отримати від 2,2 до 3,7 млн доз вакцини”.

“В листі від COVAX було зазначено, що це орієнтовно кінець I кварталу”, – коментує керівник національної програми з імунізації Центру Громадського Здоров’я МОЗ України, лікар-епідеміолог Олександр Заїка.

5 лютого Україна отримала підтвердження щодо постачання вакцин в рамках угоди з Crown Agents. За нею, країна отримає 12 млн доз вакцин AstraZeneca та NovaVax (остання ще не отримала схвалення ВООЗ для екстреного використання), виготовлених на потужностях Serum Institute of India. Це найбільший в світі виробник вакцин, що виготовляє близько 60% імунобіологічних препаратів, які використовують в світі.

Отже, Covishield – всього лише назва, під якою вакцина, розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca, виготовляється в Індії на потужностях Serum Institute.

Південна Африка нібито відмовилася від мільйона доз АстраЗенеки через її мінімальну ефективність у захисті від домінуючого в цій країні штаму ковіду. Та не все так просто.

По-перше, уряд Південної Африки спростував інформацію, що він нібито вимагав від виробника “забрати назад” 1 млн доз вакцини. По-друге, ВООЗ рекомендує цю вакцину і в країнах, де переважно циркулює так званий південно-африканський штам.

“На сьогодні немає підтверджень, що мутація вірусу впливає на ефективність вакцини”, – пояснює лікар-імунолог, інфекціоніст, голова Національної технічної групи експертів з імунізації (НТГЕІ) Федір Лапій.

Аби розібратися, слід зрозуміти різницю між efficacy та effectiveness (українською обидва поняття перекладають одним терміном “ефективність”, тому виникає плутанина).

Efficacy – це ефективність вакцини за результатами клінічних досліджень. Подібні дослідження завжди передують виходу імунобіологічного препарату на ринок. Умови, як і в будь-якому експерименті, тут є контрольованими. Науковці порівнюють кількість захворілих у групі, що отримали вакцину, і в групі, що отримала плацебо.

За даними 3-ї фази клінічних досліджень, АстраЗенека заявила про ефективність на рівні 76% (а у випадку збільшення інтервалу між 1 та 2 дозою до 12 тижнів ця цифра зростає до 82%). Подібні цифри наводить і надрукований в The Lancet метааналіз чотирьох рандомізованих клінічних досліджень ефективності цієї вакцини: загалом автори оцінюють її на рівні 66,7%, але у разі збільшення інтервалу між 1 та 2 дозами до 6 тижнів і більше ефективність сягає 81,3%.

Effectiveness – це епідеміологічна ефективність вакцини, тобто її ефективність “в реальних умовах” після реальної вакцинальної кампанії. Для отримання таких даних потрібен час, і вони можуть варіювати залежно від різних факторів: розподілу вакцинованих за віком, статтю чи станом здоров’я; схеми вакцинації; вимог до зберігання та транспортування вакцини; циркуляції різних варіантів вірусу.

Тому показники ефективності вакцини в реальному світі можуть відрізнятися від показників, отриманих у результаті клінічних досліджень.

У випадку вакцин для профілактики коронавірусу пройшло ще замало часу, аби судити про епідефективність. Але можемо аналізувати певні дані, спостерігаючи за країнами, які вже охопили принаймні однією дозою більшість свого населення.

За цим показником наразі лідером в світі є Ізраїль, де 72% вікової групи 60+ та близько 35% населення загалом вже отримало 2 дози вакцини від виробника Файзер (щонайменше 50% населення загалом вже отримало мінімум одну дозу).

Тому в Ізраїлі вже проводять дослідження з епідеміологічної ефективності вакцини. Проте дані щодо ефективності вакцини у попередженні симптоматичного захворювання на COVID-19 у різних групах людей і різних дослідженнях варіюють від 12% до 94% епідефективності. Це може бути пов’язано і з тим, що дослідження проводили в різних вікових групах.

Найкращі результати наразі – у пацієнтів 60+, які є групою медризику. Утім, врахуйте, що таких людей у відсотковому відношенні в Ізраїлі зараз вакцинували більше, ніж інших. В країні на момент одного з досліджень мінімум однією дозою щепили понад 90% в групі 60+ та всього 30% в молодшій віковій групі, що може пояснити скромніші результати в останній.

Щодо вакцини АстраЗенека таких даних ще менше, оскільки використовувати її почали пізніше за Файзер та Модерну, і жодній країні наразі не вдалося охопити щепленням саме цією вакциною більшість населення – її використовують разом з вакцинами інших виробників (Файзер чи Модерна). Тож робити заяви про епідефективність зарано.

Спроби провести реальні “польові” дослідження вже є. Наприклад, автори дослідження в Шотландії отримали такі результати: введення першої дози вакцини АстраЗенека на 94% знизило частоту госпіталізацій у літніх пацієнтів 80+ років, які все ж заразилися після першого щеплення. Інформацію зібрали у 45 000 пацієнтів, що отримали першу дозу вакцини АстраЗенека.

Подібну інформацію зібрали і в 220 000 вакцинованих Файзером, щеплення яким почалося в Британії раніше: ефективність першої дози у попередженні госпіталізацій у даної вікової групи склала 85%. Наразі порівнювати результати щодо двох вакцин некоректно, бо Файзер отримало більше учасників, аніж АстраЗенеку.

Для підтвердження тези про нібито низьку ефективність вакцини АстраЗенека посилаються на дані проведеного в Південній Африці клінічного дослідження, за результатами 2 фази якого ефективність вакцини в попередженні легких та середньої тяжкості випадків захворювання склала трохи більше 21,9%, хоча ані тяжких випадків, ані госпіталізацій не спостерігалося.

Саме через ці результати влада ПАР вирішила в подальшому проводити вакцинацію від Джонсон і Джонсон. Проте цих даних недостатньо, аби робити висновки. У дослідженні взяло участь близько 2000 осіб, що дуже мало. Середній вік учасників – 31. Подібні результати для цієї вікової групи були в дослідженні епідефективності вакцини Файзер в Ізраїлі. В той час, як для вікової групи вакцинованих 60+ кількість нових підтверджених випадків знизилася на 41%, а частота госпіталізацій – на 31%. В групі від 59 років і нижче результати були значно скромнішими – кількість нових випадків знизилася на 12%, а частота госпіталізацій – на 5% (ці дані є проміжними, бо на момент дослідження було щеплено лише близько 30% даної вікової групи).

Самі по собі такі показники здаються низькими. Проте навіть у разі, коли молоді люди справді отримують менший прямий зиск від вакцинації від ковід, більша ефективність вакцини в групах медризику розвантажує медичну систему та дозволяє всім громадянам отримати необхідну меддопомогу вчасно.

Чи є підстави сподіватися, що вакцина все ж покаже хороші результати в реальних умовах? Наразі у Великій Британії, яка вже провакцинувала понад 27% населення принаймні однією дозою, спостерігається суттєве зниження захворюваності на COVID: кількість позитивних результатів тесту на коронавірус знизилася на 26,3%, а кількість смертей – на 27,1%. Тобто ми вже можемо бачити перші результати стратегії поєднання карантинних обмежень та вакцинальної кампанії.

До 31 липня уряд Великої Британії планує провакцинувати кожного дорослого в країні принаймні однією дозою вакцини та послабити карантинні обмеження (перший етап послаблення почнеться з 8 березня).

Але і це не кінець претензій до АстраЗенеки.

22 лютого поширили заяву голови ГО “Національна медична палата України” Сергія Кравченка. Він стверджував, що вакцину Covishield “не можна використовувати в Україні”. Проте ця заява частково фейкова, частково маніпулятивна.

Твердження, що Serum Institute “не має GMP-сертифікації” не відповідає дійсності – виробник її має, інакше б 29 вироблених ним вакцин не змогли пройти прекваліфікацію ВООЗ. Далі Кравченко уточнює, що мова про “українську національну” GMP-сертифікацію. Але не існує “українських національних” стандартів, GMP – це міжнародні стандарти.

Мова лише про те, що, за українським законодавством, контролюючі органи мають “визнати” GMP-сертифікат, наданий виробником з іншої країни. Утім, за постановою Кабміну, проходити цю процедуру в Україні виробникам вакцин від ковіду не обов’язково. Наказ МОЗ №227 визначає “процедуру визнання в Україні офіційного документу, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice, GMP), виданого національним компетентним органом країни-виробника”.

Чому ж розгортається інформаційна кампанія проти цієї вакцини?

Причин може бути багато, одна з можливих – лобіювання певними колами російського “Спутніка V”, який теж є векторною вакциною. Цікаво, що однин з лобістів цього препарату – Сергій Кравченко – постійний гість телеканалів 112 та Newsone, що потрапили під санкції через зв’язок з Віктором Медведчуком, лобістом російської вакцини в Україні.

Також обнадіюють результати дослідження особливостей імунної відповіді на вакцину. Вона стимулює вироблення так званого клітинного імунітету до всіх циркулюючих штамів ковіду навіть у разі зниженої кількості антитіл на певні з них. Це означає, що організм захищений від захворювання чи його тяжкого перебігу, навіть якщо аналізи не виявляють у вакцинованого антитіл до коронавірусу.

Ще більше обнадіює те, що, на думку дослідників, подібну імунну відповідь можна очікувати після використання й інших вакцин від коронавірусу. Якщо цю інформацію підтвердять, ми зможемо бути певні, що, вакцинуючись, матимемо захист від всіх варіантів вірусу незалежно від кількості визначених антитіл.

А це щонайменше гарантує захист від тяжкого перебігу захворювання.

Вакцинуватися тим же препаратом, що й США чи Ізраїль, українці, судячи з реакцій у соцмережах, хочуть більше. Проте в цьому питанні слід бути реалістами й розуміти, що наразі інших варіантів отримання цієї вакцини, окрім обмеженої кількості через COVAX, немає.

Причина банальна: великий попит. За словами гендиректорки Файзер Україна Зоряни Цілик, про попереднє контрактування вакцини за кошти держбюджету варто було подбати раніше – в липні-червні, коли вакцина тільки проходила 2 фазу клінічних випробувань.

Саме так вчинили уряди інших країн. Зараз компанія має виконати зобов'язання як перед COVAX, так і перед багатьма країнами, які уклали контракти на закупівлю вакцини. Тож чи можливі закупки у Файзер за кошти держбюджету, наразі невідомо, хоча сама компанія пообіцяла сприяти Україні в цьому процесі.

З одного боку, мРНК-технологія дозволяє виготовляти вакцини швидше, ніж “класична”. З іншого – потужності виробника Файзер у світових масштабах є досить скромними – 20 млн доз вакцини від ковіду на місяць (для порівняння, Serum Institute виробляє 70 млн доз на місяць).

Третій препарат, який має шанси зайти в Україну – CoronaVac китайського виробника Sinovach Biotech. Ця компанія – не новачок на ринку вакцин. Наприклад, її препарати для профілактики гепатиту А у дітей та дорослих прекваліфіковані ВООЗ. Також у портфоліо є вакцини від гепатиту В та сезонного грипу.

В грудні Україна уклала контракт на поставку цієї вакцини на 1,9 млн доз. Заяву на реєстрацію в Україні подали до Державного експертного центру МОЗ.

Через сумніви українців у процедурі закупівлі вакцини через компанію-посередника ЛекХім, щодо якої НАБУ відкрила кримінальну справу, а також через недовіру українців до країни-виробника – Китаю – вакцину в Україні скомпрометовано.

Постачання – якщо воно взагалі буде – тепер можна очікувати в кращому разі в квітні.

Проте слід розділяти саму вакцину від процедури її закупівлі чи причетних до цього процесу осіб.

Політичні маніпуляції навколо цієї вакцини відбувалися і в Бразилії. Суперництво між президентом країни Жаіром Болсонару та його можливим суперником на наступних президентських виборах, мером Сан-Паулу Жоау Доріа, назвали “війною вакцин”. Вона ледь не призвела до імпічменту президента, через якого вакцинальна кампанія опинилась під загрозою.

Але як щодо даних 3 фази клінічного дослідження в Бразилії, за якими вакцина нібито показала ефективність 50%? Річ у трактуванні даних.

Цифру 50,34% взято з бразильского дослідження. Нею активно оперували ЗМІ, аби довести тези про неефективність вакцини CoronaVac. Насправді ж цифра стосується всіх випадків COVID-19 в контрольній групі піддослідних – навіть безсимтомних. Тобто такі “захворілі” навіть не знали б про те, що заразилися, якби не брали участі в дослідженні і не тестувалися.

“Якщо казати про попередження випадків COVID-19 на шкалі від легких (з мінімальними симптомами) до тяжких, ефективність вакцини – 78%. І ці дані є статистично достовірними”, – коментує Федір Лапій.

Ця вакцина працює за звичною для українців технологією виробництва. В організм вводять інактивований (тобто вбитий) вірус, на який організм виробляє імунну відповідь.

Оскільки в цьому випадку використовують цілий вбитий мікроорганізм, а не його окрему частинку-антиген, то теоретично, за аналогією з іншими вакцинами такого типу, можемо очікувати тривалішої імунної відповіді після введення цієї вакцини, аніж після введення вакцин, де в складі є лише окремий антиген.

Також перевагою технології може бути менша (у порівнянні з субодиничними вакцинами) залежність від мутацій вірусу, оскільки імунітет формується до декількох компонентів вірусу, а не одного з них. Однією з таких вакцин, яка має шанс потрапити на український ринок, є вакцина американського виробника NovaVax.

Американська NovaVax – четвертий препарат, який має зайти в Україну. Вакцина ще не отримала схвалення ВООЗ для екстреного використання. А коли це станеться, Україна матиме шанс отримати цю вакцину двома шляхами.

Перший – за укладеним договором між Serum Institute, на потужностях якого виготовлятиметься вакцина, та Crown Agents. Україна отримає 12 млн доз вакцин Астра Зенека та Новавакс. 22 лютого міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив про “можливість постачання додаткових 5 мільйонів доз вакцин від цього виробника” і обіцяв “затвердити цю домовленість підписанням договору”.

Загалом, за словами міністра, обсяг вакцин NovaVax, який ми очікуємо в Україні, на сьогодні – 15 млн. Звідки взялася ця цифра, не дуже зрозуміло, адже раніше Офіс президента рапортував про укладення договору на закупівлю у виробника 12 млн доз вакцини.

Цей об'єм включає як Новавакс, так і Астра Зенека, а відсоток тієї чи іншої вакцини з цієї кількості наразі невідомий. Але принаймні Степанов конкретизував терміни поставки цієї вакцини в Україну: липень 2021 року.

Інший можливий шлях отримання препарату для України – COVAX, в якому Новавакс планує взяти участь і вже підписала меморандум. Наразі неможливо уточнити, коли це може статися і на яку кількість доз за цим механізмом може претендувати Україна.

Якщо порівнювати цю вакцину з інактивованою з точки зору механізму дії, теоретично можна чекати менш тривалої імунної відповіді, а також нижчої ефективності до мутованих штамів вірусу, оскільки вакцина містить лише один антиген, тобто компонент вірусу. Але наразі ми не маємо даних, аби стверджувати, якою буде ефективність вакцини “в реальних умовах”. Щодо результатів клінічних досліджень, то вони обнадіюють: виробник заявляє про ефективність 89,3%.

24 лютого Максим Степанов повідомив, що в майбутньому в Україну може зайти ще одна вакцина – Covaxin індійського виробника Bharat Biotech – яку йому вдалося “попередньо законтрактувати”.

Утім, всупереч заяві міністра, ця вакцина ще не пройшла, а проходить 3 фазу клінічних досліджень, в якій справді бере участь понад 25 000 учасників. Результати виробник обіцяв оприлюднити в кінці лютого – на початку березня.

Тим не менше, попереднє контрактування вакцини, яка перебуває у процесі дослідження, є стандартною світовою практикою, що й дозволила багатьом країнам світу почати вакцинальну кампанію від SARS-COV2 вчасно.

Наразі ми не маємо інформації щодо ефективності вакцини за результатами кліндосліджень. Проте знаємо, що чотири вакцини, виготовлені Bharat Biotech, мають прекваліфікацію ВООЗ. Це – вакцини від поліомієліту, ротавірусу та черевного тифу. Тож нема особливих підстав хвилюватися, чи буде дотримано стандартів виробництва.

З огляду на пізній старт вакцинальної кампанії в Україні, було б зручно використати однодозову вакцину і так зменшити час проведення кампанії у 2 рази. Чи є такі?

Більш-менш реальним кандидатом могла б стати векторна вакцина від американського виробника Johnson and Johnson (точніше, його бельгійського підрозділу Janssen Pharmaceutica).

19 лютого виробник подав заяву до ВООЗ на схвалення для екстреного використання з метою участі у Covax. Якщо препарат опиниться в Covax, шанси на цю вакцину з’являться і в України. Раніше про можливість заявляв головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Беззаперечною перевагою вакцини є однодозова схема використання, яка дозволить вдвічі швидше провести вакцинальну кампанію. За результатами клінічного дослідження, загальна ефективність – 66%, а для попередження “більш тяжких випадків” – 85%.

У порівнянні з результатами клінічних досліджень Файзера чи Новаваксу ці цифри здаються скромними, але цей можливий недолік перекривається такою перевагою як однодозова схема вакцинації.

За планом МОЗ, у 2021 на перших 4 етапах вакцинальної кампанії щепленнями має бути охоплено близько 50% українців. Чи це зможе суттєво вплинути на ситуацію з захворюваністю в країні?

Наукового консенсусу, який відсоток населення необхідно провакцинувати для колективного імунітету від ковіду, ще не існує. Хоча припущення вже є.

За моделлю британських епідеміологів, за умови 90% ефективності вакцини (нагадуємо, що йдеться про епідефективність, а не ефективність за даними кліндосліджень) необхідно щепити щонайменше 55% населення для колективного імунітету.

Але це стане можливим за умови дотримання таких епідемічних заходів, як масковий режим та перехід частини населення на дистанційну роботу.

Якщо цих заходів не дотримуватися, доведеться вакцинувати щонайменше 67% населення.

Чи можливо досягти таких показників в Україні? Теоретично після завершення 4-х етапів вакцинальної кампанії, коли щеплять близько 50% населення, буде 5-й етап, на якому зможуть провакцинувати всіх охочих.

З 1 березня можна записатися на щеплення через затосунок “Дія”. Але питання в тому, коли Україна дійде до 5 етапу.

За словами Ляшка, наразі медсистема здатна проводити до 5 млн щеплень на місяць: "Мобільна бригада за день може робити до 100 щеплень, пункт щеплень – близько 30 вакцинацій. Загалом на першому етапі буде 375 мобільних бригад, у подальшому ми плануємо збільшити цю кількість до 600. 4250 пунктів щеплень. Спільно мобільні бригади і пункти вакцинації можуть робити близько 4,5-5 млн вакцинацій на місяць".

За такого темпу ми могли б очікувати завершення 4 етапу до жовтня 2021 року. Проте план виглядає малореальним – ми досі не маємо точної інформації, скільки вакцин на місяць отримуватиме Україна.

Ні.

“Коли буде захищено більшу кількість людей, то принаймні тяжких ускладнень від ковіду можна буде уникнути. Наразі бачимо, що вакцини безпечні, працюють та захищають. Ми не отримували офіційних повідомлень про те, що випадки ковіду реєструють серед вакцинованих, – коментує лікар-епідеміолог, керівник національної програми з імунізації ЦГЗ МОЗ Олександр Заїка. – Британія використовує АстраЗенеку, Файзер використовують в Ізраїлі та США. Як довго буде зберігатися захист після вакцинації – питання, бо вакцинація тільки почалася і одночасно з нею розпочинаються дослідження. Не виключаємо, що можливо, потрібна буде ревакцинація через певний проміжок часу, як ми, наприклад, щороку вакцинуємося від грипу. Бо штами змінюються, віруси мутують, виробники змінюють штамовий склад вакцин в залежності від прогнозів ВООЗ, від циркуляції вірусів”.

Опитування фонду “Демократичні ініціативи” свідчить про те, що вакцинуватися від COVID-19 готові 65% українців.

Проте наразі важливіше, скільки з визначених МОЗ груп ризику – на першій хвилі це медики опорних по COVID-19 лікарень – готові зробити щеплення.

За даними заступниці гендиректора Одеського обласного центру громадського здоров’я Наталії Жураковської, наразі охочих – десь 30-40% від обраних медиків. Виходячи з інформації від головного санлікаря, ці дані можна масштабувати на всю Україну.

“Проте в процесі вакцинальної кампанії у медиків додасться ентузіазму, і вони побачать на прикладі колег, що все гаразд. Щойно запускається процес, кількість охочих зростає. Так сталося з вакциною від грипу”, – коментує Жураковська.

Український досвід вакцинації показує, що багато медиків у роботі керується не чинними наказами чи міжнародними протоколами, а особистими точками зору вітчизняних лідерів думок. Всупереч науковому консенсусу деякі вітчизняні впливові медики стверджували, що перехворілих на ковід не можна вакцинувати, бо це може їм нашкодити. Подібні заяви можуть відіграти роль у відмові медпрацівників від вакцинації проти COVID-19.

“Чесно кажучи, комунікації жодної, – визнає одна з медпрацівниць, яка підлягає щепленню у першій хвилі та погодилася на інтерв’ю на умовах анонімності. – На планірці два тижні тому повідомили, що ми потрапляємо в першу хвилю. Питали, кого вносити в список, і на цьому все. Комунікація нульова. Всю інформацію щодо вакцини я мала отримувати самостійно”.

Аби виправити цю ситуацію, потрібна адекватна комунікація на місцях з боку керівників медзакладів, регіональних центрів громадського здоров'я та місцевих департаментів. Саме ефективна робота з місцевими громадами стала одним із факторів успіху вакцинальної кампанії в Ізраїлі.

Відмова вакцинуватися через необґрунтовану недовіру до вакцин може коштувати комусь життя. Нещодавно лідер антивакцинальної Фейсбук-спільноти в Ізраїлі завершив її діяльність, бо його вагітна 32-річна невістка померла від ковіду. Дитину, яка б стала п’ятою в родині, не вдалося врятувати.

Тож якщо матимете можливість – вакцинуйтеся будь-якою доступною вакциною.

“Як і у випадку з вакцинами від грипу, найкращою є та, яка є під рукою”, – резюмує голова НТГЕІ Федір Лапій. Подібну позицію озвучив і провідний американський експерт-імунолог Ентоні Фаучі, директор Національного Інституту Алергії та Інфекційних хвороб, США.

Різниця між цифрами, що демонструють ефективність різних вакцин від COVID-19 в клінічних дослідженнях, не має змушувати людей відмовлятися від “менш ефективних”, пояснює експерт.

“Вакцини важливі, аби тримати людей подалі від лікарень та попереджувати найбільш тяжкі ускладнення хвороби”, – резюмує Фаучі.