Тож найбільша складність для нас сьогодні полягає не у роботі дистанційно, а у тому, що ми не знаємо, коли закінчиться ця криза та які будуть її економічні наслідки. Безумовно, після кризи 2008-09 років світ мав чи не найдовший період безперервного зростання у історії. Більшість економістів розуміла: колись зростанню настане кінець і ми отримаємо нову рецесію. Однак ніхто не міг передбачити, що її може викликати пандемія однієї хвороби.
Це кардинально міняє ситуацію: на відміну від 2008-го, коли через фінансове підґрунтя кризи, її наслідки просто можна було залити грошима, джерело сьогоднішньої ситуації зовсім інше. Найстрашніший сценарій, який я можу наразі уявити, – друга хвиля пандемії, наприклад восени. Ймовірно, у такому разі наслідки для світової економіки будуть вражаючими.
Однак вважаю, що це не предмет прогнозування: коли ми зможемо повернутися до звичного життя – сказати вкрай важко. Можливо вихід з карантину в Україні почнеться вже після травневих свят. Але я думаю, що цей процес точно буде поступовим.
Що це означає для нас, як банку? По-перше, ми будемо працювати дистанційно ще деякий час. По-друге, прибутковість не буде такою ж високою, як минулоріч. По-третє, криза значно прискорила перехід як банків, так і клієнтів у онлайн – як на мене, це однозначний позитив: роль дистанційних каналів стане вищою, відділень – меншою. По-четверте, у такі моменти люди воліють зберігати гроші, а не брати кредити. Тому такі речі, як іпотека, споживче кредитування – не думаю, що ми будемо багато говорити про це у 2020 році.
Тож тепер наше головне завдання – максимально швидко адаптуватися, адже світ змінився. І коли ми повернемося до офісу, банківський бізнес буде вже дещо іншим.