ЛІГА РАДНИКІВ
А тепер не дихайте. Як довкілля вбиває українців під наглядом держави
Автори: Любов Величко, Федір Орищук
А тепер не дихайте. Як довкілля вбиває українців під наглядом держави
Автори : Любов Величко, Федір Орищук
Голова ДЕІ Андрій Мальований (ліворуч), міністр Міндовкілля Роман Абрамовський (праворуч). Колаж: Таїсія Зарянова/LIGA.net
В Україні найнижчий показник здорового життя серед усіх європейських країн – 61,7 року. Для порівняння – у Чехії він на сім років більший.
Причини варто шукати не лише у наших поганих звичках. За останніми даними, щороку 57 258 українців вмирають через промислове забруднення повітря, води та ґрунту. Більша смертність в Європі на 100 000 населення лише у Болгарії, Сербії та Грузії.
Ця проблема має і грошовий вимір. Через брудне довкілля Україна втрачає щороку до 6% ВВП, такі дані нещодавно наводив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Збитки є наслідком меншої тривалості життя, втрати працездатності, витрат на лікування.
У сумної статистики є дві ключові причини.
Одна з них – радянська спадщина: дві третини українців живуть в регіонах, де довкілля зазнає помітного впливу промислових підприємств, збудованих на хвилі індустріалізації в СРСР. У Донецькій області обсяги викидів у повітря перевищують норму у сім разів, у Дніпропетровській – у чотири рази, у Запорізькій – в півтора разу. "Великі промислові підприємства будувалися у безпосередній близькості до жилих забудов. У дітей, що проживають в промислових районах із забрудненим атмосферним повітрям, індекс здоров'я зазвичай у два-три рази нижче", – пояснюють у Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології.
Друга причина – неспроможність держави щось змінити, попри започатковані реформи та взяті на себе зобов’язання перед Європою. Мабуть, найбільше це безсилля демонструє Державна екологічна інспекція (ДЕІ). У 2020 році контролери зафіксували екологічних порушень (незаконні сміттєзвалища, забруднення повітря, води тощо) на 2,1 млрд грн, але це – майже пусті цифри. Екологи домоглися компенсації за шкоду довкілля лише на 81 млн грн.
Що заважає карати порушників та тримати під контролем довкілля? Голова ДЕІ Андрій Мальований вказує на недостатнє фінансування інспекції для повноцінної роботи та лобі забруднювачів у кабінетах влади. Його словам не важко знайти підкріплення. Скажімо, влітку Верховна Рада завалила дуже важливий законопроєкт №4167 "Про зменшення та контроль забруднення внаслідок промислової діяльності", який мав підштовхнути підприємства до модернізації та зменшення викидів.
Утім, проблема не лише у безвідповідальних власниках промислових компаній чи лояльних до них депутатів.
LIGA.net розібралась, що не так із охороною довкілля в Україні та чому держава безсила у його захисті.
Причини варто шукати не лише у наших поганих звичках. За останніми даними, щороку 57 258 українців вмирають через промислове забруднення повітря, води та ґрунту. Більша смертність в Європі на 100 000 населення лише у Болгарії, Сербії та Грузії.
Ця проблема має і грошовий вимір. Через брудне довкілля Україна втрачає щороку до 6% ВВП, такі дані нещодавно наводив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Збитки є наслідком меншої тривалості життя, втрати працездатності, витрат на лікування.
У сумної статистики є дві ключові причини.
Одна з них – радянська спадщина: дві третини українців живуть в регіонах, де довкілля зазнає помітного впливу промислових підприємств, збудованих на хвилі індустріалізації в СРСР. У Донецькій області обсяги викидів у повітря перевищують норму у сім разів, у Дніпропетровській – у чотири рази, у Запорізькій – в півтора разу. "Великі промислові підприємства будувалися у безпосередній близькості до жилих забудов. У дітей, що проживають в промислових районах із забрудненим атмосферним повітрям, індекс здоров'я зазвичай у два-три рази нижче", – пояснюють у Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології.
Друга причина – неспроможність держави щось змінити, попри започатковані реформи та взяті на себе зобов’язання перед Європою. Мабуть, найбільше це безсилля демонструє Державна екологічна інспекція (ДЕІ). У 2020 році контролери зафіксували екологічних порушень (незаконні сміттєзвалища, забруднення повітря, води тощо) на 2,1 млрд грн, але це – майже пусті цифри. Екологи домоглися компенсації за шкоду довкілля лише на 81 млн грн.
Що заважає карати порушників та тримати під контролем довкілля? Голова ДЕІ Андрій Мальований вказує на недостатнє фінансування інспекції для повноцінної роботи та лобі забруднювачів у кабінетах влади. Його словам не важко знайти підкріплення. Скажімо, влітку Верховна Рада завалила дуже важливий законопроєкт №4167 "Про зменшення та контроль забруднення внаслідок промислової діяльності", який мав підштовхнути підприємства до модернізації та зменшення викидів.
Утім, проблема не лише у безвідповідальних власниках промислових компаній чи лояльних до них депутатів.
LIGA.net розібралась, що не так із охороною довкілля в Україні та чому держава безсила у його захисті.
Безпорадна інспекція
Безпорадна інспекція
Дотриманням екологічного законодавства опікується Державна екологічна інспекція зі штатом 3525 осіб (включно з екоінспекторами) і бюджетом у 443 млн грн. ДЕІ фіксує порушення, вимагає компенсації збитків від забруднювачів, домагається зупинення шкідливих виробництв порушників.
Це – за функціоналом. У житті – екологічний контроль фактично не працює і це не просто фраза-узагальнення.
Це – за функціоналом. У житті – екологічний контроль фактично не працює і це не просто фраза-узагальнення.
За політику у сфері екології відповідає Міндовкілля, у вертикаль якого входять: служба геології та надр, агентства водних та лісових ресурсів, агентство з управління зоною відчуження, нацпарки, заповідники тощо.
Держекоінспекція контролює дотримання екозаконодавства на понад 4 млн га заповідних територій, понад 10 млн га лісового фонду, близько 170 000 км річок та 1540 км берегової лінії Чорного моря.
Держекоінспекція контролює дотримання екозаконодавства на понад 4 млн га заповідних територій, понад 10 млн га лісового фонду, близько 170 000 км річок та 1540 км берегової лінії Чорного моря.
Як йшлося вище, у 2020 році ДЕІ змусила компенсувати збитки від забруднення довкілля у розмірі 81 млн грн. Раніше керівник ДЕІ Андрій Мальований зазначав, що порушники добровільно сплачують державі приблизно десяту частину. За решту – доводиться боротися в судах.
Перегляд судового реєстру за три літні місяці (червень-серпень включно), який провела LIGA.net, демонструє сумнівні результати цієї частини роботи ДЕІ. За цей час суди першої інстанції розглянули позови екоінспекції проти 26 забруднювачів, в яких держава вимагала (повністю чи тимчасово) зупинити виготовлення та продаж їхньої продукції.
Перегляд судового реєстру за три літні місяці (червень-серпень включно), який провела LIGA.net, демонструє сумнівні результати цієї частини роботи ДЕІ. За цей час суди першої інстанції розглянули позови екоінспекції проти 26 забруднювачів, в яких держава вимагала (повністю чи тимчасово) зупинити виготовлення та продаж їхньої продукції.
Вимога про зупинення виробництва – крайній захід реагування. Якщо порушення можна усунути, інспекція видає припис з відповідним терміном. Згодом відбувається перевірка. Якщо припис не виконано – ДЕІ ініціює позовну заяву про припинення діяльності.
Лише три з 26 позовів були задоволені. Наприклад, суд ухвалив рішення про зупинення бізнесу підприємця з Кривого Рогу, який займався переробкою соняшникової олії без дозволу на викиди. Інша ухвала на користь ДЕІ – стосовно КП "Комунальник" Кам’янської міськради, роботу якого частково зупинили через незаконне сміттєзвалище. Деякі позови судді взяли до розгляду, а ось решта (70% з усіх) – були відхилені. Переважно, через несплату судового збору екоінспекцією, або через те, що ДЕІ, за визначенням суду, втратила інтерес до справи після звернення до суду. (У деяких справах ДЕІ подала апеляцію.)
За три літні місяці суди першої інстанції також відкинули 20 із 48 позовів екоінспекції до порушників (які LIGA.net знайшла у судовому реєстрі) про компенсацію завданих довкіллю збитків. Сумарна вартість цих позовів – 7 млн грн. Суди відмовляли через схожі причини – несплату судового збору або подання неповного переліку документів. Водночас домогтися компенсації від решти забруднювачів вдалося лише на 2,8 млн грн.
Чим пояснити провал у цьому напрямі? Держекоінспекція уточнила деякі дані щодо статистики з судового реєстру, яку зібрала LIGA.net, але не прокоментувала її.
В одному з інтерв’ю Андрій Мальований пояснював такі проблеми ДЕІ недофінансуванням. Наприклад, у 2020 році майже 95% бюджету Держекоінспекції (384 млн грн) йшло на заробітну плату. На судовий збір, відрядження, паливо, лабораторне обладнання, закупівлю техніки кошти не виділялися.
Варто зазначити, що для подання позову Держекоінспекція має сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від суми порушення. У 2020 році інспектори розраховували на 16,5 млн грн для роботи в судах. Уряд виділив ушестеро менше. Цього року бюджет ДЕІ збільшився на 60 млн грн – ситуація, словами Мальованого, виправилась.
Втім, судова практика свідчить про інше, якщо робити висновки з наведеної вище статистики.
За три літні місяці суди першої інстанції також відкинули 20 із 48 позовів екоінспекції до порушників (які LIGA.net знайшла у судовому реєстрі) про компенсацію завданих довкіллю збитків. Сумарна вартість цих позовів – 7 млн грн. Суди відмовляли через схожі причини – несплату судового збору або подання неповного переліку документів. Водночас домогтися компенсації від решти забруднювачів вдалося лише на 2,8 млн грн.
Чим пояснити провал у цьому напрямі? Держекоінспекція уточнила деякі дані щодо статистики з судового реєстру, яку зібрала LIGA.net, але не прокоментувала її.
В одному з інтерв’ю Андрій Мальований пояснював такі проблеми ДЕІ недофінансуванням. Наприклад, у 2020 році майже 95% бюджету Держекоінспекції (384 млн грн) йшло на заробітну плату. На судовий збір, відрядження, паливо, лабораторне обладнання, закупівлю техніки кошти не виділялися.
Варто зазначити, що для подання позову Держекоінспекція має сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від суми порушення. У 2020 році інспектори розраховували на 16,5 млн грн для роботи в судах. Уряд виділив ушестеро менше. Цього року бюджет ДЕІ збільшився на 60 млн грн – ситуація, словами Мальованого, виправилась.
Втім, судова практика свідчить про інше, якщо робити висновки з наведеної вище статистики.
2020 року найбільше перевірок (майже третина) стосувалися поводження з промисловими та побутовими відходами. Виявлено 2144 стихійних сміттєзвалищ, найбільше – у Харківській та Херсонській областях. На другому місці за кількістю перевірок – забруднення повітря передусім промисловими підприємствами.
Неприступні фортеці
Неприступні фортеці
Програш у судах, як виявилось, не ключова проблема у роботі екоінспекції. Адже серед відповідачів у позовах екологів майже не має великих промислових підприємств, найбільших забруднювачів повітря, води та ґрунту. Останні, а це переважно приватні структури, просто не пускають інспекторів на свою територію. Без можливості безпосередньо на об’єкті зафіксувати і точно порахувати збитки довкіллю не має підстав вимагати сплати їх добровільно або через суди.
Наприклад, протягом останніх двох років інспекторів ДЕІ чотири рази не допустили до перевірки одного з найбільших забруднювачів води – меткомбінат Азовсталь. Неодноразово відмовляла у допуску Бурштинська ТЕЦ.
Як зазначив у коментарі LIGA.net очільник ДЕІ Андрій Мальований, єдине, що може зробити екоінспектор, якщо його не пустили на перевірку, це звернутися до поліції і чекати відкриття кримінального провадження. А згодом, через суд отримати дозвіл зайти на підприємство. У 2020 році інспекторів не пропускали на місце перевірки 752 рази.
Причина недопусків – на поверхні: за таке адміністративне правопорушення передбачений досить низький штраф: 760 гривень. Ним карають посадових осіб підприємств.
Фактично винятками є меткомбінати АрселорМіттал Кривий Ріг та ММК Ілліча. Після допуску екоінспекторів на свої території для перевірки і нарахування збитків перший добровільно сплатив минулого року 11 млн грн, другий – 10,8 млн грн. Це найвищі компенсації, яких за свою історію домоглась екоінспекція. Хоча для ДЕІ цей успіх не був легким. Як зазначав Мальований, АрселорМіттал Кривий Ріг тривалий час не допускав інспекторів до проведення перевірок.
Чому АМКР нарешті пустив перевіряльників? "Два роки тому документи Державної екологічної інспекції для проведення перевірки не відповідали державним вимогам. Тому інспектори ДЕІ не мали права потрапити з перевіркою на територію нашого підприємства. Однак після того, як ДЕІ підтвердила оновлення документації відповідно до державних вимог, ми більш не відмовляли ДЕІ в проведенні перевірок. У 2020 році ДЕІ провела на підприємстві три позапланових перевірки, за вісім місяців 2021 року – чотири перевірки, з них одна – планова", – пояснив LIGA.net Артем Філіп’єв, заступник генерального директора з адміністративних питань АрселорМіттал Кривий Ріг.
Наприклад, протягом останніх двох років інспекторів ДЕІ чотири рази не допустили до перевірки одного з найбільших забруднювачів води – меткомбінат Азовсталь. Неодноразово відмовляла у допуску Бурштинська ТЕЦ.
Як зазначив у коментарі LIGA.net очільник ДЕІ Андрій Мальований, єдине, що може зробити екоінспектор, якщо його не пустили на перевірку, це звернутися до поліції і чекати відкриття кримінального провадження. А згодом, через суд отримати дозвіл зайти на підприємство. У 2020 році інспекторів не пропускали на місце перевірки 752 рази.
Причина недопусків – на поверхні: за таке адміністративне правопорушення передбачений досить низький штраф: 760 гривень. Ним карають посадових осіб підприємств.
Фактично винятками є меткомбінати АрселорМіттал Кривий Ріг та ММК Ілліча. Після допуску екоінспекторів на свої території для перевірки і нарахування збитків перший добровільно сплатив минулого року 11 млн грн, другий – 10,8 млн грн. Це найвищі компенсації, яких за свою історію домоглась екоінспекція. Хоча для ДЕІ цей успіх не був легким. Як зазначав Мальований, АрселорМіттал Кривий Ріг тривалий час не допускав інспекторів до проведення перевірок.
Чому АМКР нарешті пустив перевіряльників? "Два роки тому документи Державної екологічної інспекції для проведення перевірки не відповідали державним вимогам. Тому інспектори ДЕІ не мали права потрапити з перевіркою на територію нашого підприємства. Однак після того, як ДЕІ підтвердила оновлення документації відповідно до державних вимог, ми більш не відмовляли ДЕІ в проведенні перевірок. У 2020 році ДЕІ провела на підприємстві три позапланових перевірки, за вісім місяців 2021 року – чотири перевірки, з них одна – планова", – пояснив LIGA.net Артем Філіп’єв, заступник генерального директора з адміністративних питань АрселорМіттал Кривий Ріг.
Легка здобич
Легка здобич
Через неспроможність полювати на "велику рибу" Держекоінспекція дає результати коштом інших. Наприклад, у червні інспектори через суд зупинили роботу невеликого виробника печива з Харкова "Чарівна мозаїка" – без дозволу на викиди компанія використовувала портативну бензоелектростанцію, горіхоподрібнювач, електрозварювальний апарат тощо.
Невеликий бізнес такі заходи можуть поставити у скрутне становище. А це – гарне поле для зловживань.
Щороку відбуваються декілька затримань працівників ДЕІ, які, на думку слідчих, за гроші обіцяють заплющувати очі на порушення. Керівництво органу пояснює такі дії деяких колег їхніми низькими зарплатами – у середньому це 13 000 гривень.
Як зазначив у коментарі LIGA.net Єгор Фірсов, окрім маленької зарплати підживлюють корупційну складову також відсутність контролю за діями інспектора (немає відео- або аудіофіксації перевірки), непрозорість під час визначення суб’єкта перевірки та можливість маніпулювати цим.
Зараз керівництво ДЕІ будує плани збільшення зарплат працівникам втричі та намагається приборкати корупційну складову.
Для цього, зокрема, розробляється система "Кабінет екологічного інспектора", щоб кожен міг володіти інформацією про проведення перевірок. На думку Мальованого, це прибере можливість зловживань і корупційних проявів серед інспекторів, коли можна щось приховати або змінити. До кінця 2021 року система має бути запущена в тестовому режимі, а наступного – запрацювати повноцінно.
Відповідаючи на питання LIGA.net про те, які корупційні діри йому вдалося залатати за рік, що минув, Мальований не називає конкретних схем, які були знищені. Натомість каже, що ініціював аудит діяльності інспекції з боку НАЗК, Рахункової палати та Держаудитслужби та за результатами цих перевірок винних в недбалості посадовців притягнув до відповідальності.
Невеликий бізнес такі заходи можуть поставити у скрутне становище. А це – гарне поле для зловживань.
Щороку відбуваються декілька затримань працівників ДЕІ, які, на думку слідчих, за гроші обіцяють заплющувати очі на порушення. Керівництво органу пояснює такі дії деяких колег їхніми низькими зарплатами – у середньому це 13 000 гривень.
Як зазначив у коментарі LIGA.net Єгор Фірсов, окрім маленької зарплати підживлюють корупційну складову також відсутність контролю за діями інспектора (немає відео- або аудіофіксації перевірки), непрозорість під час визначення суб’єкта перевірки та можливість маніпулювати цим.
Зараз керівництво ДЕІ будує плани збільшення зарплат працівникам втричі та намагається приборкати корупційну складову.
Для цього, зокрема, розробляється система "Кабінет екологічного інспектора", щоб кожен міг володіти інформацією про проведення перевірок. На думку Мальованого, це прибере можливість зловживань і корупційних проявів серед інспекторів, коли можна щось приховати або змінити. До кінця 2021 року система має бути запущена в тестовому режимі, а наступного – запрацювати повноцінно.
Відповідаючи на питання LIGA.net про те, які корупційні діри йому вдалося залатати за рік, що минув, Мальований не називає конкретних схем, які були знищені. Натомість каже, що ініціював аудит діяльності інспекції з боку НАЗК, Рахункової палати та Держаудитслужби та за результатами цих перевірок винних в недбалості посадовців притягнув до відповідальності.
Чи допоможе реформа
Чи допоможе реформа
2015 року віцепрем'єр-міністр України Валерій Вощевський висловлював переконання, що Держекоінспекцію слід ліквідувати, оскільки "ця служба абсолютно не виконує своїх функцій і корупційна складова – на рівні 100%".
Утім, ДЕІ все ж вирішили залишити, але реформувати. 2019 року цим зайнявся т.в.о. голови Держекоінспекції Єгор Фірсов. За його словами, ДЕІ вирішили реформувати, бо ліквідація – більш складний і тривалий процес.
"До того ж ліквідація мала б місце, якщо суттєво змінити "правила гри" – ухвалити профільний закон про екоконтроль. Це дало б можливість створювати реально новий орган з новими повноваженнями, новими людьми", – пояснює Фірсов LIGA.net.
Відповідний законопроєкт №3091 "Про екологічний контроль" з’явився у парламенті ще у лютому 2020 року. Після тривалих суперечок у парламенті та владних кабінетах, Верховна Рада ухвалила його у першому читанні лише 15 липня 2021 року. Друге читання має відбутись у найближчі місяці.
Запропоновані цим законопроєктом зміни передбачають комплексну реформу Державної екологічної інспекції. Найбільш очікувана – підвищення штрафів за порушення природоохоронного законодавства та за недопуск екоінспекторів до перевірки.
Утім, ДЕІ все ж вирішили залишити, але реформувати. 2019 року цим зайнявся т.в.о. голови Держекоінспекції Єгор Фірсов. За його словами, ДЕІ вирішили реформувати, бо ліквідація – більш складний і тривалий процес.
"До того ж ліквідація мала б місце, якщо суттєво змінити "правила гри" – ухвалити профільний закон про екоконтроль. Це дало б можливість створювати реально новий орган з новими повноваженнями, новими людьми", – пояснює Фірсов LIGA.net.
Відповідний законопроєкт №3091 "Про екологічний контроль" з’явився у парламенті ще у лютому 2020 року. Після тривалих суперечок у парламенті та владних кабінетах, Верховна Рада ухвалила його у першому читанні лише 15 липня 2021 року. Друге читання має відбутись у найближчі місяці.
Запропоновані цим законопроєктом зміни передбачають комплексну реформу Державної екологічної інспекції. Найбільш очікувана – підвищення штрафів за порушення природоохоронного законодавства та за недопуск екоінспекторів до перевірки.
Чотири важливі інновації законопроєкту №3091
1
Штраф за недопущення інспектора до перевірок становитиме 1,8 млн грн для найбільших підприємств-забруднювачів та 600 000 грн для підприємств із незначним ступенем ризику для довкілля. Наразі цей штраф становить 760 грн.
2
Зарплата інспекторів буде підвищена і стартуватиме від 13 134 гривень (зараз – від 5 500 гривень).
3
Скасовується судовий збір для інспекції у справах стягнення збитків, щоб забезпечити їхнє відшкодування державі.
4
Інспектор отримує додаткові інструменти для здійснення заходів контролю – зокрема, можливість робити запити до підприємства, що пришвидшить хід перевірки. Обов’язковою стане фіксація перевірок технічними засобами, зокрема за допомогою нагрудних камер для інспекторів.
Чотири важливі інновації законопроєкту №3091:
-1-
Штраф за недопущення інспектора до перевірок становитиме 1,8 млн грн для найбільших підприємств-забруднювачів та 600 000 грн для підприємств із незначним ступенем ризику для довкілля. Наразі цей штраф становить 760 грн.
-2-
Зарплата інспекторів буде підвищена і стартуватиме від 13 134 гривень (зараз – від 5 500 гривень).
-3-
Скасовується судовий збір для інспекції у справах стягнення збитків, щоб забезпечити їхнє відшкодування державі
-4-
Інспектор отримує додаткові інструменти для здійснення заходів контролю – зокрема, можливість робити запити до підприємства, що пришвидшить хід перевірки. Обов’язковою стане фіксація перевірок технічними засобами, зокрема за допомогою нагрудних камер для інспекторів.
"Наступними змінами будуть кадрові, забезпечення гідної оплати праці для співробітників. Потім – модернізація матеріально-технічного забезпечення (оновлення лабораторій та обладнання), імплементація європейського досвіду у роботу Екоінспекції", – Фірсов пояснює, що після ухвалення закону всі ці етапи запустяться паралельно.
На ухвалення закону "Про екологічний контроль" і його позитивну роль сподіваються в багатьох владних кабінетах. Міністр охорони довкілля Роман Абрамовський зараховує його до пріоритетів міністерства до кінця 2021 року. Це природно, адже зміни можуть виправити безпорадне становище Держекоінспекції.
Чи покращить реформа стан довкілля – велике питання. Сумніви у справжніх намірах представників влади покращити екологію викликають події навколо іншого законопроєкту №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення внаслідок промислової діяльності". Як зазначав у червні заступник міністра захисту довкілля Руслан Стрілець, після ухвалення законопроєкту промисловість матиме 12 років, щоб перейти на нові технології та запровадити нові методи керування, стати більш екологічно безпечною. За словами чиновника, закон встановлює вимогу щодо застосування підприємствами найкращих доступних технологій (управління викидами), змінює підхід до здійснення замірів та розрахунків викидів забруднювальних речовин тощо.
Словами Віоли фон Крамон, депутатки Європейського парламенту, використовуючи ту саму практику, з 2004 року великі спалювальні установки в ЄС змогли зменшити викиди двоокису сірки на 77%, оксидів азоту на 49% та пилу на 81%.
Утім, законопроєкт не був підтриманий парламентом у першому читанні в липні. А вже наприкінці серпня керівник Стрільця, міністр Роман Абрамовський чомусь не включив ухвалення цього закону до пріоритетних питань, які треба вирішити до кінця 2021 року.
На ухвалення закону "Про екологічний контроль" і його позитивну роль сподіваються в багатьох владних кабінетах. Міністр охорони довкілля Роман Абрамовський зараховує його до пріоритетів міністерства до кінця 2021 року. Це природно, адже зміни можуть виправити безпорадне становище Держекоінспекції.
Чи покращить реформа стан довкілля – велике питання. Сумніви у справжніх намірах представників влади покращити екологію викликають події навколо іншого законопроєкту №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення внаслідок промислової діяльності". Як зазначав у червні заступник міністра захисту довкілля Руслан Стрілець, після ухвалення законопроєкту промисловість матиме 12 років, щоб перейти на нові технології та запровадити нові методи керування, стати більш екологічно безпечною. За словами чиновника, закон встановлює вимогу щодо застосування підприємствами найкращих доступних технологій (управління викидами), змінює підхід до здійснення замірів та розрахунків викидів забруднювальних речовин тощо.
Словами Віоли фон Крамон, депутатки Європейського парламенту, використовуючи ту саму практику, з 2004 року великі спалювальні установки в ЄС змогли зменшити викиди двоокису сірки на 77%, оксидів азоту на 49% та пилу на 81%.
Утім, законопроєкт не був підтриманий парламентом у першому читанні в липні. А вже наприкінці серпня керівник Стрільця, міністр Роман Абрамовський чомусь не включив ухвалення цього закону до пріоритетних питань, які треба вирішити до кінця 2021 року.
Бонус. Хто оточує керівника Держекоінспекції
У Андрія Мальованого 11 позаштатних радників, які входять у консультаційну дорадчу раду.
Принцип добору кадрів голова ДЕІ пояснює так: “Звертався до людей, яких вже знав і у компетентності яких був впевнений. Не всі погоджувалися йти радниками. Хтось приходив і сам казав: "Я готовий допомогти, консультувати по ось такому напрямі. Мені за це нічого не потрібно. Я отримую за це плюсик в карму. Кожного, кого я запросив у команду, я перевіряю, бо є репутаційні ризики. Я представляю радника, а радник – мене. Тому мені важливо, щоб репутація радника була бездоганною”.
Зазвичай біографію людей, які починають працювати в держоргані, вивчає штатний відділ внутрішньої безпеки. Але в Держекоінспекції такого відділу немає. Тому у голови ДЕІ з’явився радник, який відповідає виключно за безпекові питання – діючий офіцер Служби безпеки України Олександр Герасименко.
Деталі процесу залучення цього радника очільник ДЕІ не розповідає, мовляв, “це ж спецслужба, зрозумійте мене правильно”. Та й сам Герасименко із LIGA.net спілкуватися відмовився.
Після спілкування із більшістю радників Андрія Мальованого, стало зрозуміло, що їхня основна мотивація роботи на громадських засадах (безоплатно) – підвищити свій статус, отримати новий досвід та рядок у резюме.
Наприклад, Ігор Богомаз уже двадцять років працює в земельній сфері – від рядового спеціаліста до начальника управління Держгеокадастру Київської області. А от радником керівника центрального органу виконавчої влади став вперше. Його профіль – питання охорони земельних ресурсів. На це він витрачає кілька годин на тиждень.
“Коли постійно працюєш у земельній сфері, то заточений на конкретні завдання. А тут я отримую новий досвід: дивлюся з погляду охорони земель і екології”, – відповідає Ігор Богомаз на запитання LIGA.net про те, чому він згоден безоплатно витрачати час на роботу радника.
“Питання засмічення земельних ділянок – дуже складне. Щоб ефективно нарахувати та стягнути збитки щодо конкретного об'єкта, потрібне знання земельного законодавства, – пояснює Мальований потребу у призначенні такого радника. – Останній кейс: забруднення у Києві на вулиці Пухівській, де ми знайшли велику кількість відпрацьованих автомобільних шин. Потрібно було виміряти площу забруднення, щоб нормативно нарахувати збитки – вони склали кілька мільйонів гривень. Він (Богомаз) консультував з технічних питань штатних інспекторів ДЕІ”.
За порадами адміністративного характеру голова Держекоінспекції звертається до свого ексколеги Миколи Холевицького. Вони разом працювали у київській екоінспекції. “[Раніше] він працював у ДЕІ на керівній посаді, знає нюанси роботи екоінспекторів, складнощі та як їх вирішувати”.
Ще один вузькопрофільний радник – Юрій Маслов. Він сам запропонував Мальованому свої послуги.
“Прийшов у кабінет і сказав: "хочу допомагати", – пригадує голова ДЕІ. – Подивився резюме: він – одесит, є досвід з питань морського напряму, у правовій і нормативний діяльності з питань забруднення морських акваторій. А у нас чинна методика була ухвалена аж 1994 року. Звичайно, мені потрібна людина, яка орієнтуватиме, як реформувати цей напрям”.
Зараз Маслов допомагає Мальованому розібратися у тонкощах Морського протоколу та питань державного нагляду і контролю з питань забруднення морів. І саме цей радник допомагав розробляти нову методику нарахування збитків, завданих під час забруднення акваторії морів.
Голова Держекоінспекції каже, що інколи шукати радника із профільного питання підштовхує скандал або складна ситуація. Наприклад, коли стало відомо про забруднення пестицидами заповідника Асканія Нова (через недолуге використання речовин проти шкідників загинуло багато червонокнижних тварин), у Мальованого з’явився радник з питань контролю за використанням пестицидів та агрохімікатів Максим Глушаниця. Зараз радник займається бізнесом, але в його резюме є керівні посади в головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області, департаменті екологічного контролю Держекоінспекції, асоціації “Експерти з оцінки впливу на довкілля“.
“Ми зараз напрацьовуємо законопроєкт про те, які концентрації речовин (міндобрив, пестицидів, якими обробляють поля від шкідників) використовують аграрні підприємства. У мене не було досвіду роботи з полями та сільськогосподарськими підприємствами, – розповідає голова ДЕІ. – А в Глушаниці є досвід роботи в громадських організаціях, які спеціалізуються на захисті довкілля від використання пестицидів та агрохімікатів. Він допомагає інформацією про агровиробників, з інсайдами про зберігання агрохімікатів. Це допомагає зрозуміти, на що звертати увагу під час перевірок таких підприємств”.
Для покращення іміджу інспекції, Мальований залучив Оксану Болотнєву, фахову журналістку та маркетологиню. Окрім ЗМІ, вона працювала прессекретаркою депутата Київради, голови екологічної комісії, Костянтина Ялового, очолювала департамент зв'язків із громадськістю у Державній реєстраційній службі.
На її новій посаді Мальований поставив перед Болотнєвою ключове завдання: донести до зовнішнього світу головну тезу: “Держекоінспекція – у процесі реформування, а корупційні схеми потроху зникають через нові інструменти”.
Повний перелік радників голови Державної екологічної інспекції дивіться на сайті LIGA радників.
Принцип добору кадрів голова ДЕІ пояснює так: “Звертався до людей, яких вже знав і у компетентності яких був впевнений. Не всі погоджувалися йти радниками. Хтось приходив і сам казав: "Я готовий допомогти, консультувати по ось такому напрямі. Мені за це нічого не потрібно. Я отримую за це плюсик в карму. Кожного, кого я запросив у команду, я перевіряю, бо є репутаційні ризики. Я представляю радника, а радник – мене. Тому мені важливо, щоб репутація радника була бездоганною”.
Зазвичай біографію людей, які починають працювати в держоргані, вивчає штатний відділ внутрішньої безпеки. Але в Держекоінспекції такого відділу немає. Тому у голови ДЕІ з’явився радник, який відповідає виключно за безпекові питання – діючий офіцер Служби безпеки України Олександр Герасименко.
Деталі процесу залучення цього радника очільник ДЕІ не розповідає, мовляв, “це ж спецслужба, зрозумійте мене правильно”. Та й сам Герасименко із LIGA.net спілкуватися відмовився.
Після спілкування із більшістю радників Андрія Мальованого, стало зрозуміло, що їхня основна мотивація роботи на громадських засадах (безоплатно) – підвищити свій статус, отримати новий досвід та рядок у резюме.
Наприклад, Ігор Богомаз уже двадцять років працює в земельній сфері – від рядового спеціаліста до начальника управління Держгеокадастру Київської області. А от радником керівника центрального органу виконавчої влади став вперше. Його профіль – питання охорони земельних ресурсів. На це він витрачає кілька годин на тиждень.
“Коли постійно працюєш у земельній сфері, то заточений на конкретні завдання. А тут я отримую новий досвід: дивлюся з погляду охорони земель і екології”, – відповідає Ігор Богомаз на запитання LIGA.net про те, чому він згоден безоплатно витрачати час на роботу радника.
“Питання засмічення земельних ділянок – дуже складне. Щоб ефективно нарахувати та стягнути збитки щодо конкретного об'єкта, потрібне знання земельного законодавства, – пояснює Мальований потребу у призначенні такого радника. – Останній кейс: забруднення у Києві на вулиці Пухівській, де ми знайшли велику кількість відпрацьованих автомобільних шин. Потрібно було виміряти площу забруднення, щоб нормативно нарахувати збитки – вони склали кілька мільйонів гривень. Він (Богомаз) консультував з технічних питань штатних інспекторів ДЕІ”.
За порадами адміністративного характеру голова Держекоінспекції звертається до свого ексколеги Миколи Холевицького. Вони разом працювали у київській екоінспекції. “[Раніше] він працював у ДЕІ на керівній посаді, знає нюанси роботи екоінспекторів, складнощі та як їх вирішувати”.
Ще один вузькопрофільний радник – Юрій Маслов. Він сам запропонував Мальованому свої послуги.
“Прийшов у кабінет і сказав: "хочу допомагати", – пригадує голова ДЕІ. – Подивився резюме: він – одесит, є досвід з питань морського напряму, у правовій і нормативний діяльності з питань забруднення морських акваторій. А у нас чинна методика була ухвалена аж 1994 року. Звичайно, мені потрібна людина, яка орієнтуватиме, як реформувати цей напрям”.
Зараз Маслов допомагає Мальованому розібратися у тонкощах Морського протоколу та питань державного нагляду і контролю з питань забруднення морів. І саме цей радник допомагав розробляти нову методику нарахування збитків, завданих під час забруднення акваторії морів.
Голова Держекоінспекції каже, що інколи шукати радника із профільного питання підштовхує скандал або складна ситуація. Наприклад, коли стало відомо про забруднення пестицидами заповідника Асканія Нова (через недолуге використання речовин проти шкідників загинуло багато червонокнижних тварин), у Мальованого з’явився радник з питань контролю за використанням пестицидів та агрохімікатів Максим Глушаниця. Зараз радник займається бізнесом, але в його резюме є керівні посади в головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області, департаменті екологічного контролю Держекоінспекції, асоціації “Експерти з оцінки впливу на довкілля“.
“Ми зараз напрацьовуємо законопроєкт про те, які концентрації речовин (міндобрив, пестицидів, якими обробляють поля від шкідників) використовують аграрні підприємства. У мене не було досвіду роботи з полями та сільськогосподарськими підприємствами, – розповідає голова ДЕІ. – А в Глушаниці є досвід роботи в громадських організаціях, які спеціалізуються на захисті довкілля від використання пестицидів та агрохімікатів. Він допомагає інформацією про агровиробників, з інсайдами про зберігання агрохімікатів. Це допомагає зрозуміти, на що звертати увагу під час перевірок таких підприємств”.
Для покращення іміджу інспекції, Мальований залучив Оксану Болотнєву, фахову журналістку та маркетологиню. Окрім ЗМІ, вона працювала прессекретаркою депутата Київради, голови екологічної комісії, Костянтина Ялового, очолювала департамент зв'язків із громадськістю у Державній реєстраційній службі.
На її новій посаді Мальований поставив перед Болотнєвою ключове завдання: донести до зовнішнього світу головну тезу: “Держекоінспекція – у процесі реформування, а корупційні схеми потроху зникають через нові інструменти”.
Повний перелік радників голови Державної екологічної інспекції дивіться на сайті LIGA радників.
АРМА: Управляє мільярдами, втрачає сотні мільйонів. Що не так з агентством
Дата: 22.09.2021
Верстка: Анна Андреєва
Інфографіка: Таїсія Зарянова
Верстка: Анна Андреєва
Інфографіка: Таїсія Зарянова