На старті президентської кар’єри Володимир Зеленський обіцяв зробити монополії в України “архаїзмом”, теж саме 2014-го обіцяв Петро Порошенко. Масштаби проблеми у 2015 році озвучив тодішній голова Антимонопольного комітету (АМКУ) Юрій Терентьєв: в Україні в умовах монополії або олігополії діє 42% ринків.

Якщо боротьба за конкуренцію і точилася у минулі роки, обидва очільники держави її програли. На це вказують цьогорічні підрахунки економічного радника Зеленського Олега Устенка: його словами, через монополії та опір конкуренції з боку олігархів ВВП України у 2020 році складав не $400 млрд, а лише $165 млрд.

Секретар РНБО Олексій Данілов у вересні заявляв, що одне з ключових завдань держави – “руйнування олігархічної кланової монопольної системи”. Саме цим у минулі роки і мав займатися Антимонопольний комітет України (АМКУ), якому Порошенко і Зеленський визначали провідну роль у боротьбі за конкурентний ринок. Принаймні, у своїх заявах. Втім, за деякими виключеннями власники найбільших монополій весь час уникали відповідальності за неконкурентні дії.

LIGA.net розібралась, чому АМКУ виявився малоефективним у цьому протистоянні та чи було воно взагалі.

Навесні 2021 року відбулась неприємна подія у роботі АМКУ, яка лише нещодавно потрапила на сторінки ЗМІ: комітет видав подання на повернення чотирьом найбільшим виробникам сигарет 2,64 млрд грн. Це – штрафи, які Філіп Морріс, Джей Ті Інтернешнл, Імперіал Тобакко, Брітіш Американ Тобакко раніше сплатили у межах справи проти Тедіс Україна.

Нагадаємо, два роки тому АМКУ виписав штраф на 6,5 млрд грн за змову на тютюновому ринку. За фабулою справи, найбільші виробники підіграли дистриб’ютору – Тедіс Україна, дозволивши йому монополізувати ринок у 2013 році. Компанія так і не сплатила накладений штраф у 3,4 млрд грн, а згодом потреба і зовсім відпала – на початку року Тедіс переміг Антимонопольний комітет у судах. А ось виробники сигарет свої штрафи (на 2,64 млрд грн) сплатили ще під час судового процесу, щоб у разі програшу уникнути пені.

Цього року вони також перемогли у судовій боротьбі, тому, власне, АМКУ і був змушений видати подання на повернення штрафів. Інформацію про скасування санкцій підтвердила для LIGA.net компанія Філіп Морріс Україна, якій держава повернула гроші на початку літа.

Для АМКУ це, мабуть, найбільш прикра поразка за всю історію. “Справа Тедісу” була найдорожчим кейсом у портфелі Комітету, якщо не враховувати штраф Газпрому на 86 млрд грн (накладений у 2016 році, але так і не сплачений).

Втрата мільярдів не прикрашає портфоліо АМКУ, але важливіше питання – чим взагалі його наповнити?

Якщо дуже спростити, то успіхи Антимонопольного комітету можна оцінювати за двома напрямами. Перший – ексель-показники штатної, рутинної роботи: спрощено, що більше штрафів, то краще. Другий – резонансні справи, які задовольняють попит суспільства на справедливість.

АМКУ має проблеми з обома.

За дев’ять місяців 2021 року ми вже стягнули 437 млн грн, це майже 1,5 раза більше, ніж за минулий рік. Цього вистачає, щоб покрити видатки на фінансування АМКУ (бюджет 2021 року – 310 млн грн, бюджет 2020 року – 222 млн грн). “Я не намагаюсь похвалити орган, у нас купа недоліків, ми робимо помилки, але ці цифри (стягнуті штрафи) свідчать про те, що гроші не перетікають у чиїсь кишені, а йдуть до бюджету”, – каже у коментарі LIGA.net заступниця голови АМКУ Анжеліка Коноплянко.

Чи свідчать ці суми про ефективну роботу? Не дуже.

За підрахунками LIGA.net, з 2014 року до жовтня 2021 року АМКУ наклав суму штрафів, що вражає, та пені на порушників законодавства про економічну конкуренцію – 106 млрд грн. Для порівняння: цих коштів було б достатньо для річного фінансування середньої освіти в Україні.

Втім, великі штрафи АМКУ потрапляють переважно не до бюджету, а на сторінки ЗМІ. 80% від загалу – це згаданий вище штраф Газпрому. І у 2019 році Україна зобов’язалася відмовитись від цих претензій у межах домовленостей щодо транзиту російського газу.

Із 20 млрд грн, що залишились, порушники сплатили у 13 разів менше – лише 1,5 млрд грн.

Більшість оштрафованих Комітетом компаній ідуть в суди. У 2020 році з 614 рішень АМКУ щодо порушень на 1,6 млрд грн до держбюджету добровільно сплачено лише 1,5%.

Значна частина штрафів накладається за антиконкурентні узгоджені дії. Розгляд таких справ тягнеться роками і за цей час компанія-порушник може вивести всі активи. Так було у справі проти двох десятків компаній, які постачали харчування для Міноборони. АМКУ оштрафував їх на 869 млн грн. Але на балансі деяких з цих фірм залишилась тільки кредитна заборгованість.

За великим штрафами стоять великі компанії, які вміють себе захищати у судах. Коли АМКУ програє, його показники зменшуються на відповідну суму. Для прикладу, комітет цього року програв першу інстанцію групі ДТЕК (Ріната Ахметова) у справі щодо “зловживання монопольним становищем” в Бурштинському енергоострові. 2020 року АМКУ наклав штраф на ДТЕК Західенерго штраф у 175,9 млн грн та на Д.Трейдінг – 99,2 млн грн. Не виключено, що аналогічне рішення ухвалить і апеляція.

Ексуповноважена АМКУ Агія Загребельська (2015-2019 роки) стверджує в коментарі LIGA.net, що зловживання монополістів дозволяють їм витискати сотні відсотків рентабельності. “Газові компанії Фірташа купували газ за ціною як для побутових споживачів, а продавали не побутовим у два - сім разів дорожче”, – наводить приклад експертка.

Дмитро Фірташ далеко не єдиний “старожил” списку Forbes, якому АМКУ закидав порушення конкурентного законодавства. Але ви майже не знайдете новин, що українські бізнесмени, яких заведено називати олігархами, щось сплатили за рішенням АМКУ. Виключення – згаданий штраф на 70 млн Інтерпайпу (Віктор Пінчук, № 2 у Forbes) та 431 млн стягнутих у 2016 році з Тедісу (Борис Кауфман, № 46 списку Forbes).

Чи означає це, що олігархи недоторкані для АМКУ? Ні, але вони явно не по зубах цьому органу. Ось декілька актуальних кейсів.

І навіть 70 млн грн, сплачені цьогоріч Інтерпайпом Віктора Пінчука, не виглядають контрприкладом. Компанія вже подала касаційну скаргу.

Водночас Агія Загребельська звертає увагу на незначний розмір цього штрафу, з огляду на суму неконкретної угоди – 700 млн грн. Для порівняння, постачальників шкільного харчування комітет покарав штрафом на 200 мільйонів за схожої ціни угод. Загребельська вбачає в цьому прояв лояльного ставлення Комітету до найбагатших українців.

Позиції АМКУ – не збанкрутувати компанію, а позбавити її бажання повторювати порушення у майбутньому, відповідає на це Анжеліка Коноплянко. Її аргумент – якби штраф був не відчутний для компанії, ніхто б не витрачав ресурси на дорогий юридичний супровід у судах. “Якщо мова йде про зловживання на постачанні харчування для військовослужбовців в умовах війни або про завищення цін на торгах щодо шкільного харчування – це… виходить за межі... Штрафи у таких кейсах не можуть бути малими”, – заступниця голови АМКУ пояснює, що під час визначення санкцій враховується поведінка компанії, масштаб і контекст порушення.

Попри те, що комітет зазвичай програє топсправи у судах, в АМКУ бачать перспективу для деяких з них. З-поміж таких: Комітет сподівається на успіх у справі щодо штрафу групи РГК, яку пов’язують з Фірташем (у складі 18 облгазів) на 381 млн грн; справа щодо завищення цін на енергетичне вугілля, де фігурують структури ДТЕК.

Причини, чому АМКУ систематично програє сильним супротивникам, – на поверхні: недофінансування та перевантаження.

“Комітет має найнижчий рівень зарплат серед органів державної влади, схожих за функціоналом. А ми розслідуємо справи, які стосуються великих фінансово-промислових груп”, – рік тому зазначала в інтерв’ю голова АМКУ Ольга Піщанська. Цього року зарплату в комітету підвищили. У фахівця на посаді головного спеціаліста зарплата становить до 25 000 гривень. Два роки тому, вона була на 10 000 менше.

Недостатнє фінансове спричиняє недоліки у роботі і перевантаження кадрів. Ще до звільнення з посади державного уповноваженого у 2019 році про це говорила Світлана Панаіотіді. Її словами, ”для колегії тоді було нормою розглядати 150 скарг на день з режимом роботи з 10 ранку і до 12 ночі”.

Відтоді не так багато змінилось. У відділі АМКУ, що займається ринком АПК, працює чотири людини. На судах по одному із найважливіших кейсів – справи проти групи Ostchem – Комітет представляє один юрист, сторону відповідача – щонайменше п’ять захисників.

Структура АМКУ та кадровий склад. Це колегіальний орган, що має працювати незалежно. У штаті комітету понад 700 працівників, на чолі стоїть голова та вісім державних уповноважених зі строком повноважень сім років. Голову призначає парламент (за поданням прем'єр-міністра). Зі свого боку, президент призначає вісім державних уповноважених (за поданням прем’єр-міністра).

Але за часів правління Володимира Зеленського незалежності та колегіальності у АМКУ значно поменшало.

”Одна із найвпливовіших в комітеті – [заступниця голови] Анжеліка Коноплянко, вона формує порядок денний і дуже сильно впливає на думку Ольги Піщанської, особливо у питаннях конкурентного законодавства, – розповідає колишня уповноважена АМКУ. – Водночас, менеджерські здібності дозволили Піщанській вибудувати сильну вертикаль, в якій не так багато місця альтернативній думці. Попереднику, Юрію Терентьєву, це не вдавалося”. Одразу двоє співрозмовників підтвердили, що жорсткий менеджмент став причиною для написання заяви про звільнення цієї осені державною уповноваженою Наталією Буроменською (пані Наталія не надала коментарі для LIGA.net).

Втім, звільнення з особистих мотивів – майже виключення в практиці АМКУ. З 2019 року Володимир Зеленських звільнив вже 11 членів комітету. Тільки двоє пішли за власним бажанням (Світлана Панаіотіді та Наталія Бургоменська).

”У наші часи у системи АМКУ були різні центри впливу, зараз – найбільше впливає Офіс президента”, – запевняє державний уповноважений, який працював в АМКУ декілька років тому. Про вплив Банкової каже й Агія Загребельська, яка запевняє, що таким чином Офіс президента намагається зберегти стосунки з бізнесменами – власниками телеканалів.

На прохання LIGA.net вона називає прояви такого впливу на АМКУ за два останні роки: надання Метінвесту (Ріната Ахметова) двох дозволів на придбання нових металургійних активів, закриття провадження щодо формули ”Роттердам+”, зниження розміру штрафу на добривний бізнес олігарха Дмитра Фірташа (словами Загребельської, удев’ятеро), затягування розслідування щодо приватизації у 2019 році (без дозволу АМКУ) Аульської хлоропереливної станції через структури, які можуть бути пов’язані з бізнесом Ігоря Коломойського.

Коментарі Анжеліки Коноплянко щодо кожного з перелічених кейсів містяться в інтерв’ю заступниці голови АМКУ для LIGA.net.

У ЗМІ є достатньо інформації, яка може вказувати на особливий стиль Офісу президента у питанні формування складу АМКУ.

Голова комітету – Ольга Піщанська. За даними ЗМІ, вона є доброю знайомою дружини президента Олени Зеленської. Сестра, Світлана Піщанська, після обрання Володимира Зеленського президентом стала власником фірми, що управляє його нерухомістю в Італії.

Державна уповноважена Ірина Копайгора є донькою колишнього викладача Володимира Зеленського в інституті, в якому працює батько президента.

Першим заступником працює Ольга Музиченко, чоловік якої, Сергій Сендзюк, свого часу пожертвував 500 000 гривень на виборчу кампанію Зеленського (згодом гроші було повернуто донору).

Наскільки ефективні та незалежні довірені люди на посадах, можна буде оцінити за успіхами АМКУ у знакових справах.

Найбільш показовою може стати справа проти групи Приват Ігоря Коломойського, якому раніше приписували вплив на Офіс президента. Як зазначалося вище, комітет визнав, що на 1625 автозаправних станціях країни приватівці торгували бензином, узгоджуючи ціни і постачання, що порушували конкуренцію. На 170 компаній накладено штраф у 4,7 млрд грн. Чи вдасться Антимонопольному комітету його стягнути? За прикладом інших складних справ, це стане зрозумілим не раніше ніж через один-два роки.