– Представники комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації, підтримуючи загалом необхідність підвищення прозорості на ринку деревини, хотіли б звернути увагу, що механізм, передбачений регламентом платформи “ProZorro.Продажі” має низку недоліків, зокрема з огляду на таке.

Учасники аукціону – деревообробні підприємства, для яких сировина є основою виробництва, з огляду на передбачений регламентом механізм (у разі подання найвищої стартової цінової пропозиції учасник аукціону має безумовне право робити хід останнім, що врешті з високою ймовірністю означає виграш лоту) та побоювання її втратити ще до старту аукціону, – вимушені подавати найвищі цінові пропозиції на лот деревини, що нерідко призводить до суттєвого збільшення середньої ціни лотів, які виставляються від аукціону до аукціону. Це, зі свого боку, нерідко призводить до підвищення цін на деревообробну і меблеву продукцію таких підприємств для кінцевого споживача та втрати конкурентоспроможності відповідної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

Також слід врахувати й те, що аукціон обмежений трьома раундами, що, на думку компаній-членів комітету Асоціації, несе значні ризики для деревообробників. Враховуючи обмежену кількість кроків та стратегічну важливість першого кроку аукціону, у компаній виникає необхідність набору та утримання штатних аналітиків, які розроблятимуть та коригуватимуть стратегії на кожен аукціон. Так критично важливі стратегічні рішення у рамках участі в аукціоні вимагають у компаній відповідної підготовки та достатньої професійної кваліфікації їхніх представників, оскільки вибір неправильного стратегічного підходу під час участі в аукціоні може призвести до недоотримання сировини, що, зі свого боку, може мати катастрофічні наслідки для таких деревообробних підприємств. На переконання експертів комітету Асоціації, слід забезпечити використання звичайного аукціону з необмеженою кількістю кроків для цілей продажу необробленої деревини;

Водночас, як зазначають представники бізнесу, аукціони часто проводяться в однаковий час. Відтак, участь в декількох аукціонах потребує від деревообробних компаній значного людського ресурсу, залучення додаткового персоналу для участі в торгах.

Щодо кожного лота підписується окремий договір купівлі-продажу (постачання), навіть якщо мова йде про одного й того самого контрагента. Такий механізм призводить до необхідності укладення і подальшого обліку компанією – переможцем аукціону великої кількості договорів в межах одного кварталу.

– Станом на сьогодні, на жаль, відсутні уніфіковані правила на ринку деревини, а це сприяє періодичному виникненню у лісовій галузі “домінуючих гравців”, які несуть вирішальний вплив і диктують свої “умови гри”, а деревообробні підприємства змушені підкорюватись. Зокрема, чи то для ДП “ЛІАЦ”, чи то для “ручних” приватних бірж, яким на зміну прийшла монополіст – “ліцензована” Українська енергетична біржа, – відсутність законодавства про ринок деревини дозволяє формувати самостійно умови реалізації сировини, тим самим створюючи перешкоди доступу до ринку. Цікаво, що у прикінцевих та перехідних положеннях законопроєкту №4197-д міститься умова про виключення слова “деревина” з дефініції “продукція” у Законі України “Про товарні біржі”, що скасує необхідність реалізації усієї деревини через ліцензовану біржу.

Зараз єдиним варіантом прозорої реалізації деревини ми вбачаємо через використання системи Прозорро.Продажі, яка унеможливлює несанкціоноване втручання третіх осіб і загалом виключає “ручне” втручання у торги, не встановлює жодних нових правил як “попередній огляд деревини”, “редукціон” та інші моменти, які формують безлад на ринку та додаткові перешкоди покупцям.