Що таке СБУ перед реформою? Мовою цифр: 27 000 працівників, які за роки російської агресії розслідували понад 22 000 кримінальних проваджень проти основ нацбезпеки та тероризму.

Лише минулого року спецслужба попередила сім терактів, відбила понад 600 кібератак, викрила сім поставок великих партій кокаїну. Це далеко не весь перелік зі звіту СБУ.

За словами голови СБУ Івана Баканова, спецслужба “стала більш дієвою” і “має здобутки у боротьбі зі злочинцями – кожного дня у всіх сферах, до яких дотична”.

Ще одна причина для реформування – політична: цього вимагають представники ЄС та НАТО. Західні дипломати вважають перетворення в Службі передумовою для зближення України з цими структурами, насамперед Північноатлантичним альянсом.

Одне з ключових перетворень, на яке Захід сподівався ще три роки тому, – позбавлення Служби безпеки України функції антикорупційного контролю (простими словами, ліквідація Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю СБУ). У липні 2018 року на саміті НАТО в Брюсселі, українську делегацію очікували саме з такою новиною. Але напередодні саміту Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку, не включивши до нього норму про позбавлення СБУ антикорупційної діяльності.

Згідно законопроєкту, має відпасти ще одна непритаманна функція СБУ: участь у розслідуванні економічних злочинів (функцію має забрати Бюро економічної безпеки).

Заради точності варто зазначити, що Служба безпеки і сьогодні не має права самостійно вести розслідування корупційних та економічних злочинів. Але за дорученням прокурорів та слідчих правоохоронних органів співробітників СБУ залучають до проведення обшуків та інших слідчих і оперативно-розшукових дій. У 2019 році надійшло близько 7000 таких доручень.

Натомість СБУ сконцентрується на оперативно-розшуковій, контррозвідувальній діяльності, захисті національної державності та охороні держтаємниці. Зарплати та соцгарантії есбешників суттєво зростуть. А з ними і так званий “бюджет на розвиток” – закупівлю обладнання, інфраструктуру. “На 2021 рік цей бюджет збільшили вдвічі (точна сума не є відкритою. – Ред.). І далі передбачається збільшення: на 5-10-15-20% щороку”, – пояснює заступник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла.

Передбачена також демілітаризація – співробіники більшості підрозділів матимуть не військові, а спеціальні звання.

Окрім покращення умов служби, СБУ отримає і нові можливості. Наприклад, право блокувати участь партій у виборах (через підозру у сепаратистській діяльності). Також після реформи працівники Служби перевірятимуть кандидатів на посади категорії "Б" у держслужбі (керівники директоратів, департаментів, управлінь тощо). Одна із найбільш суперечливих новацій – запроваджуються так звані механізми превентивного реагування на загрози держбезпеці у вигляді пропозицій та офіційних застережень СБУ. Не виключено, що такі “застереження” можуть стати новим інструментом для тиску на бізнес.

Після того, як СБУ очолив Іван Баканов, зарплати працівників зросли на 20%. У СБУ передбачені премії у розмірі 30% за високі результати, а на відділ щомісяця дається одна премія у розмірі 100% від окладу. Це мотивує далеко не всіх.

33-річний майор Андрій з нетерпінням чекає на пенсію, бо його “запал та ентузіазм уже перегоріли”. Каже, що як і багато інших в СБУ, практично живе на роботі. Вийти на службу в суботу тут вважається нормою. Працювати у свято – теж. Понаднормову працю терплять з багатьох причин. Хтось хоче отримати службове житло, хтось цінує хороші зв’язки або ранній вихід на пенсію.

Служба безпеки намагається втримати і економічний напрямок. Своє обурення щодо втрати СБУ права займатись економікою Баканов висловлював так: “Ніхто навіть не згадав ні про об’єкти критичної інфраструктури, ні про спроби встановлення транснаціональними корпораціями контролю над стратегічними підприємствами і ліквідними секторами економіки”.

Не виключено, що СБУ, врешті-решт, зможе залишити повноваження у сфері протидії економічним злочинам, адже законопроєкт називає одним із завдань Служби “проведення контррозвідувального забезпечення економічного потенціалу”.

Зберегти обидва напрямки неможливо, якщо відбудеться скорочення штату, як передбачено у законопроєкті. Нагадаємо, реформа різко скоротить штат СБУ – з сьогоднішніх 27 000 осіб до 17 000 осіб після 2023 року. Тому у контррозвідці наполягають на менш радикальному варіанті: зменшення штату до 20 000 осіб упродовж найближчих семи років. Мовляв, на різке скорочення у бюджеті не вистачить грошей.

“Переважна кількість курсантів, які гарантовано стануть співробітниками СБУ, були дітьми СБУшників. Потім сюди додалися діти бізнесменів, які хотіли мати своїх дітей серед так званої еліти. Уже під час навчання відбувалося формування майбутніх співробітників в дусі “бізнесменів-заробітчан”. Хлопчина із простої сім’ї мав мало шансів відібратися навіть до числа абітурієнтів. Такий стан справ заклав підвалини для кадрових проблем”, – запевняє представник спецслужби.

З його слів, ледь не з початку викладацька робота в Академії СБУ була малопрестижною. Мовляв, туди відряджалися співробітники, які в силу різних причин не могли працювати на практичній роботі. Найкращих кандидатів, впевнений співрозмовник, слід шукати із числа старшокурсників цивільних вишів, а після отримання дипломів та перевірки таких осіб необхідно скеровувати б на дворічні курси підготовки на базі Академії СБУ.

“Є сила-силенна внутрішніх документів, які насправді ніяк не впливають на професійну діяльність, але з’їдають до 90% робочого часу, – розповідає досвідчений контррозвідник Олексій. – Через це здобута мною цінна інформація так і не принесе державі жодної користі. Бо вона актуальна тільки дві години, а процедура щодо її донесення до керівництва розтягується на кілька днів”.

“Ти витрачаєш папір, час, документ редагують купу разів, а через місяць знищать. Замість складання цих папірців, я міг ще десять таких же актуальних інформацій дістати”, – додає оперативник Михайло, який шукає ворожу агентуру у державних відомствах.

Одна із ілюстрацій внутрішньої кухні Служби безпеки України – робота з інформацією з обмеженим доступом. Для цього існують спеціальні категоровані комп'ютери, але їх дуже мало. За словами співрозмовника зі Служби, щоб впоратись із поточним обсягом завдань есбеушники сідають за звичайні комп'ютери. За це їх у будь-який момент можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

Або “прослушка”. Санкції на задокументовані телефонні розмови дає суд, але в Службі є практика “напівофіційного прослуховування”, коли працівники Служби слухають телефонні розмови “цікавих” людей на прохання керівництва.

Співрозмовник LIGA.net в СБУ виправдовує таку практику бажанням контролювати поточну ситуацію та розуміти, які плани мають, наприклад, лідери радикальних організацій. Звісно, незаконне прослуховування відбувається не завжди в інтересах держави. Згідно матеріалів одного із кримінальних проваджень, така послуга з боку представників СБУ коштувала замовнику $3000 за 10 днів прослуховування.

У структурі СБУ є цілий відділ, який займається “прослушкою”. Здебільшого, у ньому працюють жінки. Як пояснює співрозмовник LIGA.net, їм легше тримати увагу. Така робота вважається шкідливою, тому рік пенсійного стажу у цьому відділі рахують за півтора.

“Задача мінімум – завербувати хоча б двох осіб на рік”, – розповідає оперативник Андрій, який працює в СБУ уже 12 років. – Але по-справжньому круті джерела ми намагаємося не вносити в офіційну базу даних, щоб не підставити людину. На жаль, історія навчила, що керівництву нашого органу ми не завжди можемо довіряти. Якщо відбудеться “злив” секретної інформації з іменами наших агентів співробітникам спецслужб інших держав, це може закінчитися дуже погано”.

Четверо оперативників, з якими поспілкувалася LIGA.net підтвердили, що для убезпечення справжніх агентів, вони спілкуються з ними “неофіційно”, натомість вписують у базу агентів менш значимі контакти, часом, навіть без їхньої згоди.

Роботу агентам не оплачують, інколи оперативники можуть пригостити їх у кав’ярні – на це видаються незначні кошти. Агент, натомість, може розраховувати на корисні зв’язки у силових структурах.

“Через недовіру та упереджене ставлення багато людей відмовляються з нами співпрацювати. Дехто боїться, що це вилізе боком. У мене, приміром, всього четверо людей, які багато років поспіль допомагають мені у роботі”, – каже оперативник Роман, в якого за плечима 18 років вислуги в СБУ.

Серед радників лише двоє – публічні постаті. Наприклад, радницею із юридичних питань є Алла Басалаєва. Вона довгий час працювала у Центральній виборчій комісії та була суддею цивільної палати Дарницького районного суду.

Інша “незасекречена” радниця – Альона Семикіна. Раніше вона працювала головою департаменту зв’язків з інвесторами компанії ДТЕК, а з грудня 2019 року обіймає позицію позаштатної радниці з комунікацій в СБУ.

Семикіна відповідає за весь напрям комунікацій: курує пресслужбу, комунікацію всіх заступників голови СБУ, начальників регіональних управлінь СБУ та антикризові стратегії. Робить вона це ще із трьома позаштатними радниками – SMMником, дизайнером та фотографом.

“За останній рік у співпраці з пресслужбою СБУ ми запустили новий веб-сайт СБУ, почали активно використовувати соцмережі, по-новому опрацьовуємо запити ЗМІ – швидше реагуємо, запити "не губляться”, – розповідає Семикіна.

Попри великий обсяг роботи Олена, за її словами, не отримує зарплату в Службі, і це – ще один бік проблем СБУ. Адже непрозора бухгалтерія – навряд чи додає ефективності контррозвідувальному органу.