ДОСТУПНІ ГРОШІ
для малого, середнього і мікробізнесу
Програма «5-7-9», яку бізнес холодно сприйняв на старті, сьогодні для багатьох підприємців стала не лише дієвим інструментом для інвестицій та розвитку бізнесу, а й рятівним кругом, який допомагає триматися на плаву в непередбачуваних умовах коронакризи. 

«Спрощення доступу малого, середнього та мікробізнесу до банківського кредитування з метою реалізації інвестиційних проєктів. Мета — збільшення обсягів виробництва, нарощення експорту, імпортозаміщення, енергоефективність, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць і, як результат, повернення трудових мігрантів в Україну», — це цитата з опису урядової програми «Доступні кредити 5-7-9», однієї з найамбітніших інвестиційних ідей української влади останніх років. Проєкт з’явився наприкінці 2019 року, офіційно стартував у лютому 2020-го, останньому місяці докоронавірусної епохи. 

Запускаючи «інвестиційні» кредити для МСБ, влада й гадки не мала, що пандемія та її наслідки у вигляді локдаунів та економічних криз внесуть значні зміни у програму. Тож сьогодні це ще й один з антикризових інструментів, на які може розраховувати український бізнес. 

За рік існування програма «5-7-9» пережила серйозну трансформацію. Станом на початок квітня 2021 року нею скористалися понад 12,5 тис. підприємців, а в самій програмі працює 28 банків. Окрім того, за словами Валерія Майбороди, представника Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє «5-7-9», на 1 січня 2021 року у межах програми було збережено 120 тис. робочих місць і створено ще 9,5 тис., за які держава платить компенсацію. 

Як змінилася програма, хто сьогодні може нею скористатися і як обрати банк, в який звернутися по доступні кредити? Liga.net спільно з ПУМБ, одним із піонерів «5-7-9» і найбільшим учасником програми за обсягами надання кредитів, підготувала путівник для бізнесу. На що можуть розраховувати компанії, чи задоволені клієнти отриманими кредитами «5-7-9» і яке майбутнє програми прогнозують у банку? 
Довгий шлях до успіху «5-7-9»: від інвестицій в український бізнес до боротьби з коронакризою 
Під час презентації «5-7-9» у лютому 2020 року в уряді заявляли про плани видати за рік 50 тис. кредитів на щонайменше 2 млрд грн, що, за підрахунками авторів програми, дозволило би створити 90 тис. робочих місць.

Але амбітні плани швидко розбилися об реальність: за три перші місяці існування «5-7-9» 11 банків-учасників видали лише 462 кредити на 283,5 млн грн. Відмов було утричі більше — 1241. Це одразу сформувало у підприємницькому середовищі ставлення до програми як до номінального продукту, скористатися яким можуть лише одиниці.

«На першому етапі банки отримували дуже багато заявок, в яких про чіткий бізнес-план взагалі не йшлося. Заявок було багато, а видач мало, — згадує керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ Віктор Харковець. — І це логічно: банки кредитують і ризикують своїми грошима, а держава лише компенсує ставку. Це означає, що потрібно, як і зазвичай, адекватно оцінювати ризики».

Але головною проблемою «5-7-9», на думку експерта ПУМБ, була навіть не якість заявок, а обмеження суми кредиту, яке відтинало значну частину бізнесу, що потребував кредитів. «Межа позики у 1,5 млн грн робила програму нецікавою для більшості підприємців», — визнає Харковець.
Багато наших клієнтів не хотіли марно витрачати час і ресурс на збирання документів заради суми, яка не спроможна реалізувати інвестиційну ідею. Тож програма була обмежена мікросегментом або ФОПами, а вони, особливо коли почалася коронакриза, не надто прагнули у щось інвестувати, що теж логічно.
Віктор Харковець, керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ
Уряд дуже швидко побачив прогалини і почав вносити зміни у програму. Її поступово розширювали, додали кредити на рефінансування під 0% без обмеження суми, а також поповнення обігових коштів підприємств під 3% річних на термін до двох років. 

«Такі параметри одразу зацікавили підприємців і змінили профіль програми з суто інвестиційного, який був актуальним не для всіх компаній, на антикризовий, а цього бізнес ковідного періоду потребував найперше», — розповідають у ПУМБ . 

Зараз програма охоплює зокрема середній бізнес з доходом до € 20 млн на рік, максимальна сума компенсації відсотків від держави становить € 400 тис., сам кредит необмежений.

Урядові цифри підтверджують слова банкірів. За даними Мінфіну на 5 квітня 2021 року, від часу запуску програми було видано 12 539 кредитів на 30,8 млрд грн. Левова частка цієї суми припадає на кредити антикризового плану: рефінансування старих боргів — 14,2 млрд грн і поповнення обігових коштів — 11,9 млрд грн.

Логічний наслідок кризи: лише шоста частина угод (4,69 млрд грн) — це інвестиційні кредити на розширення або створення бізнесу. «Це не означає, що антикризові позики повністю витіснили кредити на розвиток. Ми видаємо інвестиційні кредити, але більшість наших клієнтів потребували насамперед фінансової помочі. Завдяки «5-7-9» ми її надаємо», — наголошує Віктор Харковець.

У банку кажуть, що сьогодні структура портфеля починає змінюватися у бік скорочення позик на рефінансування старих боргів на користь інших напрямів програми, зокрема на поповнення обігових коштів.
Торік рефінансування у портфелі «5-7-9%» у ПУМБ становило 78%, а сьогодні уже 60%. Ми бачимо зростання інтересу до поповнення обігових коштів під 3%, що також доступно у межах програми. Водночас зростає попит і на інвестиційні кредити. 
Віктор Харковець, керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ
Як «5-7-9» змінює правила гри на фінансовому ринку 
Програма «5-7-9» підвищила свою ефективність завдяки рішенню додати до її можливостей, окрім надання кредитів, рефінансування старих боргів, — вважає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. — Фактично це стало однією з форм підтримки економіки: позичальники отримали фінансову паузу, а програма, яка була спрямована на створення робочих місць, переорієнтувалася на їхнє збереження». 

Клієнти ПУМБ, з якими поспілкувалася Liga, це засвідчують. 

Кондитерська фабрика «Десна» (Чернігівська область) стала одним із перших українських підприємств-учасників програми «5-7-9». 
Компанія скористалася можливістю перекрити старий кредит у банку за ставкою 18% річних новою безвідсотковою позикою, що значно скоротило операційні витрати бізнесу.
Антон Негода, власник кондитерської фабрики «Десна»

Схожа історія і в агрокомпанії «Юність» з Одеської області. Власник підприємства Олександр Узун розповідає, що компанія постраждала через торішній неврожай. «Кредит нас врятував», — говорить Олександр, пояснюючи, що держпрограма допомогла компанії заощадити майже 150 тис. грн на місяць на виплаті відсотків. 

«Підтримка була вчасною. У нас були серйозні проблеми з урожаєм, йшлося про виживання бізнесу, — говорить Узун. – Завдяки програмі ми істотно скоротили наші витрати, як і багато інших виробників з регіону. Це допомогло нам вистояти і далі працювати».

Розширення програми вплинуло не лише на клієнтів, але й на банки-учасники. За словами Віктора Харковця, програма усунула ціновий чинник конкуренції, тому на перший план вийшли інші переваги банків — швидкість ухвалення рішень, лояльність та технології.
Тепер головними є компетенції банку в сегменті МСБ, його бажання глибше вивчати бізнес клієнта, його потреби, а іноді й спрогнозувати їх, — додає Харковець. — Ми, проаналізувавши позичальника, можемо надати йому певний ліміт фінансування, і навіть якщо йому не потрібна така сума зараз, то за потреби він може отримати гроші за спрощеною процедурою.
Віктор Харковець, керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ
Чи стало кредитування для МСБ більш доступним не лише щодо місячних виплат, а й щодо шансів взагалі отримати позику? Віктор Харковець упевнений, що так. Керівник харківської компанії «Металпласт» Ігор Мельников, один із клієнтів ПУМБ, це засвідчує.

«Невеликим підприємствам чи не вперше в історії кредитування в Україні тепер дуже просто отримати кредит. Ми можемо обирати не де дешевше, а де зручніше, краще обслуговування, більше можливостей. Коли з’явилася можливість поміняти обслуговчий банк, обирали серед трьох пропозицій. Ми обрали банк, де обслуговуватися, зокрема в межах «5-7-9», простіше і швидше», — характеризує Мельников вибір ПУМБ.

Про швидкість як пріоритетний чинник вибору говорить і Олександр Узун із компанії «Юність». Що пропонують підприємцям банки? Підприємець розповідає, що рішення про видачу кредиту за програмою «5-7-9» у ПУМБ ухвалюють протягом семи робочих днів. У банку швидкістю пишаються і кажуть, що з наявними клієнтами процедура іще швидша, оскільки банку не потрібно докладно вивчати їхній бізнес. 

Варто наголосити, що сьогоднішні відгуки підприємців про «5-7-9» разюче відрізняються від оцінок торішньої давнини. Якщо раніше вони скептично ставилися до банківських продуктів у межах програми (і банки, до речі, теж), то сьогодні, отримавши кредити з компенсацією ставки, власники бізнесів закликають колег і собі спробувати. 

Антон Негода з кондитерської фабрики «Десна» радить не проґавити можливість і навіть консультуватися з банками. У ПУМБ кажуть, що банк пропонує послуги консультантів, які допомагають потенційним учасникам «5-7-9» правильно трансформувати їхні ідеї у бізнес-план. 
У них вийшло. Досвід підприємців 

Ігор Мельников, власник компанії «Металпласт», Харківська область

Компанія «Металпласт» виробляє поїлки для великої рогатої худоби. Підприємство розташоване у Харкові, до 2014 року основним ринком збуту була Росія. 

Після початку війни ми вирішили переорієнтуватися на Захід, але на це завдання потрібен час, щонайменше п’ять років. Переформатування відбувається успішно, і «Металпласт» постачає продукцію до Польщі, Чехії, Латвії та Бельгії. 

Сім років тому програма «5-7-9» дуже допомогла б українському бізнесу зі сходу України. 

«5-7-9» перевернула світ підприємців: їм стало легше залучити фінансування, банки почали конкурувати за хороших позичальників. 

Ми виробляємо поїлки для корів. У світі 1 млрд корів, в Україні десь 3 млн. Я бачу можливості для виходу на інші ринки, головне питання в ресурсі, щоб до них дістатися. 

Антон Негода, власник кондфабрики «Десна», Чернігівська область

Кондфабрика «Десна» — давній клієнт ПУМБ. Обслуговування кредитів за «нормальних» часів обходилося нам у 16-18% річних. 

Після локдауну з’явилася антикризова редакція «5-7-9». Спочатку ми, як і більшість інших бізнесів, не розуміли масштаби фінансування програми і яким умовам потрібно відповідати. Проте ми були однією з перших компаній, хто скористався програмою. Це була ініціатива банку-партнера, який також був одним із перших учасників. 

Програма сама по собі не вплинула на обсяги доступного кредитного ресурсу для «Десни», але вона допомогла фабриці вийти на позитивну динаміку за підсумками 2020 року, що розширило наші можливості щодо отримання нових кредитів від банку. 

Наш висновок за підсумками досвіду роботи з «5-7-9»: це чудова опція, яка допомагає підвищувати маржинальність бізнесу. 

Моя порада іншим підприємцям: не потрібно боятися, ідіть у банк, консультуйтеся і все вийде.

Олександр Узун, агрофірма «Юність», Одеська область

У 2020 році компанія постраждала від посухи в Одеській області, втративши частину врожаю. 

Спочатку керівництво розглядало варіанти кредитів на розвиток, але погодні умови змусили змінити плани і шукати можливості для зниження кредитного навантаження. 

У компанії великий досвід роботи з банками: вона кредитувалася у п’яти фінустановах. Зараз скористалася програмою кредитування обігових коштів під 3% у межах антикризового пакета «5-7-9» у ПУМБ. Це дозволило істотно скоротити витрати на обслуговування наявних боргів: зі 120 тис. до 20 тис. грн на місяць. 

Завдяки хорошій кредитній історії і зрозумілій бізнес-моделі, «Юність» оформила кредит на обігові кошти за кілька днів. Додатковий плюс сучасної версії «5-7-9» — можливість подавати більшість документів в електронному вигляді.
«5-7-9» назавжди. Якою бачать банкіри і клієнти програму в «мирні часи» 
«5-7-9» в її антикризовому форматі існуватиме щонайменше до кінця 2021 року. Що з програмою буде далі і якою вона має бути за «нормальних» часів?

Цього року банкіри очікують другу хвилю програми після її розширення на середній бізнес, говорить Віктор Харковець. Попит на рефінансування кредитів збережеться, додає Олександр Узун.

«Підприємців приваблюють низькі ставки, я знаю про це від колег по галузі. Бізнесу складно обслуговувати борг дорожче 9% на рік, нам цікаво, щоб дешевий ресурс зберігався довше. Торік ми планували розширити бізнес, але неврожай вніс свої корективи. Якщо з «5-7-9» буде все гаразд, ми зможемо здійснити задумане зараз», — ділиться Узун.

Що далі? Банкіри, економісти та підприємці, з якими поговорила LIGA.net, визначили кілька аспектів, які зробили б програму іще доступнішою для бізнесу. Насамперед йдеться про розширення програми кредитування на компанії з когорти бізнесу середнього розміру та поліпшення підготовленості позичальників. А також про структурні реформи в економіці, без яких, на жаль, жодна антикризова програма не здатна вивести український бізнес на якісно новий рівень. 

Отже.
1
Більше бізнесів 
Розширення програми на малий і середній бізнес здатне ще більше активізувати видачу кредитів у межах «5-7-9». Цей сегмент підприємців має достатньо досвіду, щоб сформувати адекватні бізнес-плани і запропонувати банкам релевантні застави, наголошує Михайло Демків. 

З ним згоден і керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Юрій Шоломицький. «Підвищення верхньої планки за розміром позичальника, бодай тимчасове, могло б надати більшого імпульсу для відновлення економічної активності»,  — припускає він.
2
Комплексні реформи
Програми стимулювання бізнесу не дадуть бажаного ефекту без комплексних реформ в економіці, вважає фінансовий директор Рейтингової агенції IBI-Rating Олександр Калашников. 

«Залишається невизначеною співпраця з МВФ, а також питання неврегульованості правового поля щодо захисту прав кредиторів, — пояснює Калашников. — Це стимулює банки тримати великий обсяг своїх коштів у неризикових активах і чекати перших успішних погашень кредитів, виданих за програмою «5-7-9%». 
3
Навчання підприємців
Але головне — бізнесу також потрібно змінюватися: ставати прозорішим, більш ринковим. «5-7-9» здатна допомогти цьому. Програма, за умови тривалого існування, може створити певний орієнтир для нового малого бізнесу, що стимулюватиме його розвиток, каже Юрій Шоломицький. 

Та найкраще про це говорять самі підприємці. «Програма — це інструмент. Яку б програму вам не запропонували, якщо не буде належних зусиль менеджменту і власників для розвитку бізнесу, нічого не допоможе», — робить висновок власник кондфабрики «Десна» Антон Негода. 

Текст: Сергій Шевчук
Ілюстрації: Liga.net
Дата публикації: 13.04.2021 г.

© 2021 Усі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ