Zero block
Click „Block Editor” to enter the edit mode. Use layers, shapes and customize adaptability. Everything is in your hands.
Tilda Publishing
create your own block from scratch
ЗАЗИРАЮЧИ У МАЙБУТНЄ.
Чи варто довіряти економічним прогнозам під час кризи?
За підтримки:
Приїжджаю я якось грати з друзями в футбол й один товариш мене запитує: “Слухай, яким буде курс долара цього року”. А я йому відповідаю: “А що буде з ковбасою?”. “До чого тут ковбаса?”, – здивувався він. На що я кажу: “Толя, а ти чим зазвичай обідаєш: доларами чи ковбасою?”

Цей майже анекдотичний діалог трапився кілька років із Дмитром Сологубом – заступником голови Національного банку, який вже шість років очолює у НБУ напрям монетарної політики. Одне з завдань його вертикалі – макроекономічні прогнози: з інфляції, зростання економіки, очікувань бізнесу та населення.

У цьому сенсі 2020 рік перевернув життя економістів з ніг на голову. Тотальна невизначеність через пандемію COVID-19 поставила багатьох перед складним вибором: відразу визнати, що майже будь-який прогноз зараз є як ніколи умовним чи можливо спробувати скористатися ситуацією та “осідлати” хвилю надзвичайно високого попиту на хоча б скільки-небудь чітку картинку майбутнього?

Історія про знайомого Дмитра Сологуба та його бажання знати курс долара якнайкраще пасує до “хворого” 2020 року. Як таким людям відрізнити достовірний прогноз від неякісної аналітики, що може звертатися до емоцій? Кому слід довіряти? Та чи має місце етика у сфері прогнозів, які складають аналітики?

LIGA.net поставила ці питання чотирьом відомим українським економістам – Дмитру Сологубу із НБУ, Андрію Безп’ятову із Dragon Capital, Марії Репко із Центру економічної стратегії та Олексію Блінову з Альфа-Банку Україна – під час панельної дискусії, організованої спільно із CFA Society Ukraine.

Нижче – основні лейтмотиви розмови у форматі Q&A.

Навіщо потрібні прогнози

Дмитро Сологуб, CFA
Q:
Як НБУ готував прогноз падіння економіки у березні? Чи можливо було не робити цього?
A:
Я навіть не можу пригадати ситуації, коли б у нас була можливість готувати прогноз у абсолютно спокійній ситуації.

У 2015 році, коли я тільки прийшов до Нацбанку, ми лише починали публікувати перші регулярні прогнози. У той час ми також мали серйозні дискусії усередині НБУ – чи варто щось прогнозувати, якщо ми самі до кінця не відчуваємо ситуації. Однак тоді я переконав колег, що краще все ж таки мати прогноз, але при цьому обов’язково пояснити його ризики, тобто причини, через які він може не справдитися.

Тож, у березні 2020, коли ми увійшли до першого локдауну, у нас не було сумнівів стосовно публікації прогнозу. На мою думку, відсутність бачення від Нацбанку значно гірше вплинула б на ринки, аніж сам по собі наш прогноз, який у результаті міг не справдитися.
Андрій Безп’ятов, CFA, к.е.н.
Q:
Чому аналітики не відмовляються від прогнозів, навіть якщо є велика вірогідність помилки?
A:
У інвестиційних компаній часто немає вибору – робити прогнози чи ні. Їхні клієнти – великі фонди чи компанії, що приймають рішення на мільйони доларів, їх не влаштує, якщо ми скажемо щось на кшталт “вибачте, але ми дамо вам аналітику, коли ситуація стане більш прогнозованою”. Тим паче, що навіть у спокійні часи світ змінюється дуже динамічно: аналіз цих змін потрібно робити постійно.
До того ж варто розуміти, що прогноз є цінним не лише цифрами, а й логікою, яка за ними стоїть. Іноді для клієнтів важливіше побачити та зрозуміти припущення щодо трендів, за якими будуть розвиватися події.
Марія Репко
Q:
Як ви обираєте прогноз, якому можна довіряти?
A:
Я орієнтуюсь приблизно на десять різних прогнозів. У цьому списку – банки, інвесткомпанії, державні структури, такі як НБУ та Міністерство економіки, міжнародні організації як-от МВФ.

Що важливо для вибору прогнозу? Перше – автор. Це повинна бути людина або компанія, яка власними грошима відповідає за свій прогноз. Якщо це просто блогер, який прогнозує “долар по 40”, але я розумію, що у нього немає ризику втрати клієнтів через невиважений прогноз, такій аналітиці, на мій погляд, не варто довіряти.

Друге – припущення. Надмірний оптимізм чи песимізм, нестандартні гіпотези – такі речі часто є ознакою неякісного прогнозування.
Андрій Безп’ятов, CFA, к.е.н.
Q:
Чи зростає попит на економічні прогнози під час кризи?
A:
У часи кризи та невизначеності попит на прогнози зростає. Людям важко орієнтуватися у інформаційному просторі, де багато прогнозів, новин.

Однак в Україні ми бачимо, що, хоч ринок і розвивається, багато компаній поки не готові платити за якісну аналітику. Тому ми орієнтуємося здебільшого на іноземних клієнтів.
Олексій Блінов
Q:
Чи можуть прогнози аналітиків використовуватися для маніпуляцій у інтересах певних компаній/країн?
A:
Це можливо на ринках із яскраво вираженими лідерами, позиції яких близькі до монопольних. Цікавий кейс у цьому сенсі – світовий ринок зерна, що сильно орієнтується на прогнози Міністерства сільського господарства США – країни, яка одночасно є одним з лідерів цього ринку.

Можливо це відбувається випадково, але останніми роками американське міністерство давало дивні прогнози щодо України. І це дуже цитована у світових ЗМІ статистика, тож теоретично вона могла би вплинути на ціни на ринку.
Марія Репко
Q:
Чи існує в Україні так звана “треш-аналітика”, тобто аналітика, яка створюється задля емоцій?
A:
Дійсно, у публічний простір можна запустити будь-який прогноз, тим паче, що в Україні існує досить велика кількість медіа, аудиторія яких орієнтована на пошук “зради”.

Інше питання, чи є потреба у масової аудиторії перевіряти інформацію у більш серйозних джерелах. На мою думку, тут є прямий зв'язок із розвитком фондового ринку: умовно кажучи, якщо людина чистить взуття на вулицях, але водночас, є власником якихось акцій, вона точно буде знати, де шукати якісні прогнози, адже від цього залежать її прибутки.

Про що економісти гворитимуть у 2021-му?

По-перше пандемія. Поки ми не бачимо суттєвого впливу на економіку з боку другої хвилі та відповідних карантинів, однак він буде помітним у першому кварталі 2021 року.
По-друге, державний бюджет та пошуки фінансування.
По-третє, загальний стан економіки. Доволі часто доводиться чути про певні ознаки нинішньої ситуації, яка збігається з тим, що було у 2011-13 роках.

Дмитро Сологуб, CFA
Дійсно, те, що відбувається з держбюджетом можна описати фразою “назад у 2013-й”. Йдеться про квазіфіскальний дефіцит (фактор Укравтодору, який залучає кошти під держгарантії), фінансування держбюджету і тому подібне.
Другий момент – сподіваюся, що з появою вакцини фактор локдаунів нарешті матиме позитивний ефект для економіки, оскільки у 2020-му багато компаній суттєво скоротили інвестиції та нагромаджують дуже серйозний відкладений інвестиційний попит.


Марія Репко
Бачу три напрями: фінансування держбюджету, погашення та рефінансування гривневих ОВДП, оскільки ми маємо напружений графік наступного року, а також інфляція та реакція на неї з боку центробанку.


Олексій Блінов
Один з важливих трендів – посилення впливу інформації. З кожним роком її стає все більше, тож не дивно, що найдорожчі компанії світу – ті, які працюють з інформаційними системами. Насторожує велика кількість неякісних та неперевірених новин у мережі.
Тож важливо дотримуватися інформаційної гігієни, щоб не приймати рішень, за які потім доведеться шкодувати.


Андрій Безп’ятов,CFA, к.е.н.

Замість підсумків. Етична сторона прогнозів для аналітиків

Для економічних експертів усього світу грудень – чи не найгарячіший місяць року. У цей час вони складають нові чи оновлюють існуючі прогнози на наступні дванадцять місяців.

Грудень 2020-го, незважаючи на його вискоку невизначеність, – також буде таким. На пересічних громадян чекають десятки новинних заголовків з прогнозами про курс гривні та падіння ВВП, інфляцію та дефіцит державного бюджету. На професіоналів у сфері економічної аналітики – необхідність конкурувати не лише з колегами, а й з численною експертизою, що звертається більше до емоцій, аніж до цифр.

Тож за якими ознаками можна визначити хорошу економічну аналітику й чим саме відрізняються справжні професіонали від “просто експертів” (іноді – самоназваних)? Відповідь проста – етичні стандарти розкриття інформації.

Для того, щоб прогнози приносили максимум користі всій спільноті: і тим хто дає прогнози, і тим хто цими прогнозами користується, експертам потрібно дотримуватись декількох простих правил, каже Олексій Соболев, президент Асоціації CFA Society Ukraine. Ось такі рекомендації дає міжнародна асоціація інвестиційних професіоналів CFA Institute фахівцям, які здійснюють аналіз та надають рекомендації клієнтам на його основі:
1
Аналітикам слід дотримуватися принципів старанності, незалежності та ретельності у ході проведення аналізу, надання рекомендацій щодо вчинення інвестиційних дій.
2

Здійснювати будь-який аналіз, рекомендації чи дії на підставі належного та адекватного обґрунтування, підтвердженого відповідними дослідженнями.

3
Повідомляти існуючим і потенційним клієнтам, яка інформація та принципи, що використовуються ними для проведення аналізу, розробки рекомендацій, а також невідкладно повідомляти про всі зміни, які можуть спричинити суттєвий вплив на такі процеси.
4
Застосовувати належну розсудливість у визначенні факторів, важливих для аналізу, рекомендацій чи дій, та повідомляти існуючим і потенційним клієнтам про ці фактори.
5

Розрізняти факти та судження в презентаціях аналізу та рекомендацій.

6
Аналітики повинні надавати повну та достовірну інформацію про усі факти, які цілком обґрунтовано можуть негативно вплинути на незалежність та об’єктивність їхніх рішень, а також перешкодити виконанню відповідних зобов’язань перед клієнтами, потенційними клієнтами та працедавцем. Необхідно забезпечити чіткість та зрозумілість такої інформації, а також повідомляти таку інформацію у належний спосіб.
Текст: Сергей Шевчук
Фото: надані учасниками проєкту
Верстка: Дмитро Шелестинський



Дата публікації: 10.12.2020 г. © 2020 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
Made on
Tilda