РРО — это хорошо. Но только если медленно и поэтапно

Дмитрий Яблоновский, заместитель исполнительного директора Центра экономической стратегии

В Украине относительно много, например, в сравнении с Германией, микробизнеса (представленного в основном ФОПами), достаточно крупных предприятий, но явно недостаточно малого и среднего бизнеса.

Как выглядит украинский ФОП сегодня? Чаще всего занимается торговлей, а не производством и, в основном, работает локально, то есть имеет ограниченную географию присутствия.

И главный вопрос в регулировании ФОПов — это как сделать так, чтобы они развивались, расширяли географию присутствия, превращались в полноценных юридических лиц, занимались производством.

Способствуют ли этому озвученные инициативы? Запретить ФОПам предоставлять услуги — это вряд ли реальный план. Не очень понимаю, зачем предлагать решения, которые, скорее всего, никто воплощать не будет.

Что я поддерживаю - это то, что ФОПы, продающие что-то на постоянной основе, должны заниматься учетом транзакций. Не обязательно выдавать бумажный чек, но каждая продажа должна регистрироваться определенным образом. Но нужно учесть две вещи:

1) внедрение РРО должно сопровождаться внедрением нескольких альтернативных решений для выдачи чеков. Поставщики решений должны конкурировать за клиента ценой, качеством, дополнительными услугами, гибкостью. Вместо этого уже была попытка протянуть монопольное решение по РРО — продавать кассовый аппарат конкретного производителя и ограничить использование других.

2) любую инициативу нужно внедрять правильно. Необходимо запустить пилоты, показать, как это работает, показать альтернативных поставщиков. В случае с РРО, возможно, нужно сначала вообще раздать бесплатно. Пусть их протестируют те, кто уже сейчас должен ими пользоваться в обязательном порядке, отработают все недостатки, а потом скажут «все работает, хорошее решение». И тогда распространять на всех. Это сняло бы страхи.

Податкова все ще налаштована на перевірки і збір штрафів, а не допомогу. І в цьому головний ризик

Тетяна Паламарчук, в.о. виконавчого директора СУП

До виборів багато партій, і правляча нині більшість декларували менше держави в житті людини, зменшення рівня тіньової економіки та спрощення податкового адміністрування.

Мусимо констатувати, що деякі прийняті норми законопроектів 1053-1 та 1073 збільшують фіскальне навантаження, не пропонуючи суттєвої лібералізації умов для ведення малого бізнесу — для понад 1 млн ФОПів (2-ої та 3-ої групи, усього в країні 1,8 млн ФОПів). Нові законопроекти вводять додаткове адміністрування та повертають штрафи для бізнесу. Наслідком може стати навпаки збільшення рівня «тіньової» економіки в Україні.

Основні їхні недоліки:

• Для нової системи РРО запроваджуються ті ж складні процедури звітності, які обтяжують вже існуючі РРО, та великі штрафи, які не пов’язані із фактами неоприбуткування готівки (штраф за перевищення ліміту каси та інше).
• Запропоноване програмне забезпечення взагалі не працює з такими послугами бізнесу, як «накладений платіж», «переказ коштів» та «дистанційна торгівля (в тому числі через Інтернет)».
• Закон про «кешбек» торкнеться лише підприємців, які вже офіційно ведуть бізнес і, відповідно, не вирішує проблему «детінізації» економіки. «Кешбек» не застосовуватиметься до підприємців, які взагалі не видають фіскальний чек.
• Законопроекти не вирішують проблеми сірого імпорту (у податкової вже 1,5 роки є повноваження перевіряти касову дисципліну ФОПів, які торгують складною побутовою технікою та такою, що підлягає гарантійному ремонту, однак великі магазини і досі продають побутову техніку без фіскальних чеків).
• Законопроекти не створюють рівних умов ведення бізнесу.

Система обліку і контролю за розрахунковими операціями залишається громіздкою та обтяжливою, а касові апарати – дорогими. Закон написаний так, наче програмні РРО вже існують. Очільники Мінфіну і ДПС в публічних виступах, і на засіданні комітету, і навіть в залі Парламенту при розгляді цього законопроекту заявляли, що програма новітніх РРО уже працює. Насправді ж ні. На сайті ДФС є дві програми (для Android і для Windows), які можуть відправляти чеки, але це не робочі програми - просто «заглушки» без будь якого функціоналу. Товарні позиції і їхній опис вводиться вручну; немає інтеграції з зовнішнім обліком; неможливо реалізовувати систему лояльності. Хоча у Законі написано, що ДФС повинна забезпечити підприємців безкоштовними програмними РРО.

Які зміни варто внести:

• Вилучити кешбек, зайві штрафи, додаткове податкове адміністрування і забезпечити послідовність впровадження РРО
• Запровадити конкурентні та працюючі програмні касові апарати
• Реформувати податкову і зробити її «сервісною»

СУП уже понад рік виступає за фіскалізацію за умови існування сервісної податкової та програмних РРО. Разом з тим паралельно влада повинна створювати умови для розвитку бізнесу і для підприємців на загальних умовах оподаткування: введення податку на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці, введення персональної відповідальності представників контролюючих органів.

ФОПи дають роботу не лише собі, а й в середньому 73 особам

Дмитро Горюнов, консультант Офісу підтримки МСП (SMEDO)

Понад 1,8 млн ФОПів сьогодні зареєстровано в Україні. За 2016-2017 роки їх стало трішки менше — переважно через регуляторні ініціативи. Адже починаючи з 2017 року суб’єкти спрощеної системи оподаткування повинні сплачувати Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), навіть маючи нульовий дохід. Це призвело до масової ліквідації неактивних суб’єктів.

Але попри скорочення абсолютної кількості, зайнятість та особливо продажі зростали. ФОПи дають роботу не лише собі, а й в середньому 73 особам (середній ФОП). Малий влаштовував на роботу 15 осіб, а мікро в середньому працює ще з одним співробітником.

Не всі ФОПи в нас є мікро-бізнесом — в Україні нараховується декілька тисяч малих та навіть декілька сотень середніх таких суб’єктів.

Звичайно, частка в продажах в різних галузях суттєво відрізняється, причому на користь як ФОПів, так і юридичних осіб. В першому випадку це свідчить про те, що мова йде про різного роду послуги (а також про те, що у цій сфері така форма господарювання може використовуватись для оптимізації оподаткування), в другому — про ефект масштабу через необхідність здійснення значних капітальних інвестицій.

Також ФОПи успішно освоюють систему державних закупівель. В минулому році обсяг транзакцій за їх участі збільшився більш ніж в чотири рази — з 6 до 24 млрд грн. Окремі підприємці брали участь та вигравали в сотнях конкурсів.

Український експорт також не залишився без ФОПів. За даними Держстату, в 2017 році за кордон продали свої товари чи послуги понад 6000 фізосіб-підприємців, а обсяг експорту склав понад $307,5 млн. Це менше 1% від загальної суми, але саме цей факт свідчить про те, що деякі ФОПи системно працюють із зовнішніми ринками.

Основні втрати бюджету — зовсім не від ухилення ФОПів

Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень, керівник Центру досліджень сучасного суспільства

ФОПи і спрощена система оподаткування відіграли величезну позитивну роль в українській історії. 20 років тому, наприкінці 90-х, це допомогло вивеcти з тіні велику частину людей, змушених самостійно вирішувати питання виживання на тлі жахливого погіршення умов життя та економічної кризи початку 90-х.

Щоб отримати «живі» гроші (а не, наприклад, товари замість зарплати), люди починали торгувати. Країна тоді перетворилася у великий «базар» малих торгівців та кооператорів. Криміналітет та держава одразу почали на них тиснути: перші брали «данину» від торговців на ринках, а другі — велику кількість документів, написаних ще за СРСР, та штрафи за недотримання правил.

Для того, щоби спростити життя починаючим підприємцям, зменшити регуляторне навантаження та, в тому числі, просто захистити їх від рекету була створена спрощена система оподаткування та статус — «фізична особа підприємець» (ФОП). Ключовий аспект — простота — один звіт та один податок з простою реєстрацією.

Одна з причин, чому люди досі бояться робити бізнес — це спілкування з державою. Це все ще складно і неприємно. Про це говорить дослідження “Amway”. У 2016 році ми проводили власне опитування малого і середнього бізнесу («Щорічна оцінка ділового клімату» ABCA): 27% вважали державу ворогом, а майже 60% — перешкодою.

Щодо спрощеної системи йде дискусія багато років. З одного боку, малий бізнес говорить про те, що спрощення системи — це можливість реалізувати себе і забезпечити родину. З іншого — дехто з середнього бізнесу каже, що компанії використовують схеми з ФОП для оптимізації податків. Це правда, і це несправедливо. Хтось платить повну ціну, а хтось — ні. І це негативно впливає на конкурентоспроможність.

Що ж з цим робити? Спершу треба оцінити обсяг явища — ухилення від сплати податків в повній мірі (оптимізація) через використання спрощеної системи оподаткування ФОПами. Центр суспільних трансформацій, колишня група РПР проводили дослідження, де оцінювали скільки різні схеми завдають збитків. Так ось, вони порахували, що ФОПи — це дуже невелика частина зловживань у порівнянні з офшорами.

Чи можна ліквідувати спрощену систему і перевести всіх на єдину систему, не важливо ФОП чи не ФОП? Будь яке ускладнення «спрощеної системи» оподаткування та обліку для ФОП — шкідливо для розвитку мікро бізнесу в країні. Тут я підтримую тих експертів,які кажуть, що краще мати 5% від чогось (а саме 5% складає максимальний розмір єдиного податку, який платять ФОПи), ніж 40% від нуля.

Ми не знаємо, яка частина мікро- та малого бізнесу, що зараз використовує спрощену систему оподаткування, зможе використовувати загальну систему, без збільшення вартості дотримання регулювання, яку вони будуть нести (в грошах та часі). Тож, принцип, яким треба керуватися, коли маємо справу з малим бізнесом — «не зашкодь» та просто створити умови, коли середньому бізнесу будуть не вигідні такі зловживання.

РРО — это хорошо. Но только если медленно и поэтапно

Дмитрий Яблоновский, заместитель исполнительного директора Центра экономической стратегии

В Украине относительно много, например, в сравнении с Германией, микробизнеса (представленного в основном ФОПами), достаточно крупных предприятий, но явно недостаточно малого и среднего бизнеса.

Как выглядит украинский ФОП сегодня? Чаще всего занимается торговлей, а не производством и, в основном, работает локально, то есть имеет ограниченную географию присутствия.

И главный вопрос в регулировании ФОПов — это как сделать так, чтобы они развивались, расширяли географию присутствия, превращались в полноценных юридических лиц, занимались производством.

Способствуют ли этому озвученные инициативы? Запретить ФОПам предоставлять услуги — это вряд ли реальный план. Не очень понимаю, зачем предлагать решения, которые, скорее всего, никто воплощать не будет.

Что я поддерживаю - это то, что ФОПы, продающие что-то на постоянной основе, должны заниматься учетом транзакций. Не обязательно выдавать бумажный чек, но каждая продажа должна регистрироваться определенным образом. Но нужно учесть две вещи:

1) внедрение РРО должно сопровождаться внедрением нескольких альтернативных решений для выдачи чеков. Поставщики решений должны конкурировать за клиента ценой, качеством, дополнительными услугами, гибкостью. Вместо этого уже была попытка протянуть монопольное решение по РРО — продавать кассовый аппарат конкретного производителя и ограничить использование других.

2) любую инициативу нужно внедрять правильно. Необходимо запустить пилоты, показать, как это работает, показать альтернативных поставщиков. В случае с РРО, возможно, нужно сначала вообще раздать бесплатно. Пусть их протестируют те, кто уже сейчас должен ими пользоваться в обязательном порядке, отработают все недостатки, а потом скажут «все работает, хорошее решение». И тогда распространять на всех. Это сняло бы страхи.

Податкова все ще налаштована на перевірки і збір штрафів, а не допомогу. І в цьому головний ризик

Тетяна Паламарчук, в.о. виконавчого директора СУП

До виборів багато партій, і правляча нині більшість декларували менше держави в житті людини, зменшення рівня тіньової економіки та спрощення податкового адміністрування.

Мусимо констатувати, що останні прийняті законопроекти (1053-1, 1073) лише збільшують фіскальне навантаження, а не створюють ліберальні умови для ведення малого бізнесу — для понад 1 млн ФОПів (2-ої та 3-ої групи, усього в країні 1,8 млн ФОПів). Нові законопроекти вводять додаткове адміністрування та штрафи для бізнесу. Наслідком може стати навпаки збільшення рівня «тіньового» бізнесу в Україні.

Основні їх недоліки:

• Для багатьох підприємців немає перехідного періоду для впровадження РРО, відразу після вступу Закону в силу.
• Для нової системи РРО запроваджуються ті ж складні процедури звітності, які обтяжують вже існуючі РРО, та великі штрафи.
• Запропоноване програмне забезпечення взагалі не працює з такими послугами бізнесу, як «накладений платіж», «переказ коштів» та «дистанційна торгівля (в тому числі через Інтернет)».
• Закон про «кешбек» торкнеться лише підприємців, які вже офіційно ведуть бізнес і, відповідно, не вирішує проблему «детінізації» економіки. “Кешбек” не застосовуватиметься до підприємців, які взагалі не видають фіскальний чек.
• Законопроекти не вирішують проблеми сірого імпорту (крім того, у податкової вже 1,5 роки є повноваження перевіряти ФОПів, які торгують складною побутовою технікою та такою, що підлягає гарантійному ремонту, однак великі магазини і досі продають побутову техніку без чеків)
• Новий законопроект покликаний лише зарегулювати e-commerce, зобов’язуючи підприємців видавати розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, але при цьому не вирішується проблема з відстроченою видачею чеків при дистанційній торгівлі.
• Законопроекти не створюють рівних умов ведення бізнесу.

Система обліку і контролю за розрахунковими операціями залишається громіздкою та обтяжливою, а касові апарати – дорогими. Закон написаний так, наче програмні РРО вже існують. Очільники Мінфіну і ДПС в публічних виступах, і на засіданні комітету, і навіть в залі Парламенту при розгляді цього законопроекту заявляли, що програма новітніх РРО уже працює. Насправді ж ні. На сайті ДФС є дві програми (для Android і для Windows), які можуть відправляти чеки, але це просто "заглушки" без будь якого функціоналу. Товарні позиції і їхній опис вводиться вручну; немає інтеграції з зовнішнім обліком; це не робочі програми. У Законі написано, що ДФС повинна забезпечити підприємців безкоштовними програмними РРО.

Які зміни варто внести:

• Вилучити кешбек, зайві штрафи, додаткове податкове адміністрування і забезпечити послідовність впровадження РРО
• Запровадити конкурентні та працюючі програмні касові апарати
• Реформувати податкову і зробити її «сервісною»

СУП уже понад рік виступає за фіскалізацію за умови існування сервісної податкової та програмних РРО. Однак паралельно влада повинна створювати умови для розвитку бізнесу і для підприємців на загальних умовах оподаткування: введення податку на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці, введення персональної відповідальності представників контролюючих органів.

ФОПи дають роботу не лише собі, а й в середньому 73 особам

Дмитро Горюнов, консультант Офісу підтримки МСП (SMEDO)

Понад 1,8 млн ФОПів сьогодні зареєстровано в Україні. За 2016-2017 роки їх стало трішки менше — переважно через регуляторні ініціативи. Адже починаючи з 2017 року суб’єкти спрощеної системи оподаткування повинні сплачувати Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), навіть маючи нульовий дохід. Це призвело до масової ліквідації неактивних суб’єктів.

Але попри скорочення абсолютної кількості, зайнятість та особливо продажі зростали. ФОПи дають роботу не лише собі, а й в середньому 73 особам (середній ФОП). Малий влаштовував на роботу 15 осіб, а мікро в середньому працює ще з одним співробітником.

Не всі ФОПи в нас є мікро-бізнесом — в Україні нараховується декілька тисяч малих та навіть декілька сотень середніх таких суб’єктів.

Звичайно, частка в продажах в різних галузях суттєво відрізняється, причому на користь як ФОПів, так і юридичних осіб. В першому випадку це свідчить про те, що мова йде про різного роду послуги (а також про те, що у цій сфері така форма господарювання може використовуватись для оптимізації оподаткування), в другому — про ефект масштабу через необхідність здійснення значних капітальних інвестицій.

Також ФОПи успішно освоюють систему державних закупівель. В минулому році обсяг транзакцій за їх участі збільшився більш ніж в чотири рази — з 6 до 24 млрд грн. Окремі підприємці брали участь та вигравали в сотнях конкурсів.

Український експорт також не залишився без ФОПів. За даними Держстату, в 2017 році за кордон продали свої товари чи послуги понад 6000 фізосіб-підприємців, а обсяг експорту склав понад $307,5 млн. Це менше 1% від загальної суми, але саме цей факт свідчить про те, що деякі ФОПи системно працюють із зовнішніми ринками.

Основні втрати бюджету — зовсім не від ухилення ФОПів

Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень, керівник Центру досліджень сучасного суспільства

ФОПи і спрощена система оподаткування відіграли величезну позитивну роль в українській історії. 20 років тому, наприкінці 90-х, це допомогло вивеcти з тіні велику частину людей, змушених самостійно вирішувати питання виживання на тлі жахливого погіршення умов життя та економічної кризи початку 90-х.

Щоб отримати «живі» гроші (а не, наприклад, товари замість зарплати), люди починали торгувати. Країна тоді перетворилася у великий «базар» малих торгівців та кооператорів. Криміналітет та держава одразу почали на них тиснути: перші брали «данину» від торговців на ринках, а другі — велику кількість документів, написаних ще за СРСР, та штрафи за недотримання правил.

Для того, щоби спростити життя починаючим підприємцям, зменшити регуляторне навантаження та, в тому числі, просто захистити їх від рекету була створена спрощена система оподаткування та статус — «фізична особа підприємець» (ФОП). Ключовий аспект — простота — один звіт та один податок з простою реєстрацією.

Одна з причин, чому люди досі бояться робити бізнес — це спілкування з державою. Це все ще складно і неприємно. Про це говорить дослідження “Amway”. У 2016 році ми проводили власне опитування малого і середнього бізнесу («Щорічна оцінка ділового клімату» ABCA): 27% вважали державу ворогом, а майже 60% — перешкодою.

Щодо спрощеної системи йде дискусія багато років. З одного боку, малий бізнес говорить про те, що спрощення системи — це можливість реалізувати себе і забезпечити родину. З іншого — дехто з середнього бізнесу каже, що компанії використовують схеми з ФОП для оптимізації податків. Це правда, і це несправедливо. Хтось платить повну ціну, а хтось — ні. І це негативно впливає на конкурентоспроможність.

Що ж з цим робити? Спершу треба оцінити обсяг явища — ухилення від сплати податків в повній мірі (оптимізація) через використання спрощеної системи оподаткування ФОПами. Центр суспільних трансформацій, колишня група РПР проводили дослідження, де оцінювали скільки різні схеми завдають збитків. Так ось, вони порахували, що ФОПи — це дуже невелика частина зловживань у порівнянні з офшорами.

Чи можна ліквідувати спрощену систему і перевести всіх на єдину систему, не важливо ФОП чи не ФОП? Будь яке ускладнення «спрощеної системи» оподаткування та обліку для ФОП — шкідливо для розвитку мікро бізнесу в країні. Тут я підтримую тих експертів,які кажуть, що краще мати 5% від чогось (а саме 5% складає максимальний розмір єдиного податку, який платять ФОПи), ніж 40% від нуля.

Ми не знаємо, яка частина мікро- та малого бізнесу, що зараз використовує спрощену систему оподаткування, зможе використовувати загальну систему, без збільшення вартості дотримання регулювання, яку вони будуть нести (в грошах та часі). Тож, принцип, яким треба керуватися, коли маємо справу з малим бізнесом — «не зашкодь» та просто створити умови, коли середньому бізнесу будуть не вигідні такі зловживання.