Згідно медреформи, тепер держава не платить усім лікарням і поліклінікам "одним тонким шаром" незалежно від того, що і як вони лікують. У нас з'явилися пакети послуг.

Якщо лікарня хоче отримувати гроші за лікування інфарктів, наприклад, вона мала подати заявку до Національної служби здоров'я. Якщо вимоги для лікування інфарктів виконані - є відповідні фахівці та обладнання — лікарня отримала контракт.

Так само сталося з коронавірусом. Лікарні, які хотіли контракт на його лікування, мали обладнати палати інтенсивної терапії та апарати для штучної вентиляції легень. Тоді вони можуть допомогти пацієнту з будь-якою тяжкістю перебігу хвороби.

НСЗУ не контрактувала на лікування ковіду в стаціонарі всіх охочих. Чому?

Служба стояла на принципі, що слід розділити потоки пацієнтів, щоб не перемішувалися інфіковані коронавірусом з іншими. Адже так знижується ризик заразитися і в медиків, і в пацієнтів з іншими недугами.

Було би гірше, якби ми дозволили приймати пацієнтів з ковідом у всіх лікарнях. Тоді була би гірша якість діагностики та лікування та більше ризиків для пацієнтів, які не мають ковіду та персоналу.

До того ж, це концентрація коштів. Нова система фінансування дозволяє платити гроші туди, куди треба, і це контролювати.

— Якби це був 2018 рік і старі методи фінансування, це було "30 млн цій області, цій — 20", коли беруть статистику, скільки людей у регіоні, і залежно від того дають кошти. А що з ними далі відбувається — ніхто не знав би, — каже очільниця НСЗУ Оксана Мовчан. — Тоді видавали суму і фактично казали: "От вам гроші. Можете з ними щось зробити?". А зараз ми кажемо: "От вам гроші, і от мінімум ось ці 10 речей ми будемо від вас вимагати". Це інший рівень контролю і відповідальності.

Андрій Віленський додає, що вони навмисно не включали обласні лікарні у першу версію переліку лікарень, які прийматимуть ковід. Хоча вони, як правило, найбільш потужні в регіоні. Чому? Щоб вони концентрувалися на інших хворобах, які нікуди не зникли і пацієнти регіону могли отримати необхідну допомогу без ризику захворіти на коронавірус.

Утім, деякі лікарні, не визначені для лікування ковіду, приймали, а деякі ще й досі приймають інфікованих коронавірусом, створюючи додаткові ризики. Навіщо?

- Щоб, маючи цих пацієнтів, потім претендувати через них на кошти НСЗУ, - пояснює Віленський. - Ми відстежували ці моделі поведінки, і витримували тиск. Треба було не загубити пацієнтів, які не мають ковіду, і лікувати тих, в кого він є.

Через це були суперечки.

Державні мужі місяці два, до червня включно, казали, щоб ми далі платили не визначеним лікарням: "Ну там теж лікують ковід". Але нам вдалося відстояти, що концентрувати допомогу — правильно і так має бути.

Зараз в Україні коронавірус в стаціонарі лікують в 241 лікарні, і їх більшає там, де більше хворих. Зараз це — Західна Україна. Загалом НСЗУ виплатить їм за лікування ковіду по контракту майже 4,4 млрд грн. Це 6,2% від загальної суми коштів в 70 млрд грн за програмою медичних гарантій - тобто за наше лікування як сімейними лікарями, так і вузькими фахівцями.

Ще майже мільярд виплатять швидким, які працюють з COVID-19, це — 1,4% від загальної суми.


Загалом за програмою медгарантій НСЗУ уже виплатила понад 33 млрд грн.

Загалом в Україні є 217 лікарень, які приймають хворих з інфарктами або інсультами, або і тим, і тим.

Лікарні мали свою статистику, скільки лікували інфарктів-інсультів в минулому. І на основі цієї статистики записували в контракт з НСЗУ, скільки інфарктів чи інсультів планують пролікувати.

На відміну від міфів, що з інсультами та інфарктами не приймають в лікарні, цифри кажуть про інше. По інсультах лікарні, що мають договір з НСЗУ, допомогли більшій кількості хворих, ніж планували (16377 пацієнтів проти 14366 запланованих), плюс 2011 пацієнтів за три місяці. По інфарктах — 4943 пацієнти проти 4450 запланованих — на 493 випадки більше.

І головне — є позитивна тенденція. За реформою, людей, в яких стався інфаркт або інсульт, мають везти саме в ті лікарні, які мають договір з НСЗУ і відповідають вимогам лікування таких випадків. Раніше швидка часто везла в найближчу лікарню незалежно від того, чи є там потрібне обладнання і фахівці.

Аби мотивувати бригади швидкої везти пацієнта не туди, куди ближче, а туди, де є потрібні лікарі та обладнання, НСЗУ пропонує заохотити їх фінансово з 2021 року. І уже подали свої пропозиції МОЗу.

Та не обходиться й без інших проблем. Пацієнтів у лікарнях досі дурять. Про це каже і НСЗУ, яка має гарячу лінію 1677, і самі пацієнти.

23 липня українська активістка та правозахисниця Анастасія Мельниченко розповіла, що її бабуся потрапила в реанімацію після інсульту у райлікарню. Там не було МРТ, хоча сканування мозку вкрай важливе при інсульті. Без нього це гра в російську рулетку — ви не знаєте, яка ділянка мозку постраждала.

Настя додала, що на жодному документі немає печатки лікарні, а за 4 дні перебування в бабці уже були пролежні 3 ступеню.

У цієї лікарні в Голій Пристані є договір з НСЗУ, але по пакету з лікування інсульту немає. Тобто її бабусю мали везти не туди, а в лікарню, де такий договір саме по інсульту є. Бо в такій лікарні мають бути безоплатними і ліки, і сканування мозку.

"Дашборди НСЗУ відкриті і показують, що з 1 квітня ця лікарня отримала від НСЗУ на ліки 17 млн грн", — розповідає Настя. Та її маму продовжували переконувати, що все неправда і грошей насправді немає. Хоча це невідкладний стан, і наявність декларації тут ролі не грає.

Але при цьому бабусі швидко знайшли місце у профільній лікарні інсультному центрі Херсона. За словами Насті там ремонт, сучасні ліжка, лікують безоплатно, і ніяких хабарів.

І такі випадки, як з бабусею Насті, досі трапляються. За словами Оксани Мовчан, НСЗУ вже відправляє заяви в поліцію.

Пацієнти нарікають не лише на лікарні. У соцмережах регулярно з'являються дописи про те, що сімейні лікарі не виконують свою роботу, не приймають пацієнтів, а просто отримують високу зарплату нібито "ні за що".

Такі обурення почалися після рекомендацій сімейним лікарям перейти на максимально дистанційну роботу. Чому їх активно не залучали в боротьбу з коронавірусом?

Ми не можемо втратити сімейного лікаря для пацієнта, він не має захворіти. Бо тоді він не зможе працювати і якісно організувати маршрути своїх пацієнтів, які цього потребуватимуть. Адже в сімейного лікаря до 2000 пацієнтів може бути, у яких — свої хвороби, не пов'язані з коронавірусом.

Тому якщо необов'язково бачитися з лікарем, краще спілкуватися дистанційно, додає експерт. Пацієнта з легкою формою коронавірусу сімейний лікар може вести дистанційно, людина буде вдома. При важкій формі лікар спрямує до стаціонару.

Утім, перехід на такий формат частина сімейних лікарів сприйняла як виключно дистанційну роботу. Одна мама поскаржилася, що дитині стало зле і вона потребувала огляду, але сімейний лікар відмовився приймати очно. Нібито сказав, що наживо приймати не буде — боїться за своїх батьків, які у групі ризику.

У НСЗУ наголошують, що в сімейній медицині нічого юридично не змінювали. Отже, сімейні лікарі, педіатри, терапевти мають виконувати свою роботу. Якщо пацієнт потребує очного огляду, має його отримати, як і всі дослідження, які безоплатно мають робити за медпоказами на рівні сімейної медицини (наприклад, аналіз крові та сечі). Мова також і про вакцинацію.

— Якщо люди не щеплюватимуться, через певний час, окрім ковіду, у нас буде спалах інших захворювань, — пояснює керівник департаменту договорів Національної служби здоров'я.

Яка ситуація зараз в Україні з вакцинацією і що робити далі, ми писали у попередньому тексті

Якщо людина — у групі ризику, лікар має бути готовим використати на прийомі пацієнта засоби захисту. Так він має убезпечити себе від потенційного інфікування.

Наразі вирахувати, скільки сімейних лікарів по країні відмовляються приймати пацієнтів, неможливо.

Як і визначити, скільки з них фахово налагодили роботу з пацієнтами в карантин. Як лікар-ФОП Олександр Подлесоцький із Вишгорода, наприклад.

Зранку запрошують більше на профілактичні огляди. Фізичних оглядів загалом поменшало, багато консультують телефоном.

Електронні рецепти хронічним хворим виписують віддалено, пацієнту приходити необов'язково.

— Люди на кожен пчих не ходили, дзвонили, радилися. Ми і додому ходили до людей, яким важко ходити, лежачих, щоб зайвий раз не наражати їх на інфікування, — розповідає Подлесоцький.

Після кожного пацієнта кабінети провітрюють, протирають поверхні, вмикають спеціальні лампи для дезінфекції.

Зуміли підготуватися і частина комунальних центрів сімейної медицини. Наприклад, міський центр сімейної медицини №7 у Миколаєві.

Коли почався карантин, вони швидко закупили засоби захисту і безконтактні термометри. Тому, коли виявили перші випадки ковіду, медики були готові, розповідає керівниця центру Олена Власова.

В коридорах розвісили дезінфектори, видавали пацієнтам маски, якщо в людини були ознаки ковіду, приймали її в ізоляторі в захисті. Люди йшли за електронним записом, щоб не пересікатися.

Пацієнтів, які через тимчасову заборону не могли піти на планове лікування в стаціонар, вели сімейні лікарі, щоб не було погіршення здоров'я.

Зараз пацієнти заходять до амбулаторій рідше, каже керівниця миколаївського центру. Припускає, розуміють, що краще часом телефоном проконсультуватися і зайвий раз не йти.

Для безпеки сімейних лікарів по Україні тут також утворили дві мобільні бригади з двох медсестер і водія. П'ятеро медсестер чергуються, виходить по 10 змін на кожну. Почали їздити по домівках пацієнтів наприкінці квітня.

— Часто виїзди бувають по суботах. Якщо в п'ятницю виявили позитивний, то в суботу їдемо забирати зразки контактних для лабораторії, — розповідає одна з медсестер, Мар'яна. Каже, зараз влітку працювати в костюмах парко, по спині тече в спеку.

Також, каже, робочий процес спокійний, паніки немає. Все за планом. Мар'яна припускає, може, тому, що стільки хворих в її регіоні немає, як в інших, де зараз спалахи.

Такі мобільні бригади працюють по всій країні.

Чому пацієнти не йдуть в центр сімейної медицини самотужки здавати тест? НСЗУ стоїть на позиції, що пацієнт з підозрою на коронавірус не має сам приходити до поліклініки і здавати ПЛР-тест, це додаткові ризики. Тому якщо є ознаки ковіду або людина в групі ризику - вона має бути вдома. Мобільна бригада туди виїде, а НСЗУ за це заплатить.

Думки, що буде далі, розділилися. Одні фахівці прогнозують, що восени в нас буде друга хвиля коронавірусу. Інші кажуть, що тоді другої хвилі не буде. Мовляв, у нас ще перша не закінчилась, усе ще росте кількість нових зареєстрованих випадків.

Наразі ситуація напружена, але не критична. НСЗУ свого часу розділила лікарні на чотири хвилі. У першу потрапили ті, хто одразу почав лікувати людей з коронавірусом.

Друга хвиля лікарень підключається, коли не вистачає ліжок в медзакладах першої хвилі.

На третьому етапі, якщо в нас почнеться критична ситуація, як було в Італії, до боротьби підключаються вузькопрофільні медзаклади і ті, де немає обладнання чи кадрів, щоб відповідати критеріям НСЗУ, але при катастрофічному розвитку подій іншого вибору не буде.

Четверта хвиля — малопотужні лікарні, де мова йде швидше про місце обсервації інфікованих з легкою формою.

Коли в Україні почали фіксувати перші випадки коронавірусної хвороби, НСЗУ розробила три сценарії розвитку подій. Перші чотири місяці ми були між оптимістичним і середнім. Зараз є локальні спалахи, але оскільки вони регіональні, а не по всій країні, потреби підключати другу хвилю лікарень у більшості регіонів наразі немає.

При цьому лікарі та експерти радять готуватися до підвищення захворюваності восени хоча б тому, що діти підуть до школи, а студенти поїдуть на навчання.

Але зараз, трохи заспокоює Віленський, ми більш готові до боротьби з хворобою, ніж у березні. І ризики наслідків від підвищення не такі страшні, як були тоді. Є план, які лікарні коли включаються. Є експертні команди, які напрацювали експертизу, лікуючи ковідних хворих, лікарні доукомплектовані обладнанням, якого не вистачало на початку.