Як робити бізнес у непередбачуваному середовищі і не збожеволіти
НА СВІЙ
СТРАХ І РИЗИК
УКР
Чи стежите ви за рівнем мастила в автомобілі? Чи цікавитесь якістю палива на заправках? Звісно ж так, адже увага до того, що відбувається в автомобілі, допомагає уникнути поломок. Так само і увага до середовища, в якому працює бізнес, допомагає запобігти грошовим, репутаційним та іншим втратам компанії.

Можна кілька років інвестувати в розвиток бізнесу і втратити все в один момент. Наприклад, тому що ви пропустили нововведення законодавства, якими було запроваджено обмеження для вашого виду діяльності. Або тому, що вам трапився недобросовісний контрагент.

Усе це – ризики, але їх майже завжди можна передбачити і зіграти на випередження. Для цього бізнесу потрібен ризик-менеджмент – мистецтво помічати ризики задовго до того, як в офісі пролунає фраза у стилі "Houston, we have a problem". Важливо розуміти, що кожна функція в бізнесі має свої ризики і завдання менеджменту, у тому числі вищої ланки, оперативно на них реагувати.

У партнерському проєкті з компанією ЛІГА:ЗАКОН розбираємося, як бізнесу навчитися розуміти, що є ризиком, незалежно від того, про який напрямок в управлінні бізнесу йдеться. Крім того, ми описуємо інструменти, які можуть допомогти встояти перед обличчям, здавалося б, абсолютно непередбачуваних ситуацій, зокрема, LIGA360.
Ризик – імовірна подія, яка у випадку реалізації здатна призвести до втрат. Ризик у бізнесі може бути фінансовим, операційним, репутаційним, політичним, країновим, юридичним тощо – і може статися у будь-якій сфері, що стосується діяльності компанії навіть опосередковано. Ризик може бути легко передбачуваним, наприклад, затримка узгодження документів держорганами через бюрократичну тяганину. Або ж важкопрогнозованим, наприклад, раптова зміна чиновниками стандартів потрібної документації. Крім того, існують так звані "чорні лебеді" – це дуже рідкісні події, які важко спрогнозувати, але вони мають значні наслідки на глобальному рівні (розпад СРСР, Світова економічна криза, поява інтернету тощо).
П`ЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ, ЩО СТВОРИЛИ РИЗИКИ ДЛЯ БІЗНЕСУ:
Якомога раніше знати, наприклад, про законодавчі новації чи несумлінність контрагента? Головний орієнтир тут – "червоні прапорці", які вказують на ймовірність великого потрясіння в найближчому майбутньому, що загрожує серйозними наслідками для бізнесу.
ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО – УВАГА
ГЛАВНОЕ ПРАВИЛО
ВНИМАНИЕ
Початок війни з Росією
Війна
2014
Фінансова криза, викликана потрясіннями на глобальних ринках, девальвація гривні з 5 до 8 грн за $1
Фінансова криза
2008-2009
Економічна криза, велике очищення банківської системи, девальвація гривні: з 8 грн до 27 грн за $1, перехід до гнучкого курсоутворення
Економічна криза
2014-2017
Пандемія COVID-19 та масові локдауни
COVID-19
2020
Перша велика девальвація гривні: до 5 грн за $1
Девальвація гривні
1998
Ризик може проявитися у будь-якій сфері, яка стосується бізнесу – від фінансових неточностей та маркетингових провалів до непередбачуваних проблем, таких як глобальна криза. Тому керівники всіх напрямків повинні вміти бачити ситуацію якнайширше, щоби вчасно помітити ці "червоні прапорці".
Нарешті, найсвіжіший приклад – пандемія. Багато бізнесів постраждали через карантин та обмежувальні заходи, якими влада намагалася стримати поширення хвороби. Але чи можна було передбачити такий поворот подій?

Якщо передбачити сам COVID-19 було доволі складно, оголошення локдауну не стало несподіваною новиною. Нехай не так багато часу було на підготовку, але тим, хто враховував ризик впровадження карантинного режиму, було простіше, аніж тим, хто сподівався на диво.
Іноді ризики виникають раптово – це так звані "чорні лебеді " . Один із найвідоміших – фінансова криза 2008 року. Ця подія стартувала з іпотечного ринку США, а потім розрослася як снігова куля і похитнула всю світову економіку. Але якщо саме початок кризи було складно передбачити, то "червоними прапорцями", що сигналізують про потенційні проблеми для української економіки, слугували проблеми на зовнішніх ринках, наприклад, з цінами на основні продукти українського експорту і, відповідно, рівнем надходжень іноземної валюти до країни.
Наприклад, у 2003 році в Україні запровадили суттєві обмеження на рекламу алкоголю та цигарок. На той момент майже 70% рекламного ринку припадало на тютюнові вироби. Це означає, що додаткові ризики виникали не лише для виробників тютюнових виробів, але й для рекламних агентств та медіа, які виживають за рахунок реклами. Але забороні передували обговорення, а від першого читання до набрання чинності законом минуло близько дев`яти місяців. За цей час бізнес міг бодай розробити план дій, щоби не залишитися потім без джерела прибутку. Для цього важливо було приділяти увагу інфополю, стежити за розвитком подій та оперативно ухвалювати рішення.
Ризик може проявитися у будь-якій сфері, яка стосується бізнесу – від фінансових неточностей та маркетингових провалів до непередбачуваних проблем, таких як глобальна криза. Тому керівники всіх напрямків повинні вміти бачити ситуацію якнайширше, щоб вчасно побачити ці "червоні прапорці".

Наприклад, 2003 року в Україні запровадили суттєві обмеження на рекламу алкоголю та цигарок. На той момент майже 70% рекламного ринку припадало на тютюнові вироби. Це означає, що додаткові ризики виникали не тільки для виробників тютюнових виробів, але й для рекламних агентств та медіа, які виживають за рахунок реклами. Але забороні передували обговорення, а від першого читання до набрання чинності законом пройшло близько 9 місяців. За цей час бізнес міг хоча б розробити план дій, щоб не залишитися потім без джерела прибутку. Для цього важливо було приділяти увагу інфополю, стежити за розвитком подій та оперативно приймати рішення.

Іноді ризики відбуваються раптово – це, так звані, "чорні лебеді " . Один із найвідоміших – фінансова криза 2008 року. Ця подія стартувала з іпотечного ринку США, а потім розрослася як снігова куля і похитнула всю світову економіку. Але якщо саме початок кризи було складно передбачити, то "червоними прапорцями", що сигналізують про потенційні проблеми для української економіки, слугували проблеми на зовнішніх ринках, наприклад, з цінами на основні продукти українського експорту і, відповідно, рівнем надходжень іноземної валюти до країни.

Нарешті, найсвіжіший приклад – пандемія. Багато бізнесів постраждали через карантин та обмежувальні заходи, якими влада намагалася стримати поширення хвороби. Але чи можна було передбачити такий поворот подій?

Якщо передбачити сам COVID-19 було досить складно, оголошення локдауну не стало несподіваною новиною. Нехай не так багато часу було на підготовку, але тим, хто враховував ризик впровадження карантинного режиму, було простіше, аніж тим, хто сподівався на диво.
"
Голова Ради Директорів ЛІГА:ЗАКОН
— МАРИНА БОНДАРЕНКО
Сьогодні на підприємців та фахівців з усіх боків щодня навалюється величезний потік інформації. Водночас, бізнесменам необхідно блискавично ухвалювати найважливіші управлінські рішення, враховуючи постійні зміни інформаційного поля та хаотичний тиск ззовні. Це складно, це створює додаткове навантаження на керівників та працівників. Але ми хочемо допомогти компаніям легко справлятися з цими викликами за рахунок автоматизації тих процесів, які можна перекласти з плечей людей на програмний код. Ми можемо допомогти побудувати єдине інформаційне середовище з командною взаємодією для топменеджерів та ключових працівників компанії.
Наша команда, спираючись на свою експертизу, репутацію та досвід, продовжує створювати унікальні комплексні рішення для всіх рівнів взаємодії (компанія-команди-фахівці). А наші розробки допомагають на всі 360 розпізнавати та оцінювати ризики, з якими щодня стикаються як бізнес, так і державні структури.
Сьогодні на підприємців та фахівців з усіх боків щодня навалюється величезний потік інформації. При цьому бізнесменам необхідно блискавично приймати найважливіші управлінські рішення, враховуючи постійні зміни інформаційного поля та хаотичний тиск ззовні. Це складно, це створює додаткове навантаження на керівників та співробітників. Але ми хочемо допомогти компаніям легко справлятися з цими викликами за рахунок автоматизації тих процесів, які можна перекласти з плечей людей на програмний код. Ми можемо допомогти побудувати єдине інформаційне середовище з командною взаємодією для ТОП-менеджерів та ключових співробітників компанії.

Наша команда, спираючись на свою експертизу, репутацію та досвід, продовжує створювати унікальні комплексні рішення для всіх рівнів взаємодії (компанія-команди-фахівці). А наші розробки допомагають на всі 360 розпізнавати та оцінювати ризики, з якими щодня стикаються як бізнес, так і державні структури.
Значна частка постраждалих від пандемії і карантину бізнесів – це малі та середні підприємства. Такі бізнеси не завжди володіють фінансовою "подушкою", запасом, який допоміг би пережити потрясіння. Крім того, у таких бізнесів рідко є спеціальна людина для відстеження та управління ризиками, тому в їхньому випадку здатність менеджерів на всіх напрямках передбачити потенційні загрози стає критичною.
Ризик-менеджмент – процес управління, спрямований на виявлення потенційних ризиків для бізнесу та їх попередження. Термін, який сьогодні широко використовується в бізнесі, порівняно новий, з'явився в середині минулого століття. У першу чергу цей процес був поширений в західних страхових компаніях і банках, але дуже швидко його взяли на озброєння бізнеси з інших сфер діяльності.
ДОГОРИ ДРИГОМ
Минулого літа KPMG в Україні провела дослідження, завдяки якому дізналися, чи змінилися погляди бізнесу на ризики. До пандемії основною бізнес-загрозою був ризик нестачі кваліфікованих кадрів. Але вже у 2020 році перше та друге місця у рейтингу загроз посіли регуляторний та операційні ризики.
Після масового переходу на "віддалену" роботу, до найважливіших ризиків стала належати і кібербезпека, адже одна справа контролювати потік інформації на офісних пристроях, і зовсім інша – на домашніх ноутбуках працівників.
Очевидно, що на перший план вийшли також проблеми комплаєнс-контролю. Катерина Сафроненко, заступниця директора KPMG в Україні вважає, що віддалена робота вже за своєю природою може стати комплаєнс-ризиком.
— КАТЕРИНА САФРОНЕНКО
Заступниця директора KPMG в Україні
Чи відбувається дотримання відповідних норм праці, чи відбулася релокація працівника в іншу країну, як використовується та зберігається конфіденційна інформація в умовах віддаленої роботи, чи існує ризик порушень умов безпеки під час використання відповідних ресурсів та технологій – усі ці запитання ускладнюють комплаєнс-контроль в умовах віддаленої роботи.
"
Минулого літа KPMG в Україні провела дослідження, завдяки якому дізнались, чи змінилися погляди бізнесу на ризики. До пандемії основною бізнес-загрозою був ризик нестачі кваліфікованих кадрів. Але вже у 2020 році перше та друге місця у рейтингу загроз зайняли регуляторний та операційні ризики.

Після масового переходу на "віддалену" роботу, до найважливіших ризиків стала належати і кібербезпека, адже одна справа контролювати потік інформації на офісних пристроях, і зовсім інша – на домашніх ноутбуках співробітників.

Очевидно, що на перший план вийшли також проблеми комплаєнс-контролю. Катерина Сафроненко, заступник директора KPMG в Україні вважає, що віддалена робота вже за своєю природою може стати комплаєнс-ризиком.
Комплаєнс – контроль відповідності певним нормам, вимогам. Комплаєнс-ризики можуть виявлятися у формі застосування юридичних санкцій або санкцій регулюючих органів, фінансових або репутаційних втрат як результат невідповідності законам, правилам та стандартам у галузі комплаєнсу.
Але далі – найцікавіше. Яна Омельчук, менеджерка практики консультаційних послуг PwC Україна, розповідає, що у 2020 році зросла кількість запитів на перевірку репутації та благонадійності контрагентів: клієнтів, бізнес-партнерів та постачальників.
"
— ЯНА ОМЕЛЬЧУК
Менеджерка практики консультаційних послуг PwC Україна
Українські компанії зазначають, що практично кожен другий випадок шахрайства здійснюють їхні контрагенти, а кожен четвертий – контрагенти у змові з працівниками. Такі результати ми отримали у рамках Всесвітнього дослідження економічних злочинів та шахрайства у 2020 році. Минулого року зросла кількість випадків шахрайства з боку клієнтів.
У результаті виникає запитання – як побудувати роботу, щоби враховувати всю цю нескінченну різноманітність ситуацій, що загрожують привести бізнес до тих чи інших втрат? Хороша новина: для всього цього є набір інструментів і підходів.
ЕКРАН ЗАМІСТЬ КРИШТАЛЕВОЇ КУЛІ, АБО РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У ЧОТИРЬОХ ПОРАДАХ
Є кілька порад, які допоможуть не потонути в потоці локальних і глобальних, прогнозованих і непередбачуваних, вже знайомих і абсолютно нових ризиків.
"Кожна компанія має вибудовувати власну стратегію для управління ризиками. Для початку необхідно визначити всі ризики, які можуть вплинути на бізнес. Вже після цього можна розпочати ранжування їх типів", - наголошують у ЛІГА:ЗАКОН.
Так, ризики, які загрожують бізнесу сильніше за інші, повинні перебувати в режимі контролю 24/7. Крім постійного моніторингу, важливо проводити дослідження ринкової ситуації, щоб робити якісні прогнози та передбачати потенційні загрози. "Недостатньо дивитися на картину тільки в рамках ринку, на якому працює компанія, важливо відстежувати ситуацію ширше", – додають у компанії.
ПО-ПЕРШЕ, БУДУЄМО КАРТУ РИЗИКІВ, ВОНА Ж – РЕЄСТР РИЗИКІВ
01
Перше, що потрібно – записати все те, що може загрожувати бізнесу. Карта ризиків допомагає класифікувати ризики за ступенем критичності для бізнесу та оцінити загальний стан ризик-менеджменту у компанії. Вона дозволяє врахувати як глобальні ризики, так і характерні для конкретної компанії. Наприклад, ризики що стосуються активів, фінансів, ланцюжків постачань, логістики, персоналу, кібербезпеки, репутації тощо.
Загрози записали, але хто має відслідковувати ймовірність того, що вони стануть реальністю? Відповідь – менеджери напрямків, а також спеціально призначені люди.

За словами Олександри Костриці, керівниці практики корпоративного права та M&A адвокатського об'єднання PwC Legal в Україні, останніми роками в західних компаніях активно практикується призначення та введення до складу ради директорів Chief Risk Officer, він же – директор із ризиків. До його обов'язків входить прогнозування глобальних ризиків та їх зв'язування зі специфічними секторальними та індустріальними ризиками конкретної компанії.
ПО-ДРУГЕ, ВЧИМО ЛЮДЕЙ
02
Наприклад, керівник відділу маркетингу повинен стежити за репутацією компанії і виявляти ситуації, які можуть викликати негатив у ЗМІ. Начальник юридичного відділу має моніторити зміни у законодавстві, щоб завжди знати про майбутні зміни. HR-менеджер повинен постійно знати, що відбувається на ринку праці.
Крім того, у раді директорів може формуватися окремий спеціальний "ризиковий" комітет або функції управління ризиками можуть покладатися на вже існуючий аудиторський комітет.

Але це не знімає з менеджерів окремих напрямків обов'язку приділяти увагу інформаційному полю та змінам, які можуть впливати на роботу компанії.
ПО-ПЕРШЕ, БУДУЄМО
КАРТУ РИЗИКІВ, ВОНА
Ж – РЕЄСТР РИЗИКІВ
"Кожна компанія має вибудовувати власну стратегію для управління ризиками. Для початку необхідно визначити всі ризики, які можуть вплинути на бізнес. Вже після цього можна розпочати ранжування їх типів", - наголошують у ЛІГА:ЗАКОН.

Так, ризики, які загрожують бізнесу сильніше за інші, повинні перебувати в режимі контролю 24/7. Крім постійного моніторингу, важливо проводити дослідження ринкової ситуації, щоб робити якісні прогнози та передбачати потенційні загрози. "Недостатньо дивитися на картину тільки в рамках ринку, на якому працює компанія, важливо відстежувати ситуацію ширше", – додають у компанії.
Загрози записали, але хто має відслідковувати ймовірність того, що вони стануть реальністю? Відповідь – менеджери напрямків, а також спеціально призначені люди.

За словами Олександри Костриці, керівника практики корпоративного права та M&A адвокатського об'єднання PwC Legal в Україні, останніми роками в західних компаніях активно практикується призначення та введення до складу ради директорів Chief Risk Officer, він же – директор із ризиків. До його обов'язків входить прогнозування глобальних ризиків та їх зв'язування зі специфічними секторальними та індустріальними ризиками конкретної компанії.

Крім того, у раді директорів може формуватися окремий спеціальний "ризиковий" комітет або функції управління ризиками можуть покладатися на вже існуючий аудиторський комітет.

Але це не знімає з менеджерів окремих напрямків обов'язку приділяти увагу інформаційному полю та змінам, які можуть впливати на роботу компанії.

Наприклад, керівник відділу маркетингу повинен стежити за репутацією компанії і виявляти ситуації, які можуть викликати негатив у ЗМІ. Начальник юридичного відділу має моніторити зміни у законодавстві, щоб завжди знати про майбутні зміни. HR-менеджер повинен постійно знати, що відбувається на ринку праці.
Від компанії-виробника нішевих продуктів для юристів ЛІГА:ЗАКОН сьогодні перейшла до комплексної та унікальної IT-платформи LIGA360 для управління інформацією для всієї компанії, що працює на бізнес загалом.
В Україні є кілька рішень, які дозволяють моніторити інформаційне поле. Наприклад, минулого року запустилася IT-платформа LIGA360. Протягом 30 років ЛІГА:ЗАКОН розробляла в Україні флагманські інформаційно-аналітичні продукти та рік тому компанія об'єднала їх у комплексну єдину систему.
Ми змінюємо культуру роботи з інформацією – обираючи нас і наші рішення, наші клієнти обирають інноваційний шлях розвитку: системний доступ до інформації, до інноваційних інструментів, зміну ставлення до споживання різноманітної інформації. Починають використовувати сучасні інноваційні продукти для розуміння та запобігання навколишнім ризикам та генерування ідей для розвитку. Ми допомагаємо змінити спосіб ухвалення рішень шляхом об'єднання інформації, функцій, людей.
Зараз ми перейшли на новий продуктовий портфель під новим брендом LIGA360. Тепер це не окремий продукт під одну потребу чи нішу. Це ціла інформаційна екосистема для бізнесу чи держпідприємства загалом. Ми зрозуміли, що коли даємо користувачеві окремі продукти, то позбавляємо його багатьох можливостей.Сьогодні ми даємо нашим клієнтам погляд на 360 на все, що відбувається навколо них та їхнього бізнесу.
LIGA360 дозволяє налаштувати рішення під потреби окремих фахівців, але водночас дає можливість бізнесу об'єднати їх у команду для управління ризиками різного рівня. Наприклад, юристи можуть контролювати як широке законодавче поле, що може вплинути на організацію загалом, так і останні зміни у нормативно-правових актах, які регулюють укладені договори; HR-и – відстежувати зміни у кадровому законодавстві; служба безпеки – перевіряти контрагентів та працівників під час найму в компанію. "І все це – в одній системі. Головне – правильно визначити власників кожного ризику", – пояснюють у компанії суть розробки.
Зараз ми перейшли на новий продуктовий портфель під новим брендом LIGA360. Тепер це не окремий продукт під одну потребу чи нішу. Це ціла інформаційна екосистема для бізнесу чи держпідприємства загалом. Ми зрозуміли, що коли ми даємо користувачеві окремі продукти, ми позбавляємо його багатьох можливостей.
Сьогодні ми даємо нашим клієнтам погляд на 360 на все що відбувається навколо них та їх бізнесу. Ми змінюємо культуру роботи з інформацією - вибираючи нас і наші рішення, наші клієнти обирають інноваційний шлях розвитку: системний доступ до інформації, доступ до інноваційних інструментів, зміну ставлення до споживання різноманітної інформації. Починають використовувати сучасні інноваційні продукти для розуміння та запобігання навколишнім ризикам та генерування ідей для розвитку. Ми допомагаємо змінити спосіб прийняття рішень шляхом об'єднання інформації, функцій, людей.
В Україні є кілька рішень, які дозволяють моніторити інформаційне поле. Наприклад, минулого року запустилася IT-платформа LIGA360. Протягом 30 років ЛІГА:ЗАКОН розробляла в Україні флагманські інформаційно-аналітичні продукти та рік тому компанія об'єднала їх у комплексну єдину систему.

Від компанії-виробника нішевих продуктів для юристів ЛІГА:ЗАКОН сьогодні перейшла до комплексної та унікальної IT-платформи LIGA360 для управління інформацією для всієї компанії, що працює на бізнес в цілому.

LIGA360 дозволяє налаштувати рішення під потреби окремих фахівців, але при цьому дає можливість бізнесу об'єднати їх у команду для управління ризиками різного рівня. Наприклад, юристи можуть контролювати як широке законодавче поле, що може вплинути на організацію загалом, так і останні зміни у нормативно-правових актах, які регулюють укладені договори; HR-и можуть відстежувати зміни у кадровому законодавстві; служба безпеки – перевіряти контрагентів та співробітників під час найму в компанію. "І все це – в одній системі. Головне – правильно визначити власників кожного ризику", – пояснюють у компанії суть розробки.
"
Голова Ради Директорів ЛІГА:ЗАКОН
— МАРИНА БОНДАРЕНКО
ПО-ТРЕТЄ, ВПРОВАДЖУЄМО АВТОМАТИЗОВАНИЙ ПРОЦЕС МОНІТОРИНГУ РИЗИКІВ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ТОПМЕНЕДЖМЕНТУ
03
Марина Бондаренко виокремлює такі ключові "фішки" LIGA360:

1) Персоналізація – налаштування інформації, моніторингів та функцій під запити бізнесу чи фахівців (для компанії – під специфіку галузі чи теми, для спеціаліста – під специфіку посади чи проблематик).

2) Сигналізація або, як ми назвали, функціональний модуль "smart-сигнали" – автоматичне відстеження змін на персональні налаштування або найважливіші теми. Це дає можливість миттєво дізнаватися про зміни та мінімізувати ризики.

3) Єдине інформаційне середовище для роботи всієї компанії, професійних команд та працівників різних підрозділів (юридичний департамент, фінансовий департамент та бухгалтерія, HR-департамент, PR-департамент, служба безпеки, відділ закупівель тощо). Вся компанія, працюючи в LIGA360, може перебувати в єдиному інформаційному полі завдяки можливості створювати командні налаштування та можливості ділитися персональними налаштуваннями та звітами, підготовкою типових звітів/дайджестів.

4) Командна робота реалізується в автоматизації процесу договірної діяльності в компанії, створенні та управлінні базою своїх документів, ухваленні спільних рішень завдяки одному інформаційному середовищу та управлінню спільними завданнями.

5) Максимальні функціонали з усіх продуктів ЛІГА:ЗАКОН тісно інтегровані між собою для різних спеціалістів (керівник, юрист, бухгалтер, PR, HR, спеціаліст з безпеки).

6) Автоматизація договірної роботи у компанії, шаблони договорів з автозаповненням.

7) Усі матеріали, аналітика, новини ринків, вебінари в одному місці для мінімізації ризиків компанії.
Неможливо бачити все й одразу. Але можна виділити окремі "маркери", стан яких і буде для компанії "зеленим прапором" або "червоним прапором".

Наприклад, візьмемо перевірку контрагента. Якщо його немає у списку санкцій, у нього чиста судова історія, сплачені податки та зрозумілі власники, ці ознаки можна вважати "зеленими прапорами". Тобто за цими ознаками потенційний контрагент не несе ризиків.

Якщо ж компанія є в списку санкцій, не платить податки, та ще й звинувачується в суді попередніми партнерами – перед нами суцільно "червоні прапори". Тобто за цими ознаками робота з такою компанією несе для вашого бізнесу високі ризики.

За словами Яни Омельчук, українським компаніям варто ретельно обирати клієнтів, бізнес-партнерів та постачальників до початку співпраці. При цьому необхідно враховувати репутаційні ризики, ризики неплатоспроможності, податкові ризики (особливо ознаки фіктивності).

Також корисно періодично проводити оцінку ризиків портфеля існуючих контрагентів компанії. На думку експерта, така оцінка має бути автоматизована та спиратися на критерії ризикованості, найбільш релевантні для середовища, в якому компанія веде бізнес, а також для усієї індустрії.

Системи, на кшталт LIGA360, якраз і можуть з цим допомогти.
Також корисно періодично проводити оцінку ризиків портфеля існуючих контрагентів компанії. На думку експерта, така оцінка має бути автоматизована та спиратися на критерії ризикованості, найбільш релевантні для середовища, в якому компанія веде бізнес, а також для усієї індустрії.

Системи, на кшталт LIGA360, якраз і можуть з цим допомогти.
За словами Яни Омельчук, українським компаніям варто ретельно обирати клієнтів, бізнес-партнерів та постачальників до початку співпраці. Водночас необхідно враховувати репутаційні ризики, ризики неплатоспроможності, податкові ризики (особливо ознаки фіктивності).
Неможливо бачити все й одразу. Але можна виокремити "маркери", стан яких і буде для компанії "зеленим прапором" або "червоним прапором".

Наприклад, візьмемо перевірку контрагента. Якщо його немає у списку санкцій, у нього чиста судова історія, сплачені податки та зрозумілі власники, ці ознаки можна вважати "зеленими прапорами". Тобто за цими ознаками потенційний контрагент не несе ризиків.

Якщо ж компанія є в списку санкцій, не платить податки, та ще й звинувачується в суді попередніми партнерами – перед нами суцільно "червоні прапори". Тобто за цими ознаками робота з такою компанією несе для вашого бізнесу високі ризики.
ПО-ЧЕТВЕРТЕ, ВИЗНАЧАЄМО ПРІОРИТЕТИ
04
ЗАВЖДИ ГОТОВІ
Попри потрясіння минулого року бізнес поступово повертається до звичного ритму роботи. Але без правильно функціонуючого ризик-менеджменту кожне нове "потрясіння", навіть локального штибу, може стати для компанії останнім.

Не варто чекати на наступну кризу, щоб оцінити важливість управління ризиками. Вже зараз складайте карту ризиків, обирайте рішення з автоматизації, призначайте відповідальних людей та коригуйте бізнес-плани з урахуванням мінливості бізнес-середовища.

Вивчайте підходи західних компаній до ризик-менеджменту. Слідкуйте за виходом наступних текстів нашого з ЛІГА:ЗАКОН проєкту, в яких ми детально розбиратимемо кожен вид потенційних для бізнесу ризиків.

І не забувайте перевіряти рівень мастила у двигуні автомобіля.
Автор: Валерія Давидова
Фото: особисті архіви спікерів
Верстка і дизайн: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська


Дата публікації: 01.11.2021 р.

© 2021 Усі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ