Проєкт: Всеукраїнський флешмоб #LETSHELPBABUSYA (#LETSHELPBABUSHKAS)

Проблема: За інформацією рітейлерів, 60-70% крадіжок продуктів в супермаркетах здійснюють люди поважного віку. Близько 300 тис. пенсіонерів щомісяця отримують мінімальну пенсійну виплату 1564 гривні. Старенькі бабусі й дідусі повинні зі своєї пенсії оплатити комунальні послуги, придбати продукти, ліки.

Рішення: Проведення акції-флешмобу задля популяризації теми та привернення уваги до цієї проблеми суспільства та держави. Назва була вибрана одразу як хештег, щоб люди могли ділитися своїми враженнями та фото у соціальних мережах. Флешмоб проводиться з 2018 року. За цей час було проведено вже шість акцій.

Результати: За весь час до акції долучилося більше ніж 700 волонтерів з усієї країни. До акції приєдналася майже вся Україна – 20 областей та 30 міст і селищ. У флешмобі традиційно беруть участь не тільки співробітники всіх Компаній ГК ЛІГА, але і інші волонтери, відомі люди, лідери думок і блогери.

За весь час акції учасники акції допомогли зробити покупки майже 2500 пенсіонерам. Загальна сума за всі 6 флешмобів, яка була витрачена на оплату чеків під час проведення благодійних акцій, перевищила 600 тис. грн.

Проєкт: Соціальний проєкт «Здоровий зір»

Проблема: В Україні вже багато років спостерігається стрімке погіршення зору у дітей шкільного віку. За даними Асоціації дитячих офтальмологів України, щороку у 250 тис. учнів діагностують проблеми із зором. Дитячі очі в сучасному суспільстві мають дуже велике зорове навантаження, яке значно перевищує всі фізіологічні норми. Це призводить до того, що зір дітей під постійною загрозою. Тому часто діти просто не розуміють, що відбувається, і не звертають увагу на проблеми із зором.

Рішення: Проєкт стартував у 2016 році в школах України та впровадив в своїй мережі оптик безкоштовну діагностику зору за попереднім записом по понеділках з 09:00 до 13:00.

Результати: За перший рік роботи свій зір перевірили понад 1,5 тис. школярів та понад 3 тис. громадян в оптиках компанії по всій країні. У 2017 році свій зір змогли перевірити ще понад 2000 тис. школярів та понад 4 тис. громадян. У 2018 році кількість перевірених в межах проєкту учнів збільшилася до 4 тис., а в поєднанні з мобільною діагностикою в межах України та в оптиках мережі зросла до 7 тис. осіб. В 2019 році перевірено понад 12 тис. людей.

«В усьому світі гостро стоїть питання ранньої діагностики та лікування порушень зору у дітей. Завдання нашого проєкту полягає в тому, щоб піклуватися про збереження здорового зору у підростаючого покоління, виявляти порушення зору у дітей та спрямовувати їх до фахівців, запобігаючи швидкому розвитку захворювань очей», — Лариса Харченко, головна лікарка національної мережі «Люксоптика».

Проєкт: Кар'єра молоді в Україні: у викликах — можливості

Проблема: В українських школах практично відсутня профорієнтаційна робота. Учні не мають знання про сучасні професії на ринку праці, не володіють особливостями різних професій, не розуміють, які свої здібності та навички потрібно розвивати. Тому часто обирають майбутню професію та ЗВО для навчання несвідомо – за уявною престижністю, рекомендацією знайомих, вимогами батьків тощо.

Як результат, лише 10% населення України любить свою роботу (за результатами дослідження Інституту Геллапа), а майже 52% молоді працюють не за фахом (дані Держстату). Несвідомий вибір професії впливає на діяльність будь-якої компанії. Працювати приходять молоді люди, які не розуміють, чого прагнуть. Не замислюються, як планують самовдосконалюватись самі та розвивати свою компанію, отже не залучаються активно до її діяльності. Вони ходять на небажану роботу, не відчувають себе реалізованими та щасливими.

Рішення: Банк разом з Центром «Розвиток КСВ» запропонував десятикласникам проєкт «Моя кар'єра в Україні», який складається з кількох етапів. Перший – конкурс есе, в якому діти обирають можливу професію до душі, діляться своїм баченням перспектив самореалізації в обраній професії та можливого вкладу у розвиток країни. Другий етап проєкту – 5 регіональних зустрічей у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Запоріжжі з успішними людьми у своїй професії. Третій етап – створення мотиваційної презентації, в якій підлітки діляться враженнями від регіональної зустрічі, чим вона була корисна, які їх подальші кроки у побудові кар'єри.

Результати: 1400 есе на тему майбутньої професії; 250 учасників регіональних конференцій у 5 містах; 30 спікерів; 50 переможців проєкту.

«В підлітковому віці діти замислюються щодо вибору професії. кількість спеціальностей величезна і перш ніж вирішити, ким бути, необхідно відверто й свідомо відповісти самому собі на питання: «хто я є насправді?». Цей проєкт допомагає молоді зрозуміти себе й визначити мету, повірити в свої сили й рухатися вперед, бути щасливим в обраній професії», — Сергій Черненко, голова правління ПУМБ.

Проєкт: #HAPPYWITHSYNGENTA — з турботою про кожного.

Проблема: Протягом останніх кількох років компанія Syngenta перебуває в стані трансформації. Постійні зміни й трансформації, значні обсяги нової інформації, збільшення команди в регіонах не могли не позначитися на ефективності роботи та емоційному стані співробітників. Зміни викликають у людей почуття невизначеності та невпевненості у завтрашньому дні. Плинність кадрів зросла на 10%. Численна група нових співробітників вносила певний дисбаланс у стабільну атмосферу компанії.

Рішення: Була поставлена задача створити єдину цілісну культура та об'єднати команди навколо ключових цінностей. Були визначені важливі напрями розвитку корпоративної культури та внутрішніх і зовнішніх соціальних проєктів. 1. Розвиток лідерства — #SyngentaLeaders 2. Розвиток корпоративної культури — #HappyWithSyngenta 3. Залучення молоді та розвиток освітніх ініціатив — #SyngentaYoungTalents 4. Залучення співробітників до соціальних проєктів — #BeResponsible.

Результати: Компанії вдалося втримати баланс та лояльність співробітників на високому рівні. Створені фокус-групи, у яких були задіяні наші працівники, стали драйверами нових змін та проєктів. Протягом 2018–2019 років понад 70 % співробітників з різних офісів та департаментів були залучені до соціальних ініціатив. Проведено більш ніж 30 командоутворюючих та соціальних заходів. Рівень залученості співробітників залишився на тому ж рівні, що й був на початку трансформаційного періоду.

«Обираючи стратегію для досягнення поставлених цілей, HR-команда Syngenta дійшла висновку, що залучені співробітники працюють ефективніше, а процвітання компанії повністю залежить від наших людей. тому всі завдання та інструменти для їх реалізації були спрямовані на створення комфортного мікроклімату в компанії», — Олена Коваленко, директорка з персоналу Syngenta.

Проєкт: Конкурс інноваційних ідей в рамках проєкту «Весняна школа НАЕК «Енергоатом» – 2019»

Проблема: Після 2030 закінчуються терміни експлуатації більшості енергоблоків українських АЕС. Разом з тим є тенденція до збільшення термінів і вартості будівництва нових АЕС великої потужності і зниження їх конкурентоспроможності. У зв›язку з цим все більше країн вивчає можливість впровадження альтернативних технологій, зокрема модульних реакторів малої потужності (МРММ), зокрема реакторів SMR-160 американської компанії Holtec International. Впровадження нових для України реакторних технологій потребує підготовки висококваліфікованих кадрів.

Рішення: Проведення конкурсу інноваційних ідей, в якому взяли участь студенти закладів вищої освіти та молоді фахівці. Завданням конкурсу було обґрунтування впровадження в Україні технології модульного реактора малої потужності (однієї на вибір) відповідно до низки визначених критеріїв.

Результати: У конкурсі взяли участь шість команд (38 осіб), кожна з яких запропонувала на розгляд журі презентацію обраної технології. Впевненість, з якою тримались учасники конкурсу, їхня готовність до фахової дискусії та відстоювання власної точки зору щодо розвитку атомної енергетики, переконливо довела — українським атомникам є на кого спиратись в реалізації майбутніх амбітних інноваційних та технологічних проєктів.

«Світова атомна енергетика зіштовхнулася з проблемою високої вартості нових атомних енергоблоків та занадто тривалими термінами їх будівництва. До цього додались політичні ризики, адже у деяких країнах під тиском політиків приймаються рішення про зупинення енергоблоків АЕС або взагалі про відмову від ядерної енергетики, що не додає оптимізму інвесторам. Відтак, вирішення проблем, які постали на шляху нового будівництва в атомній енергетиці, є одним з найсерйозніших викликів для нашої галузі», — Юрій Недашковський, президент НАЕК «Енергоатом».

Проєкт: Стажування та працевлаштування глухих та слабочуючих людей у сферу реклами та IT

Проблема: Відсутність освітніх платформ та можливостей кар'єрного зростання у сучасних компаніях для нечуючих та слабочуючих людей. Крім того, не всі роботодавці розуміють, що працівники із вадами слуху також мають повноцінну конкуренцію на ринку праці як мінімум в digital-напрямках.

Рішення: Впродовж 2016–2019 років агентство Isobar Ukraine реалізувало ініціативу з працевлаштування нечуючих та слабочуючих людей, і тим самим стало першим агентством на ринку digital, яке впровадило соціально відповідальну практику відносно людей із вадами слуху. За допомогою проєкту, люди із вадами слуху можуть отримати базові знання сучасних професій та в перспективі працювати в сучасних компаніях на рівні з іншими працівниками.

Результати:

Проєкт: «Дивись українське — твори своє майбутнє» — партнерство бізнесу та суспільства

Проблема: стримано підтримують сфери культури й мистецтва. За дослідженням Pro Bono Club Ukraine, до найпопулярніших напрямів, у яких компанії реалізують свої проєкти корпоративної соціальної відповідальності, входять: освіта, умови праці та екологія. Згідно з рейтингом Українського форуму благодійників, у розподілі за сферами надання благодійної допомоги в 2017 році, культура й мистецтво знаходяться на одній з останніх сходинок за кількістю благодійних коштів — 0,4%.

Рішення: Компанія підтримує ініціативу «Дивись українське – твори своє майбутнє!». Ініціаторами та розробниками проєкту є Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!» та компанія «Вавілон». Зокрема, «Делойт» виступила спонсором фільму, що зібрав найбільше голосів під час конкурсу молодих українських сценаристів. А до фінансової підтримки другої стрічки за кількістю голосів долучився топ-менеджмент компанії.

Результати: Компанія «Делойт» в Україні є партнером Асоціації у створенні трьох короткометражних фільмів уже другий сезон поспіль. Два фільми українських режисерів – «Клоун» і «Домовина» – профінансувала компанія. На створення третього фільму, «Дзвінок», топ-менеджмент компанії зібрав власні кошти. Загалом, фільми проєкту «Дивись українське!» вже отримали понад 20 фестивальних нагород.

«Для мене кінематограф — це одна зі складових культури нації, культури країни. і зараз він став потужним інструментом донесення важливої інформації. Цей проєкт спрямований на пробудження і розбудову загальнолюдських цінностей у форматі короткометражних фільмів. За три хвилини перегляду ти можеш пережити справжній спектр емоцій, замислитись над певними проблемами. І оскільки ми будуємо purpose-driven-компанію — ми на одному шляху з такими ініціативами», — Андрій Булах, керуючий партнер «Делойт» в Україні.

Проєкт: Кампанія зі зменшення використання пластикових пакетів

Проблема: За даними громадської організації Rethink, щороку кожен українець в середньому використовує 500 пластикових пакетів, якими насправді користується тільки 20 хвилин, а потім викидає їх у смітник. Відсоток переробки цього типу відходів в Україні ледве сягає 2%, адже у більшості випадків пакети потрапляють на сміттєзвалище або просто розносяться вітром, що створює справжню загрозу для птахів та тварин. Оскільки пластик не розкладається, можливо його потрапляння в подрібненому вигляді і в організм людини.

Рішення: Компанія розпочала масштабну кампанію з метою навчити людей робити покупки без поліетилену. У 2019 році компанія провела загалом 6 «Днів без поліетилену» у 22 гіпермаркетах Ашан в 9 містах України. Два основні заходи були проведені в рамках події: відмова від пластикового пакування у магазині на користь безпечної для довкілля альтернативи (багаторазові або біорозкладальні), просвітницькі лекції про відходи, переробку та життя у стилі Zero Waste для співробітників компанії, а для клієнтів був влаштований навчальний похід за покупками без поліетилену та обговорення книги «Нуль відходів» авторки Беа Джонсон.

Результати: Продажі eco-friendly альтернативи зросли у 10 разів, тоді як більше ніж 60 тис. платних та сотні тисяч безкоштовних пластикових пакетів у ці дні не були використані.

«Сьогодні пластикові пакети становлять половину всіх відходів у світі, а це значить, що навіть ідеально налагоджена система збору, сортування та переробки відходів не виправдала своїх очікувань. Ми — останнє покоління, що може зупинити пластикову лихоманку, і вдасться це нам лише в тому випадку, якщо ми залишимо свої амбіції при собі та на перший план поставимо майбутнє нашої планети», — Тетяна Герасимова, директорка магазину Ашан Чорновола.

Проєкт: Корпоративний рейтинг еко-відповідальних працівників «Тут працюють далекоглядні» до 10-річчя корпоративного руху «Зелений офіс».

Проблема: Попри активну позицію компанії щодо вирішення екологічних проблем сучасності та підтримку співробітниками корпоративних ідей та принципів, відчувається нестача більш системного підходу до об'єднання зусиль екоактивних працівників.

Рішення: До 10-річчя «Зеленого офісу» було прийнято рішення активізувати працівників до більш результативних та системних дій, збільшити коло активістів та прихильників до мінімізації впливу на довкілля через організацію корпоративного рейтингу «Тут працюють далЕКОглядні». Усім учасникам протягом 3 місяців рейтингування (з квітня по серпень 2019 року) необхідно було набрати максимальну кількість балів за активність в еко-ініціативах руху «Зелений офіс».

Результати: Кількість активістів «Зеленого офісу» виросла з 50 до 200 співробітників, кількість залучених до ініціатив «Зеленого офісу» зросла до 500, а кількість симпатиків — до 5 тис. Протягом проведення рейтингу «Тут працюють далекоглядні» було відправлено на переробку 6,5 тонн макулатури та близько 100 кг кришечок, а у екоактивностях та флешмобах взяли участь більше 200 співробітників офісу.

«Десять років тому нас було всього п 'ятеро. Я та фахівці по зв'язках із громадськістю. Наша ідея була проста: почати з себе змінювати світ. Lякую всім, хто долучився до нашого руху. Всім, хто збирає макулатуру, береже тепло, виходить пити каву зі своїм горнятком та свідомо відмовляється від одноразового посуду та пакетів. Кількість людей, які є активістами руху, збільшилася в 40 раз, а кількість тих, хто живуть за правилами «зеленого офісу», перевищила декілька сотень. продовжуємо далі!», — Геннадій Виходцев, генеральний директор ГК «Фокстрот».

Проєкт: «Ти зможеш – METRO допоможе» — ініціатива, спрямована на боротьбу з голодом та зменшенням кількості відходів у харчовій промисловості

Проблема: Оскільки Україна сьогодні перебуває у стані війни, багато людей страждають від голоду та бідності. Водночас, величезна кількість продуктів харчування не «доживає» до закінчення терміну придатності.

Рішення: METRO співпрацює з Київським міжнародним благодійним фондом «Фудбенк» починаючи з 14 листопада 2011 року. «Фудбенк» — це неприбуткова суспільно корисна непідприємницька організація, що входить до складу Європейської Федерації «Фудбенк». Основною метою діяльності «Фудбенку» є накопичення продовольчих ресурсів для їх подальшого постачання організаціям для їх безкоштовного розподілу серед громадян, які потребують соціального захисту. У липні 2019 року в компанії наважилися також провести власну соціальну програму.

Результати: За період жовтень 2017 – вересень 2018 компанія передала на благодійність майже 160 тис. одиниць різноманітних продуктів харчування та товарів першої необхідності, а з початку співпраці (2011 рік) — майже 800 тис. одиниць. Основний тип продукції, переданої на благодійність, належить до категорій товарів бакалія, випічка, кондитерські вироби, фрукти та овочі.

В соціальній програмі взяли участь 27 благодійних та громадських організацій, які розповіли про 54 проєкти, що впроваджують в рамках своїх соціальних ініціатив. Усі організації, які подали свої заявки на участь в програмі, були розділені згідно з регіонами їхньої присутності. Тож, в результаті, перемогу здобули 4 проєкти — у кожному з регіонів України.