У боротьбі зі шкідливими, але популярними звичками часто виникають гарячі суперечки навколо одного питання – вводити заборони або ж дозволити, але з заходами, які дозволять поступово знизити їх поширеність? Адже наші звички – частина способу життя. З одного боку, заборона – хоч і радикальний, але спосіб досягти результату. З іншого боку – так не враховуються інтереси тих, у кого можуть бути проблеми з миттєвою відмовою. Звідси – стреси, зриви та повернення до звичного способу життя. Візьмемо для прикладу куріння.
Олені 30, вона живе у Києві з дочкою та чоловіком. З цих 30 років вона курить 12. Три спроби кинути звичку не увінчалися успіхом – не допомогли ні нікотинові патчі, ні таблетки, ні спеціальні книжки. У розмові вона визнає, що розуміє шкоду, яку завдають сигарети. Пояснюючи, чому вона не кидає, Олена вказує на кілька причин. По-перше, сигарети для неї – це частина соціального життя. Вона починала курити за компанію і зараз перекури використовує для налагодження стосунків із колегами та новими знайомими. Крім того, для неї ця шкідлива звичка вже набула позитивного закріплення. Адже будь-який спосіб відпочинку та розваги вона супроводжує сигаретою-двома.
В Україні кількість людей, які використовують нікотиновмісні продукти, залишається на рівні 32-34% протягом останніх років.
2020 року їх було 5,53 млн осіб.
36% із цих п'яти з половиною мільйонів українців викурюють на день 6-10 сигарет.
Радикальним шляхом йдуть деякі Європейські країни, підвищуючи через податки вартість сигарет. Це дозволяє відсіяти тих, хто не є "хронічним" курцем, а закурює час від часу і може відмовитися, якщо це стане економічно невигідно.
Хоча рівень куріння знижується, кількість тих, хто поки що з різних причин не відмовляється від сигарет, навіть в Україні залишається значною – понад 5 мільйонів людей. Як бути з тими, хто курить так само активно, як Олена? Адже вона сама зізнається у розмові, що подорожчання сигарет не зупинить її від купівлі чергової пачки – надто міцно закріпилася звичка у її житті.
Заборонити чи не заборонити?
Згідно з GCTS research, в Україні кількість людей, які використовують нікотиновмісні продукти, залишається на рівні 32-34% протягом останніх років. У 2020 році, за даними Держстату, було 5,53 млн осіб, які курять. 36% із цих п'яти з половиною мільйонів українців викурюють на день 6-10 сигарет. Світова ж статистика говорить про те, що найближчими роками менше їх не стане: за даними Європейського регіонального бюро ВООЗ, зараз курить 1,3 мільярда людей, і передбачається, що до 2025 року їх буде 1,6 мільярда.
VoxUkraine, посилаючись на ВООЗ, пов'язує зниження рівня смертей від раку легень із зменшенням доступності сигарет у зв'язку зі зростанням ставки акцизу. Ставка в Україні справді зростає з року в рік. Як зазначає VoxUkraine, за 2018 рік ставка акцизу зросла на 30%; у 2019 році акцизи підвищували у два етапи – на 20% з 1 січня та на 9% з 1 липня; і нарешті 1 січня 2020 року акцизний податок збільшився ще на 20%.
Вітм підвищення акцизу має і зворотний бік – зростання тіньового ринку. У вересні цього року Kantar Україна опублікувала дослідження, яке свідчить про максимальний за останні 10 років рівень торгівлі нелегальною тютюновою продукцією. А це впливає як на недоотримані податки до бюджету, так і на відсутність контролю за якістю продукції, яка надходить до споживача.
“
Основні висновки, до яких ми дійшли в нашій роботі, можна сформулювати так: ті обсяги тінізації, які ми спостерігаємо на ринку тютюнової продукції, спричиняють два основні фактори: недостатня купівельна спроможність населення та стрімке підвищення ставок податку.
— Костянтин Швабій, співавтор дослідження "Удосконалення політики у сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів та протидії їх незаконному виробництву та обігу в Україні"
Крім того, в Україні діють обмежувальні норми щодо куріння у громадських місцях та реклами сигарет.
У деяких країнах пішли шляхом повної заборони. У 2010 році Бутан повністю заборонив вирощування, обробку та продаж тютюнових продуктів. У 2016 році з'явилися новини про те, що в Туркменістані заборонили продавати сигарети. А цього року уряд Нової Зеландії опублікував план, згідно з яким підвищуватиметься законний для куріння вік для всіх, хто народився після 2004 року, роблячи куріння для молодих людей фактично незаконним.
Щоправда, це призводить не зовсім до тих результатів, яких очікує влада. У випадку Туркменістану, наприклад, агенція France Press зазначала, що власники магазинів і кіосків почали продавати сигарети з-під прилавка. У Бутані заборона на куріння діє з XVII століття, але заборону на виробництво та продаж тютюнової продукції скасували у серпні минулого року, як не дивно, у зв'язку з пандемією коронавірусу. Справа в тому, що заборона призвела до зростання контрабанди сигарет до Бутану з Індії, адже, незважаючи на незаконність куріння в країні, близько чверті дорослого населення Бутану все ще курить. У розпал пандемії країна закрила кордон із Індією та посилила контроль обігу тютюнових виробів, але контрабандисти все одно продовжували переміщатися між країнами. Щоб мінімізувати контрабанду та розповсюдження коронавірусу, уряд країни дозволив продавати сигарети в країні в спеціально відведених для цього місцях, завозячи їх офіційними каналами.
У світовій історії це не перший приклад, коли заборона на будь-що, особливо, якщо це пов'язано зі стилем життя та звичками, переростає в підпільний рух зі своїми ризиками. Це може бути споживання заборонених товарів, ввезених під виглядом контрабанди, які не пройшли перевірку якості всередині країни, або споживання сумнівної якості контрафакту.
За аналогією можна згадати "сухий закон" у США, що вводився в середині ХХ століття з метою знизити споживання алкоголю та вирішити проблему алкоголізму, насильства в сім'ях та корупції, що процвітала через зустрічі у салунах. Під час "сухого закону" було заборонено виробляти, імпортувати, перевозити та продавати алкогольні продукти. З одного боку, заборона дозволила скоротити споживання алкоголю та пов'язані з ним проблеми. З іншого боку, організована злочинність зайняла нішу постачальників алкогольних напоїв, тому довгострокового ефекту заборона не дала. В одному з досліджень стверджується, що спочатку заборона дозволила скоротити споживання алкоголю до 30% від рівня, який спостерігався до заборони. Але вже за наступні кілька років споживання зросло до 60-70% від "дозаборонного" рівня.
Спочатку заборона алкогольних напоїв дозволила скоротити споживання алкоголю до 30% від рівня споживання, який був до заборони. Але вже в наступні кілька років споживання зросло до 60-70% від "дозаборонного" рівня.
Спочатку заборона алкогольних напоїв дозволила скоротити споживання алкоголю до 30% від рівня споживання, який був до заборони. Але вже в наступні кілька років споживання зросло до 60-70% від "дозаборонного" рівня.
Ще один ринок, що продовжує існувати, незважаючи не тільки на майже повну заборону практично у всіх країнах і суворіші заходи покарання, а й на серйозніші наслідки для здоров'я – ринок наркоторгівлі. Згідно зі звітом ООН World Drug Report 2021, у 2019 році кількість людей, які вживають наркотики, склала близько 275 млн осіб, що на 22% більше від аналогічного показника за 2010 рік.
Американський журналіст Том Вейнрайт у своїй книзі "Наркономіка" аналізує проблему так, як прийнято розглядати ринок для будь-якого іншого продукту. Він пропонує свої міркування на тему заходів, які можуть суттєво похитнути позиції наркокартелів. Один із кроків – легалізація каннабісу, яка, на відміну від повної заборони, дозволила б державі послабити картелі, забравши у них монополію, надавши споживачеві легальну та менш шкідливу альтернативу, та встановивши контроль і правила гри на ринку. При цьому вже майже 30 років існує схожа програма, де в контрольованих умовах повнолітні споживачі отримують легальну метадонову замісну терапію – під наглядом лікарів, у стерильних умовах. Це відбувається у рамках концепції зменшення шкоди. Це практика, спрямована на допомогу тим, хто не може відмовитись від шкідливої звички. Вона дозволяє зменшити шкоду, що завдається, і знизити ризики летальних наслідків або розвитку захворювань. Сьогодні застосування цієї концепції розширилося – тепер її розглядають як варіант у боротьбі з курінням.
Йти повільно, але впевнено
Альтернатива повній забороні куріння – контроль, регулювання та підхід, який враховує потреби всіх курців. Останнє забезпеує концепція зменшення шкоди (Harm reduction). Сьогодні вона застосовується в різних сферах способу життя і передбачає використання такого підходу, який дозволить знизити шкоду від нездорових звичок. Для цього визначаються фактори ризику для здоров'я і реалізуються кроки, які дозволяють звести їх до мінімуму.
Коли про концепцію зменшення шкоди говорять у контексті куріння, насамперед згадують альтернативи сигаретам: нікотинові пластирі, електронні сигарети та системи для нагрівання тютюну (наприклад, IQOS). Як це працює? Коли людина курить звичайні сигарети, то вдихає не тільки нікотин, а й продукти горіння – чадний газ, смоли та 6000 шкідливих хімічних речовин. Саме вони завдають шкоди здоров'ю та є причиною розвитку пов'язаних із курінням захворювань. Альтернативні звичайним сигаретам продукти розробляються шляхом постачання в організм курця нікотину, виключаючи процес горіння та зменшуючи кількість шкідливих речовин.
Жоден зі способів заміни сигарет не є повністю нешкідливим – так чи інакше всі ці продукти впливають на здоров'я. Але вони дозволяють уникнути найбільш шкідливого джерела постачання нікотину в організм – сигарет, куріння яких провокує розвиток серцево-судинних захворювань, онкології та інших тяжких наслідків для здоров'я.
У наукових колах поки що немає однозначної думки, чи можна вважати бездимні продукти такими, що підходять під визначення зменшення шкоди. Однак є докази, які дозволяють говорити про меншу кількість шкідливих речовин, що виділяються при використанні альтернативних джерел нікотину.
Наприклад, на GOV.UK, державному ресурсі Великобританії, ще в серпні 2015 року опублікували результати дослідження, яке свідчить про те, що електронні сигарети виявилися на 95% менш шкідливими, ніж звичайні сигарети. Професори, які працювали над дослідженням, припускають, що електронні сигарети можуть бути одним із супутніх факторів, що вплинули на скорочення куріння у країні.
В'ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації зазначає, що сьогодні концепція зменшення шкоди від тютюнокуріння має прихильників у десятках країн світу та стає важливим елементом системи охорони здоров'я, спрямованим на зниження ризиків для здоров'я окремих осіб та суспільства загалом.
Наприклад, шведський вчений і консультант, доктор Карл Фагерсторм, який уже 15 років працює над продуктами, що можуть допомогти курцям кинути, на конференції, присвяченій аддикціям, зазначив: "У нас є переконливі докази того, що зменшення шкоди працює і сприяє зниженню смертності та поширеності хвороб від тютюну".
Швеція – яскравий приклад того, як працює концепція зменшення шкоди. Тут як альтернатива використовується снус – оброблений порційний тютюн для жування. За словами Фагерсторма, сьогодні у Швеції лише 5% чоловіків курять і 20% використовують снус.
Є й спеціалісти, які виступають проти цієї практики. Як правило, вони не є противниками самої концепції, але можуть бути не згодні, що наявні альтернативи сигаретам можна вважати нешкідливими. Також вони виступають за регулювання на рівні держави, щоб споживач мав доступ до інформації і міг отримати ті продукти, які дійсно можна вважати кращою альтернативою сигаретам, що дозволяє знизити шкоду від куріння.
Однак не всі налаштовані категорично. Так, у Великій Британії уже всерйоз задумалися про можливість офіційно рекомендувати електронні сигарети тим, хто потребує допомоги, щоб кинути курити. Агентство з регулювання лікарських засобів та товарів медичного призначення (MHRA) дозволило виробникам електронних сигарет отримувати на них ліцензію, як на ліки. Якщо вони його пройдуть, то цю продукцію можуть почати рекомендувати пацієнтам, які намагаються кинути курити. Таким чином, Англія може стати першою країною у світі, яка реєструватиме електронні сигарети як медичний продукт.
Хоча найкращим результатом всіх заходів боротьби з курінням була б повна відмова від шкідливої звички, зрештою, як і Олена, не всі можуть кинути курити. Професор Школи громадського здоров'я університету Тель-Авіва Лаура Розен зазначає, що лише близько 30% тих, хто кинув курити, не повертаються до цієї звички протягом року, а фактично відмовитися від куріння може лише 20% курців. Тому зменшення шкоди здоров'ю таких людей може їх значно підтримати.
Дискусії про концепцію зменшення шкоди у контексті куріння продовжуються. Наприкінці вересня відбувся Четвертий Міжнародний саміт, на якому вчені обговорювали підходи, альтернативні продукти, дослідження та політики зменшення шкоди від куріння. Саміт об'єднав експертів із боротьби з тютюнокурінням з усього світу. Організатори – асоціація SCHORE – у декларації запропонували застосовувати концепцію зменшення шкоди на додаток до існуючих заходів контролю над курінням. І хоча сьогодні ВООЗ офіційно визнає найефективнішим методом боротьби з курінням підвищення акцизу, учасники саміту переконані, що розширення програми боротьби з цією звичкою та включення до неї концепції зменшення шкоди – крок на шляху до більш ефективної боротьби за громадське здоров'я.
Костас Салварас
Генеральний директор Філіп Морріс Україна
“
Наша стратегія – створення майбутнього без сигаретного диму. Ми як один із найбільших виробників тютюнових виробів усвідомлюємо свою відповідальність і довгий час шукали альтернативу сигаретам з метою зниження ризиків для здоров'я споживачів. Якщо ви запитаєте, "Коли ж настане "бездимне майбутнє" для України?", то це залежить від кількох факторів: необхідна підтримка "бездимної" стратегії з боку регуляторів, прогнозованість податкової політики та чітке інформування курців про альтернативи зі зниженим ризиком для здоров'я.
Використання IQOS та IQOS VEEV не виключає усіх ризиків. Аерозоль містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми особами.