Прокурорка від президента. Як влаштований Офіс Ірини Венедіктової
Автори: Федір Орищук, Любов Величко
Прокурорка від президента. Як влаштований Офіс Ірини Венедіктової

Автори: Федір Орищук, Любов Величко
Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова та її заступники Олексій Симоненко (ліворуч), Ігор Мустеца (праворуч). Колаж: Аліна Подлєсна/Liga.net

За рік на посаді генпрокурорки Ірина Венедіктова отримала владу, якої не було у попередників – Руслана Рябошапки та Юрія Луценка. Як вона нею скористалася?

За рік на посаді генпрокурорки Ірина Венедіктова отримала владу, якої не було у попередників – Руслана Рябошапки та Юрія Луценка. Як вона нею скористалася?

Сума позовів за корупційний збиток збільшилася в 17 разів, виявлення корупції зросло на чверть, засуджених корупціонерів побільшало на 10%. Статистика, якою останніми місяцями хизується Ірина Венедіктова, має свідчити про одне: президент Володимир Зеленський не прогадав, запропонувавши їй крісло генпрокурорки рік тому.

Голова держави, схоже, і справді задоволений своїм вибором. "Вона зараз показує, що бандитів спіймали більше. Нещодавно вони закрили відомих "скрутників" ПДВ, які "скручували" 20 млрд гривень. Це дійсно історична подія", – так Володимир Зеленський нахвалював генеральну прокурорку в грудневому інтерв'ю журналу Фокус.

Робота Офісу генпрокурорки (ОГП) подобається президенту, а як щодо інших? Якщо уважно придивитися, то статистика Офісу генпрокурора викличе не менше питань, ніж схвалень. Наприклад, 2020 року кількість переданих до суду обвинувальних актів за важливою корупційною статтею – одержання неправомірної вигоди – впала на 9% у порівнянні з 2019 роком.

Окреме запитання – до "історичної події", яка вразила президента. Викриття конвертцентру з оборотом у 20 мільярдів гривень швидше нагадує "історію з душком". Як з'ясувала LIGA.net, розслідування цієї схеми зменшення податкових зобов'язань – не свіже, як представила генпрокурорка, а тягнеться кілька років. І це – навіть не головна проблема цієї справи.

Якщо ж прислухатися до заяв Національного антикорупційного бюро України, то щонайменше чотири гучні корупційні справи взагалі опинилися на межі розвалу через протидію з боку Офісу генпрокурорки.

LIGA.net поговорила з вісьмома чинними та колишніми представниками правоохоронної системи, щоб розібратися, як насправді працює Офіс генпрокурорки, хто входить у ближню орбіту Ірини Венедіктової та про які результати варто говорити через рік після її призначення на посаду.
Понад 6000 радників і помічників міністрів, президентів, генпрокурорів, секретарів РНБО, губернаторів тощо. Саме стільки людей працювало з 2000 до 2020 рр. в оточенні топчиновників держави. LIGA.net зібрала всіх під одним дахом і розкриває їхні імена – на сайті LIGA Радників.
Туз у рукаві
У жовтні 2020 року Володимир Зеленський у властивій собі манері – чи то жартома, чи то серйозно – поставив ультиматум: або Ірина Венедіктова показує результат, кроки в бік "посадок" корупціонерів, або йде з посади генпрокурорки.

Генпрокурорка не стала грати з вогнем і вже за два дні в коментарі авторам Telegram-каналу PavlovskyNews заявила: показники роботи правоохоронної системи зросли вдвічі. Пізніше вона неодноразово уточнювала успіхи: п'ятиразове зростання залучених до відповідальності депутатів різних рівнів, 17-разове збільшення суми позовів за шкоду від корупції, восьмиразове зростання встановлених збитків від корупційної діяльності тощо.

Руслан Рябошапка та Юрій Луценко, які працювали генпрокурорами у 2019 році, не відповіли на прохання прокоментувати цю статистику.

Офіційні звіти на сайті Офісу генпрокурорки не містять усіх цифр, озвучених нею. А доступна інформація в цих документах вказує, що не все так райдужно. Наприклад, 2020 року в суди було скеровано 314 обвинувальних актів за статтею про неправомірну вигоду службовим особам і 110 обвинувальних актів за статтею про зловживання впливом. У 2019-му таких актів було більше: 343 і 121 відповідно. Водночас 10-відсоткове зростання засуджених за корупцію у 2020 році, про що також згадувала генпрокурорка, може вказувати на успіхи попередників, які розслідували ці справи.

Наприкінці 2020 року, коли закінчувався відведений президентом термін для демонстрації результатів, Венедіктова повідомила про по-справжньому "велику рибу" – викриття конвертаційного центру, через який за рік пройшло 20 мільярдів гривень. Про те, що це дійсно багато, свідчить порівняння: згідно зі звітом тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, держбюджет за рік втрачає тільки від "скруток" ПДВ близько 30 млрд гривень.
Скрутка – схема для зменшення податкового зобов'язання з ПДВ.
Конвертцентр – схема для зменшення податкового зобов'язання з ПДВ і прибутку.
Масштаб вражає, генпрокурорка виправдала довіру президента надміру? Як подивитися. Згідно з матеріалами кількох кримінальних проваджень, які LIGA.net знайшла в судовому реєстрі, схоже, для голови держави струсили пил зі старого розслідування.
Фото: facebook.com/VenediktovaIryna/photos
За словами генеральної прокурорки, справу про найбільшу "скрутку" на 20 мільярдів гривень СБУ Львівської області та місцева прокуратура розпочали у вересні 2020 року. Насправді розслідування навколо цього конвертаційного центру та його учасників почалося набагато раніше. Про це повинна була знати й сама Ірина Венедіктова.

Адже щонайменше 12 із 61 фірми цього конвертаційного центру вже були в центрі уваги інших слідчих – з Державного бюро розслідувань. Згідно з судовим реєстром, ДБР почало займатися цим "конвертом" задовго до львівського СБУ – з 7 лютого 2020 року, коли Ірина Венедіктова очолювала Державне бюро розслідувань (у статусі в.о. директорки ДБР).

За загальної схожості справ помітні лише дві безперечні відмінності – кількість учасників схеми, а також список організаторів. Так, у розслідуванні СБУ бенефіціарами "конверту" називаються два львівські бізнесмени. А в більш ранньому розслідуванні ДБР йшлося, що організатори "конверту" не відомі, але є дані про сприяння їм львівських податківців (підозрювався навіть колишній начальник ГУ ДФС у Львівській області).

Ще один факт із судового реєстру: деякі фірми з "конверту" вже три роки фігурують у низці інших розслідувань. Наприклад, ТОВ "Врожай агро" у 2018-2019 роках потрапляло в поле зору ДФС Кіровоградської та Черкаської областей, а також ДФС Києва – слідчі в кожному випадку підозрювали це товариство у фіктивній діяльності. Іншими словами, з року в рік різні правоохоронні органи накривають одні й ті ж ланки конвертаційного центру.

Справа про масштабний "конвертаційний центр" безперечно допомогла генпрокурорці "показати результат" у відведений президентом термін. Проте передісторія цього розслідування не прояснює, чим закінчиться гучне викриття. Втім, під питанням знаходиться набагато більше резонансних справ, успіх яких у руках генпрокурорки.
ДОВІДКА
Повноваження Генпрокуратури помітно звузилися після реформи 2017 року, коли її позбавили функції загального нагляду. Раніше прокурор міг ініціювати перевірки, просто отримавши інформацію через інтернет. "Отримую дані, що десь відбувається злив отруйних речовин у річку. Даю вказівку екоінспекції надати документи щодо об'єкта, відкриваю кримінальну справу і розслідую", – слідчий прокуратури з двадцятирічним стажем Степан Р. наводить типовий приклад того часу. За його словами, люди зверталися до органів прокуратури як до вищої правоохоронної інстанції – так можна закликати до відповідальності будь-кого: хоч начальника ЖЕКу, хоч керівника Держмитниці. Втративши функцію загального нагляду, оновлена ​​прокуратура більше не проводить власні розслідування. На робочих столах прокурорів залишилися тільки ті кримінальні провадження, якими займається поліція, СБУ, НАБУ і ДБР. Завдання 10 000 чинних прокурорів – стежити за якістю цих розслідувань.
Клінч з НАБУ
Через п'ять місяців після призначення генпрокуроркою Ірина Венедіктова сконцентрувала у своїх руках владу, якої не було в попередників – Руслана Рябошапки та Юрія Луценка. Це сталося завдяки передчасній відставці голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. Він звільнився 21 серпня, за три місяці до закінчення терміну повноважень.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура наглядає за оперативно-розшуковою діяльністю Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке розслідує топкорупцію в країні. САП також підтримує в судах звинувачення у справах НАБУ.
Від керівника САП залежить успіх справ проти підопічних Національного антикорупційного бюро України – суддів, народних депутатів, посадових осіб правоохоронних органів, адвокатів. Голова антикорупційної прокуратури визначає підслідність щодо цих справ, призначає або змінює групу прокурорів, підписує підозри та клопотання про проведення обшуків або негласних слідчих дій.

Після звільнення Холодницького ці функції відійшли не його першому заступнику, який став в. о. керівника САП, Максиму Грищуку, а Ірині Венедіктовій.

Чому так – питання. За даними LIGA.net, повноваження Грищука і за керівництва Холодницького були обмеженими. Їхні рамки обумовлює рівень доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (фізично – це флешка з електронним ключем). У Грищука і раніше, і зараз рівень доступу відповідав рядовому прокурору, а не керівнику органу прокуратури.

Повноваження Холодницького в руках Венедіктової вплинули на роботу антикорупційного бюро. В середньому НАБУ відкриває 100 кримінальних проваджень на місяць. На умовах анонімності співрозмовник з бюро розповідає, що за часів Холодницького на призначення групи процесуальних керівників щодо кожного з них йшло два-три дні. У Венедіктової інші часові рамки: відкриття кримінального провадження тепер у середньому доводиться чекати від тижня до місяця.

Терміни – не найбільша проблема. Відповідно до заяв НАБУ, опублікованих на сайті правоохоронного органу, а також зі слів співрозмовника з бюро, Офіс генпрокурорки "зриває" щонайменше чотири гучних розслідування бюро. Зокрема:
Справу про збитки державі від тарифів на електроенергію за формулою "Роттердам+". Збиток за весь термін дії формули склав 39 млрд грн.
Справу про хабар, до якої, за твердженням НАБУ, причетний заступник керівника Офісу президента Олег Татаров.
Справу про розтрату 1,2 млрд грн стабкредиту, виданого ВіЕйБі Банку бізнесмена Олега Бахматюка.
Справу суддів Окружного адміністративного суду Києва. Згідно з фабулою розслідування, п'ятьох суддів і двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) підозрюють у захопленні влади, спробах встановити контроль над ВККС і Вищою радою правосуддя.

Ось трохи деталей.
Справа Татарова
Справа Роттердам+
Справа ОАСК
Справа ВіЕйБі Банку та Бахматюка
Справа Татарова
НАБУ розслідує збиток на 81 млн грн унаслідок махінацій навколо будівництва житла для Нацгвардії компанією Укрбуд. У результаті афери Нацгвардія отримала квартири не в центрі міста, а на околиці, обмін був фінансово нерівноцінним. Причетні змогли уникнути відповідальності завдяки підробленій експертизі з МВС. За версією НАБУ, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров (на момент злочину – юрист Укрбуду) сприяв співвласнику Укрбуду (Максиму Микитасю) у наданні хабаря експерту міністерства за фіктивний документ.

Роль Офісу генпрокурорки. 2 грудня 2020 року НАБУ і САП готувалися повідомити Татарову про підозру у цій справі. Але напередодні ввечері (а саме – о 23:42) генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів, позбавивши слідство такої можливості. Через два тижні Печерський суд Києва і зовсім зобов'язав забрати справу в антикорупційного бюро. Такі рішення може виносити лише Вищий антикорупційний суд (ВАКС), але заступник генпрокурорки Олексій Симоненко виконав припис суду, передавши розслідування в СБУ. Справа заупинилася, оскільки основна частина матеріалів залишилася в НАБУ. Бюро просило повернути розслідування, але замість цього Офіс генпрокурорки напередодні перекваліфікував злочин, створивши формальні підстави забрати справу у детективів.
Справа Роттердам+
Формула "Роттердам+", яка з 2016 до 2019 року визначала тарифи на електроенергію, штучно завищувала ціни, впевнені в НАБУ. Розслідування почалося 2017 року. Фігурантів справи, зокрема екскерівника НКРЕКП, підозрюють у збитку в 39 млрд грн.


Роль Офісу генпрокурорки. Розслідування тривало до 27 серпня 2020 року, поки його не закрив керівник групи прокурорів Віталій Пономаренко. Він послався на експертизу СБУ, яка нібито вказує "на відсутність збитків". Це не так. "Було дві експертизи СБУ. Перша – показала збитки на 18,87 млрд грн за 2016-2017 роки. Друга експертиза проводилася за весь термін дії формули (2016-2019 роки), і вона не відповіла на питання про збитки", – говорить джерело в НАБУ. У жовтні Вищий антикорупційний суд поновив справу, але в січні прокурор Пономаренко знову закрив розслідування. Основна проблема цього кейсу полягає в тому, що Венедіктова відмовляється змінювати керівника групи прокурорів, говорить співрозмовник LIGA.net.
Справа Окружного адміністративного суду Києва
В основу розслідування лягли записи розмов за участю голови ОАСК Павла Вовка. З них зрозуміло, що судді впливали на кадрові призначення ВККС і виносили замовні рішення на користь політиків і бізнесу. НАБУ підозрюють причетних до захоплення влади, спроб встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів і ВРП.

Роль Офісу генпрокурорки. У липні, напередодні вручення підозр фігурантам розслідування, Ірина Венедіктова своїм рішенням розпустила групу прокурорів, якою керував заступник генпрокурора Андрій Любович. "Одночасно Любовичу заблокували флешку з доступом до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А також, за чутками, на один день заблокували навіть пропуск на роботу", – розповідає знайомий з ходом розслідування працівник одного з правоохоронних органів.
Справа ВіЕйБі Банку та Бахматюка
НАБУ підозрює колишнього бенефіціара ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка і ще дев'ятьох осіб у розтраті 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту Нацбанку.

Роль Офісу генпрокурорки. НАБУ вже двічі просило ОГП запросити екстрадицію з Австрії Олега Бахматюка. Щоразу їм відмовляли. За словами співрозмовника в НАБУ, проблеми створює керівник департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Дмитро Літкевич. Останню відмову НАБУ отримало чотири місяці тому, відтоді справа не рухається. Літкевич не самостійний гравець, оскільки позицію департаменту міжнародно-правового співробітництва погоджує Ірина Венедіктова.
Як видно, не всі проблеми антикорупційного бюро в Офісі генпрокурорки створює особисто вона. Один із прикладів – закриття справи "Роттердам+". Воно відбулося через тиждень після дострокової відставки Холодницького, і цей збіг може бути не випадковим. За версією, яку Liga.net почула від двох співрозмовників, знайомих із ходом розслідування справи, не виключено, що Холодницький квапився піти, щоб не записувати в свій актив такий скандал. Замість нього це зробив (закрив розслідування щодо "Роттердам+") Віталій Пономаренко, прокурор САП. Пономаренко не входить в орбіту Венедіктової, водночас із Холодницьким його пов'язують довірливі, дружні стосунки. Останній навіть намагався призначити Пономаренка в. о. заступника керівника САП (але в цьому йому відмовив тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка).

Здається, що команда Венедіктової не схожа на моноліт. Як вона влаштована?
Команда генеральної прокурорки
Команда генпрокурорки
Через місяць після призначення Венедіктова ділилася, що буквально воює за свою незалежність. За її словами, депутати пишуть, телефонують, приходять до приймальні, незважаючи на карантин: "Офіс президента найгідніше поводиться і мене не чіпає".

Чи так це? Ірина Венедіктова пізніше публічно визнавала, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак давав рекомендації щодо призначення заступників генпрокурорки. Побічно про вплив Єрмака на прокуратуру може свідчити призначення його колишнього радника Олега Кіпера головою Київської прокуратури. Призначення відбулося навіть попри те, що той був раніше люстрований.

LIGA.net просила Ірину Венедіктову прокоментувати добір команди, безуспішно.

В Офісі Венедіктової можна помітити не лише тінь Банкової. За словами джерела LIGA.net, у призначенні заступником генпрокурорки Ігоря Мустеци (колишній перший заступник прокурора Чернівецької області) був зацікавлений бізнесмен Ілля Павлюк.

Згаданий вище заступник генпрокурорки Олексій Симоненко, який передав справу Татарова з НАБУ в СБУ, працював першим заступником начальника Головного слідчого управління СБУ, коли службою керував Валерій Хорошковський. Тісний зв'язок з Хорошковським у Симоненка зберігся дотепер, додає співрозмовник із прокуратури.

На тлі цієї мозаїки Ірина Венедіктова все ж зуміла побудувати власну вертикаль в ОГП. Серед заступників, які на неї орієнтуються, можна виокремити Максима Якубовського (опікується відродженням військової прокуратури).

"Прокурор став маріонеткою"

Відверта розмова з чинним працівником ОГП, який понад 20 років працює в центральному апараті Генеральної прокуратури.
Інтерв'ю
Фото: depositphotos.com

Відверта розмова із діючим співробітником Офісу генпрокурора, який понад 20 років працює у центральному апараті Генеральної прокуратури. На умовах анонімності полковник, старший радник юстиції погодився розповісти LIGA.net, як насправді влаштована прокуратура і що відбувається за лаштунками Офісу генпрокурора.

Почалося все з Віктора Пшонки…

Раніше був якийсь паритет. У нас у відділі (відділ Генеральної прокуратури) була вся Україна: прокурори із Миколаєва, Херсона, Харкова, Запоріжжя. А зараз, наприклад, домінують харківські і западенці. Бо кожний генпрокурор став підтягувати своїх. Почалося це із (Віктора) Пшонки. Хоча він не ламав апарат сильно, а на області призначав молодих хлопців. Із того часу і почалося: приходить президент і своїх починає тягнути. Ставлять, щоб слухняні були. Прокурор став маріонеткою. Якщо він майором має бути, а за пів року полковником стає, а ще за півтора року – генерал-лейтенантом. Бо це – людина президента.

(Юрій) Луценко завів своїх міліціонерів (у штат Генпрокуратури), з якими працював у МВС. Наприклад, Володимир Бедриківський працював заступником міністра і начальником УБОЗ. Натомість чинних на той час прокурорів ГПУ перевели на рівень нижче – заступниками, першими заступниками. Хоча за борт не викинули, кістяк прокуратури (Юрій Луценко) не чіпав. Міняв тих, кого наказував поставити Порошенко. Вінницькі прийшли до влади – їх поставили в області та в генпрокуратуру. Згодом їх всіх викинули.

Закриття справ

За часів Юрія Луценка першим заступником генпрокурора працював Дмитро Сторожук, який активно закривав справи. Коли Луценкові скаржилися на Сторожука, той відповідав: "Ви хочете мене посварити із "Свободою"?!" Закривали всі внутрішні розслідування по ньому.

Для "вирішення питань", наприклад закриття проваджень, на них писали: "нічого складного немає" і відправляли в область (обласну прокуратуру. – Ред.). Там ця справа і вмирала за відсутністю доказів. Якби мати статистику щодо кількості проваджень, які пішли з ГПУ на місця, і що з ними сталося потім, – було б дуже показово. Це – поле для розслідування.

Коли керували професійні генпрокурори, потайки відправити справу в область було неможливо. А зараз заступник генпрокурора може домовитися із керівником департаменту і так зробити. А ти спробуй Пшонку надурити… Одразу помічники перевіряли, доповідні писали. І він міг запитати: "А чому це справа в область пішла?!".

Якщо (Ірина) Венедіктова ніколи в руках не тримала кримінального провадження, не ходила на обшуки, не виступала у суді, як вона може давати оцінку скарзі на роботу якогось прокурора? Як ти можеш якісь накази підписувати і когось, скажімо, покарати, якщо ти досконало не знаєш процедури?! Це проблема нашої влади: призначають генпрокурорами людей, які не мають жодного відношення до нагляду за слідством. Генпрокурор має розбиратися у кримінальному праві. Має бути вищим на голову за своїх заступників. А вона – цивілістка. Промовчить там, де треба зробити зауваження.

"Постанова про скасування постанови про скасування постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження" – це був цілий мем у юридичних колах, саме таким формулюванням Венидіктова своєю постановою скасувала постанову Каська (Віталій Касько, колишній заступник генпрокурора Руслана Рябошапки. – Ред.). Це яскраво ілюструє нерозуміння кримінального процесу. Так ніколи не пишуть. Пишуть "Постанова про закриття кримінального провадження".

Про статистику

Прокурори скаржаться: "У мене 300 проваджень…" Скільки?! Якщо розібратися, половину з них протягом десяти днів можна закрити за відсутністю складу злочину. З усього масиву кримінальних проваджень відсотків тридцять таких, що можуть дійти до суду. Решта – макулатура.

Натомість, справа ще до суду не дійшла, а вже збирають пресконференцію, запрошують президента, всім розкривають таємницю слідства... А згодом ця справа тріщить по швах. Професійний прокурор не допустив би розкриття таємниці слідства.

"Інколи, щоб справа вмерла, не треба нічого робити"

Процедура підписання документів Генпрокуратури досить складна – потрібно поставити підписи у начальника відділу, начальника управління, замначальника департаменту, начальника департаменту, а той несе генпрокурору. Але генпрокурору несуть через радника генпрокурора або помічника – прокурора відділу забезпечення діяльності генпрокурора. Ключ від Єдиного реєстру досудових розслідувань (електронна база для збирання, зберігання, обліку даних про кримінальні правопорушення та хід досудового розслідування. – Ред.) знаходиться на флешці. Є помічник, який зайде в ЄРДР і призначить прокурорів у кримінальному провадженні, Венедіктова це своїми руками не робить.

Все життя прокуратури – це ЄРДР. Щоб зайти в реєстр, треба скористатися ключем, флешка видається кожному прокурору. Генпрокурор має флешку, яка відкриває доступ до будь-якої справи. Звичайний процесуальний керівник бачить тільки свої провадження. Начальник відділу бачить всі справи відділу, начальник департаменту – справи департаменту.

В інструкції написано, що флешку треба зберігати у сейфі, але її носять із собою і навіть беруть у відрядження. Втратив флешку – отримаєш догану, залишишся без премії. На неї не можна нічого зберігати, але і це правило часто порушують: процесуальний керівник використовує її для зберігання робочих документів.

Генпрокурор – найвпливовіша людина у кримінальному процесі. Він може передати провадження з одного органу в інший; змінити прокурорів, які будуть впливати на розслідування; може змінювати підслідність – територіальну. Має право закривати провадження. Так можна зловживати владою. Якщо відправити потужну економічну справу в якийсь віддалений район Івано-Франківської області, то її там не потягнуть ані слідчі, ані процесуальні керівники. Інколи, щоб справа вмерла, не треба нічого робити. Також можна об'єднати її з великоепізодною справою. І цей епізод загубиться у тисячі інших епізодів.

Чи легко грати у свою гру за спиною генерального прокурора?

Для генерального прокурора, який не має досвіду роботи у прокуратурі, неважко. Наприклад, розслідується справа про штучне банкрутство банку, з якого масово виводилися кошти. Співробітники банку домовляються із слідчим поліції. Але зрозуміло, що без керівництва Офісу генпрокурора таку справу не закрити. Як це вирішити? Знайти правильні аргументи. Усі матеріали, які йдуть до генпрокурора, перед цим вичитуються помічниками. Вони пишуть довідку для генерального прокурора про провадження і про те, що зробили або чого не зробили слідчі. Вичерпність та об’єктивність довідки залежить від цих помічників...

Щоб побачити, що справу продали, треба просто подивитися на динаміку її розслідування. Вносяться дані в ЄРДР, проводяться масові слідчі дії, обшуки, затримання, арешти... А потім пів року не відбувається жодної слідчої дії. Якщо динаміка впала, значить, щось відбулося.
Водночас контроль за ходом розслідувань більшою мірою йде не через заступників генпрокурорки, а через начальників департаментів. Ключові департаменти в ОГП – ті, що ведуть нагляд за розслідуваннями злочинів у Нацполіції, СБУ, ДБР і прикордонній службі.

"Кожен начальник департаменту – це дуже впливова людина, хоча за посадою вони і нижче заступника генпрокурорки", – пояснює Олександр, прокурор ОГП з Департаменту нагляду за дотриманням законів Нацполіцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю. За його словами, у заступника генпрокурорки більше адміністративних функцій, а начальники департаментів стоять ближче до слідчих: вони заслуховують провадження, володіють більшою інформацією щодо розслідувань.

Кого призначила на ці посади Ірина Венедіктова?

Департамент, що наглядає за провадженнями ДБР, очолив земляк Ірини Венедіктової Олександр Панов, який раніше працював заступником начальника зі слідства в прокуратурі Харківської області.
Земляк Ірини Венедіктової Олександр Панов стрімко піднявся кар'єрними сходами. Фото: пресслужба прокуратури Кіровоградської області
Стежить за порядком всередині Офісу генпрокурорки і його структурних підрозділів також виходець із Харкова – Андрій Яковлев, який очолював раніше Харківську місцеву прокуратуру №6. Він став керівником Генеральної інспекції Офісу генпрокурорки (в її структурі є відділ внутрішньої безпеки).

Стрімко піднявся у кар'єрі й новопризначений керівник Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Ян Стелюк. До цього він був начальником відділу в київській прокуратурі. Рекомендацію йому міг дати перший заступник генпрокурора Роман Говда, який очолював у 2016-2019 роках прокуратуру Києва.

Вакантною досі залишається посада начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Нацполіцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

"Начальник цього департаменту – завжди людина генпрокурора. За прокурорства Луценка, наприклад, таким був Володимир Бедриківський, – говорить працівник апарату ОГП, підполковник Олександр. – Це департамент, який займається основною роботою, найпоширенішими злочинами. У нього стільки повноважень... де-факто, це другий генпрокурор".

Згідно з відповіддю для LIGA.net, в ОГП відсутні посади помічників, консультантів і заступників. Проте такий штат працівників існує, але має іншу назву – Департамент документального забезпечення ОГП. "Коли посади помічників генпрокурорки та її заступників скасували, з'явився цей департамент, а його працівники почали виконувати функції помічників", – розповідає прокурор ОГП Сергій.

Функції Департаменту документального забезпечення ОГП майже повністю дублюють повноваження патронатної служби: підготовка матеріалів для розгляду на нарадах, проєктів розпоряджень, ведення діловодства в приймальнях керівництва. Працівники Департаменту мають доступ також до документів із грифами "Для службового користування", "Таємно" і "Цілком таємно".

"Слідчі та прокурори постійно стикаються з цим департаментом, – пояснює співрозмовник LIGA.net у прокуратурі. – Якщо ти готуєш документ на підпис для генпрокурорки, то подаєш його через цей департамент. Він не здійснює процесуальних функцій, але через нього відбуваються всі узгодження. У департаменті, наприклад, є відділ, який готує аналітику для генпрокурорки, в іншому відділі вичитують документи, що потрапляють генпрокурорці на стіл".

Керівником такої структури має бути довірена людина. За прокурорства Юрія Луценка начальником Департаменту забезпечення діяльності керівництва (колишня назва) був Олег Садикін (був помічником Луценка, коли останній працював народним депутатом).
Олег Садикін (крайний ліворуч) на нараді. Фото: nikvesti.com
Через місяць після приходу до ОГП Ірина Венедіктова призначила на це місце нового керівника – Олега Капітулу. Він тут людина не нова: з 2015 року працював заступником начальника управління у складі цього департаменту. За два роки – заступником начальника департаменту. А 2019-го був призначений заступником прокурора Львівської області.

Зарплата керівництва Департаменту забезпечення діяльності генпрокурора*

Радники генпрокурорки
Офіційно посада радника з'явилася в ОГП нещодавно. Раніше у генпрокурорів були лише помічники. Наприклад, Віктор Пшонка та Віктор Ярема одночасно мали трьох помічників. У Віктора Шокіна був лише один.

У січні 2020 року генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про створення патронатної служби і тепер у генпрокурорки офіційно є радники, яких вона бере на роботу без конкурсів.

Радники допомагають удосконалювати роботу прокурорів, взаємодіяти з держорганами, громадським сектором та журналістами. Також до їхніх обов'язків входить складання графіків зустрічей, нарад, публічних заходів, поїздок.

За неповний рік у Венедіктової в цьому статусі встигла побувати 21 особа, шестеро з яких досі в команді. Генпрокурорка не стала коментувати LIGA.net свою кадрову політику.

Радники генпрокурорки ірини Венедіктової

Керує патронатною службою людина з досвідом – Олег Макарчук. Раніше він поєднував роботу начальника управління у Національній академії прокуратури і начальника оргзабезпечення ГПУ. Зараз прокурор займається тим самим – адмініструє і організовує робочий графік генпрокурорки.

Першою статус штатної радниці отримала Вікторія Ференс, активістка громадської організації Соціал-демократична платформа. Спочатку дівчина працювала в Департаменті економіки Кам'янець-Подільської міськради, а потім – у відділі документообігу ДБР.
іФото: Facebook Вікторії Ференс
Ще один радник – адвокат Олексій Безрядін, у минулому працював помічником судді у кримінальних справах та заступником начальника юстиції в Чернівецькій області. Три роки тому він претендував на посаду судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, а потім – на місце начальника Західного міжрегіонального управління Мін'юсту. І там, і там – безуспішно.
Скриншот із відео співбесіди Олексія Безрядіна
Побувши радником генпрокурорки, Безрядін нарешті отримав посаду. Указ про призначення його суддею президент підписав у серпні 2020 року.

Серед інших радників Венедіктової є і люди творчих професій. Так, у квітні 2020 року цю посаду отримав Руслан Мусат, режисер монтажу Нового каналу.
Спочатку радником Ірини Венедіктової був режисер монтажу Руслан Мусат. Фото: Facebook.com/ruslan.musat
... а потім – оператор Роман Тимошевський. Фото: Facebook.com/air.tymoshevskyi
У червні Мусат звільнився, але на зміну йому генпрокурорка взяла оператора з телеканалу 1+1 Романа Тимошевського.

Ні Мусат, ні Тимошевський не відповіли на письмові запитання про те, чим саме вони допомагали Ірині Венедіктовій у статусі радників.

Хоча і без коментарів не складно здогадатися, що відеооператори потрібні для фіксації важливих подій, а також для створення "красивої картинки". З гарними цифрами, як видно зі звітів генпрокурорки, вона і сама дає раду.
Дата: 18.02.2021
Інфографіка: Аліна Подлєсна
Верстка: Анна Андреєва
© 2021 Усі права захищено.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
[email protected]
Made on
Tilda