АРМА: Управляє мільярдами, втрачає сотні мільйонів. Що не так зі скандальним агентством
Автор: Олексій Данилюк, Transparency International Ukraine, для LIGA.net
АРМА – Агентство арештованих активів. Хто та як опікується майном фігурантів кримінальних проваджень

Автор: Олексій Данилюк, Transparency International Ukraine, для LIGA.net
Володимир Павленко (ліворуч), Антон Янчук (у центрі), Віталій Сигидин (праворуч). Колаж: Таїсія Зарянова/LIGA.net
Нацагентство з питань виявлення та менеджменту активів (АРМА) зі штатом у дві сотні співробітників опікується майном, співставним з вартістю активів українських мільярдерів. В управлінні агентства перебуває близько 10 000 активів – від квартир до акцій Мотор Січі та “труби Медведчука”, сукупна вартість яких складає десятки мільярдів гривень.

Довкола цього “пирога” розгорнулась у буквальному сенсі боротьба не на життя, а на смерть.

4 червня АРМА поширило інформацію, що на заступника голови агентства Володимира Павленка біля власного будинку скоєно замах – невідомі поранили його з вогнепальної зброї. А наприкінці липня слідчі ДБР повідомили про підозру т.в.о. голови АРМА Віталію Сигидину та його заступнику Володимиру Павленку у заволодінні $400 000, які раніше були передані в управління агентства. Напередодні Печерський суд Києва відсторонив Сигидина та Павленка від посад та відправив під домашній арешт.

Перспективи обох розслідувань – щодо розтрати коштів та замаху на вбивство – поки що химерні, а ось питання зміни очільників АРМА вже вирішене. Нового тимчасово виконуючого обов’язки керівника Кабмін обрав 4 серпня. Не виключено, що оновлення топменеджменту
в агентстві – не остання причина бурхливих подій попередніх двох місяців навколо агентства.

АРМА – неефективне. Сукупний бюджет за 2017-2020 роки органу склав понад 750 млн гривень, тоді як надходження до бюджету від управління багатомільярдними активами не перевищують 40 мільйонів. Не додають репутації цьому органу декілька гучних скандалів, як скажімо, продаж активу за ціною у 26 разів меншою ринкової вартості або історія з “крадійським общаком”, коли майже $400 000, арештованих у справі про умисне вбивство, АРМА віддала за фіктивними документами бозна-кому. Втім, до появи агентства справи із майном фігурантів кримінальних справ йшли набагато гірше.

LIGA.net поспілкувалась із п'ятьма представниками Національного агентства з управління та менеджменту активів та обізнаними народними депутатами, аби розібратись, хто та як зберігає багатомільярдне майно, арештоване під час кримінальних розслідувань, що відбувається за лаштунками та чому орган, створений за європейським зразком, демонструє вкрай низький результат. (Через кримінальний та корупційний скандали довкола агентства, більшість співрозмовників погодились говорити на умовах анонімності).
Нацагентство з питань виявлення та менеджменту активів (АРМА) зі штатом у дві сотні співробітників опікується майном, співставним з вартістю активів українських мільярдерів. В управлінні агентства перебуває близько 10 000 активів – від квартир до акцій Мотор Січі та “труби Медведчука”, сукупна вартість яких складає десятки мільярдів гривень.

Довкола цього “пирога” розгорнулась у буквальному сенсі боротьба не на життя, а на смерть.

4 червня АРМА поширило інформацію, що на заступника голови агентства Володимира Павленка біля власного будинку скоєно замах – невідомі поранили його з вогнепальної зброї. А наприкінці липня слідчі ДБР повідомили про підозру т.в.о. голови АРМА Віталію Сигидину та його заступнику Володимиру Павленку у заволодінні $400 000, які раніше були передані в управління агентства. Напередодні Печерський суд Києва відсторонив Сигидина та Павленка від посад та відправив під домашній арешт.

Перспективи обох розслідувань – щодо розтрати коштів та замаху на вбивство – поки що химерні, а ось питання зміни очільників АРМА вже вирішене. Нового тимчасово виконуючого обов’язки керівника Кабмін обрав 4 серпня. Не виключено, що оновлення топменеджменту в агентстві – не остання причина бурхливих подій попередніх двох місяців навколо агентства.

АРМА – неефективне. Сукупний бюджет за 2017-2020 роки органу склав понад 750 млн гривень, тоді як надходження до бюджету від управління багатомільярдними активами не перевищують 40 мільйонів. Не додають репутації цьому органу декілька гучних скандалів, як скажімо, продаж активу за ціною у 26 разів меншою ринкової вартості або історія з “крадійським общаком”, коли майже $400 000, арештованих у справі про умисне вбивство, АРМА віддала за фіктивними документами бозна-кому. Втім, до появи агентства справи із майном фігурантів кримінальних справ йшли набагато гірше.

LIGA.net поспілкувалась із п'ятьма представниками Національного агентства з управління та менеджменту активів та обізнаними народними депутатами, аби розібратись, хто та як зберігає багатомільярдне майно, арештоване під час кримінальних розслідувань, що відбувається за лаштунками та чому орган, створений за європейським зразком, демонструє вкрай низький результат. (Через кримінальний та корупційний скандали довкола агентства, більшість співрозмовників погодились говорити на умовах анонімності).
Головне завдання АРМА – зберегти економічну вартість майна, заарештованого під час кримінального провадження. Якщо суд ухвалить відповідне рішення, ці активи або гроші від їхнього продажу принаймні частково компенсують збитки від кримінального злочину. А у разі зняття арешту – власник отримає збережену економічну вартість свого майна.
Здійняті у повітря гвинтокрили, понад 2000 правоохоронців, 450 обшуків. Так у травні 2017 року виглядала “найбільша антикорупційна операція”, як її назвав тодішній голова МВС Арсен Аваков. Затриманих тоді експодатківців часів міністра доходів і зборів Олександра Клименка підозрювали у “кришуванні” багатомільярдних податкових схем. У квітні 2021 року “справа Клименка” була тихо закрита на підставі постанови прокурора (через сплив строку розслідування). А на початку червня суди почали знімати арешти у цій справі – на корпоративні права, квартири, ділянки тощо.

Власники повернуть собі все, окрім десяти машин. За словами співрозмовника LIGA.net із Нацагенства, замість цього держава виплатить гроші, що примітно: у значно більшому обсязі, ніж ринкова вартість застарілих авто. Для прикладу, одна із арештованих автівок – Mercedes-Benz GL500 4Matic, 2013 р.в. – була продана АРМА ще у 2017 році за 1,4 млн грн. Кошти лягли на банківський депозит і разом із нарахованими відсотками (712 000 грн) тепер дозволяють власнику купити з салону аналог у топовій комплектації. Чергова “зрада”? Навпаки.
У межах цієї справи загалом було продано десять автівок за 4,8 млн грн. Поверне ж АРМА власнику майже на два мільйони більше – завдяки відсоткам, що “набігли” за час розміщення цих коштів на депозитних рахунках органу.
Хто б і як не ставився до чиновників часів Олександра Клименка та Віктора Януковича, цей приклад збереження вартості арештованого майна, яке після закриття кримінального провадження треба повернути власнику, – ознака цивілізованого підходу і на сьогодні досить показовий випадок, який убезпечив державу від зайвих витрат. Якби вину підозрюваних довели – ці гроші відійшли б державі як компенсація за збитки від кримінального злочину.

Так було не завжди. Ще у недалекому минулому, до появи АРМА, недбалість правоохоронців із арештованим майном дорого коштувала державному бюджету. Наприклад, за рішенням Європейського суду із прав людинивід 2 червня 2014 року, Україна виплатила ірландському підприємству East/West Alliance Ltd. 5 млн євро. Це – плата за збитки, які завдали компанії: із 14 арештованих пасажирських літаків, які під час кримінального провадження були вилучені податковою міліцією і зберігалися в Київській області. У підсумку частина літаків була понівечена, а деякі – “зникли”. Збитки лягли на держбюджет, а відтак і на гаманці українців.

У ті “старі” часи ані правоохоронні органи, ані суд на час кримінального провадження не піклувалися про збереження арештованого майна та його економічної вартості. Приклад з літаками є найгучнішим кейсом з цілої низки аналогічних справ, де після зняття арешту власник отримував замість свого майна брухт та непотріб.

Потреба змін визріла давно, але, як часто траплялося, реформа розпочалася під тиском ззовні.

АРМА створили у 2016 році за аналогією до органів АRО-АМО (Asset Recovery Office – Asset Management Office) Європейського Союзу, що було однією з умов лібералізації візового режиму з ЄС.

Поява Нацагентства з виявлення та менеджменту активів частково навела лад, про що йтиметься далі. Водночас, корупційні скандали довкола арештованого майна мають місце і досі. Деякі з них підсвітили суттєві проблеми у сфері управління активами. Шанси їх виправити є. Але чи є бажання ними скористатися?
Валіза без ручки
Валіза без ручки
Після запуску АРМА правоохоронні органи та суди не одразу сприйняли появу нового органу належним чином. Двоє співробітників Національного агентства в коментарі LIGA.net згадують, як судді господарських та адміністративних суддів майже від початку ставили палки в колеса: забороняли нацагентству чи управителям працювати з арештованими активами.
Важкий старт

Так, перший же досвід АРМА з управління активами, а це майно, що правоохоронці пов’язували з ексміністром доходів та зборів часів Януковича Олександром Клименком, зіштовхнув Нацагентство з проблемами української судової системи. Робота з управління була повністю заблокована Окружним адмінсудом Києва, який заборонив виконувати рішення Печерського районного суду Києва щодо управління арештованими активами. Національне агентство опинилося в ситуації, коли одночасно існують два судових рішення, що суперечать одне одному.

Схожа ситуація повторилась через пів року, коли господарський суд заборонив АРМА вчиняти будь-які дії з виконання договорів, укладених з тимчасовим управителем. Мова йшла про майно, арештоване у межах кримінального провадження щодо можливого привласнення кредитних коштів УкрСиббанку.
Водночас процесуальні керівники правоохоронних органів роками не цікавилися переданими на зберігання активами. Правоохоронці, як зазначив один з народних депутатів, навіть не приїздили на виклик, коли попри рішення суду про передання майна в управління державі, власники блокували працівникам агентства доступ до активів.
Як працює АРМА:
АРМА не обирає чим управляти, а чим – ні. Передання активів нацагентству відбувається за рішенням слідчого судді/суду чи за згодою власника, хоча за весь час існування органу останнього ніколи не траплялось.

Управління відбувається тільки двома шляхами:

  • через передання активу управителю, який має їм опікуватися, зберігати економічну вартість активу, заробити для себе та бюджету;

  • через продаж – збереження економічної вартості відбувається завдяки продажу на аукціоні за ціною не нижче ринкової, гроші розміщуються на депозиті і чекають відповідного судового рішення. На продаж віддають те, чим неможливо інакше управляти, що може швидко зіпсуватись чи втратити у ціні (слабоалкогольні напої, зерно, цукор, мобільні телефони тощо).
Після передання активу до АРМА його подальшу долю визначає тендерний комітет, який має обрати управителів арештованого майна або віддати його на реалізацію. Водночас, у перші два роки роботи тендерний комітет також опікувався і побутовими питаннями – закупівлею канцелярії, програмного забезпечення, клінінгових послуг.

Все це – недосконала система роботи та складнощі у взаєминах із судами та правоохоронцями – часом призводило до тупцювання на місці. Кількість активів на балансі АРМА у перші два роки була незначною: у 2017 та 2018 роках суди передали нацагентству приблизно 700 активів.

Утім, 2019 року процес передання майна до АРМА активізувався і вже нагадував снігову кулю. Рахунок йшов на тисячі. Словами одного з фахівців АРМА, станом на 1 серпня 2021 року в управлінні нацагентства перебуває більше 10 000 активів. Офіційно, інформацію про кількість переданих йому активів АРМА не публікує з 2020 року.
Активи АРМА
Точну кількість активів АРМА вказати важко. Наприклад, нещодавно в управління передали фури зі стоматологічним обладнанням і засобами гігієни, але як рахувати цей актив: як одну завантажену фуру, чи кожен предмет окремо? Якщо рахувати за текстами ухвал про передання майна, то в кейсі резиденція “Межигір’я” тільки внутрішнє оздоблення “Хонки” займає кілька сторінок.
АРМА виявилось не готовим до такого виклику. Через недоліки законодавства, погану взаємодію з іншими органами і непрозорість своєї роботи.

Як зазначають два керівники середньої ланки АРМА, в управлінні корпоративними правами підприємств, потрібно узгоджувати дії з власниками (фігурантами кримінальних проваджень), але вони не рідко блокують роботу з управління. Суди передають не весь актив, а його частину: замість виробничого комплексу АРМА отримує в управління тільки приміщення, без обладнання. Були й кумедні випадки як, скажімо, передання в управління АРМА “для збереження економічної вартості” землі, яка була засіяна опіумним маком.... Цей останній приклад – показова ілюстрація недостатніх знань у слідчих, прокурорів та суддів, що віддавали в АРМА майно, яким в принципі управляти неможливо.

Профільне законодавство виписано із великими дискреційними повноваженнями, що створює широке поле для корупції. Наприклад, керівництво АРМА може обирати шлях управління активами (скажімо, продавати квартиру чи передати її в управління).
Законодавчо ця проблема вже на шляху до вирішення. На підписі у президента лежить законопроєкт №5141, яким передбачено суттєве обмеження кола активів, що можуть іти на продаж, та обрання шляху управління виключно судом. Залишилося впровадити аналогічні зміни до Кримінально-процесуального кодексу.
Перший керівник
Перший керівник
У 2017 році почав роботу перший керівник Нацагентства з питань виявлення активів Антон Янчук. З 2014 року він працював спочатку помічником, а потім заступником міністра юстиції Павла Петренка. Ярослав Юрчишин, який був одним з членів комісії з добору першого очільника АРМА, під час спілкування вказав, що Янчук мав переваги перед конкурентами: професійний досвід, участь у написанні профільного закону. Перед ним стояли задачі побудувати з нуля всю інституцію (“вибити” приміщення, набрати працівників тощо).

Команда Янчука запустила нацагентство і попри відсутність досвіду та деколи чітко прописаних процедур демонструвала результати стосовно окремих активів. Наприклад, у березні 2018 року, за клопотанням НАБУ та САП, АРМА було передано 185 млн грн. За кілька місяців, коли апеляційний суд зняв арешт, агентство повернуло власнику не тільки арештовані гроші, а й майже 5 млн грн відсотків. Це слугувало прикладом ефективного управління арештованим майном.

Разом з тим, одразу три співрозмовники LIGA.net зазначають, що тодішня робота нацагентства з переданим йому майном повністю залежала від окремих співробітників органу та, м’яко кажучи, не завжди була орієнтована на ефективне управління.

Найбільш актуальна проблема – процедура добору управителів. Вона була суб’єктивною (адже враховували досвід управителя, штат працівників, репутацію конкурсанта) та непрозорою (без прямої трансляції засідань комітету та оприлюднення протоколів).

Як наслідок – непоодинокі випадки, коли окремі управителі, словами працівника АРМА, штучно завищували витрати з утримання активів і відповідно – менше віддавали в бюджет.

Ба більше. Деякі управителі, на думку правоохоронців, вдавалися до тих самих злочинів, що й фігуранти у кримінальних провадженнях, у межах яких були заарештовані ввірені їм активи. Ось показовий приклад. У серпні 2018 року ТЕЦ у Львівський області були арештовані та передані до АРМА, через заволодіння 300 млн куб. м природного газу та завдання збитків Нафтогазу України на суму понад 1,4 млрд грн. Натомість наступного року вибраний АРМА управитель для цих ТЕЦ, на думку правоохоронців, аналогічним способом зміг завдати приблизно 370 млн грн збитків.
Земля Ашану
Офіс Майдан-Плаза
Земля Ашану
Не менш скандальна історія розгорнулася навколо “землі Ашану”. Мова про ділянку в Одеській області, яку вивели з власності Інституту виноградарства та виноробства й потім продали Ашану. Згодом її арештували і передали в АРМА, бо, на думку правоохоронців, виведення з держвласності відбулось із порушенням закону. Хоча земля з часом не втрачає у вартості і її слід було просто не чіпати до завершення розслідування, в АРМА її вирішили виставити на продаж. Ділянку продали у липні 2019 року за заниженою (у 26 разів) ціною та порушенням правил торгів для пришвидшення процесу. Сьогодні АРМА наголошує, що сприяє розслідуванню цієї справи.
Офіс Майдан-Плаза
На балансі компанії Майдан-Плаза перебував офіс у центрі Києва (приблизно 500 кв. м). Зазвичай АРМА намагається знайти для такої привабливої комерційної нерухомості управителів, актив обслуговується, охороняється, держава отримує надходження, але агентство вирішило якнайскоріше продати актив – актив корпоративних прав компанії Майдан-Плаза.

Отже, перші два роки роботи АРМА показали три ключові проблеми органу:
  • неконтрольовані дискреційні повноваження щодо вибору шляху управління активами;
  • непрозорість роботи з управління ввіреним йому активами;
  • відсутність націлення на результат.
Земля Ашану

Не менш скандальна історія розгорнулася навколо “землі Ашану”. Мова про ділянку в Одеській області, яку вивели з власності Інституту виноградарства та виноробства й потім продали Ашану. Згодом її арештували і передали в АРМА, бо, на думку правоохоронців, виведення з держвласності відбулось із порушенням закону. Хоча земля з часом не втрачає у вартості і її слід було просто не чіпати до завершення розслідування, в АРМА її вирішили виставити на продаж. Ділянку продали у липні 2019 року за заниженою (у 26 разів) ціною та порушенням правил торгів для пришвидшення процесу. Сьогодні АРМА наголошує, що сприяє розслідуванню цієї справи.

Офіс Майдан-Плаза

На балансі компанії Майдан-Плаза перебував офіс у центрі Києва (приблизно 500 кв. м). Зазвичай АРМА намагається знайти для такої привабливої комерційної нерухомості управителів, актив обслуговується, охороняється, держава отримує надходження, але агентство вирішило якнайскоріше продати актив – актив корпоративних прав компанії Майдан-Плаза.


Отже, перші два роки роботи АРМА показали три ключові проблеми органу:

  • неконтрольовані дискреційні повноваження щодо вибору шляху управління активами;
  • непрозорість роботи з управління ввіреним йому активами;
  • відсутність націлення на результат.
Нова мітла
Нова мітла
Зміни у роботі АРМА були неминучі з двох причин. Другорядна – агентство демонструвало погані результати роботи. Головна ж причина – прихід нової влади у 2019 році. Команда Володимира Зеленського взяла під контроль виконавчу і законодавчу гілки влади в країні, і ділити АРМА з іншими політичними силами не було потреби.

Влітку 2019 року у АРМА з’явилася нова впливова людина – радник голови Янчука – Володимир Павленко. За словами одного з працівників агентства, поява Павленка не обійшлася без впливу Офісу нового президента.

Водночас з посади у грудні 2019 року був звільнений Антон Янчук. А його місце того ж дня обійняв Віталій Сигидин у статусі виконуючого обов’язки. До цього він пів року очолював відділ моніторингу ефективності менеджменту активів. Згаданий вище Павленко стає заступником голови АРМА.

За інформацією LIGA.net, саме за ініціативи Павленка відбулося кілька важливих трансформацій. Так, взимку 2020 року тендерний комітет був розділений на дві частини. Один, який очолив Володимир Павленко, відтоді опікувався лише добором управителів для арештованого майна, інший – закупівлею товарів та послуг для внутрішніх потреб АРМА.

Важливою новацією стало запровадження мінімального гарантованого платежу, порогу, який управителі майна сплачують щомісяця в бюджет, незважаючи на фінансові показники під час управління активом. Якщо раніше надходження до бюджету залежали від багатьох факторів та, за словами деяких співробітників агентства, могли штучно занижуватися, а інколи і взагалі майже не сплачуватися (немає прибутку – немає надходжень до бюджету), то тепер гарантований щомісячний платіж був умовою управління активом.

Посилилась інтенсивність роботи. Раніше перерва між конкурсами на актив, для якого не знайшли управителів, могла тягнутися декілька місяців. Зараз намагаються виставляти актив на конкурс частіше, для збільшення можливостей знайти управителя.
Всі ці заходи позитивно вплинули на ефективність управління та надходження до бюджету. Так, за першу половину 2021 року АРМА перерахувала до держбюджету 19,2 млн грн від управління. Це більш ніж у будь-який аналогічний попередній період.

Окрім цього, помітно зріс ще один важливий показник – витрати на збереження та обслуговування активів. Як зазначив один з керівників АРМА для LIGA.net, тільки за перший квартал 2021 року управителями було витрачено понад 50 млн грн на ремонт та обслуговування окремих активів, і жодної з цих гривень не пішло з державного бюджету.
Але чи є все це свідченням успішної трансформації?

Позитивні зміни, які відбулися в АРМА, більше схожі на тактичну перемогу, що може не встояти зі зміною команди.

Крім того, попри зміни підходів з добору і роботи управителів в АРМА залишаються старі проблеми – відсутність прозорості у роботі тендерного комітету, не забезпечення трансляцій засідань та публікації протоколів. Це заважає забезпечити основні підвалини для протидії зловживанням.

Водночас нову команду, як і її попередників, не оминули скандали. Найпомітніший з них – кримінальна історія навколо замаху на Володимира Павленка. Ця справа бере початок влітку 2020 року, коли правоохоронці у межах кримінального провадження за фактом умисного вбивства, арештували і передали в управління АРМА $400 000. Ці гроші називають “злодійським общаком”. Майже відразу через суди розпочалися спроби скасувати арешт та забрати суму. Як розповів подробиці співробітник АРМА, у грудні 2020 року до агенства надійшла ухвала з мокрою печаткою суду – щодо перерахування цієї арештованої суми фізичній особі. За законом, агентство зобов’язане у такому разі в триденний строк повернути актив. АРМА так і зробило. Цієї ухвали не було в Єдиному реєстрі судових рішень. Втім, це не здивувало працівників агентства: за словами співрозмовника, аналогічних ухвал (що стосуються роботи агентства), які не вносяться суддями до реєстру тижнями, а інколи й місяцями, достатньо.
Суми, які у 2020 році АРМА повернула за відсутності ухвал суду в реєстрі:
  • 3,9 млн грн (за ухвалою Печерського суду Києва),
  • 5,6 млн грн (за ухвалою Печерського суду Києва),
  • 2,2 млн грн (за ухвалою Київського апеляційного суду).
За наявності ухвал суду в реєстрі:
  • 1,7 млн грн (за ухвалою Печерського суду Києва),
  • 2 млн грн (за ухвалою Київського апеляційного суду),
  • 450 000 грн (за ухвалою Печерського районного суду).
Втім, у Державному бюро розслідувань бачать ситуацію по-іншому. Річ у тім, що ухвала суду, на підставі якої АРМА віддала зазначену суму, і не могла з’явитися в реєстрі – вона фальшива, стверджують наразі правоохоронці. На думку СБУ та ДБР, саме керівник АРМА Віталій Сигидин, його заступник Володимир Павленко, начальник управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі у змові із приватними адвокатами використали підроблений документ для заволодіння коштами. У грудні 2020 року на підставі ухвали-фальшивки $400 000 переказали на рахунок неналежного власника. Слідчі також кажуть, що згодом гроші були розподілені між усіма учасниками злочину.

29 липня Печерський районний суд міста Києва відсторонив від посади т.в.о. голови Сигидина, його заступника Павленка і Бочорішвілі. Суддя Сергій Вовк обрав також держслубовцям запобіжні заходи у вигляді нічного домашнього арешту строком до 24 вересня.
Найпроблемніші активи
Суттєвою проблемою агентства були і залишаються питання доцільності передання окремих активів та визначення обсягів арешту. Вони не врегульовані законом. Це призводить до ситуацій, коли АРМА стає “камерою схову” для непотребу, яким неможливо управляти. Гарна ілюстрація – передання в управління АРМА 21 000 медичних масок у розпал пандемії. Водночас суд заборонив їх продавати. Контроль кожного судового рішення щодо передання активів в АРМА покладається на прокурора, але переважна більшість з них не цікавиться ані активом, ані ефективністю управління майном. Передання ж АРМА активів на зразок Межигір’я, “труби Медведчука” (частина магістрального нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок), Одеського аеропорту заздалегідь приречена на невдачу. Тільки для ідентифікації та опису майна Одеського аеропорту не вистачить і подвоєних ресурсів Національного агентства.

Деякі об'єкти, які передають АРМА в управління, агентство просто не в силах проковтнути. Один з керівників АРМА зазначає, що самостійно знайти управителя для таких великих і складних об’єктів як Мотор Січ (одна з провідних у світі корпорацій з розробки, виробництва авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів) агентство не здатне. Так, АРМА майже рік безуспішно шукало менеджера для Одеського аэропорту.

Більшість активів, які передаються АРМА, є “депресивними” ( неліквідними), витрати на їхнє утримання та поточний ремонт є недоцільними у разі планового короткострокового управління, тому пошук управителів є важким завданням. Складно визначити, чи є попит на актив, чи є можливість для управителя, не тільки заробити, а й забезпечити надходження до бюджету, чи є можливість для зловживань. За словами одного зі співробітників агентства, протягом 2020 року та п’яти місяців 2021 року 27 лотів виставлялися на конкурс з добору управителів по чотири і більше разів. Загалом на ці активи конкурс оголошувався 136 разів .
Кому заважає АРМА
Кому заважає АРМА
Головні перепони до повноцінної і цивілізованої роботи органу мають старе коріння. Словами співрозмовника з парламенту, “у народних обранців існує вкрай низька обізнаність щодо агентства та його функцій”.Деякі депутати вважають, що АРМА безпосередньо управляє активами, дає своїх менеджерів (як зазначено вище – це не так). Законодавчі ініціативи, що реєструються останніми роками, переважно мають на меті “зрізання” функціоналу та можливостей агенства. Тема АРМА дуже часто є причиною запеклих баталій у профільному антикорупційному комітеті Верховної Ради. Цей комітет вже не перший рік намагається визначитись із представниками до комісії, що обиратиме нового голову агентства. Нагадаємо, з грудня 2019 року орган очолював тимчасово виконуючий обов’язки.

Зволікання із призначенням очільника агентства, роботу якого наразі виконує “т.в.о голови”, є зручним механізмом забезпечення лояльності органу та запорукою слухняності. Адже виконуючого обов’язки завжди можна попросити “піти”. За даними LIGA.net, пропозиція написати заяву на звільнення навесні цього року надійшла усім керівникам АРМА. Щоправда, співрозмовник LIGA.net не захотів уточнити, від кого саме. Не варто відкидати, що події, які відбулись згодом: замах на заступника голови Павленка та відсторонення усього керівництва органу АРМА у зв’язку із кримінальним провадженням наприкінці липня (згідно з рішенням судді Печерського суду Сергія Вовка) – можуть бути одним ланцюгом. Посилити чи послабити це відчуття зможуть дії нового т.в.о. голови АРМА – Дмитра Жоравовича, призначеного КМУ 4 серпня. До цього призначення Жоравович з червня 2019 року очолював Північно-східне
територіальне управління АРМА.

Як зазначив один з народних депутатів, на сьогодні агентство стало заручником свого функціоналу. Керівництво держави зрозуміло можливості органу, проте занадто багато політичних сил хочуть мати вплив на добір майбутнього очільника національного агентства, тому більше ніж півтора року не була сформована комісії з добору голови. “Оскільки АРМА не є в пріоритеті суспільства та міжнародних партнерів, можемо не очікувати на незалежний та неупереджений конкурс, а отже, і на справді гідних претендентів на цю посаду”, – вважає співрозмовник LIGA.net.
Дата: 05.08.2021
Верстка: Анна Андреєва
Інфографіка: Таїсія Зарянова
© 2021 Усі права захищено.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ
[email protected]