"Окремий світ".
Як влаштована українська дипломатія
"Закритий клуб" та "окремий світ" – так самі дипломати описують роботу МЗС у попередні роки. Чи вдається міністру Дмитру Кулебі змінити реноме міністерства?

Текст: Любов Величко
Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
"Окремий світ". Як влаштована українська дипломатія
"Закритий клуб" та "окремий світ" – так самі дипломати описують роботу МЗС у попередні роки. Чи вдається міністру Дмитру Кулебі змінити реноме міністерства?

Автор: Любов Величко
Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Після початку російсько-української війни роль Міністерства закордонних справ України важко переоцінити. Для захисту від агресора недостатньо військових засобів, потрібні дипломатичні зусилля у пошуку союзників та зовнішньої підтримки. Успіх цієї роботи лежить у руках міністра закордонних справ та його команди.

Анонімне опитування 34 українських послів, яке 2016 року провів Інститут світової політики, виявило низку перешкод для ефективної української дипломатії, серед них – неналежну кадрову політику та бюрократію. Характеризуючи принцип добору дипломатів, посли висловлювали побоювання щодо протекціонізму, "кумівства", перетворення дипслужби на "закритий клуб". Влітку міністр Дмитро Кулеба запевнив, що вже до кінця 2020 року міністерство подолає ключові вади МЗС, зокрема вади кадрової політики.

Наскільки вдалими були зусилля міністра Liga.net дослідила на прикладі формування його команди, у першу чергу, радників голови МЗС.
На порозі міністерства
Будівля Міністерства закордонних справ України. Фото: ZeFt.in.ua. Колаж: Анна Чуданова
На порозі міністерства
Дізнатись про склад команди міністра Дмитра Кулеби виявилося не так просто. На сайті МЗС є інформація про керівницю його патронатної служби – Ольгу Аксьонову. А от перелік усіх штатних та позаштатних радників LIGA.net отримала лише завдяки інформаційному запиту.

Згідно з відповіддю, у міністра закордонних справ Дмитра Кулеби наразі є 13 радників: сім штатних (які отримують зарплату) і шість позаштатних (які працюють на громадських засадах).
Інфографіка: Аліна Подлєсна/LIGA.net
LIGA.net запустила новий проєкт – ЛІГА РАДНИКІВ. Це унікальна база даних про оточення очільників української влади. У реєстрі вже зібрано понад 3300 радників та помічників міністрів, керівників служб, агенцій, інспекцій.
Перша спроба познайомитись із ними була невдалою. Через сторінки у соцмережах автор попросив радників міністра про коментарі для публікації. Більшість з них прочитали повідомлення, але не відреагували. Решта – запропонували звернутись до пресслужби.

Скриншот відповіді Меттью Сінклера на запитання LIGA.net.

Прессекретар міністра закордонних справ Георгій Тихий пояснює цю обережність: "Були випадки, коли під виглядом журналіста намагались виманювати інформацію у МЗС. Тому радники спілкуються зі ЗМІ виключно через пресслужбу". Цей канал комунікації і справді виявився більш ефективним.

– А ми хіба не в МЗС йдемо? – зніяковіло питаю у Тихого, який зустрічає на слизькому порозі Дипломатичної академії, в ста метрах від будівлі міністерства.
– Поговоримо в пресцентрі. А потім подивимося, – відповідає чиновник.

“Не думайте, ми тут не ховаємося, – заспокоює Георгій дорогою до пресцентру. – МЗС завжди було достатньо секретною інституцією, однією із найзакритіших. Тому що це – дипломати, окремий світ. Зараз ми намагаємося зробити його більш відкритим. Тим більше, у нас міністр прогресивних ліберальних поглядів”.
Георгій Тихий (ліворуч) та Олег Ніколенко. Фото: Любов Величко
Завдяки сприянню міністра LIGA.net вдалось поспілкуватись із вісьмома його радниками. Сам Дмитро Кулеба не знайшов час для зустрічі з журналістом, але надав письмові коментарі. Він запевнив, що надав впровадженню нової кадрової політики в МЗС "одну з пріоритетних ролей". "Що стосується моїх радників, у їхньому підборі я сповідую ті самі принципи, що і у кадровій політиці загалом. Пріоритет надається тим, хто має найкращі компетенції", – уточнив міністр Дмитро Кулеба.

Розмова із радниками та дванадцятьма представниками дипломатичного корпусу (під запис та анонімно) дозволила подивитись на кадрову політику Дмитра Кулеби з близької відстані.

Досвід, стрімка кар’єра,

англійська – під питанням

Володимир Хандогій і Ольга Аксьонова. Фото: Асоціація зовнішньої політики, Федерація легкої атлетики України. Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Досвід, стрімка кар’єра, англійська – під питанням
Інститут радників – важливе експертне джерело для прийняття державних рішень. На таких посадах очікуєш бачити найдосвідченіших. Наприклад, експрем’єр Великобританії Тоні Блер працював радником президента Казахстану. Ексміністр з координації економічних реформ Каха Бендукідзе був радником Петра Порошенка. Словацький реформатор Іван Міклош керував групою радників прем'єра Володимира Гройсмана.

У команді Дмитра Кулеби також є досвідчені та авторитетні постаті. Наприклад, позаштатний радник Володимир Хандогій, який на піку кар’єри працював в.о. міністра закордонних справ, а зараз він час від часу дає поради міністру щодо добору кадрів у дипломатичні установи. Водночас, в оточенні теперішнього міністра МЗС є також і маловідомі для широкого загалу персони. Серед співробітників у статусі радника, наприклад, є фотограф і спортсменка. Через такий "мікс" логіка формування міністром своєї команди радників не виглядає очевидною.

Керівниця патронатної служби міністра Ольга Аксьонова – магістр міжнародного права. Отримавши диплом, вона працювала над міжнародними проєктами в Представництві ООН в Україні та в Федерації легкої атлетики України. У публічному просторі Аксьонову згадують (як тут і тут) в основному як експертку з захисту гендерних прав. Цей досвід став у нагоді в березні 2020 року, коли Дмитро Кулеба запросив її на посаду радника з гендерних питань.
Керівниця Патронатної служби МЗС Ольга Аксьонова (на фото праворуч) і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба (на фото – в центрі). Фото: Facebook
У МЗС керівниця патронатної служби координує роботу помічників та радників, допомагає організовувати зустрічі та робочі матеріали. І не лише це.

"Я допомогла міністру започаткувати ініціативу з перетворення МЗС на перший в Україні орган влади із цілковито безбар’єрним простором. Ще одна ініціатива у цьому ж контексті – доступ до послуг МЗС для слабочуючих та нечуючих громадян (завдяки спецобладнанню вони зможуть вільно спілкуватися з працівниками МЗС)".

Шлях до статусу радника міністра закордонних справ може бути і відносно коротким. Наприклад, Ірина Недобор була призначена заступницею керівника патронатної служби міністра закордонних справ вже через п'ять років після закінчення університету.
Інфографіка: Аліна Подлєсна/LIGA.net
З 2017 року вона фактично була помічницею голови президентської канцелярії, а потім – віцепрем’єра з питань євроінтеграції, паралельно вчилася в аспірантурі на кафедрі публічного управління та адміністрування.

"Я брала участь в організаційному супроводі щоденної поточної роботи Офісу голови Адміністрації президента, організації підготовки нарад, зустрічей керівництва", – розповідає Ірина Недобор про свій попередній досвід роботи. За її словами, у статусі радниці міністра вона "контактує з іншими структурними підрозділами міністерства та з представництвами іноземних держав, відповідно до доручень міністра".

Варто зазначити, що усі працівники МЗС на етапі конкурсного добору проходять тестування на знання іноземних мов у Центрі мовної підготовки при Дипломатичній академії МЗС. Втім, радники призначаються без конкурсів. А тому міністр для себе сам вирішує – чи достатній рівень знань англійської/французької тощо у працівників його патронатної служби.

За даними LIGA.net, Ірина Недобор входить до числа радників міністра, чий рівень знань англійської мови не підтверджений Центром мовної підготовки МЗС.

Стратегічними комунікаціями в патронатній службі Дмитра Кулеби займається його радниця Ольга Червак, яка до цього працювала в команді в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.
Ольга Червак (на фото – виділено жовтим кружечком) працювала в команді Уляни Супрун, займалася там комунікаціями. Фото: Facebook
"Зона її відповідальності: підготовка текстів, редагування, підготовка меседжів. Це одна з небагатьох людей, які класно пишуть. Вона часто редагує тексти для прессекретаря міністра. Редагує канцеляризми і перетворює їх на читабельні", – розповідає про свою колегу Георгій Тихий.

Радник чи фотограф?

Едуард Крижанівський. Фото: Facebook Крижановського. Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Радник чи фотограф?
Дещо здивував своїм статусом у фейсбуці радник міністра Едуард Крижанівський. Він зазначив, що працює в МЗС фотографом. Виявилось, що це не помилка: пресслужба МЗС у відповідь на перший запит LIGA.net повідомила, що Крижанівський – радник Дмитра Кулеби "з питань ЗМІ та соцмереж". А у відповідь на другий запит – назвала його радником, відповідальним за "розвиток цифровізації".
Скриншот сторінки радника міністра закордонних справ Едуарда Крижанівського у Facebook
Крижанівський відмовився показувати копію свого резюме, натомість детально описав виданню свої поточні посадові обов’язки: протокольна зйомка для міністра, заступників, дипломатів; ведення архіву, в якому близько 17 000 фотографій; фільмування важливих подій; запис коментарів та звернень для телеканалів; створення відеороликів та експлейнерів.

У МЗС підтвердили – перед тим, як отримати статус радника, Едуард працював фотографом в Кабінеті міністрів України.

– Ми помітили його там. Він здатен супернудний захід сфотографувати із реальними живими емоціями , – розповідає Георгій Тихий. – У людини є хист. Міністерство має візуально виглядати привабливим.
– Але чому він радник? Радник – це людина, яка говорить, а не фотографує.
– Не обов'язково, – не погоджується речник МЗС Олег Ніколенко. – Радник визначає напрямок. І це його функція. Крижанівський відповідає за те, щоб МЗС гарно виглядало. Щоб візуальний меседж був зрозумілий людям. Фотограф – це не просто людина, яка натискає кнопку. Він радить (!), як має виглядати міністр, МЗС. Ну чому ви посміхаєтеся..?!

Спортивний радник

Вікторія Рясна. Фото: пресслужба МЗС, зі сторінки Рясної Вконтакте. Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Спортивний радник
Вікторія Рясна – одна із небагатьох радниць міністра закордонних справ, яка не має власної сторінки у фейсбуці, але її можна знайти у російській соцмережі "Вконтакте". У коментарі LIGA.net Вікторія зазначила, що є патріоткою України, а користування соцмережею "Вконтакте" припинила ще до заборони цього сайту в Україні. Втім, як видно на скриншотах, Вікторія публікувала світлини та дописи "Вконтакте" і через рік після введення заборони (до серпня 2018-го року).

Сторінка Вікторії Рясної "Вконтакте"

– Тоді вона в МЗС не працювала, – заступається за радницю Олег Ніколенко.
– Але на той час вона була громадянкою України, – дивно, чому лише у мене виникає обурення.

– Сторінки у соцмережах – це приватний простір людей, – пояснює Георгій Тихий. – Жодний закон і служба не зобов'язує їх, як вести ці сторінки. Ми в цей приватний простір не ліземо. Робота в МЗС не може диктувати, що робити в приватному просторі.

Напрямком роботи Вікторії Рясної в МЗС, за її словами, є розвиток спортивної дипломатії, "як частини публічної дипломатії – ключового та ефективного інструменту "м’якої сили" України за кордоном".

У відкритих джерелах обмаль інформації про професійний бекграунд цієї радниці. Інтернет-пошук дозволяє дізнатись, що Вікторія входила до складу урядової делегації під час обговорення Комісії ООН зі становища жінок в Нью-Йорку як "експерт з питань жіночого лідерства у спорті Федерації легкої атлетики України".

Ще одне посилання вказує, що Рясна в складі команди МЗС брала участь у змаганнях із мініфутболу, організованих Всесвітньою федерацією мініфутболу.

– Звідки у Вікторії досвід, щоб давати поради міністру закордонних справ?, – щойно зайшовши в пресцентр МЗС, питаю у Георгія Тихого.
– Вона знає світ спорту від "А" до "Я", – відповідає він. – Якщо нам треба залучити якусь спортивну асоціацію, треба знати бекграунд цієї організації, щоб не заляпатися.
– Для роботи в патронатній службі міністра важливо мати відповідний досвід та знання. А Вікторія працювала в локальній, а не міжнародній організації...
– У неї абсолютно достатньо досвіду для того, щоб вона виконувала ті функції, які вона виконує, – відрізав Георгій.

Радники-експерти

Олександр Рєпкін. Фото: Facebook/Ukrainian Hydrogen Council. Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Радники-експерти
Міністр закордонних справ потребує порад не лише в сфері комунікацій, а й має вузькопрофільних радників-експертів, які підказують, як просувати інтереси України в пріоритетних сферах.

Радниця міністра з економічної дипломатії Олександра Василенко координує співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, залучає експертів для підвищення кваліфікації дипломатичного корпусу у сфері торгівлі та залучення інвестицій.

У пресслужбі МЗС розповіли, що Василенко працювала з Дмитром Кулебою, ще коли він був віцепрем’єром з питань євроінтеграції. Тоді вона брала участь в процесі залучення України до Європейської "зеленої угоди" та створювала міжвідомчу робочу групу з цього питання.

"Зараз я залучаю новітні технології до роботи МЗС. Наприклад, систему Youcontrol для перевірки даних компаній-виробників, що планують виходити на зовнішні ринки, – розповідає Василенко. – У часи жорсткого локдауну за моєї участі МЗС створило базу даних міжнародних постачальників. Ми спільно з Українським католицьким університетом та Львівською бізнес-школою розробили навчальну програму для дипломатів. Перезапустили роботу Ради експортерів та інвесторів при МЗС".

Незамінним у міністерстві вважають позаштатного радника з питань енергетики Олександра Рєпкіна. В МЗС пояснюють: енергетика зв'язує країни сильніше за будь-які політичні домовленості. І якщо Україна буде постачальником необхідного для економіки ЄС ресурсу, то діалог про співпрацю та захист від агресії можна буде вести не в статусі прохача, а з позиції рівноцінного партнера.
Позаштатний радник міністра закордонних справ Олександр Рєпкін. Фото: Facebook
"Рєпкін розбирається у водневій енергетиці, входить до асоціації "Українська воднева рада", – розповідає Георгій Тихий. – Україна хоче приєднатися до Водневої стратегії Європейського Союзу, бо у нас є газотранспортна система, яка може використовуватися для транспортування водню, цієї осені почалися перші випробування. Україна є пріоритетним партнером цієї Стратегії".

Радники-іноземці

Метью Сінклер. Фото: Facebook Сінклера. Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Радники-іноземці
Дмитро Кулеба зайняв пост міністра закордонних справ 4 березня 2020 року. Через тиждень з міністерства пішли одразу три позаштатні радники, які працювали при попередніх очільниках МЗС: Павлові Клімкіні та Вадимові Пристайку. Радники автоматично втрачають повноваження в момент відставки керівника, з яким вони працювали.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власть советов. Как устроен Офис президента Зеленского


Так, наприклад втратили свої посади позаштатні радники міністра закордонних справ Ігор Веремій (який брав участь в консультаціях у Мінському переговорному процесі), Тарас Качка (відповідальний за питання міжнародного права та євроінтеграції) та Віктор Майко (радник з питань економічних зв'язків із Азією та Африкою).

Водночас, Дмитро Кулеба не відмовився від послуг Метью Сінклера, громадянина Великої Британії, який працює радником міністрів МЗС із листопада 2018 року.

Радник із іноземним паспортом – рідкісний випадок. За словами Дмитра Кулеби, першим у міністерстві таким фахівцем став британець Кормак Сміт. Згодом у цій ролі його замінив Метью Сінклер. Завдання цих радників – підказувати урядовцям, як правильно спілкуватися та протидіяти дезінформації.
Британські радники міністра закордонних справ Метью Сінклер (ліворуч) та Кормак Сміт. Фото: Facebook
"Залучення до консультування МЗС України висококласного фахівця з комунікацій з Великої Британії, країни, яка є визнаним у світі лідером страткому, є вагомим внеском Великої Британії у побудову якісної системи стратегічних комунікацій в Україні, який ми дуже цінуємо, – пояснює LIGA.net Дмитро Кулеба. – Це була домовленість двох людей – колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і тоді очільника Foreign Office, а нині прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона".

У МЗС підкреслюють, що за допомогу британців Україна не витрачає жодної копійки. Ба більше, Дмитро Кулеба закликає колег з МЗС взяти участь у тренінгах профінансованої Великобританією платформі Comskills Ukraine: "Ми хочемо, щоб ви відчули захоплення за кермом сучасних комунікацій", – каже він у рекламному відеоролику.

Британських радників добре знають не лише працівники Міністерства закордонних справ. Кормак Сміт проводив тренінги зі стратегічних комунікацій для Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я та громадської організації, яка займається темою національної безпеки та оборони.
Кормак Сміт виступав не лише в МЗС, а й у Міністерстві охорони здоров’я
"Оскільки Міністерство інформаційної політики відповідало за певні напрями реформи урядових комунікацій, іноземні консультанти час від часу приходили і до нас", – розповідає державний секретар Міністерства культури Артем Біденко. Чиновник позитивно відгукується про Кормака Сміта: "Ми пересікалися на різноманітних заходах і робочих групах, зокрема по бренду України. Він дуже крутий, з хорошим знанням, компетенцією. Ми багато з ним спілкувалися по інформполітиці і просуванню України. Формат був дружній, приязний. Поради давав як хороший спеціаліст у сфері піару".

Будучи радниками міністра закордонних справ України, і Кормак Сміт, і Метью Сінклер залишаються державними службовцями Великобританії. В коментарі для LIGA.net Метью Сінклер переконує, що саме Україна була ініціатором залучення британських консультантів.

"Цей напрямок підтримки був започаткований у відповідь на запит Української сторони, – підкреслює він. – Одним із проявів цієї підтримки є експертиза британського радника зі стратегічних комунікацій, який щодня тісно працює зі старшими комунікаторами МЗС України, відповідальними за роботу пресслужби та публічну дипломатію, з викладачами Дипакадемії тощо. Будь ласка, зверніть увагу, що цей радник працює для всього МЗС, а не тільки міністра".

Журналісту LIGA.net довелось почути й іншу версію появи британського фахівця Кормака Сміта. Співрозмовник з СБУ, який, за його словами, бачив офіційне листування, запевняє, що саме британці наполягали на призначенні радником міністра закордонних справ України свого спеціаліста: "Британці кілька разів письмово зверталися до Павла Клімкіна і просили офіційно призначити радником громадянина Великобританії".

Почувши цю історію, речник МЗС Олег Ніколенко обурився: "Це просто абсолютно неможливо!".

ЛІГА.net запитала Павла Клімкіна про те, чи здійснювався на нього тиск у питанні призначення іноземного радника. "Це була спільна ідея. Тоді держсекретарем Великобританії був Хеммонд (британський міністр закордонних справ Філіп Хеммонд. – Прим. Ред.), – відповів Павло Клімкін. – Мета – краща взаємодія у боротьбі з російською пропагандою та покращення публічної дипломатії".

Кадрова політика в міністерстві

Фото: ZeFt.in.ua. Колаж: Анна Чуданова/Liga.net
Кадрова політика в міністерстві
Чотири роки тому Інститут світової політики проводив "Аудит зовнішньої політики", в межах якого українські посли (на умовах анонімності) оцінили стан справ вітчизняної дипломатії. У відповідях на питання з-поміж іншого вони нарікали на протекціонізм та кумівство у роботі зовнішньополітичного відомства.

Після призначення міністром Дмитро Кулеба взявся виправляти ці вади. У коментарі для LIGA.net керівник МЗС сказав, що пишається "наймасштабнішим в історії" відкритим конкурсом у центральному апараті Міністерства закордонних справ, який проходив в листопаді 2020 року. "Ми виклали одночасно 31 вакансію, на які могли податися всі охочі, включно з людьми з-поза дипломатичної системи. Ми отримали рекордні 749 заяв на заміщення 31 посади. Це, в середньому, по 24 людини на місце", – зазначив він.

Наскільки помітні зміни в МЗС?

За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, за останні чотири роки керівництво МЗС змінилося двічі, в Україні новий президент, проте питання прозорості призначень у дипломатичній службі залишається актуальним.

"На жаль, спостерігається помітний контраст між публічною позицією самого міністра (Дмитра Кулебу можна віднести до дипломатів нової формації) та станом справ всередині МЗС, – підкреслює експерт. – Показово, що посли до країн Азії та Африки призначаються здебільшого на професійних засадах, тоді як у Новому та Старому Світі українська влада часто вдається до кадрових експериментів".

Євген Магда додає, що несподівана пропозиція щодо призначення ексміністра фінансів Оксани Маркарової послом до США швидше свідчить про коротку лаву запасних дипломатичного корпусу, ніж "про спроможність суттєво змінити принципи роботи українського МЗС".

У Дмитра Кулеби аж два радники із розвитку дипломатичної служби: за словами прессекретаря Тихого, "монстр дипломатії" Володимир Хандогій (штатний радник, до якого звертаються лише час від часу) та постійна штатна співробітниця Олександра Постоловська. Їхній статус "радника з розвитку дипломатичної служби" дозволяє впливати на кадрові призначення у дипломатичній вертикалі.
ДОВІДКА:
640 співробітників МЗС працюють на території України, ще 1485 – у дипломатичних установах за її межами. Українські посольства є у 184 із 195 країн світу. Станом на грудень 2020 року Володимир Зеленський звільнив 28 і призначив 31 посла.
Знайомимося з Постоловською ближче.

2012 року радниця отримала диплом інформаційного аналітика-міжнародника. За її плечима – вісім років викладання дисциплін "політологія", "політичні технології", "політичний PR" та "соціологія політики".

"Я маю профільну освіту, що відповідає всім стандартам, знанням та навичкам для розвитку дипломатичної служби. Отже, маючи профільну освіту, викладацький та науковий стаж, я консультую HR службу МЗС, яка є відповідальною за якісний та професійний склад дипломатичної служби України", – резюмувала в коментарі LIGA.net Постоловська.

LIGA.net проаналізувала список із 21 посла, які були призначені за керівництва в МЗС Дмитра Кулеби. Щонайменше двоє з них привертають увагу своїм бекграундом.

Наприклад, послом України у Франції був призначений Вадим Омельченко, який не має дипломатичного досвіду. А послом України в Італії став Ярослав Мельник, який протягом останніх десяти років працював у Службі державного протоколу та церемоніалу.
Вадим Омельченко – посол України у Франції. Фото: Twitter
"Конкурси на заповнення вакантних посад, які проводить МЗС, не є прозорими. У переважній більшості випадків вони проводяться виключно під конкретних людей. Водночас, кандидатури деяких послів є доволі слабкими, а іноді трапляються й випадки призначення абсолютно непідготовлених людей без жодного дипломатичного досвіду", – коментує колишній посол з особливих доручень МЗС Вадим Трюхан.

Посол має володіти щонайменше двома іноземними мовами (російська мова в цей перелік не входить). Перша – одна із мов країн, що входять до Ради Європи, друга – яка використовується в країні перебування. Наприклад, посол України в Австрії Олександр Щерба – кар’єрний дипломат, який досконало володіє англійською та німецькою мовами. А посол України в Молдові Марко Шевченко має 26-річний досвід роботи на дипслужбі і розмовляє англійською та румунською мовами.

Не всі призначені дипломати підходять під ці вимоги. Так, посол в Китайській народній республіці Сергій Камишев китайською не володіє. Співрозмовник LIGA.net з МЗС на умовах анонімності дає цьому пояснення.

За процедурою саме міністр закордонних справ визначає претендентів на високі дипломатичні посади. Після цього президент оцінює запропоновані кандидатури послів і погоджується (або не погоджується) їх призначити.

"Але як і при Порошенку, зараз половина призначень "спускаються" з Офісу президента. І той факт, що купа посольств не призначені говорить про те, що Зеленський не знає, кого призначати", – за словами джерела, призначення Камишева є показовим прикладом. "Всі вже знали про іншу (попередньо узгоджену в МЗС. – Прим. Ред.) кандидатуру... і раптом голова Офісу президента Андрій Богдан проштовхнув свого старого знайомого, який вже був послом в КНР (у 2004-2009 р.р.). Де той був після 2014-го року – взагалі невідомо. По таким ключовим країнам так не роблять", – обурюється співрозмовник LIGA.net.

Нагадаємо, Сергій Камишев із 2010 по 2014-й рік працював в уряді Миколи Азарова заступником керівника секретаріату Кабінету міністрів України, і через закон "Про очищення влади" потрапив під люстрацію. Щойно п’ять років вимушеної відпустки минули, він зайняв крісло посла України в Китаї.

"Водночас, можна бачити, що Кулебі таки вдається протискувати послів – кар’єрних дипломатів (Сінгапур, Фінляндія) і значно збільшувати кількість послів жінок – в таких країнах, як Марокко, Південно-Африканська Республіка, Йорданія", – зазначає директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Другий ешелон влади. Навіщо топчиновникам 500 радників


Коротка лава запасних та втручання Офісу президента в дипломатичні призначення призводить до того, що чимало важливих посад уже тривалий час залишаються вакантними.

"НАТО рік без посла (голови Місії України при НАТО. – Прим. Ред.) – це дуже погано. Ефіопія – десять років без посла – це шалена помилка, бо це не про Ефіопію, а про всі африканські організації, чиї штаб-квартири там, – продовжує називати проблемні місця в дипломатичній службі Ганна Шелест. – Вже рік вакантною є посада заступника міністра з питань євроінтеграції: Олена Зеркаль залишила цей пост ще у листопаді 2019 року".

За словами дипломата Вадима Трюхана, на фоні декоративної посади євроінтеграційного віцепрем’єра, МЗС – це чи не єдиний орган в усій системі центральних органів виконавчої влади, в якому зберігся кістяк фахівців, які є професіоналами у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.

Дипломат зауважує, що окрім порожнього крісла заступника міністра закордонних справ з європейської інтеграції, керівництво МЗС не спромоглося вирішити з моменту інавгурації президента Зеленського призначення Представника України при ЄС. У лютому 2021 року виповниться вже п’ять років, як Україна має Представника в Брюсселі, функції якого за сумісництвом виконує посол України в Бельгії".
Інфографіка: Аліна Подлєсна/LIGA.net
Звітуючи про 100 днів роботи у червні 2020 року, міністр закордонних справ виокремив "найважливішу трансформацію" – перезавантаження економічного напряму зовнішньої політики України". Він підкреслював "нові можливості" від МЗС для українських компаній на зовнішніх ринках та інші досягнення. Через п’ять місяців, наче не помічаючи перелічених здобутків, президент Володимир Зеленський попросив дипломатів посилити роботу на економічному напрямку, а до Дмитра Кулеби звернувся з особистим проханням "розробити і подати до Офісу Президента модель ключових критеріїв оцінки ефективності роботи послів на економічному напрямку". Мовляв, економічні здобутки двосторонньої співпраці – це один з основних критеріїв, за яким він оцінюватиме роботу дипломата.

Не виключено, що президент не ретельно дослідив зміни, які відбулись у МЗС останнім часом. Втім, на прикладі кадрової політики можна говорити про те, що у Дмитра Кулеби попереду ще багато роботи.
Дата: 22.12.2020

Верстка: Анна Андреєва


© 2020 Усі права захищено.

Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ

lenta@liga.net

-->
Made on
Tilda