ЛІГА РАДНИКІВ
Реформа, на яку не чекали. Як на ринку деревини з’явився тимчасовий монополіст
Хто заробить 200 млн грн на українських лісах та що відбувається у лісовому господарстві країни

Автори: Федір Орищук, Владислав Боднар
Ліга Радників
Реформа, яку не чекали. Як на ринку деревини з’явився тимчасовий монополіст
Хто заробить 200 мільйонів гривень на українських лісах та що відбувається у лісовому господарстві країни

Автори: Федір Орищук, Владислав Боднар
Олексій Дубовський, Юрій Болоховець, Руслан Магомедов. Колаж: Емма Ванченко/LIGA.net
Хто виборов монополію на ринку деревини
Чому президент пообіцяв, а потім "забув" про продаж лісу через Prozorro.Продажі
Ринок деревини б'є рекорди. Кому завдячувати за успіх
Чого очікувати від реформи лісової галузі
Лісова галузь б’є рекорди цього року обсяг продажу деревини та пиломатеріалів держлісгоспами сягне 20 млрд гривень. На третину більше, ніж минулого року за схожих показників заготівлі лісу (1,2-1,3 млн куб. м на місяць).

Голова Держагентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець пояснює успіх відмовою від неконкурентних та непрозорих прямих контрактів, які практикували держлісгоспи. З січня цього року Агентство зобов’язало їх торгувати лише через електронні аукціони (у 2019 та 2020 роках на прямі контракти припадала половина продажу деревини).

Цього року деревина у середньому здорожчала на 50% (дані Лісагентства), а деякі породи учетверо, уточнюють в Європейській Бізнес Асоціації. Цінове ралі обумовила не лише конкуренція. Ринок штовхали вгору внутрішній дефіцит (деревообробники готові купувати на третину більше сировини, ніж пропонують лісгоспи), зростання світових цін та “відкладений попит”, який, словами менеджера комітетів Європейської Бізнес Асоціації Євгена Кузьменка, накопичився під час карантинних обмежень.
Руслан Деречинський, співвласник компаній “Цунамі”, про ринок деревини
– Цього року відбулось значне підвищення ціни на деревину усіх порід. Даючи відповідь на запитання щодо причин такого зростання, варто передусім розділити сировину за видами і досліджувати причинно-наслідковий зв'язок у кожному сегменті.

Якщо говорити про деревину нижчої якості (використовують для виробництва дерев’яних плит), вартість якої була дещо нижча у порівнянні з європейським ринком, то наразі її ціна досягнула загальносвітового рівня. Проблема з таким видом сировини здебільшого у її експорті постійними лісокористувачами, що створює штучний дефіцит для вітчизняних деревообробників.

Що стосується пиловника хвойних порід, то надзвичайно негативний вплив на цей ринок має нерентабельна внутрішня переробка державних лісогосподарських підприємств, які самі по суті створили штучний дефіцит деревини через те, що не виставляють усю заготовлену деревину на торги. Також не слід забувати і про наявність тіньового обігу сировини хвойних порід та корупційних схем, що формують ситуацію, коли офіційна ціна на сировину є набагато вищою ніж на тіньовому ринку.

Пиловник дуба – найдорожча та стратегічна порода, яка зараз перебуває на піці попиту. Ціна цієї сировини зросла на понад 200% та однозначно не є ринковою. Критичну ситуацію сформував дійсно дефіцит сировини та наявність масштабних корупційних схем. Зокрема, придбання офіційно окремими учасниками деревини за надвисокими цінами тільки для наявності документів легальності походження сировини і паралельна купівля такої самої сировини на тіньовому ринку за нижчими цінами. Негативно впливає внутрішня переробка лісових господарств, які не мають належного обладнання для рентабельної обробки такої сировини. А також наявність ручного розподілу сировини за вертикаллю для “обраних” покупців, де ціну формує не попит і пропозиція, а конкретні особи.

Поточна ситуація на ринку деревини в Україні та країнах Європи демонструє, що дійсно зараз необроблена деревина, особливо цінні породи, дорожчала в Україні. Ба більше, деякі українські деревообробники через надзвичайно високу ціну та відсутність доступу до ринку сировини в Україні розпочали імпорт пиловника дуба із Польщі.

У серпні вщух попит з Китаю, впали світові ціни. Втім, ажіотаж першого півріччя на ринку деревини, схоже, підвищив ставки у боротьбі за вплив на українську лісову галузь. Принаймні так виглядають неочікувані зміни на цьому ринку, які відбулись напередодні.

Пів сотні онлайн-майданчиків, через які державні лісгоспи раніше торгували своїм товаром (майданчики регіональних та спеціалізованих бірж, а також модуль Prozorro.Продажі), у серпні-вересні фактично випали з ринку, а їхнє місце посіла Українська енергетична біржа (УЕБ). Натепер держлісгоспи продають через неї вже 97% необробленої деревини (дані Лісагентства). За два місяці роботи (у серпні-вересні), завдяки державним, комунальним та військовим лісгоспам, обсяг реалізації через Українську енергетичну біржу становив 1,37 млн куб. м, вартість угод під час торгів деревиною у середньому зросла на 41% і сукупно перевищила 4 млрд грн, зазначає заступник гендиректора УЕБ Костянтин Шевчук. Дохід біржі з урахуванням її комісії має складати 32 млн грн.

Поява головного посередника – товарної біржі – на ринку торгівлі деревиною стала доволі несподіваною. Адже у червні цього року президент Володимир Зеленський заявляв, що “...на електронних аукціонах Prozorro і без корупційних ризиків має реалізовуватися 100% необробленої деревини”. Норма про стовідсоткову торгівлю через Prozorro.Продажі міститься також в законопроєкті “Про ринок деревини”, який до кінця року має розглянути Верховна Рада.

На час виступу президента через Prozorro.Продажі держлісгопи продавали менше чверті всього обсягу деревини та пиломатеріалів. Вже через кілька тижнів навіть ця частка стала стрімко скорочуватись. “Якщо у червні через Prozorro.Продажі відбулось 1470 аукціонів, у вересні – лише 60”, – зазначає Аліна Каневська, керівник напряму електронних аукціонів на майданчику E-Tender (один із онлайн-майданчиків, які торгують через Prozorro.Продажі).
LIGA.net поговорила з представниками лісової галузі, чиновниками та бізнесом, аби розібратись, що відбувається на ринку торгівлі деревиною.
Ліси – як багатство або як було раніше
Ліси – як багатство або як було раніше
Україна – дев’ята у Європі за площею лісів та шоста за запасами деревини. Лісами вкрито 9,6 млн га (16%) території країни.

Дві третини українських лісів перебувають у користуванні 279 лісогосподарських та лісомисливських підприємств, підпорядкованих Держагентству лісових ресурсів України. Рештою користуються Міноборони та лісові підприємства органів місцевої влади.

За даними Лісагентства, минулого року держлісгоспи продали необробленої та обробленої деревини на 15,4 млрд грн. Ще понад 3 млрд грн заробили комунальні та військові лісгоспи.
До функціоналу лісового агентства входять відновлення/збереження лісів та водночас заготівля деревини.

Дилема “зберігати чи продавати” призводить до перекосів у веденні господарства. Наприклад за підрахунками texty.org.ua, у 2019-2020 роках майже половину деревини (15 млн куб. м) лісгоспи заготовили через санітарні рубки. Ще 40% – через рубки головного користування (12,5 млн куб. м). Санітарні рубки мають відбуватись як протидія поширенню шкідників або наслідкам стихійних лих. Але цифри вказують на те, що лісгоспи використовують цей вид рубки передусім для отримання прибутків.

Більша проблема – нелегальні рубки. За інформацією Лісагентства, 2020-го чорні лісоруби завдали шкоди на 444 млн грн (54 тис. куб. м). 2019 року ці показники були вдвічі більші. Збитки лісовій галузі та рослинному світу за вісім місяців цього року розрахувала Державна екоінспекція: 327,5 млн грн.
Ці цифри – офіційні дані. Про справжній масштаб нелегальних рубок дає уявлення дослідження британської громадської організації Earthsight трирічної давнини. Згідно її звіту, 40% експорту лісоматеріалів з України в Європу вартістю 1 млрд євро мало ознаки незаконного походження.

Можливості, які відкриває перед недоброчесними чиновниками неврегульований та непрозорий ринок, демонструє розслідування правоохоронними органами діяльності Віктора Сівця, очільника Держлісагентства часів президентства Віктора Януковича. Сівця та його дружину підозрюють у створенні системи вимагання хабарів з імпортерів української деревини, які сплатити підконтрольним чиновнику компаніям понад 13 млн євро, – за фіктивні “маркетингові” послуги.

Після втечі Сівця до Росії у 2014 році на чолі Держагентства лісових ресурсів України змінилося сім керівників. За цей час Лісагентство перейшло з підпорядкування Мінагрополітики до Міндовкілля, був запроваджений мораторій на експорт лісу-кругляку, розпочалась оптимізація територіальних підрозділів Лісагентства. Але сумнівні схеми у лісовій галузі залишались.

Згідно розслідування НАБУ, у 2016-2018 роках 42% експорту лісоматеріалів від держлсігоспів пішло на експорт через дві британські компанії GLD Trade Holding LLP та OSUNA Holding LLP (фірми, в яких право підпису має менеджер з українським громадянством, були зареєстровані в один день в Лондоні в листопаді 2015 року). Становленню цього бізнесу, впевнені детективи, сприяли тодішні чиновники лісового агентства, його обласних управлінь, керівництво держлісгоспів та чиновники ДП “Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр”.
Державні лісгоспи заготовляють 1,2 млн куб. м деревини на місяць, з яких самостійно переробляють близько 150 000 куб. м. 80% цих пиломатеріалів йде на експорт.
Через ці дві комерційні структури лісгоспи продавали дорогу ділову деревину під виглядом дешевої паливної, що, як підрахували слідчі, завдало збитків державі на 100 млн грн. Значна частина товару за посередництва зазначених компаній йшла до Румунії.

Схему експорту лісоматеріалів через ці дві британські компанії у різний час розслідувало не лише НАБУ, а майже вся правоохоронна система України: Генпроуратура, ДБР, фіскальна служба, СБУ. Результатів поки що не має: в НАБУ повідомили LIGA.net, що розслідування триває.

Звісно, це не єдиний приклад сумнівних схем – в судовому реєстрі можна знайти інші, більш свіжі кримінальні провадження. Втім, у розслідуванні НАБУ зазначена важлива деталь: детективи Національного антикорупційного бюро стверджують, що лісгоспи діяли згідно вказівок згори: продавали деревину відповідно до настанов службовців Лісагентства, його регіональних управлінь. Співрозмовник LIGA.net, обізнаний зі станом справ у лісовій галузі, зазначає, що так здебільшого працювала вся лісова галузь, і, принаймні частково, працює так і досі.
Реформа, яку не чекали
Реформа, яку не чекали
До 2020 року торгівля деревиною відбувалась за прямими договорами або через майданчик ДП “Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр” (ЛІАЦ), де торгували п’ять десятків бірж, переважно регіональних або вузькоспеціалізованих.

Біржовий механізм працював так. Лісгоспи складали плани лісозаготівлі на наступний квартал, надавали цю інформацію біржам, які формували лоти в електронній системі ЛІАЦ. Водночас інформація про учасників, ціни, обсяги деревини, а подеколи і дата торгів були закриті для загалу. Це призводило до непоодиноких випадків, коли до участі на цих аукціонах допускались лише обрані, інші відсікались, стверджує підприємець-лісопереробник Олексій Місюра. Він наводить цьогорічний приклад, коли одна з бірж відкрила реєстрацію для участі в аукціоні о 7:55 і припинила приймати заявки вже о 8:02.

Два роки тому уряд Олексія Гончарука пішов на експеримент. Згідно постанови №1178, з 1 лютого 2020 року державні лісгоспи були зобов’язані продавати щонайменше 25% необробленої деревини через електронні аукціони на Prozorro.Продажі.
Ця система працює за таким принципом: торги відбуваються в окремому аукціонному модулі, що є у державній власності, а вся взаємодія з покупцями чи продавцями відбувається через акредитовані у системі електронні майданчики (їх зараз 43). Жодна юридична чи фізична особа не має доступу і можливості впливу на їхній перебіг.
Старт був важким, бо лісгоспи чинили спротив – віддавали на продаж через Prozorro найменш ліквідний товар, згадує Аліна Каневська. Попри це, за результатами 2020-2021 років, 81% аукціонів завершилися успішно. Подорожчання товарів становило у середньому 22,5%. За час пілоту через Prozorro було продано деревини на 1,89 млрд грн (не всі лісгоспи виконували вимогу про продаж 25% деревини через Prozorro.Продажі). Покращити показники допомогла Закарпатська область, яка з листопада до квітня вирішила продавала 100% необробленої деревини через Prozorro.

Дія постанови №1178 завершилася 1 квітня 2021 року, але у травні та червні кількість аукціонів на майданчику впала несуттєво. За словами операційного директора Prozorro.Продажі Дарини Марчак, у той час очікувався наступний крок: повний перехід торгівлі деревиною на майданчики Prozorro. Відповідні зміни були відображені в проєкті нової постанови, яка пройшла узгодження з усіма органами влади, включно з АМКУ. А також – у зареєстрованому в парламенті законпроєкті “Про ринок деревини”, ухвалення якого очікується до кінця року. У червні перехід на Prozorro анонсував і президент Володимир Зеленський.

Але за два тижні після заяви президента події почали стрімко розвиватися в інший бік.

Із 1 липня набрав чинності закон №738-IV, який змінив законодавство, зокрема Закон “Про товарні біржі”. Нова редакція посилила вимоги до роботи товарних бірж, наприклад, до розміру статутного капіталу, а право надання їм ліцензій перейшло від Мінекономіки до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
В оновленому Законі “Про товарні біржі” з’явився перелік біржових товарів, до якого була віднесена і деревина. Щоправда, 30 червня парламент ще раз вніс корективи в закон, згідно з якими, перелік видів продукції, що торгуються винятково на товарних біржах, затверджує уряд. Станом на 20 жовтня відповідного рішення уряд ще не ухвалив.
Першу ліцензію товарної біржі НКЦПФР видала ще 30 червня Українській енергетичній біржі (УЕБ). І вже за три місяці 97% деревини продавалося через цей майданчик (дані Лісагентства). Тим часом, кількість аукціонів з продажу деревини на Prozorro.Продажі впала з 1470 у червні до 60 у серпні.

Що відбулось?

У липні керівництво Державного агентства лісових ресурсів рекомендувало лісгоспам продавати деревину саме через Українську енергетичну біржу. Як пояснює LIGA.net керівник Держагентства Юрій Болоховець, після завершення дії постанови №1178 (про продаж лісгоспами 25% деревини через Prozorro) лісова галузь опинилася у правовому вакуумі. “Профільного закону досі немає, а на згаданих 50 майданчиках не все йшло ідеально – були і корупційні моменти і, певною мірою, хаос”, – каже Болоховець (як йшлося вище, з 1 січня 2021 року Лісагентство відмовилося від укладання прямих договорів, усе продавалося через пів сотні онлайнмайданчиків, зокрема через Prozorro.Продажі). Словами чиновника, у липні керівництво агентства вирішило працювати через УЕБ, оскільки “біржа заявила (і НКЦПФР це підтвердила), що забезпечить прозорість і гарантію угод, бо з цим була велика проблема (угоди укладались але не виконувались. – Ред.)”
Костянтин Шевчук, заступник гендиректора УЕБ, про гарантію виконання договорів
– Ми перебуваємо у процесі створення відділу і системи моніторингу, яка буде інтегрована з системою обліку деревини ДП “ЛІАЦ”. Завдяки цьому після укладення біржових договорів ми зможемо відстежувати ступінь виконання угоди обома сторонами. А також бачити рух товару від заготівельника до покупця, що фактично виключає практику торгів нелегальною деревиною.

Дані моніторингу дозволяють складати ренкінг учасників (продавців і покупців) залежно від того, як ці сторони виконують договір. Дані можуть бути використані для застосування санкцій: відсторонення від подальших торгів тих, хто не виконав умови, накладення штрафу.

Жодна інша біржа не може запропонувати подібної системи контролю. На тому самому Prozorro існувала практика, коли сторони виконували договір частково, грубо кажучи, викуповували тільки 5% заявленого обсягу.

У нас побудована комплексна система захисту інформації. Це дороге задоволення вартістю 300 000-500 000 гривень, яка містить захист від витоку даних і від кіберзлочинців. Налагоджені норми роботи з фінмоніторингу, ми перейшли на стандарти міжнародної фінансової звітності, прописали правила відповідності торговим системам (для учасників торгів).

Окрім збільшення статутного капіталу, підвищилися вимоги до фінансової звітності біржі, її професійних учасників в частині розкриття інформації, до персоналу біржі, який займається фінансовим моніторингом, комплаєнс-контролем, електронними торговельними системами. Ці працівники зобов'язані пройти сертифікацію для такої роботи.
Словами Каневської, зміни законодавства не містять норми, які б змушували лісгоспи торгувати лише через товарні біржі.

Представник однієї з товарних бірж, яка також подала документи на отримання ліцензії від НКЦПФР, на умовах анонімності розповів LIGA.net, що майже до останньої миті закон 738-IV був під питанням. Його словами, у червні Нацкомісія звернулась до комітету з питань фінансів та податкової політики Верховної Ради про відтермінування закону до 1 січня 2022 року. Втім, через кілька днів в парламент надійшов ще один лист від НКЦПФР, в якому зазначалося про відсутність підстав для відтермінування.

“Президенту сподобалася ідея, що старт другого рівня накопичувальної пенсійної системи, що є пріоритетом для влади, неможливий без дієвого фондового ринку, а для формування фондового ринку потрібно розбудувати фондову та товарну біржову торгівлю”, – пояснює ситуацію співрозмовник LIGA.net, який брав участь у реформуванні лісової галузі. Ідею про одночасний запуск другого рівня накопичувальної системи і фондового ринку всередині червня озвучив голова Уряду Денис Шмигаль. Нагадаємо, головою НКЦПФР є Руслан Магомедов, який до цього працював радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Згідно з інформацією, яку надала LIGA.net Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 30 вересня ліцензію отримала інша товарна біржа – Українська універсальна біржа (станом на початок жовтня, не розпочала роботу з деревиною). Варто зазначити, що засновник Української енергетичної біржі (Олексій Дубовський) та засновник Української універсальної біржі (Олександр Маковий) – добрі знайомі. Вони є партнерами у компанії “Тек-Трансгруп” та у громадській організації “Український правовий союз”.

Рішення НКЦПФР щодо надання ліцензії наразі очікують ще три біржі. Зі слів народної депутатки Ольги Василевської, восени на одному з засідань комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики запитали у присутнього там голови НКЦПФР Руслана Магомедова про причини кволого процесу видавання ліцензій конкурентам Української енергетичної біржі. У відповідь голова Нацкомісії зазначив, що за його прогнозами, ще три компанії зможуть отримати ліцензії. Мовляв, “більше не треба”.
Українська енергетична біржа торгує електроенергією, газом іншим товаром. Яка частка тепер припадає на торги деревиною заступник гендиректора Костянтин Шевчук не уточнив – це конфіденційна інформація. Лише зазначив, що менше половини від загального обсягу. Комісія, яку сплачує покупець деревини на аукціонах УЕБ, складає 1,5%. З них 0,3% отримує брокер (до УЕБ підключені 17 партнерів, зокрема регіональні біржі, які раніше торгували через ЛІАЦ). Залишок – 1,2% після сплати ПДВ отримує біржа. Від цієї суми слід відняти ще 0,2%, які УЕБ сплачує ДП “ЛІАЦ” за використання програмних продуктів. Таким чином, в дохід біржі йде 0,8% від угоди.

З огляду на обсяг торгів деревиною у серпні-вересні (у сумі 4 млрд грн) та розмір комісії, УЕБ заробила за цей час 32 млн грн.

З урахуванням доходів, які отримають цього року лісгоспи агентства (понад 20 млрд грн), а також комунальні та військові лісгоспи – понад 3 млрд грн (останні і далі укладають прямі договори, не вся деревина іде на біржу), посередницький ринок деревини можна оцінити у суму понад 200 млн грн на рік.
Що краще?
Що краще?
“Ринок деревини на сьогодні не регульований і конче потребує закону, який вирішить низку питань галузі, зокрема, як продавати деревину і через які інструменти, – каже голова Лісагентства Юрій Болоховець.

У вересні в парламенті була зареєстрована нова версія законопроєкту “Про ринок деревини” (№4197-д). Він передбачає структурну реформу лісової галузі і, за очікуваннями Юрія Болоховця, має бути схвалений Верховною Радою до кінця грудня.
Важливі новели законопроєкту №4197-д “Про ринок деревини”:
використання функціоналу цифрового лісового порталу від заготівлі лісу-кругляку до моменту реалізації виробів із дерева;
експорт необроблених лісоматеріалів допускається за наявності сертифіката про походження, за умови заготівлі деревини вибірковими рубками головного користування в лісах з допустимим показником лісистості (сьогодні показники лісистості в Україні є значно нижчими рівня, за якого експорт деревини може розпочатись фактично);
деревина продається через електроні аукціони та через оферту;
пропорційна "дзеркальна" відповідальність продавця та покупця деревини у вигляді 15% від неналежного виконання угоди тощо;

експорт червонокнижних видів заборонено.
Європейська Бізнес Асоціація щодо законопроєкту про ринок деревини
Менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації Євген Кузьменко:

– В оновленій версії (законопроєкту №4197-д) враховано низку важливих пропозицій бізнесу. Зокрема, з’явились положення що передбачають механізм продажу деревини на умовах оферти в паритеті з аукціонними торгами та реструктуризацію державних лісогосподарських підприємств шляхом відокремлення деревообробних підрозділів держлісгоспів.

Втім, бізнес досі не може підтримати законопроект у поточній редакції та наполягає на його обов’язковому доопрацюванні з урахуванням пропозицій бізнесу. Зокрема має бути передбачений каскадний принцип проведення аукціонних торгів (насамперед продаж повинен відбуватися вітчизняним суб’єктам господарювання, що мають виробничі потужності, розташовані на території України та здійснюють переробку деревини на території України). Також необхідно суттєво переглянути та спростити норми стосовно адміністрування операцій з виробами з деревини, які, на думку бізнесу, є не тільки надмірними, але й недоречними з огляду на специфіку функціонування ринку. Бізнес вбачає недоцільним декларування операцій з виробами з деревини, натомість варто було б зосередитися на декларуванні заготівлі та продажу (перепродажу) саме деревини. Також варто переглянути перелік виробів з деревини, що потребують отримання сертифікату походження, виключивши товари, що не є продуктами первинної переробки деревини. Крім того, є деякі інші зауваження, детальний перелік яких зараз напрацьовується експертами комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації.
З-поміж іншого, у цьому законопроєкті міститься норма про те, що продаж деревини має здійснюватись через Prozorro.Продажі.

LIGA.net намагалась отримати коментар у співавтора проєкту, голови парламентського комітету економічного розвитку Дмитра Наталухи про те, коли і у якому вигляді буде ухвалений закон, втім не отримала відповіді.
Думки експертів щодо переваг та недоліків торгівлі через товарні біржі або через Prozorro розділилися.
“Краще – біржі”
“Краще – Prozorro.Продажі”
Євген Кузьменко, представник Європейської Бізнес Асоціації:
– Представники комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації, підтримуючи загалом необхідність підвищення прозорості на ринку деревини, хотіли б звернути увагу, що механізм, передбачений регламентом платформи “ProZorro.Продажі” має низку недоліків, зокрема з огляду на таке.

Учасники аукціону – деревообробні підприємства, для яких сировина є основою виробництва, з огляду на передбачений регламентом механізм (у разі подання найвищої стартової цінової пропозиції учасник аукціону має безумовне право робити хід останнім, що врешті з високою ймовірністю означає виграш лоту) та побоювання її втратити ще до старту аукціону, – вимушені подавати найвищі цінові пропозиції на лот деревини, що нерідко призводить до суттєвого збільшення середньої ціни лотів, які виставляються від аукціону до аукціону. Це, зі свого боку, нерідко призводить до підвищення цін на деревообробну і меблеву продукцію таких підприємств для кінцевого споживача та втрати конкурентоспроможності відповідної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

Також слід врахувати й те, що аукціон обмежений трьома раундами, що, на думку компаній-членів комітету Асоціації, несе значні ризики для деревообробників. Враховуючи обмежену кількість кроків та стратегічну важливість першого кроку аукціону, у компаній виникає необхідність набору та утримання штатних аналітиків, які розроблятимуть та коригуватимуть стратегії на кожен аукціон. Так критично важливі стратегічні рішення у рамках участі в аукціоні вимагають у компаній відповідної підготовки та достатньої професійної кваліфікації їхніх представників, оскільки вибір неправильного стратегічного підходу під час участі в аукціоні може призвести до недоотримання сировини, що, зі свого боку, може мати катастрофічні наслідки для таких деревообробних підприємств. На переконання експертів комітету Асоціації, слід забезпечити використання звичайного аукціону з необмеженою кількістю кроків для цілей продажу необробленої деревини;

Водночас, як зазначають представники бізнесу, аукціони часто проводяться в однаковий час. Відтак, участь в декількох аукціонах потребує від деревообробних компаній значного людського ресурсу, залучення додаткового персоналу для участі в торгах.

Щодо кожного лота підписується окремий договір купівлі-продажу (постачання), навіть якщо мова йде про одного й того самого контрагента. Такий механізм призводить до необхідності укладення і подальшого обліку компанією – переможцем аукціону великої кількості договорів в межах одного кварталу.

Руслан Деречинський, співвласник компаній “Цунамі”:
– Станом на сьогодні, на жаль, відсутні уніфіковані правила на ринку деревини, а це сприяє періодичному виникненню у лісовій галузі “домінуючих гравців”, які несуть вирішальний вплив і диктують свої “умови гри”, а деревообробні підприємства змушені підкорюватись. Зокрема, чи то для ДП “ЛІАЦ”, чи то для “ручних” приватних бірж, яким на зміну прийшла монополіст – “ліцензована” Українська енергетична біржа, – відсутність законодавства про ринок деревини дозволяє формувати самостійно умови реалізації сировини, тим самим створюючи перешкоди доступу до ринку. Цікаво, що у прикінцевих та перехідних положеннях законопроєкту №4197-д міститься умова про виключення слова “деревина” з дефініції “продукція” у Законі України “Про товарні біржі”, що скасує необхідність реалізації усієї деревини через ліцензовану біржу.

Зараз єдиним варіантом прозорої реалізації деревини ми вбачаємо через використання системи Прозорро.Продажі, яка унеможливлює несанкціоноване втручання третіх осіб і загалом виключає “ручне” втручання у торги, не встановлює жодних нових правил як “попередній огляд деревини”, “редукціон” та інші моменти, які формують безлад на ринку та додаткові перешкоди покупцям.
Якщо питання, як торгуватимуть деревиною в Україні залишається відкритим, то у відновленні експорту лісу-кругляку до кінця року ніхто не сумнівається (положення про відновлення експорту містить згаданий вище законопроєкт №4197-д). Україна має виконати минулорічне рішення арбітражу з ЄС, який вимагає скасувати мораторій на продаж деревини за кордон. Арбітраж визнав, що заборону на експорт треба знімати, інакше Україні загрожують санкції, які можуть вдарити по інших галузях, не обов’язково деревообробній, пояснював раніше голова екологічного комітету парламенту Олег Бондаренко.

Словами Болоховця, до запровадження мораторію Україна щороку експортувала 4 млн куб. м необробленої деревини. Втім, він сумнівається, що за мораторієм розпочнеться сплеск експорту – світові ціни зараз не дуже відрізняються від українських.

Нагадаємо, у 2015 році Україна запровадила тимчасовий мораторій на експорт лісу-кругляку на 10 років. Головна мета – стимулювання внутрішньої переробки.

Як зазначає Руслан Деречинський, мораторій на експорт необробленої деревини позитивно вплинув на деревообробну галузь – сприяв створенню нових деревообробних підприємств та збільшенню потужностей вже наявних, відбулось залучення інвестицій. “На жаль, мораторій не став панацеєю. Існують зловживання щодо незаконного експорту сировини під іншими документами, а також усталені корупційні схеми теж і далі працюють під час реалізації деревини постійними лісокористувачами”, – каже підприємець.

На умовах анонімності власник іншого деревообробного підприємства зазначає у коментарі LIGA.net, що головні корупційні схеми наразі розгортаються не в державних лісгоспах, а комунальних: “Там за крайніми рядами ліса вже не має, все вирублено і ніхто не звертає на це увагу”.
Дата: 22.10.2021
Верстка: Анна Андреєва
Інфографіка: Емма Ванченко
© 2021 Усі права захищено.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
[email protected]