Перша спроба познайомитись із ними була невдалою. Через сторінки у соцмережах автор попросив радників міністра про коментарі для публікації. Більшість з них прочитали повідомлення, але не відреагували. Решта – запропонували звернутись до пресслужби.

Прессекретар міністра закордонних справ Георгій Тихий пояснює цю обережність: "Були випадки, коли під виглядом журналіста намагались виманювати інформацію у МЗС. Тому радники спілкуються зі ЗМІ виключно через пресслужбу". Цей канал комунікації і справді виявився більш ефективним.

– А ми хіба не в МЗС йдемо? – зніяковіло питаю у Тихого, який зустрічає на слизькому порозі Дипломатичної академії, в ста метрах від будівлі міністерства.
– Поговоримо в пресцентрі. А потім подивимося, – відповідає чиновник.

“Не думайте, ми тут не ховаємося, – заспокоює Георгій дорогою до пресцентру. – МЗС завжди було достатньо секретною інституцією, однією із найзакритіших. Тому що це – дипломати, окремий світ. Зараз ми намагаємося зробити його більш відкритим. Тим більше, у нас міністр прогресивних ліберальних поглядів”.

Завдяки сприянню міністра LIGA.net вдалось поспілкуватись із вісьмома його радниками. Сам Дмитро Кулеба не знайшов час для зустрічі з журналістом, але надав письмові коментарі. Він запевнив, що надав впровадженню нової кадрової політики в МЗС "одну з пріоритетних ролей". "Що стосується моїх радників, у їхньому підборі я сповідую ті самі принципи, що і у кадровій політиці загалом. Пріоритет надається тим, хто має найкращі компетенції", – уточнив міністр Дмитро Кулеба.

Розмова із радниками та дванадцятьма представниками дипломатичного корпусу (під запис та анонімно) дозволила подивитись на кадрову політику Дмитра Кулеби з близької відстані.

У МЗС керівниця патронатної служби координує роботу помічників та радників, допомагає організовувати зустрічі та робочі матеріали. І не лише це.

"Я допомогла міністру започаткувати ініціативу з перетворення МЗС на перший в Україні орган влади із цілковито безбар’єрним простором. Ще одна ініціатива у цьому ж контексті – доступ до послуг МЗС для слабочуючих та нечуючих громадян (завдяки спецобладнанню вони зможуть вільно спілкуватися з працівниками МЗС)".

Шлях до статусу радника міністра закордонних справ може бути і відносно коротким. Наприклад, Ірина Недобор була призначена заступницею керівника патронатної служби міністра закордонних справ вже через п'ять років після закінчення університету.

"Зона її відповідальності: підготовка текстів, редагування, підготовка меседжів. Це одна з небагатьох людей, які класно пишуть. Вона часто редагує тексти для прессекретаря міністра. Редагує канцеляризми і перетворює їх на читабельні", – розповідає про свою колегу Георгій Тихий.

Дещо здивував своїм статусом у фейсбуці радник міністра Едуард Крижанівський. Він зазначив, що працює в МЗС фотографом. Виявилось, що це не помилка: пресслужба МЗС у відповідь на перший запит LIGA.net повідомила, що Крижанівський – радник Дмитра Кулеби "з питань ЗМІ та соцмереж". А у відповідь на другий запит – назвала його радником, відповідальним за "розвиток цифровізації".

Крижанівський відмовився показувати копію свого резюме, натомість детально описав виданню свої поточні посадові обов’язки: протокольна зйомка для міністра, заступників, дипломатів; ведення архіву, в якому близько 17 000 фотографій; фільмування важливих подій; запис коментарів та звернень для телеканалів; створення відеороликів та експлейнерів.

У МЗС підтвердили – перед тим, як отримати статус радника, Едуард працював фотографом в Кабінеті міністрів України.

– Ми помітили його там. Він здатен супернудний захід сфотографувати із реальними живими емоціями , – розповідає Георгій Тихий. – У людини є хист. Міністерство має візуально виглядати привабливим.
– Але чому він радник? Радник – це людина, яка говорить, а не фотографує.
– Не обов'язково, – не погоджується речник МЗС Олег Ніколенко. – Радник визначає напрямок. І це його функція. Крижанівський відповідає за те, щоб МЗС гарно виглядало. Щоб візуальний меседж був зрозумілий людям. Фотограф – це не просто людина, яка натискає кнопку. Він радить (!), як має виглядати міністр, МЗС. Ну чому ви посміхаєтеся..?!

Міністр закордонних справ потребує порад не лише в сфері комунікацій, а й має вузькопрофільних радників-експертів, які підказують, як просувати інтереси України в пріоритетних сферах.

Радниця міністра з економічної дипломатії Олександра Василенко координує співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, залучає експертів для підвищення кваліфікації дипломатичного корпусу у сфері торгівлі та залучення інвестицій.

У пресслужбі МЗС розповіли, що Василенко працювала з Дмитром Кулебою, ще коли він був віцепрем’єром з питань євроінтеграції. Тоді вона брала участь в процесі залучення України до Європейської "зеленої угоди" та створювала міжвідомчу робочу групу з цього питання.

"Зараз я залучаю новітні технології до роботи МЗС. Наприклад, систему Youcontrol для перевірки даних компаній-виробників, що планують виходити на зовнішні ринки, – розповідає Василенко. – У часи жорсткого локдауну за моєї участі МЗС створило базу даних міжнародних постачальників. Ми спільно з Українським католицьким університетом та Львівською бізнес-школою розробили навчальну програму для дипломатів. Перезапустили роботу Ради експортерів та інвесторів при МЗС".

Незамінним у міністерстві вважають позаштатного радника з питань енергетики Олександра Рєпкіна. В МЗС пояснюють: енергетика зв'язує країни сильніше за будь-які політичні домовленості. І якщо Україна буде постачальником необхідного для економіки ЄС ресурсу, то діалог про співпрацю та захист від агресії можна буде вести не в статусі прохача, а з позиції рівноцінного партнера.

"Рєпкін розбирається у водневій енергетиці, входить до асоціації "Українська воднева рада", – розповідає Георгій Тихий. – Україна хоче приєднатися до Водневої стратегії Європейського Союзу, бо у нас є газотранспортна система, яка може використовуватися для транспортування водню, цієї осені почалися перші випробування. Україна є пріоритетним партнером цієї Стратегії".

Дмитро Кулеба зайняв пост міністра закордонних справ 4 березня 2020 року. Через тиждень з міністерства пішли одразу три позаштатні радники, які працювали при попередніх очільниках МЗС: Павлові Клімкіні та Вадимові Пристайку. Радники автоматично втрачають повноваження в момент відставки керівника, з яким вони працювали.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власть советов. Как устроен Офис президента Зеленского


Так, наприклад втратили свої посади позаштатні радники міністра закордонних справ Ігор Веремій (який брав участь в консультаціях у Мінському переговорному процесі), Тарас Качка (відповідальний за питання міжнародного права та євроінтеграції) та Віктор Майко (радник з питань економічних зв'язків із Азією та Африкою).

Водночас, Дмитро Кулеба не відмовився від послуг Метью Сінклера, громадянина Великої Британії, який працює радником міністрів МЗС із листопада 2018 року.

Радник із іноземним паспортом – рідкісний випадок. За словами Дмитра Кулеби, першим у міністерстві таким фахівцем став британець Кормак Сміт. Згодом у цій ролі його замінив Метью Сінклер. Завдання цих радників – підказувати урядовцям, як правильно спілкуватися та протидіяти дезінформації.

"Залучення до консультування МЗС України висококласного фахівця з комунікацій з Великої Британії, країни, яка є визнаним у світі лідером страткому, є вагомим внеском Великої Британії у побудову якісної системи стратегічних комунікацій в Україні, який ми дуже цінуємо, – пояснює LIGA.net Дмитро Кулеба. – Це була домовленість двох людей – колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і тоді очільника Foreign Office, а нині прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона".

У МЗС підкреслюють, що за допомогу британців Україна не витрачає жодної копійки. Ба більше, Дмитро Кулеба закликає колег з МЗС взяти участь у тренінгах профінансованої Великобританією платформі Comskills Ukraine: "Ми хочемо, щоб ви відчули захоплення за кермом сучасних комунікацій", – каже він у рекламному відеоролику.

Британських радників добре знають не лише працівники Міністерства закордонних справ. Кормак Сміт проводив тренінги зі стратегічних комунікацій для Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я та громадської організації, яка займається темою національної безпеки та оборони.

"Оскільки Міністерство інформаційної політики відповідало за певні напрями реформи урядових комунікацій, іноземні консультанти час від часу приходили і до нас", – розповідає державний секретар Міністерства культури Артем Біденко. Чиновник позитивно відгукується про Кормака Сміта: "Ми пересікалися на різноманітних заходах і робочих групах, зокрема по бренду України. Він дуже крутий, з хорошим знанням, компетенцією. Ми багато з ним спілкувалися по інформполітиці і просуванню України. Формат був дружній, приязний. Поради давав як хороший спеціаліст у сфері піару".

Будучи радниками міністра закордонних справ України, і Кормак Сміт, і Метью Сінклер залишаються державними службовцями Великобританії. В коментарі для LIGA.net Метью Сінклер переконує, що саме Україна була ініціатором залучення британських консультантів.

"Цей напрямок підтримки був започаткований у відповідь на запит Української сторони, – підкреслює він. – Одним із проявів цієї підтримки є експертиза британського радника зі стратегічних комунікацій, який щодня тісно працює зі старшими комунікаторами МЗС України, відповідальними за роботу пресслужби та публічну дипломатію, з викладачами Дипакадемії тощо. Будь ласка, зверніть увагу, що цей радник працює для всього МЗС, а не тільки міністра".

Журналісту LIGA.net довелось почути й іншу версію появи британського фахівця Кормака Сміта. Співрозмовник з СБУ, який, за його словами, бачив офіційне листування, запевняє, що саме британці наполягали на призначенні радником міністра закордонних справ України свого спеціаліста: "Британці кілька разів письмово зверталися до Павла Клімкіна і просили офіційно призначити радником громадянина Великобританії".

Почувши цю історію, речник МЗС Олег Ніколенко обурився: "Це просто абсолютно неможливо!".

ЛІГА.net запитала Павла Клімкіна про те, чи здійснювався на нього тиск у питанні призначення іноземного радника. "Це була спільна ідея. Тоді держсекретарем Великобританії був Хеммонд (британський міністр закордонних справ Філіп Хеммонд. – Прим. Ред.), – відповів Павло Клімкін. – Мета – краща взаємодія у боротьбі з російською пропагандою та покращення публічної дипломатії".

Чотири роки тому Інститут світової політики проводив "Аудит зовнішньої політики", в межах якого українські посли (на умовах анонімності) оцінили стан справ вітчизняної дипломатії. У відповідях на питання з-поміж іншого вони нарікали на протекціонізм та кумівство у роботі зовнішньополітичного відомства.

Після призначення міністром Дмитро Кулеба взявся виправляти ці вади. У коментарі для LIGA.net керівник МЗС сказав, що пишається "наймасштабнішим в історії" відкритим конкурсом у центральному апараті Міністерства закордонних справ, який проходив в листопаді 2020 року. "Ми виклали одночасно 31 вакансію, на які могли податися всі охочі, включно з людьми з-поза дипломатичної системи. Ми отримали рекордні 749 заяв на заміщення 31 посади. Це, в середньому, по 24 людини на місце", – зазначив він.

Наскільки помітні зміни в МЗС?

За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, за останні чотири роки керівництво МЗС змінилося двічі, в Україні новий президент, проте питання прозорості призначень у дипломатичній службі залишається актуальним.

"На жаль, спостерігається помітний контраст між публічною позицією самого міністра (Дмитра Кулебу можна віднести до дипломатів нової формації) та станом справ всередині МЗС, – підкреслює експерт. – Показово, що посли до країн Азії та Африки призначаються здебільшого на професійних засадах, тоді як у Новому та Старому Світі українська влада часто вдається до кадрових експериментів".

Євген Магда додає, що несподівана пропозиція щодо призначення ексміністра фінансів Оксани Маркарової послом до США швидше свідчить про коротку лаву запасних дипломатичного корпусу, ніж "про спроможність суттєво змінити принципи роботи українського МЗС".

У Дмитра Кулеби аж два радники із розвитку дипломатичної служби: за словами прессекретаря Тихого, "монстр дипломатії" Володимир Хандогій (штатний радник, до якого звертаються лише час від часу) та постійна штатна співробітниця Олександра Постоловська. Їхній статус "радника з розвитку дипломатичної служби" дозволяє впливати на кадрові призначення у дипломатичній вертикалі.

Знайомимося з Постоловською ближче.

2012 року радниця отримала диплом інформаційного аналітика-міжнародника. За її плечима – вісім років викладання дисциплін "політологія", "політичні технології", "політичний PR" та "соціологія політики".

"Я маю профільну освіту, що відповідає всім стандартам, знанням та навичкам для розвитку дипломатичної служби. Отже, маючи профільну освіту, викладацький та науковий стаж, я консультую HR службу МЗС, яка є відповідальною за якісний та професійний склад дипломатичної служби України", – резюмувала в коментарі LIGA.net Постоловська.

LIGA.net проаналізувала список із 21 посла, які були призначені за керівництва в МЗС Дмитра Кулеби. Щонайменше двоє з них привертають увагу своїм бекграундом.

Наприклад, послом України у Франції був призначений Вадим Омельченко, який не має дипломатичного досвіду. А послом України в Італії став Ярослав Мельник, який протягом останніх десяти років працював у Службі державного протоколу та церемоніалу.