Як таємне стало явним
Як і завдяки чому в Україні з’явилася
платформа для прозорої приватизації,
і що це змінило
ЯК ТАЄМНЕ СТАЛО ЯВНИМ
Як і завдяки чому в Україні
з’явилася платформа для
прозорої приватизації,
і що це змінило
Тональність постів директора "Прозорро.Продажі" Олексія Соболева 15 липня минулого року істотно змінювалася. Якщо перший пост був не більше ніж констатацією факту, що зараз почнеться аукціон з продажу готелю "Дніпро", то градус запалу наступних, які з’являлися протягом дня, помітно зростав.
"Це не просто переможна перемога! Це рекордний рекорд! Dnipro Hotel продано на онлайн-аукціоні Prozorro.Продажі за 1,111 млрд грн! Такого у нашій системі за чотири роки ще не було: за готель змагалися 29 учасників, і вже у першому раунді з 80 млн ціна зросла до 711 млн!", – написав Олексій після аукціону.
Потому в стрічці керівника "Прозорро.Продажі" було ще чимало натхнених постів. Тільки за минулий "коронавірусний" рік приватизація принесла майже 4 млрд грн доходу, і в цьому важливу роль зіграли саме онлайн-аукціони, адже на них жодним чином не впливають зовнішні чинники.
Ми вже писали у межах спільного проєкту Liga.net з Міністерством економіки, Фондом державного майна України та "Прозорро.Продажі" за підтримки USAID, чому мала приватизація, яка приносить не дуже малі гроші, активно стартувала лише рік тому.
У четвертій серії проєкту пропонуємо згадати, яку роль у цьому зіграла сама платформа "Прозорро.Продажі" і як вона взагалі з’явилася.
"Це не просто переможна перемога! Це рекордний рекорд! Dnipro Hotel продано на онлайн-аукціоні Prozorro.Продажі за 1,111 млрд грн! Такого у нашій системі за чотири роки ще не було: за готель змагалися 29 учасників, і вже у першому раунді з 80 млн ціна зросла до 711 млн!", – написав Олексій після аукціону.
Потому в стрічці керівника "Прозорро.Продажі" було ще чимало натхнених постів. Тільки за минулий "коронавірусний" рік приватизація принесла майже 4 млрд грн доходу, і в цьому важливу роль зіграли саме онлайн-аукціони, адже на них жодним чином не впливають зовнішні чинники.
Ми вже писали у межах спільного проєкту Liga.net з Міністерством економіки, Фондом державного майна України та "Прозорро.Продажі" за підтримки USAID, чому мала приватизація, яка приносить не дуже малі гроші, активно стартувала лише рік тому.
У четвертій серії проєкту пропонуємо згадати, яку роль у цьому зіграла сама платформа "Прозорро.Продажі" і як вона взагалі з’явилася.
Як, навіщо, з ким і за чиї гроші
"Стартап будує щось нове завдяки чужим інвестиціям. Ми – справжнісінький стартап, яким володіє держава, але основні інвестиції були не від акціонера, а від донорів або з власних доходів підприємства", – так пояснює концепцію розвитку ДП "Прозорро.Продажі" Олексій Соболев, директор цього держпідприємства.
Сьогодні це інформаційна екосистема, яка об’єднала майже 40 електронних торговельних майданчиків, сотні організаторів аукціонів і десятки тисяч їхніх учасників. Хоча кілька років тому це був проєкт, створений за допомогою донорів на базі громадської організації, використовуючи досвід ДП "Прозорро".
У 2015-2016 роках в Україні відбулася реформа системи державних закупівель. Замість непрозорих паперових тендерів, які часто прописувалися під конкретних учасників, з’явилася електронна платформа "Прозорро", на якій всі тендери та їхні умови було видно як на долоні, а переможця визначали за підсумками відкритих електронних аукціонів.
Сьогодні це інформаційна екосистема, яка об’єднала майже 40 електронних торговельних майданчиків, сотні організаторів аукціонів і десятки тисяч їхніх учасників. Хоча кілька років тому це був проєкт, створений за допомогою донорів на базі громадської організації, використовуючи досвід ДП "Прозорро".
У 2015-2016 роках в Україні відбулася реформа системи державних закупівель. Замість непрозорих паперових тендерів, які часто прописувалися під конкретних учасників, з’явилася електронна платформа "Прозорро", на якій всі тендери та їхні умови було видно як на долоні, а переможця визначали за підсумками відкритих електронних аукціонів.
"Успішний досвід впровадження нового прозорого підходу в державних закупівлях дав приголомшливий результат і підхід «всі бачать все» поширили і на продажі"
Так з’явилася платформа "Прозорро.Продажі", для роботи якої є величезна кількість ринків, які потрібно змінювати, – розповідає заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді. – Важливо змінювати дизайн ринків таким чином, щоб система була не лише прозорою, а й забезпечувала боротьбу з корупцією, адже домовитися або приховати що-небудь у системі електронних торгів "Прозорро.Продажі" неможливо. А це означає, що ми досягаємо головної мети – виводимо ринки з тіні, наповнюємо державний і місцеві бюджети грошима на розвиток і прибираємо корупцію. Так сталося з приватизацією, так змінюється ринок оренди державного і комунального майна, ринок лісу, непрофільних активів держкомпаній і багато іншого".
Закупівлі через "Прозорро" стали основою для створення ще однієї платформи, яка забезпечила би прозорість продажу державного майна і навіть приватизацію підприємств.
"Ми зрозуміли: якщо проводимо аукціони з закупівель, де вартість знижується, то зможемо їх проводити і на збільшення, на продаж", – згадує Максим Нефьодов, який був на той час першим заступником МЕРТ і відповідав за реформування, зокрема управління держактивами.
Згодом з’явилася можливість перевірити теорію на практиці. Експериментом зацікавився Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
У розпал фінансово-економічної кризи мало не щотижня з ринку виводили неплатоспроможні банки. Їхні активи потрібно було продавати, щоб розрахуватися з вкладниками, але ці процеси постійно супроводжувалися скандалами: комусь продали неправильно, комусь – дешево і непрозоро.
Ілля Михайлов, чинний глава наглядової ради "Прозорро.Продажі", а в 2016 році – один із керівників консолідованого офісу продажів ФГВФО, розповідає, що саме Фонд став ініціатором створення цієї системи. Він згадує, що вже через три місяці після приходу нової команди в ФГВФО усі зрозуміли необхідність реформування системи продажу активів неплатоспроможних банків, які перевищували 450 млрд грн.
Закупівлі через "Прозорро" стали основою для створення ще однієї платформи, яка забезпечила би прозорість продажу державного майна і навіть приватизацію підприємств.
"Ми зрозуміли: якщо проводимо аукціони з закупівель, де вартість знижується, то зможемо їх проводити і на збільшення, на продаж", – згадує Максим Нефьодов, який був на той час першим заступником МЕРТ і відповідав за реформування, зокрема управління держактивами.
Згодом з’явилася можливість перевірити теорію на практиці. Експериментом зацікавився Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
У розпал фінансово-економічної кризи мало не щотижня з ринку виводили неплатоспроможні банки. Їхні активи потрібно було продавати, щоб розрахуватися з вкладниками, але ці процеси постійно супроводжувалися скандалами: комусь продали неправильно, комусь – дешево і непрозоро.
Ілля Михайлов, чинний глава наглядової ради "Прозорро.Продажі", а в 2016 році – один із керівників консолідованого офісу продажів ФГВФО, розповідає, що саме Фонд став ініціатором створення цієї системи. Він згадує, що вже через три місяці після приходу нової команди в ФГВФО усі зрозуміли необхідність реформування системи продажу активів неплатоспроможних банків, які перевищували 450 млрд грн.
"Ми побудували нормативну базу, всі внутрішні процеси і трансформували систему ухвалення рішень, пов’язаних із продажем, структурували взаємодію з неплатоспроможними банками в особі ліквідаторів"
"Ми зрозуміли, що без відкритої прозорої системи продажу, якій би довіряли всі учасники, без пошуку ринкової ціни складних активів ми не зможемо ефективно організувати систему продажу і рухатися далі", – згадує Михайлов.
Чинна на той час система була децентралізована. З Фондом взаємодіяли понад 10 майданчиків, які одночасно були адміністраторами аукціонів і брокерами, що викликало постійні нарікання й підозри в асиметрії інформації про об’єкти та непрозорість процесу. До того ж на ліквідацію кожного банку відповідно до закону у ФГВФО є тільки п'ять років. А також активи потрібно було продавати якнайшвидше за найбільшою ціною.
"Іншого ефективного і прозорого рішення, окрім як використовувати принципи "Прозорро" і побудувати нову систему продажу, просто не було. Так ми отримали мандат на реформу від керівництва Фонду. Через спільних знайомих почали спілкуватися з тими, хто займався побудовою системи закупівель "Прозорро", – пояснює Ілля Михайлов. Перший капітал дали донори, замовником виступив ФГВФО, а балансоутримувачем системи стала Transparency International Ukraine.
Але однієї ідеї для успіху було замало.
Вузьке місце в реалізації всіх реформ – це не ідеї, а їхня імплементація, в унісон згадують "батьки-засновники" системи, а саме команда, яка може очолити процес. У 2016 році ці два чинники збіглися: з’явився попит на систему і нові люди – команда аналітиків, яка працювала в Міністерстві інфраструктури, але після зміни Кабміну залишилася без роботи.
"Нефьодов якось зустрів нас з Мотовиловцем (зараз депутат від Слуги народу) і сказав: "Друзі, у мене є реформа на 500 млрд грн. Потрібно зробити аукціони, щоб продавати держмайно". Ми погодилися", – згадує Олексій Соболев, який тоді волонтерив у Міністерстві інфраструктури.
Також до проєкту долучилися ще двоє людей з волонтерської команди Мінінфраструктури.
Улітку 2016 року був підписаний меморандум між НБУ, МЕРТ, Фондом гарантування і Transparency International Ukraine про створення системи. Крига скресла.
Ілля Михайлов наполіг на тому, щоб відразу розпочати повноцінну роботу з усіма активами Фонду.
Чинна на той час система була децентралізована. З Фондом взаємодіяли понад 10 майданчиків, які одночасно були адміністраторами аукціонів і брокерами, що викликало постійні нарікання й підозри в асиметрії інформації про об’єкти та непрозорість процесу. До того ж на ліквідацію кожного банку відповідно до закону у ФГВФО є тільки п'ять років. А також активи потрібно було продавати якнайшвидше за найбільшою ціною.
"Іншого ефективного і прозорого рішення, окрім як використовувати принципи "Прозорро" і побудувати нову систему продажу, просто не було. Так ми отримали мандат на реформу від керівництва Фонду. Через спільних знайомих почали спілкуватися з тими, хто займався побудовою системи закупівель "Прозорро", – пояснює Ілля Михайлов. Перший капітал дали донори, замовником виступив ФГВФО, а балансоутримувачем системи стала Transparency International Ukraine.
Але однієї ідеї для успіху було замало.
Вузьке місце в реалізації всіх реформ – це не ідеї, а їхня імплементація, в унісон згадують "батьки-засновники" системи, а саме команда, яка може очолити процес. У 2016 році ці два чинники збіглися: з’явився попит на систему і нові люди – команда аналітиків, яка працювала в Міністерстві інфраструктури, але після зміни Кабміну залишилася без роботи.
"Нефьодов якось зустрів нас з Мотовиловцем (зараз депутат від Слуги народу) і сказав: "Друзі, у мене є реформа на 500 млрд грн. Потрібно зробити аукціони, щоб продавати держмайно". Ми погодилися", – згадує Олексій Соболев, який тоді волонтерив у Міністерстві інфраструктури.
Також до проєкту долучилися ще двоє людей з волонтерської команди Мінінфраструктури.
Улітку 2016 року був підписаний меморандум між НБУ, МЕРТ, Фондом гарантування і Transparency International Ukraine про створення системи. Крига скресла.
Ілля Михайлов наполіг на тому, щоб відразу розпочати повноцінну роботу з усіма активами Фонду.
"Ми думали, що треба запускатися на дрібних речах, наприклад, на стільцях, щоб випробувати працездатність системи. Але Ілля говорив: якщо ми почнемо зі стільців, нам решту не віддадуть"
"І він мав рацію. Ми завантажили в систему 1000 лотів! Вона витримала! Усе працювало! Це було досить дивно", – згадує перший продаж Соболев.
До лютого 2017 року стало очевидно: пілотний проєкт спрацював, усі продажі ФГВФО можна відправляти на ПП. Йшлося про майно майже 100 банків, вартістю 500 млрд грн.
До лютого 2017 року стало очевидно: пілотний проєкт спрацював, усі продажі ФГВФО можна відправляти на ПП. Йшлося про майно майже 100 банків, вартістю 500 млрд грн.
Підключення малої приватизації
Щойно продажі Фонду гарантування вкладів засвідчили свою дієвість, завдяки цьому інструменту можна було продавати схожі активи, тобто щось середнє між унікальними об’єктами та однорідними біржовими товарами на зразок зерна або металопрокату. Це той сегмент, де ухвалюють рішення, зважаючи на економічні розрахунки.
Такими були активи держкомпаній, які до цього продавалися через кілька десятків різних сайтів за окремими процедурами. Цей чинник врахували у 2017 році, коли почалася підготовка нового закону "Про приватизацію" і були створені єдині спрощені правила так званої малої приватизації.
Такими були активи держкомпаній, які до цього продавалися через кілька десятків різних сайтів за окремими процедурами. Цей чинник врахували у 2017 році, коли почалася підготовка нового закону "Про приватизацію" і були створені єдині спрощені правила так званої малої приватизації.
Мала приватизація – це продаж на електронних аукціонах об’єктів і підприємств, що належать державі або перебувають у комунальній власності, вартістю менше 250 млн грн.
еРеалізувати закон на практиці було нелегко, кажуть співрозмовники LIGA.net. З різних боків намагалися внести зміни у текст документа і підзаконні акти, щоб зберегти status quo. "І ФДМ тоді був недружній", – згадує Олексій Соболєв.
Як це проявлялося? Закон набрав чинності у травні 2018 року. Ще кілька місяців тривала підготовка підзаконних актів.
Але Фонд держмайна, який очолював Геннадій Трубаров, не хотів використовувати електронні аукціони. У ФДМ вважали, що об’єкти малої приватизації – це не права вимоги банків, тому дієві там процедури на цих аукціонах не спрацюють. Фонд – основний стейкхолдер малої приватизації, і саме від його позиції залежала швидкість і масовість впровадження ПП. Органи місцевої влади завжди зважають на дії центрального органу виконавчої влади, у цьому випадку – на ФДМ.
Як не дивно, допомогла проактивна робота "Прозорро.Продажі" з регіонами. Ще у 2017-му команда проєкту об’їздила 100 найбільших міст України з презентаціями. Місцева влада вже випробувала можливості платформи, продаючи через електронну систему металобрухт або списане майно, щоб підвищити конкуренцію та отримати велику ціну. Тому в серпні 2018 року, коли Кабмін оприлюднив нормативну документацію, багато міст оперативно розробили свої процедури і долучилися до ПП. Для одних це мало економічне, а для інших – репутаційне значення.
Перед внесенням змін до законодавства чимало комунального майна Львова приватизували за непрозорими схемами, згадує Олексій Мовчан, народний депутат України, який у 2017 році прийшов у "Прозорро.Продажі" менеджером роботи з регіонами.
Як це проявлялося? Закон набрав чинності у травні 2018 року. Ще кілька місяців тривала підготовка підзаконних актів.
Але Фонд держмайна, який очолював Геннадій Трубаров, не хотів використовувати електронні аукціони. У ФДМ вважали, що об’єкти малої приватизації – це не права вимоги банків, тому дієві там процедури на цих аукціонах не спрацюють. Фонд – основний стейкхолдер малої приватизації, і саме від його позиції залежала швидкість і масовість впровадження ПП. Органи місцевої влади завжди зважають на дії центрального органу виконавчої влади, у цьому випадку – на ФДМ.
Як не дивно, допомогла проактивна робота "Прозорро.Продажі" з регіонами. Ще у 2017-му команда проєкту об’їздила 100 найбільших міст України з презентаціями. Місцева влада вже випробувала можливості платформи, продаючи через електронну систему металобрухт або списане майно, щоб підвищити конкуренцію та отримати велику ціну. Тому в серпні 2018 року, коли Кабмін оприлюднив нормативну документацію, багато міст оперативно розробили свої процедури і долучилися до ПП. Для одних це мало економічне, а для інших – репутаційне значення.
Перед внесенням змін до законодавства чимало комунального майна Львова приватизували за непрозорими схемами, згадує Олексій Мовчан, народний депутат України, який у 2017 році прийшов у "Прозорро.Продажі" менеджером роботи з регіонами.
"У місцевій пресі цю історію називали "аферою століття", а міських чиновників корупціонерами", – говорить Мовчан.
"Нерухомість вдалося повернути місту, а львівській владі потрібно було прозоро продати ці об’єкти і показати результат. Їм це вдалося", – розповідає Мовчан.
У Фонду держмайна не залишилося аргументів проти. "Ціни ростуть, аукціони прозорі, ніхто не оскаржує, судів і прокурорів немає, усе чудово працює у містах", – розповідає Соболев.
Остаточно переконати Трубарова почати малу приватизацію в новому форматі допоміг прем’єр Володимир Гройсман, розповідають співрозмовники LIGA.net. Іронія в тому, що рідна для Гройсмана Вінниця була серед тих, хто не дуже активно користувався онлайн-платформою. Як їх мотивувати?
У "Прозорро.Продажі" вигадали "політичного кийка": рейтинг найактивніших міст, що використовують ПП.
Тоді чимало колишніх чиновників Вінниці були співробітниками Кабміну. "Їх розпирало від гордощів, що вінничани у Києві вирішують багато важливих питань. Але в рейтингу місто пасе задніх. Вони ображалися на нас, але шукали об’єкти, продавали їх і наздоганяли лідерів", – усміхається Мовчан.
"Нерухомість вдалося повернути місту, а львівській владі потрібно було прозоро продати ці об’єкти і показати результат. Їм це вдалося", – розповідає Мовчан.
У Фонду держмайна не залишилося аргументів проти. "Ціни ростуть, аукціони прозорі, ніхто не оскаржує, судів і прокурорів немає, усе чудово працює у містах", – розповідає Соболев.
Остаточно переконати Трубарова почати малу приватизацію в новому форматі допоміг прем’єр Володимир Гройсман, розповідають співрозмовники LIGA.net. Іронія в тому, що рідна для Гройсмана Вінниця була серед тих, хто не дуже активно користувався онлайн-платформою. Як їх мотивувати?
У "Прозорро.Продажі" вигадали "політичного кийка": рейтинг найактивніших міст, що використовують ПП.
Тоді чимало колишніх чиновників Вінниці були співробітниками Кабміну. "Їх розпирало від гордощів, що вінничани у Києві вирішують багато важливих питань. Але в рейтингу місто пасе задніх. Вони ображалися на нас, але шукали об’єкти, продавали їх і наздоганяли лідерів", – усміхається Мовчан.
Інші складнощі приватизації
"Прозорро.Продажі" запускали через 1,5 року після системи закупівель, тому більшість проблем розв’язали ще до запуску. "Скарг від учасників було дуже мало. Нині є скарги лише приблизно на 0,5% аукціонів, і лише у половини з них дійсно складні ситуації, які потрібно розв’язувати", – каже Соболев.
Команда розробила алгоритми не лише традиційних аукціонів. Разом із Київською школою економіки винайшли гібридний голландський аукціон, який не має аналогів у світі. Він допомагає продавати швидше і дорожче на ринках, де низька конкуренція і складні об’єкти продажу. До Києва запросили лауреата Нобелівської премії Роджера Маєрсона, який вивчив нові алгоритми "Прозорро.Продажі" і схвалив їх.
Команда розробила алгоритми не лише традиційних аукціонів. Разом із Київською школою економіки винайшли гібридний голландський аукціон, який не має аналогів у світі. Він допомагає продавати швидше і дорожче на ринках, де низька конкуренція і складні об’єкти продажу. До Києва запросили лауреата Нобелівської премії Роджера Маєрсона, який вивчив нові алгоритми "Прозорро.Продажі" і схвалив їх.
Також вдалося створити механізм, коли майже відсутній ризик недопуску учасників до аукціонів. Якщо раніше було багато розрізнених майданчиків для електронних аукціонів, то зараз в екосистему ПП заведено 40 торговельних майданчиків, що дозволяє усім потенційним учасникам потрапити на аукціон. "Ми – інтегратори. Наше завдання було як у покемонів: "Зібрати їх усіх!" На ринку було багато майданчиків, які ми об’єднали. Навіть сьогодні до нашої екосистемі підключаються нові гравці", – пояснює Олексій Соболев. Держава відповідає за єдині правила і прозорість усіх даних, а майданчики – за залучення та обслуговування клієнтів.
Також майже відсутній ризик неправомірної дискваліфікації учасників, адже на аукціонах вони змагаються лише ціною. Умови для дискваліфікації учасників прописані в законодавстві. Це, наприклад, компанії з бенефіціарами з країни-агресора або пов’язані з криміналом чи відмиванням грошей.
Якщо до результатів аукціону є питання, учасники можуть звертатися зі скаргами у спеціально створені комісії. З питань приватизації працює комісія при ПП, оренди – при МЕРТ, банкрутства – при Мін’юсті, є окрема комісія у ФГВФО.
Але основна складність не пов’язана з технічними та організаційними особливостями роботи системи. "Немає черги з людей, які хочуть перетворити смітник у сквер", – нарікає Олексій Соболев, нагадуючи, що багато активів за 20-30 років в управлінні у держави стали малопривабливими. Тому інсайдери (ті, хто володіє інформацією про об’єкт) завжди мають цінову перевагу над аутсайдерами (покупцями зовні). У теорії аукціонів навіть є поняття "прокляття переможця" – ризик переплатити за об’єкт, якщо ти про нього знаєш не всю інформацію. Під час організації та проведення аукціону потрібно знизити цей диспаритет і стимулювати інсайдера дати максимально можливу ціну.
"Є продаж, який видається зрадою, але насправді це максимум, який можна отримати", – говорить Нефьодов.
"Очікувати, що всі непривабливі активи, які продає держава, купуватимуть лише Google та Apple – це досить наївна історія", – впевнений Максим Нефьодов.
Також майже відсутній ризик неправомірної дискваліфікації учасників, адже на аукціонах вони змагаються лише ціною. Умови для дискваліфікації учасників прописані в законодавстві. Це, наприклад, компанії з бенефіціарами з країни-агресора або пов’язані з криміналом чи відмиванням грошей.
Якщо до результатів аукціону є питання, учасники можуть звертатися зі скаргами у спеціально створені комісії. З питань приватизації працює комісія при ПП, оренди – при МЕРТ, банкрутства – при Мін’юсті, є окрема комісія у ФГВФО.
Але основна складність не пов’язана з технічними та організаційними особливостями роботи системи. "Немає черги з людей, які хочуть перетворити смітник у сквер", – нарікає Олексій Соболев, нагадуючи, що багато активів за 20-30 років в управлінні у держави стали малопривабливими. Тому інсайдери (ті, хто володіє інформацією про об’єкт) завжди мають цінову перевагу над аутсайдерами (покупцями зовні). У теорії аукціонів навіть є поняття "прокляття переможця" – ризик переплатити за об’єкт, якщо ти про нього знаєш не всю інформацію. Під час організації та проведення аукціону потрібно знизити цей диспаритет і стимулювати інсайдера дати максимально можливу ціну.
"Є продаж, який видається зрадою, але насправді це максимум, який можна отримати", – говорить Нефьодов.
"Очікувати, що всі непривабливі активи, які продає держава, купуватимуть лише Google та Apple – це досить наївна історія", – впевнений Максим Нефьодов.
Еволюція ПП
"Прозорро.Продажі" довели свою системність і стійкість, і продовжують розвиватися. Якщо на початковому етапі це був проєкт у складі Transparency International Ukraine, який спонсорували закордонні донори, то тепер це окреме держпідприємство, створене у 2018 році після ухвалення нового закону "Про приватизацію". За його умовами, Кабмін мав би призначити адміністратора системи, яка опікуватиметься малою приватизацією. І це не могла бути громадська організація.
"У квітні 2018 року, коли створювали ДП, я був його єдиним працівником. Реєстраційний внесок у 400 грн теж заплатив я. Ці гроші оформили як борг підприємству, а пізніше повернули мені", – з усмішкою згадує Олексій Соболев.
Протягом шести місяців Transparency International Ukraine передало новоствореному ДП систему, нове підприємство підписало контракти з електронними майданчиками. Запрацювала бізнес-модель, згідно з якою ДП ПП отримує частину комісії від продажу. У III кварталі 2018 року розпочалося переведення інших працівників з проєкту в штат держпідприємства.
У 2021 році стартував процес корпоратизації підприємства. ПП стане акціонерним товариством, яке на 100% належатиме державі.
"ДП – це незрозуміла застаріла форма. Коли ти ДП, то юридично у тебе немає своїх активів, ти користуєшся державними. Це обмежує роботу з банками, потрібно багато дій погоджувати з міністерством", – нарікає Соболев. Навіть попри те, що під час створення ДП вдалося сформувати наглядову раду, яка спрощує роботу.
"Незалежна наглядова рада – це ще й збалансований орган. До його складу входять як представники держави, так і незалежні члени. Цим забезпечується баланс компетенцій. Члени наглядової ради повинні мати чималий досвід з різних питань, уміти ефективно комунікувати з менеджментом, конструктивно брати участь в обговоренні планів і ставити правильні питання. Усе це допомагає державі як власнику досягти поставленої мети", – розповідає Світлана Панаіотіді.
Товариство з обмеженою відповідальністю – це юридично більш зрозуміла організаційно-правова форма підприємства, так простіше працювати.
"У квітні 2018 року, коли створювали ДП, я був його єдиним працівником. Реєстраційний внесок у 400 грн теж заплатив я. Ці гроші оформили як борг підприємству, а пізніше повернули мені", – з усмішкою згадує Олексій Соболев.
Протягом шести місяців Transparency International Ukraine передало новоствореному ДП систему, нове підприємство підписало контракти з електронними майданчиками. Запрацювала бізнес-модель, згідно з якою ДП ПП отримує частину комісії від продажу. У III кварталі 2018 року розпочалося переведення інших працівників з проєкту в штат держпідприємства.
У 2021 році стартував процес корпоратизації підприємства. ПП стане акціонерним товариством, яке на 100% належатиме державі.
"ДП – це незрозуміла застаріла форма. Коли ти ДП, то юридично у тебе немає своїх активів, ти користуєшся державними. Це обмежує роботу з банками, потрібно багато дій погоджувати з міністерством", – нарікає Соболев. Навіть попри те, що під час створення ДП вдалося сформувати наглядову раду, яка спрощує роботу.
"Незалежна наглядова рада – це ще й збалансований орган. До його складу входять як представники держави, так і незалежні члени. Цим забезпечується баланс компетенцій. Члени наглядової ради повинні мати чималий досвід з різних питань, уміти ефективно комунікувати з менеджментом, конструктивно брати участь в обговоренні планів і ставити правильні питання. Усе це допомагає державі як власнику досягти поставленої мети", – розповідає Світлана Панаіотіді.
Товариство з обмеженою відповідальністю – це юридично більш зрозуміла організаційно-правова форма підприємства, так простіше працювати.
"У наглядової ради акціонерного товариства буде більше повноважень і всі переваги, пов’язані з політичною незалежністю організації", – зауважує Олексій Мовчан.
"Стати АТ для "Прозорро.Продажі" важливо ще й тому, що це державна ІТ-компанія. Приватний ІТ-сектор в Україні має дуже ліберальне регулювання, тому бодай часткове наближення правил гри для ПП (яке сьогодні як ДП є найбільш зарегульованим) до умов роботи приватного сектора матиме позитивний вплив на його конкурентоспроможність", – резюмує Панаіотіді.
За її словами, завдяки корпоратизації "Прозорро.Продажі" зможе легше залучати додаткове фінансування для розвитку електронної торговельної системи, наприклад, кредитні кошти.
Чому спочатку не створили АТ? Це питання ціни і швидкості. "Створюючи окрему юрособу, ми не розуміли, якою буде бізнес-модель. Витрати на адміністрування ДП виявилися більшими у порівнянні з витратами проєкту у громадській організації. А витрати на утримання корпорації будуть іще більшими. Довелося би забирати ресурси від інвестицій у розвиток", – пояснює Соболев.
"Стати АТ для "Прозорро.Продажі" важливо ще й тому, що це державна ІТ-компанія. Приватний ІТ-сектор в Україні має дуже ліберальне регулювання, тому бодай часткове наближення правил гри для ПП (яке сьогодні як ДП є найбільш зарегульованим) до умов роботи приватного сектора матиме позитивний вплив на його конкурентоспроможність", – резюмує Панаіотіді.
За її словами, завдяки корпоратизації "Прозорро.Продажі" зможе легше залучати додаткове фінансування для розвитку електронної торговельної системи, наприклад, кредитні кошти.
Чому спочатку не створили АТ? Це питання ціни і швидкості. "Створюючи окрему юрособу, ми не розуміли, якою буде бізнес-модель. Витрати на адміністрування ДП виявилися більшими у порівнянні з витратами проєкту у громадській організації. А витрати на утримання корпорації будуть іще більшими. Довелося би забирати ресурси від інвестицій у розвиток", – пояснює Соболев.
Стартап, у який повірили
"На створення цієї системи держава не витратила жодної копійки, навпаки, навіть заробила. Раніше основний капітал давали донори"
На першому етапі кошти вклали Western NIS Enterprise Fund, а потім долучилися інші донори та уряди Німеччини, США, ЄС, Канади, Нідерландів, а також ЄБРР.
Інше джерело коштів – прибуток, який можна реінвестувати. Але як і всі держпідприємства, ПП має щокварталу платити в бюджет дивіденди в розмірі 80%. За минулий рік ця сума становила майже 800 тис. грн, хоча ми могли би витратити їх на свій розвиток. Гроші для держави ми генеруємо через збільшення вартості активів, які продають організатори аукціонів. Якщо ми впровадимо новий функціонал, який збільшить конкуренцію на 10%, то держава заробить зайвий мільярд, тому що за рік ми продаємо на 10 млрд грн.
Торік ми вперше почали фінансувати розробку власним коштом. Ми вже самодостатні. Донорське фінансування тепер прямує на розроблення нових функцій і збільшення ефективності роботи всієї системи.
Інше джерело коштів – прибуток, який можна реінвестувати. Але як і всі держпідприємства, ПП має щокварталу платити в бюджет дивіденди в розмірі 80%. За минулий рік ця сума становила майже 800 тис. грн, хоча ми могли би витратити їх на свій розвиток. Гроші для держави ми генеруємо через збільшення вартості активів, які продають організатори аукціонів. Якщо ми впровадимо новий функціонал, який збільшить конкуренцію на 10%, то держава заробить зайвий мільярд, тому що за рік ми продаємо на 10 млрд грн.
Торік ми вперше почали фінансувати розробку власним коштом. Ми вже самодостатні. Донорське фінансування тепер прямує на розроблення нових функцій і збільшення ефективності роботи всієї системи.
Перспективи ПП
"Від 2018 року через ПП продали активів на 37 млрд грн, зокрема мала приватизація дала 6,8 млрд грн. Це 1/6 частина", – підраховує Мовчан. Депутат вірить у подальші перспективи приватизації і наголошує, що потрібно збільшити кількість переданих об’єктів і швидкість їхньої підготовки до приватизації.
Чи впорається ПП з такими обсягами? Соболев нагадує: "В ФГВФО активів було більше, ніж повинен продати ФДМ. Активи Фонду гарантування вкладів розпродали за чотири роки. Наша IT-система дозволяє щороку генерувати 20-30 млрд грн доходів державі".
За його словами, найвужче місце у подальшій приватизації – це передання об’єктів від міністерств до ФДМ. І цей процес може затягнутися надовго. Уже розроблений законопроєкт про примусове передання ФДМ об’єктів, які не використовуються.
"Навіть у моєму округу є недобудови двох міністерств. Там живуть безхатьки. А МВС і Мінекології не передають ці об’єкти на приватизацію", – каже Мовчан.
"Чому? Незрозуміло. Там нічого немає, навіть корупції. Просто все розвалюється, – нарікає Мовчан. – Є величезний потенціал у регіонів. Треба упорядкувати управління комунальним майном. В усьому світі його дуже багато, і зазвичай ним керують менш ефективно, ніж державним майном".
Але навіть якщо станеться диво, і за 3-4 роки приватизують усе, що вже не потрібно державі, то у ПП однаково буде чимало роботи. Підприємство займатиметься орендою держмайна, ринком землі, електронною концесією, продажем лісу, ліцензіями на використання надр тощо.
Ймовірно, що згодом ПП опікуватиметься великою приватизацією. Соболев готовий до такого розвитку подій. "Я точно знаю, що в системі вже достатньо інвесторів, щоб купити ці підприємства. Ми порахували, що на аукціоні з продажу готелю "Дніпро" сума всіх ставок становила приблизно 14 млрд грн, а заплатили лише 1 млрд", — каже Соболев.
Своєю чергою у ПП говорять про готовність приватного бізнесу працювати в їхній екосистемі. Схоже, місія підприємства "створюємо ринки та довіру" цілком реалізувалася.
Чи впорається ПП з такими обсягами? Соболев нагадує: "В ФГВФО активів було більше, ніж повинен продати ФДМ. Активи Фонду гарантування вкладів розпродали за чотири роки. Наша IT-система дозволяє щороку генерувати 20-30 млрд грн доходів державі".
За його словами, найвужче місце у подальшій приватизації – це передання об’єктів від міністерств до ФДМ. І цей процес може затягнутися надовго. Уже розроблений законопроєкт про примусове передання ФДМ об’єктів, які не використовуються.
"Навіть у моєму округу є недобудови двох міністерств. Там живуть безхатьки. А МВС і Мінекології не передають ці об’єкти на приватизацію", – каже Мовчан.
"Чому? Незрозуміло. Там нічого немає, навіть корупції. Просто все розвалюється, – нарікає Мовчан. – Є величезний потенціал у регіонів. Треба упорядкувати управління комунальним майном. В усьому світі його дуже багато, і зазвичай ним керують менш ефективно, ніж державним майном".
Але навіть якщо станеться диво, і за 3-4 роки приватизують усе, що вже не потрібно державі, то у ПП однаково буде чимало роботи. Підприємство займатиметься орендою держмайна, ринком землі, електронною концесією, продажем лісу, ліцензіями на використання надр тощо.
Ймовірно, що згодом ПП опікуватиметься великою приватизацією. Соболев готовий до такого розвитку подій. "Я точно знаю, що в системі вже достатньо інвесторів, щоб купити ці підприємства. Ми порахували, що на аукціоні з продажу готелю "Дніпро" сума всіх ставок становила приблизно 14 млрд грн, а заплатили лише 1 млрд", — каже Соболев.
Своєю чергою у ПП говорять про готовність приватного бізнесу працювати в їхній екосистемі. Схоже, місія підприємства "створюємо ринки та довіру" цілком реалізувалася.
Текст: Василь Титаренко
Фото: особисті архіви спікерів
Верстка: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська
Дата публікацїї: 09.04.2021 р. © 2021 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
Фото: особисті архіви спікерів
Верстка: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська
Дата публікацїї: 09.04.2021 р. © 2021 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ