Акторка, яка знімалася у новозеландському, американському, українському та російському кіно, з 2017 року живе та працює в Києві
Вперше квиток у бізнес-клас я купила у 2007 році. Тоді я знімалася в серіалі "Тетянин день", але ми з сім'єю жили буквально на іншому кінці Землі, і щоби дістатися місця роботи, мені потрібно було витратити більше доби. Це були виснажливі поїздки, в яких не було часу відновитися – треба було відразу бігти на майданчик.
Тому одного разу я вирішила плюнути на гроші і дозволити собі комфортніший переліт. Зйомки приносили непоганий дохід, але навіть так ціна на квиток була відчутною. Однак мені повернулась кожна копієчка, яку я вклала у бізнес-клас. Із першого досвіду запам'яталися дуже смачна їжа та дуже зручні крісла. Я виспалася, відпочила. А на час пересадки мене поселили у комфортабельний готель.
Перший досвід був настільки приємним, що не міг бути останнім.
Якщо літаєш часто і це довгі перельоти, то, вибираючи між грошима та зручністю, я завжди вибирала зручність. Я вважаю, що треба берегти себе і не варто шкодувати на це грошей.
Звісно, різниця між економом та бізнес-класом була відчутною за ціною. Але мені було важливо прилетіти в адекватному стані, працездатній і мати змогу одразу встрибнути у кадр після прильоту. Тому для мене ці витрати були дуже виправдані. Ба більше, бізнес-клас має ще одну цікаву сторону – можливість познайомитися з прикольними людьми. Якось я купила собі квиток у бізнес-клас, коли знімалася вже в Україні, та познайомилася з головою однієї з кінокомпаній, у якій через деякий час мені довелося зніматися, ми потім перетиналися на знімальному майданчику. Тому в бізнес-класі великий шанс також завести цікаві знайомства, контакти та зв'язки. Я, наприклад, познайомилася під час польотів із купою приємних людей, з якими досі спілкуюся.
Тому одного разу я вирішила плюнути на гроші і дозволити собі комфортніший переліт. Зйомки приносили непоганий дохід, але навіть так ціна на квиток була відчутною. Однак мені повернулась кожна копієчка, яку я вклала у бізнес-клас. Із першого досвіду запам'яталися дуже смачна їжа та дуже зручні крісла. Я виспалася, відпочила. А на час пересадки мене поселили у комфортабельний готель.
Перший досвід був настільки приємним, що не міг бути останнім.
Вперше квиток у бізнес-клас я купила у 2007 році. Тоді я знімалася в серіалі "Тетянин день", але ми з сім'єю жили буквально на іншому кінці Землі, і щоби дістатися місця роботи, мені потрібно було витратити більше доби. Це були виснажливі поїздки, в яких не було часу відновитися – треба було відразу бігти на майданчик.
Якщо літаєш часто і це довгі перельоти, то, вибираючи між грошима та зручністю, я завжди вибирала зручність. Я вважаю, що треба берегти себе і не варто шкодувати на це грошей.
Звісно, різниця між економом та бізнес-класом була відчутною за ціною. Але мені було важливо прилетіти в адекватному стані, працездатній і мати змогу одразу встрибнути у кадр після прильоту. Тому для мене ці витрати були дуже виправдані. Ба більше, бізнес-клас має ще одну цікаву сторону – можливість познайомитися з прикольними людьми. Якось я купила собі квиток у бізнес-клас, коли знімалася вже в Україні, та познайомилася з головою однієї з кінокомпаній, у якій через деякий час мені довелося зніматися, ми потім перетиналися на знімальному майданчику. Тому в бізнес-класі великий шанс також завести цікаві знайомства, контакти та зв'язки. Я, наприклад, познайомилася під час польотів із купою приємних людей, з якими досі спілкуюся.
Зараз я займаюся тією ж професією, живу в Києві та знімаюся в українських проєктах, і менше літаю через закритість кордонів у зв’язку з пандемією. Але якщо знову доведеться також "мотатися" на роботу на великі відстані, однозначно купуватиму бізнес-клас.
Зараз я займаюся тією ж професією, живу в Києві та знімаюся в українських проєктах, і менше літаю через закритість кордонів у зв’язку з пандемією. Але якщо знову доведеться також "мотатися" на роботу на великі відстані, однозначно купуватиму бізнес-клас.
Якщо літаєш часто і це довгі перельоти, то, вибираючи між грошима та зручністю, я завжди вибирала зручність. Я вважаю, що треба берегти себе і не варто шкодувати на це грошей.
Звісно, різниця між економом та бізнес-класом була відчутною за ціною. Але мені було важливо прилетіти в адекватному стані, працездатній і мати змогу одразу встрибнути у кадр після прильоту. Тому для мене ці витрати були дуже виправдані. Ба більше, бізнес-клас має ще одну цікаву сторону – можливість познайомитися з прикольними людьми. Якось я купила собі квиток у бізнес-клас, коли знімалася вже в Україні, та познайомилася з головою однієї з кінокомпаній, у якій через деякий час мені довелося зніматися, ми потім перетиналися на знімальному майданчику. Тому в бізнес-класі великий шанс також завести цікаві знайомства, контакти та зв'язки. Я, наприклад, познайомилася під час польотів із купою приємних людей, з якими досі спілкуюся.
Зараз я займаюся тією ж професією, живу в Києві та знімаюся в українських проєктах, і менше літаю через закритість кордонів у зв’язку з пандемією. Але якщо знову доведеться також "мотатися" на роботу на великі відстані, однозначно купуватиму бізнес-клас.