З 1 квітня 2020 року наші можливості отримати безоплатну медичну допомогу розширилися з рівня сімейних лікарів до усіх вузьких фахівців: гастроентерологів, гінекологів, хірургів, ЛОРів тощо.

Якщо раніше ми зазвичай самі вирішували, до якого вузького фахівця сходити і самопризначали собі консультацію ЛОРа чи гастроентеролога, то зараз правила гри інші.

Якщо у вас ще немає сімейного лікаря, обрати можна на цій інтерактивній карті. Вона показує місця, де працюють сімейні лікарі, які з них популярні і чи є в них ще місця.

Ми так отримали вже від свого сімейного лікаря скерування до офтальмолога, невролога та ендокринолога. Направлення лікар може виписувати не лише офлайн, але й після телефонної консультації з пацієнтом.

Загалом по країні медики виписали майже 7 млн направлень. 4,5 млн - на консультації до вузьких фахівців. Три з чотирьох направлень виписали сімейні лікарі.

Найбільше скерувань видали у Києві — понад мільйон. У трійці лідерів також — Харківська та Дніпропетровська області — понад 600 000. Задніх пасуть Рівненська, Луганська та Закарпатська області — там виписали менше 100 000 направлень.

Відтепер ми не прив'язані до прописки і можемо обрати лікаря будь-де. Наприклад, ви прописані у Харкові, але можете за держкошт проконсультуватися в київського ЛОРа. Єдина умова - лікар має працювати в медзакладі, який має договір з НСЗУ на такий пакет послуг.

Перевірити це можна в електронних дашбордах — інтерактивних картах. За фільтрами "амбулаторна вторинна меддопомога" ви можете подивитися, у яких лікарнях поблизу можна обрати лікаря для консультації. Наприклад, у місті Київ є 80 таких місць. Можете масштабувати електронну карту, наводити курсором на кружечки і дивитися адреси, назви цих медзакладів і скільки коштів вони отримують від держави за наше лікування.

Важливо: Коли ви прийшли в лікарню до вузького фахівця за направленням свого сімейного лікаря, а вам кажуть, що він не прийме вас без декларації з їхнім сімейним лікарем - це порушення, на яке ви можете поскаржитися на гарячу лінію НСЗУ за номером 1677.

З такими випадками регулярно зіштовхуються пацієнти сімейної лікарки Дарини Дмитрієвської. Каже, прописка досі часом відіграє роль для вузьких фахівців, бувають випадки примусових благодійних внесків або оплати за лікарняний, якщо людина задекларована не у їхнього спеціаліста.

Також, каже, вузькі фахівці можуть не видавати самостійно направлень до суміжних фахівців або й до себе на наступний прийом — "хоча можуть і мають, але за всім посилають до сімейного".

Каже, часом це від незнання, іноді ненавмисного — інформація доходить лише від керівництва, яке "всьо пропало", "грошей нема", "сімейні хочуть скинути на вас роботу", "програма не працює". Утім, часом, додає сімейна лікарка, вузькі фахівці свідомо опираються, бо підтримують корупційні схеми.

Він "гасить" ваше скерування, й електронна система в цей час бачить, що саме цій лікарні треба заплатити за ваш візит. Чим популярнішою серед пацієнтів буде лікарня, тим більше коштів вона отримуватиме, тим кращі умови для лікування зможе створити.

Нічого додатково за прийом вам сплачувати не потрібно. Ми уже декілька разів користувалися скеруваннями до різних фахівців: заходили за записом, отримували консультацію і спокійно йшли - без "благодійних внесків", "подяк" тощо.

Такий же досвід у Лесі Пиняк з Тернопільщини. Ходила на УЗД з дітьми за направленням, записалися наперед.

"Черга тих, хто звик сидіти під дверима, бо хочуть все пройти "за раз", була велика. Ми в таких раніше частенько були змушені сидіти теж. А тут вийшов пацієнт з кабінету і ми відразу зайшли. За пів години були вдома", - розповідає. Каже, люди, котрі приїжджають до лікарів із сіл, досі важко звикають до попереднього запису, бо звикли вибрати день, приїхати автобусом і пройти всіх лікарів, а ввечері додому.

Суму кожна лікарня чи поліклініка визначає самостійно, оскільки за реформою у них новий статус — некомерційного комунального підприємства.

Ні коштів, ні перереєструватися у їхнього сімейного лікаря, ні завести обов'язково у них паперову медкартку тощо.

У другий етап реформи входять і стаціонарні відділення лікарень. Але не всі лікарні лікують усе. Ще до квітня 2020 року медзаклади подавали до НСЗУ свої пропозиції — що хочуть в себе лікувати і що можуть. Хтось хотів лікувати інсульти, наприклад, але не мав потрібного обладнання або фахівців — в такому разі договір держава не укладала.

Тому слід уважно дивитися, чи надає потрібні саме вам послуги конкретна лікарня. За групами послуг можна подивитися у фільтрах інтерактивної карти НСЗУ. Більшої деталізації онлайн наразі немає. Амбулаторні послуги надають по країні в 1429 місцях, стаціонарні — в 1084.

Як це працює на практиці? Ось історія мами Ольги Іващенко з Полтави. Чотирирічного сина Ольги треба було терміново оперувати. У липні цього року жінка звернулася до свого педіатра Людмили Терлецької. Вона виписала електронне направлення до хірурга.

Завдяки цьому Ольга змогла безоплатно звернутися до єдиного приватного медцентру в Полтаві "Медіон" — центр підписав договір з НСЗУ на 3,2 млн грн.

За словами Ольги, вони отримали там висококваліфікаційну допомогу від прогресивних лікарів. Дитина подихала в маску і заснула. Ольга була поруч з сином в операційній, тримала за руку, поки він не заснув. І тільки потім вийшла:

З власної кишені жінка оплатила лише наркоз.

Про майже 100% забезпеченість ліками каже й заввідділення травматології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Степан Смачило:

"З початку квітня наші пацієнти вже не бігають з довгими списками по аптеках, як це було донедавна. Якщо раніше їм доводилося купувати абсолютно все за власний кошт, то сьогодні лікарня видає пацієнтам все по максимуму", — каже Смачило.

Він пояснює зміни на прикладі антибіотика. Орієнтовна вартість флакона вітчизняного антибіотика Меропенем — 280 грн. Його треба крапати пацієнтові упродовж тижня двічі на день. "Якщо порахувати, виходить 3 000 грн лише за один антибіотик, не враховуючи фізрозчин, вату, спирт, бинт. Хіба це не суттєве полегшення для населення? Дуже б хотілося, щоби так було й надалі", — додає Смачило.

Акушерка-гінекологиня Світлана Галич, професорка і докторка меднаук, працює у пологовому будинку Одеси. Каже, їхні пацієнтки теж відчули зміни.

За договором з НСЗУ, породіллям безоплатно мають надати:

Дискусія щодо безоплатності пологів відбулася 21 серпня й на сторінці ексочільниці МОЗ Уляни Супрун.

Одні пацієнти писали, що з них продовжували вимагати кошти:

— Народжували в цьому місяці, видали список медикаментів, щоб купила. В переліку шприці (навіть шприц для бцж), вата, бинти, рукавички, окситоцин, системи, шовний матеріал, зеленка, перекис, спирт і т.д), сказали що договір заключено, а грошей нема;

— Тільки з пологового. Анестезію купувала, в родзал щось купувала. Вакцини безкоштовні. В палаті все було безкоштовно. Але всі «благочинні внески» залишились;

— Народжувала в квітні - ніхто не чув про безоплатні пологи, ми самі заплатили зі своєї кишені.

Інші, натомість, розповідали про кардинально інший досвід. Наприклад, пара народжувала у липні у луцькому перинатальному центрі, і все було безкоштовно, інша породілля народжувала в серпні в Кропивницькому і теж нічого не платила. Львів'янка приїхала з переймами в один львівський пологовий, хотіли "на лапу", щоб прийняти, тоді ця жінка поїхала в інший пологовий, де прийняли без проблем і коштів не вимагали.

Вимагають кошти з породіль чи ні - залежить від керівника у кожному конкретному пологовому, і від того, чи поскаржаться на побори породіллі. Наразі тариф на пологи, який оплачує держава - 8 000 грн, НСЗУ пропонує на наступний рік збільшити його до 24 000 грн.

Державні і приватні медзаклади за реформою стали рівними перед законом і можуть конкурувати за держкошти. Більша конкуренція — кращі послуги для пацієнтів.

Наприклад, контракт з державою підписав ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" — діалізні центри світової мережі клінік Fresenius Medical Care. В діалізні центри люди приходять за 4 годинами на "штучній нирці", бо їм відмовляють власні.

Неякісний діаліз повільно вбиває людину, бо не здатен нормально очистити їй кров. "Фрезеніус" працює за єдиним міжнародним клінічним стандартом у Черкасах та Чернігові.

За звітом НСЗУ, за три місяці роботи Програми медгарантій українці отримали понад 158 000 пріоритетних послуг:

16 377 отримали допомогу при інсульті,
4 943 - при інфаркті,
60 859 - при пологах,
допомогли 8 790 немовлятам,
провели 67 330 обстежень для раннього виявлення онкозахворювань.

За це НСЗУ виплатила лікарням 1,2 млрд грн.

Звичайно, ні. Експерти, з якими спілкувалася LIGA.net за останні три роки, наголошували, що реформа вторинної ланки — де вузькі фахівці - буде набагато довшою і важчою. І розтягнеться на кілька років.

Адже найбільший потік тіньових коштів і корупції сконцентрований саме тут. У 2017 році тодішній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк посилався на дані Світового банку та Всесвітньої організації охорони здоров'я. Вони порахували, що обсяг тіньових коштів в українській медицині — близько 50 млрд грн.

Свіжий випадок описав Єгор Доровських.

Туристка в Одесі у липні цього року по швидкій потрапила в місцеву лікарню. Зробили операцію, попросили грошей, заплатила. Потім ще частину коштів попросили у її друзів за анестезію.

"Зранку після операції ми зателефонували на гарячу лінію НСЗУ, там дізналися, що лікарня має договір з НСЗУ і таку операцію оплачує держава. У деяких випадках є нюанси з медикаментами, яких немає в переліку", - пригадує Єгор.

Операторка порадила звернутися їм до керівника лікарні, і, якщо проблему не вирішать, залишити скаргу на сайті НЗСУ. За словами Доровських, вони поговорили із заступником керівника лікарні, і по обіді пацієнтці повернули 8 000 грн.

Схожа історія трапилася з активісткою Анастасією Мельниченко. Вона розповіла, що її бабуся після інсульту потрапила в реанімацію райлікарні. Там не було МРТ або КТ, яке надважливе при інсульті. За словами Насті, сім'я платила за один день бабусі в стаціонарі 1500 грн. У цієї лікарні є договір з НСЗУ, але не по лікуванню інсульту. Бабусю Насті мали везти не сюди, а в лікарню, котра має договір на допомогу при інсульті і має потрібних фахівців та обладнання.

Після розголосу бабусю швидко перевели у профільну лікарню — інсультний центр Херсона. Там ремонт, сучасні ліжка і лікують безоплатно. Загалом в Україні є 217 лікарень, які приймають пацієнтів з інфарктами або інсультами, або і тим, і тим.

Наприклад, якщо лікарня має обладнання і фахівців, НСЗУ підписала з нею договір на пріоритетний пакет по інсульту, який зараз вартує 27 000 грн за випадок. Натомість якщо людину покладуть з інсультом в лікарню без фахівців чи обладнання, ця лікарня отримає лише 4000 грн. Так хочуть мотивувати медзаклади везти пацієнтів туди, де людей краще пролікують. І статистика НСЗУ показує, що рух пішов.