спецпроєкт
Підставити плече
Як бізнес рятує державу в період кризи
Цього року поняття “корпоративна соціальна відповідальність” набуло для великого бізнесу нових значень. Адже чи не вперше йому довелося у прямому сенсі рятувати українців, коли зусиль лише держави виявилося недостатньо.

Знамениту фразу “На небі тільки й розмов, що про море” з фільму “Достукатися до небес” цього року можна було б перефразувати як “у світі тільки й розмов що про апарати ШВЛ”. Через них ледь не билися дипломати, у черзі на них стояли найбагатші країни, їх перераховували у кожній лікарні і… їх все одно не вистачало.

Ситуація зрушила, коли до закупівель апаратів долучився великий бізнес.
А потім йому довелося долучитися і до закупівель багато чого іншого, аби хоч якось пом’якшити для українців ефекти від new normal 2020.

Цей рік перевернув уявлення про взаємодію держави та приватних компаній. Адже останні фактично “витягли” країну з коронавірусного колапсу, активізувавши свої зусилля навколо забезпечення медзакладів та споживачів засобами захисту, медичним обладнанням, медикаментами.

У партнерському проєкті з компанією Кока-Кола Liga.net розповідає про мотивацію бізнесу допомагати державі та громадам, і те, як цей рік трансформував уявлення про КСО.

На порозі кризи

У боротьбі з коронакризою бізнес став першим, хто прийшов на допомогу державі. Власне, основна частина закупівель державою велася з коронавірусного фонду, наповненого коштами українських бізнесменів, які на початку епідемії відгукнулись на пропозицію Володимира Зеленського надати підтримку.

Джерело: depositphotos.com

Ярослав Железняк
перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
“Як тільки почався карантин, у мене був червоний телефон, оскільки представники бізнесу дзвонили та питали, як можна допомогти. І ми досі не купили жодного ШВЛ за держкошт. Але апарати є, бо допоміг бізнес, незважаючи на те, що також опинився в кризовій ситуації”.
Так, наприклад, український підрозділ корпорації Coca-Cola взяв під опіку шість опорних лікарень. За час пандемії компанія купила три апарата ШВЛ, 13 моніторів стану пацієнта та сім аналізаторів крові.
Глобально у світі корпорація Coca-Cola виділила на боротьбу з епідемією понад $100 млн.

Джерело: delo.ua

Константінос Спанудіс
гендиректор Coca-Cola в Україні, Вірменії та Молдові
“Ми вважаємо, що бізнес має зараз зосередитись більше ніж будь-коли на житті тих спільнот, в яких він працює. Ми маємо стояти поряд з місцевими громадами. Я сподіваюсь, що наша діяльність допоможе і бізнесу, і державі відновитися після шоків пандемії”.
Ще один яскравий приклад - агрохолдинги. Приміром, МХП під час пандемії взяв під опіку Вінницьку та Черкаську області, як регіони своєї найбільшої присутності. На їхні потреби холдинг виділив 15 і 14 млн грн відповідно.

А агропромхолдинг Астарта створив спеціальний оперативний штаб, який дослідив ситуацію по кожному медзакладу населених пунктів, де працює компанія, і врешті коштом Астарти було придбано 35 ШВЛ, кисневі концентратори, засоби захисту для медиків.
Світлана Мозгова
директор по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій агропромхолдингу Астарта
“Ми створили центр партнерської взаємодії, куди залучили всіх партнерів, з якими працюємо. Аби бізнес став відкритішим та активнішим, потрібна воля менеджменту, - аби керівництво надихало на добрі потрібні справи. Адже бізнес не може існувати довго, якщо він не буде враховувати інтереси інших стейкхолдерів: громади, яка говорить про свої потреби, чи держави, яка стимулюватиме бізнес”.
Та й взагалі у процес підготовки до спалаху епідемії включалися всі, хто міг - від фітнес-клубів до Нової Пошти. Детальніше про те, як бізнес допомагав на початку пандемії можна прочитати тут.

Далі - більше

Проте допомога бізнесу в кризові часи — лише частина того, що бізнес системно робить для розвитку суспільства і держави. Адже компанії, які розвивають корпоративну соціальну відповідальність (КСВ), вже довгі роки є відповідальними роботодавцями, активними учасниками подій у громадах, в яких вони працюють, інтересантами відродження регіонів своєї присутності.
Андрій Кітура
старший менеджер компанії EY
“Якщо компанія увійшла в лігу великого бізнесу, але при цьому не має стратегії корпоративної соціальної відповідальності, мені здається, з нею щось не так. Тому що коли у компанії з'являється багато стейкхолдерів, то потрібно враховувати інтереси кожного з них. Із персоналом, клієнтами, постачальниками, органами влади, місцевими громадами потрібно говорити, слухати і чути їхні запити і на них вчасно реагувати. КСВ з'являється тоді, коли приходить розуміння, що для успішної роботи потрібно більше, ніж просто виробляти продукт”.
Наприклад, Coca-Cola Україна в останні роки активно дотримується стратегії корпоративної соціальної відповідальності. Компанія відновлює водні ресурси, збирає і переробляє відходи, зменшує викиди СО2, організовує дні донора і проводить активності з місцевими громадами і загалом відповідально відноситься до ведення бізнесу. Ось лише кілька цифр, в які конвертувалася діяльність компанії:
9,4 млрд грн
(0,24% ВВП) за 2019 рік привнесла робота компанії в українську економіку;
760,6 млн грн
капітальних інвестицій в українську економіку вклала Кока-Кола в 2019 році. Це 0,12% всіх капінвестицій в країну;
283,8 млн грн
становив експорт продукції Кока‑Кола з України у 2019 році. Це 6,8% загального експорту безалкогольних солодких напоїв, мінеральних вод і соків з України;
1 робоче місце
в компанії забезпечує зайнятість 18 робітників у суміжних сферах;
понад 3 млрд грн
податкові надходження від діяльності Кока-Кола. Вони співмірні із річним фінансуванням всієї української розвідки або ж забезпеченням захисту інвалідів.
Крім того, компанія розвиває співпрацю з локальними виробниками і здійснює через них 71% закупівель.

Галузевий розподіл закупівель Системи Компаній Кока-Кола у місцевих постачальників у 2019 році, %

А 24 000 робочих місць в Coca-Cola Україна — це забезпечення близько 60 000 людей, адже на кожного працюючого українця статистично припадає 1 пенсіонер та 1 дитина. Тобто Кока-Кола утримує невеличке місто — таке як Бориспіль чи Ірпінь.

Галузева структура непрямого й опосередкованого внесків у зайнятість у 2019 році, %

3,9 млрд грн
внесок Coca-Cola в доходи населення, що становить 0,23% загальної суми оплати праці найманих працівників України в 2019 році.

Структура непрямого й опосередкованого внесків Системи Компаній Кока-Кола в Україні у доходи населення в 2019 році, %

Коронакриза лише оголила і посилила КСВ-діяльність українського бізнесу, проте завдяки цьому стало очевидно, як бізнес, держава та суспільство можуть співпрацювати. В особливо складні моменти державі необхідна підтримка бізнесу, компаніям - підтримка суспільства, яке також активно включилось у допомогу підприємствам, що постраждали через локдаун, а суспільству потрібна допомога і держави і бізнесу.

Важливо, щоб такая співпраця не обмежувалася лише кризовими ситуаціями, а була must have частиною діяльності кожного. Бо попереду на нас чекає ще не одне завдання, для виконання якого знадобляться якомога більше учасників.
Тарас Качка
заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства
“Для України співпраця держави, бізнесу та суспільства — специфічний досвід. Ми були частиною командної економіки, проте зараз держава дає бізнесу можливість проявити себе у взаємодії з суспільством, інтегруватися в нього. У нас є пігулка від активного втручання держави в КСВ. Держава має бути напоготові допомогти, але не втручатися в роботу бізнесу. В майбутньому нас ще чекають теми захисту довкілля, боротьба зі зміною клімату, і тут важлива проактивна позиція бізнесу, а також готовність держави регулювати цю сферу лояльніше”.
Текст: Марія Бровинська
Фото: depositphotos.com
Верстка: Дмитро Шелестинський



Дата публікації: 30.12.2020 г. © 2019 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
Made on
Tilda